2Captivitas
Саме так, але проштаповані останнім часом рідко зустрічаються - то на вступнич чи випускних буває нацчастіше
Апро те що олна людина не напише...напише! можеш меня повірити
А взагалі-то можна робити декілька видів шпор

Гой, панове. Хто ж піднімає такі теми на початку семестру?

Як на мене, пора із цією практикою загального списування закінчувати.
Кого ми обдурюємо? Викладача? Звичайно ні, йому не до програмного матеріалу (паралельно він пише книги, наукові статті, бере участь в конференціях - це його рівень). Насамперед ми обманюємо себе, бо залишаємося без знань. А тоді для чого вчитися? Це ж повний абсурд, нівеляція сенсу навчання.
Я звичайно розумію, який зараз на мене полетить шквал емоцій та заперечень, адже списування - в наших генах.
Але йдеться про довготермінову перспективу, про саму ідею "несписування", яка може реалізуватися через декілька років, десятиріч, століть... І якщо ми не почнемо із себе, то нічого не зміниться.
Тут звичайно потрібні зміни і у плані формування навчальної програми в напрямку її спрощення та відведення більше часу для самостійного вивчення (самоосвіти).
Візьмемо для прикладу вищі школи у Сполучених Штатах Америки (США). Тут студентові навіть у страшному кошмарному сні не присниться списувати, вся "система" працює у протилежному напрямі - ідеї "несписування". Найгіршими рядками в рекомендації на роботу чи ще кудись є слова професора, що громадянин "Х" списував на іспиті з філософії!!! Все - ти майже злочинець...
Реальний приклад із життя: один американський викладач в українському вузі після звичайнісінької контрольної роботи прийшов на кафедру весь у сльозах... Колеги із подивом запитали, "що трапилося, біда якась чи що?" Ви знаєте, що він відповів? Для американця це було ще страшніше: "майже половина класу списувала під час контрольної.."
Висновки робімо самі...

Тоді одразу постає питання у різниці освіти.
Наші системи таки відрізняються і я особисто проти переробки нашої освіти на американський штиб.

В далекі роки своєї юності, в час навчання у вузі я принципово не списувала, ніде і ніколи, за що мала серед однокурсників репутацію, м'яко кажучи, дивачки.
Зізнаюся, було трохи прикро, коли спритні студенти отримували свої п'ятірки, були веселі і життєрадісні, а я для тієї п'ятірки чимпіла над підручниками, не бачачи світа Божого. Хто в кінцевому рахунку виграв чи програв? Не знаю.

Насправді я теж не списувала, мені й так усе досить легко в голову лізло. Але я не думаю, що списування - це аж такий гріх. Є в програмі курси й цілком випадкові і безтямні. Часом викладач трапляєтся не дуже мудрий, а вчити все примушує за власною недорікуватою методичкою. У мене таке траплялося.
Мабуть єдине, що мене навіть злить - це коли студенти питають, де б курсову скачати. Це по-моєму чи й не єдина штука, над якою справді варто працювати самостійно.

Двієчниця! "Стид і срам" порушникам навчального процесу! І те де. Вдаримо автопробігом..............

Дякую, пані Асмеро. Про першу п"ятірку--я завжди так і роблю. Деякі викладачі навіть за те, що я під час семестру була хорошою дівчинкою змушують самій вибрати собі білет... Так що, вигода очевидна...

Взагалі, на мій погляд, списування--це окремий підвид студенської культури, традиція, врешті-решт.

А Ви ж мене не пойнялииии..............

Та зрозуміли, не ображайтеся
Власне кажучи, я не списувала не через чесність.Справа в тім, що за всю студентську кар"єру я дуже рідко складала іспити - і тим, першим методом складала.А що стосується більшості -то я отримувала "автомати".То і є - за гарні показнки протягом семестру.

Списувати чи не списувати, це звичайно твоя справа. Але мені видається більш доцільнішим, щось тай прочитати. Адже, недарма, на завершенні театрального збіговиська під назвою "Драбина", Іздрик сказав "талант талантом, але інтелект ще нікому не зашкодив"!!!

списати то святе діло для студента, тим паче на 1 курсі. Зіронька ти спробуй зорганізувати "бомби", потім спокійно їх вклади та й сиди й роби вигляд, що думаєш і пишеш. Якщо ж немає попередньо питань іспиту для початку визначи тип характера викладача: пофігіст по життю, чи ні, потому роби як я сідай поближче до викладача, якщо він не пофігіст то просікає гальорку, і тихенько списуй з шпор з невинним виразом обличчя янгола, якщо ж він конкретний пофігіст то можна нагло його спитати і повір викладач дасть відповідь, такі люблять наглих студентів; користуйся змістом книг, принаймі менше будеш перегортати сторінки, ніколи не здавай перша і остання - є "золота середина". Успіхів


принаймі мені майже завжди вдається списати. ОБОВ'ЯЗКОВО ПРИНАЙМІ ОЗНАЙОМСЯ ЗІ ЗМІСТОМ КОНСПЕКТА ЩОБ ЗНАТИ ЗВІДКИ СПИСУВАТИ І ЗРОБИ РЕЗЕРВНУ КОПІЮ

Не хвилютеся ви так хто хвилюється. Якщо викладач захоче завалити студента то він це легко зробить )) Так що треба просто вчитись і знати те що треба знати. Шпори... можна - навіть треба. Пишучи вже запамятовуєте матеріал. Списати можна, але якщо викладач захоче всіх завалити тоді він надто пильно слідкуватиме - тоді краще не спокушувати долю - результат - вижене і може у відповідь погану оцінку вліпити. Будьте обачними перш ніж щось конкретне робити, але вже як шось надумали то робіть впевнено і стильно )

Підтримую твою думку друже. потрібно просто вивчити матеріал і тоді не повинно бути проблем, по ідеї.

Хто знає як списувати у століття Hi-tech???

Начебто і живемо в століття Hi-tech, а народ списує по-старому, приносячи кіпи шпаргалок у всіх доступних місцях. Деякі приносять мобільні(КПК, плеєри), куди заливають необхідні матеріали. Але є ще один відмінний і сучасний спосіб списати, доступний практично кожному, на початку літніх іспитів багатьом буде корисно . Читаємо і запамятовуємо детальну покрокову інструкцію:
1. Набираємо текст на компютері, або беремо вже готовий, форматуємо для зручності. Розмір шрифту варто б поставити 6 і зробити через кожних 5-6 рядків відступ (далі буде зрозуміло для чого), та видруковуємо на папері.
2. Наклеюємо на прозорий скотч та вирізаємо смужки з відповідями.
3. Смужки з питаннями замочуємо в холодній воді.
4. Через декілька хвилин, акуратно знімаємо паперовий шар із смужок. Смужки стають прозорі, а текст залишається.
5. Висушуємо смужки. Вони до речі знову стануть липкими.
6. Дальше вже необхідно підключити трішки фантазію куди наклеювати смужки з відповідями. (на ручку, на спинку крісла сусіда що сидить попереду)

Детально та з ілюстраціями можна подивитися http://cikavo.com/article/3614.html

нащо взагалі списувати?
треба добре підготуватися, а на екзамені включити пам’ять і логіку
ну або не замахуватися на отримання вищої освіти

Якщо студент буде писати сам шпаргалки, то є ймовірність що він щось ще запам"ятає, а ще якщо буде змога списати то це взагалі супер. Студенти з гуртожитків читати конспекти не завжди мають бажання.
Списувати також потрібно вміти, бо не вміючи списувати студент і не спише або в кращому випадку викладач забере шпаргалку, в гіршому - вижене з екзамену (модуля) і нехай студент "гризе" граніт науки.

Зрештою щоб списати з шпаргалки треба знати що списати. Якщо людина запише формули і буде ними користуватися - а що тут такого? я б взагалі позволяв довідниками користуватися. Для того вони і існують щоб пришвидшити роботу а не згадувати формулу ту чи іншу...
Або ж запамятовувати дати історичні...людина яка буде працювати істориком..гідом з часом і запамятає ті дати а мені для чого засоряти память голови тими датами? ось і списував

довідниками користуватися мали б дозволяти, чому ні? спеціалісти всім чим можна користуються і це тільки плюс, а поки вчишся хочуть щоб ти все напам’ять знав. це дійсно не має ніякого сенсу.
але це питання до тих хто встановлює вимоги до процесу навчання
мені інше не подобається. є така давня українська приказка: "брехнею світ обійдеш - назад не вернешся"
списування на іспитах виглядають дуже невинно і не викликають особливого обурення, але я тут не бачу ніякого позитиву. спочатку списують домашні завдання, викручуються на іспитах, потім на роботі викручуються перед начальством і клієнтами і т.д.
ця невинна звичка може перерости в нездорову тенденцію взагалі по житті

Більшість викладачів зараз дозволяють деякі допоміжні матеріали. Хоча все залежить від специфіки курсу, але як правило, таке є.
Навіть на вступних наводяться окремою сторінкою найважливіша довідкова інформація (важливі формули і тп).

Нажаль, тільки в Гогвортсі, мабуть, все, чому вчать, неодмінно згодиться в житті
а в наших рідних "альма-матер" дуже часто голови забивають тим, що потім ніц буде непотрібне. Не кажучи про деяких викладачів, які з-за професіональної непридатності, байдужості чи прихованого (інколи - очевидного) садизму не взмозі узгодити рівень подачі матеріала з вимогами до його засвоєння. А сам екзамен часто мало відповідає справді набутим знанням. Думаю, прикладів цьому приводити не треба.
Тож я б розглядала списування (якщо ми вже такі розумні і принципові ), як захисну реакцію студента, що прагне зберегти своє здоров’я і мізки для чогось більш корисного.
Тим більше, що вміння тупо зазубрити, як на мене, сильно відрізняється від функції знаходження вірного рішення в конкретних життєвих обставинах (саме ж це мається на увазі, коли говорять "думай головою?")
У нас в інституті був один викладач, у якого була досить специфічна манера приймати іспит. Він любив повторівати щось на кшталт: "Людина не може знати і пам’ятати все. Тому для вас головне - мати систему, вміти відшукувати інформацію і знати, як нею користатися."
Нажаль, зі списування мало що можу порадити - технології вдосконалюються, наші наївні методи вже геть застаріли
Удачі на іспитах!

... ми прийшли до того що система освіти вкрай недосконала?
коли говоримо про якість освіти, то всі кажуть що вона в нас висока і т.д. і ше більше треба вчити і ще більше голову треба забивати...
а от коли про списування - бац і: "а що студенти винні що непотрібним голову забивають"?
діло ясне що діло темне

Пані Толмачова, Ви читали назву теми?
Правильно, вона називається не "Чи можна (варто) списувати на іспиті", а "Як списати на іспиті". Хочете поговорити про доцільність - зробіть собі нову тему.
Не розводьте офф-топ!

Попри всі недоліки, до тестів не можна закинути хіба лише один - упередженість. А коли приймає іспит жива людина, існує така можливість, як в той, так і в інший бік. Або можливість звинувачення у цьому.
Нажаль, зараз усюди існує тенденція до зменьшення відповідальності "гвинтика" за виконану роботу. ЛІкарям надають схеми, викладачі екзаменують за тестами, кожна одиниця на робочому місці спирається на посадові інструкції... Тобто, важливо стає не якісно зробити роботу, а так, щоб уникнути відповідальності "в разі чого чи просто-так"
Не скажу, що ситуація в такому контексті мені подобається.
Вибачте, розумію що це жорстокий офф-топ, ще раз перепрошую.

Дарма ви так. Мій допис далеко не офтопний. Саме форма іспиту (про що був мій допис) є визначальною для студента, коли той вирішує який спосіб списування (і взагалі стратегію здавання) вибирати.

...чому ж тоді мій кажуть був офтопний?
я писала тільки про списування на іспитах і звідки вони беруться

Пригадала я, як на першому курсі з фізики писали модуль в Крушельницької. З теорії було два питання: перше я знала дуже добре, а другого не знала. Списати ніяк не можна було, хто знає Крушельницьку, той зрозуміє. Так от за теорію я отримала НУЛЬ! - при тому, що перше питання напи саладуже добре. А на моїй роботі під ним було написано рукою викладачки - СПИСАНО! Вона зробила висновок, що якщо я не знала другого питання, то першого теж не знаю. От вам і підключення логіки. Було мені дуже образливо.

Списування на іспитаї та контрольних дуже цікава тема. Особливо в "нашій" освіті. Головне у списуванні це поведінка. Якщо своїм "задуманим" виразом і "цьвяшком в кріслі" привертати увагу викладача, то списати точно не вдасться. Також помилковим є сидіти, роздумувати, а коли викладач відвернеться прочитати речення з шпаргалки і кинутись його писати. Це перетворюється на просте переписування шпаргалки. І з боку викладача дуже смішно спостерігати такі моменти:
-Стоїш оглядаєш аудиторію - більшість в роздумах, розглядають "Довідник Потолкевича"....
-Відвертаєшся на 10-20 секунд.
-Повертаєшся назад і всі "думальники" швиденько "строчать" все що тільки-но прочитали, поки воно з голови не вилетіло.
Ну не можна ж так.

Списувати в мене виходить файно, я пишу шпори на маленьких листочках, а потім просто підкладаю їх під той листок, на якому пишу, ну але це в випадку, коли предмет важко чи лінь вивчити, або , коли неможливо списати з конспекту.

Ні))) Ну яке ж навчання без шпаргалок? Тут лінь-не лінь, - мусиш писати,в мене звичай такий) заодно щось запам*ятовую

Написання шпаргалок - дуже ефективний спосіб систематизації знань та виокремлення головного.
Так що писати шпори дуже навіть потрібно.
От з "бомбами" не так цікаво.

а я на іспитах писав то що приходило на думку(головне щоб приблизно було по темі курсу).....а так як я був доволі відомим своїми незалежними поглядами на навчання то викладачі ставили мені 3.....їм не дуже хотілось почути все що я думаю про них і про їх предмет )))))

BTW закінчив магістратуру на відмінно ( диплом) а у виписку мені за 4 роки роботи не подивились на жодній з фірм))) ні убакалаврську ні у магістерську