Термін “сільський зелений туризм” або “екотуризм” виник в Європі у післявоєнні роки. Посилена урбанізація європейських міст у 50-60-х роках спричинила необхідність відпочинку на природі. З цією метою в США та Європі виник рух для проведення вікенду міських мешканців. Ось типова картина такого відпочинку на Заході. Приїжджає мешканець великого міста і спостерігає за веденням господарства у селі. Він, як правило, ходить селом і знімає на відеокамеру сюжети із фермерського життя.

А втім, так само ведуть себе іноземці в українських селах. Бували випадки, коли американці в Україні вперше побачили живу корову.

Передумови сільського зеленого туризму в Галичині були закладені ще раніше – в 30-х роках, коли виник так званий “літниськовий рух”. Це – відпочинок на природі, у сільській оселі. В ті часи родини священиків і представники галицької інтелігенції часто відпочивали в карпатських селах – Дора, Шешори, Яремче або в Росточчі – місцевості на Яворівщині.

“У нас такий відпочинок має трохи інший характер, ніж у західних країнах, – каже начальник управління курортів і туризму ЛОДА Андрій Клімашевський. – Більшість мешканців міст – вихідці із сіл, тож прекрасно ознайомлені з умовами ведення сільського господарства. Отож, люди приїжджають в село тільки для релаксації”.

За словами пана Клімашевського, нині досить актуальне питання створення відповідного сервісу для сільського зеленого туризму та його узаконення. Слід створити передумови для більшої активності підприємницької діяльності в селі та зацікавлення в цьому місцевих мешканців. Йдеться про те, щоб міська людина приїхала в агрооселю (сільську хату) і могла там переночувати ізольовано від господарів, харчуватися й отримати максимум задоволення від спілкування з природою, тобто оздоровитися і заплатити за це, відповідно, невисоку ціну. В умовах сучасної економічної ситуації більшість людей не має змоги поїхати в Крим. А відпочинок у селах – альтернатива для середнього класу та бідніших.

“Слід обов’язково створити нормативно-правову базу для цієї діяльності, – зазначає А. Клімашевський. – Наразі у законах чітко не окреслено, чи господар, який здає кімнати для гостей, може вважатися підприємцем. В інших країнах цей вид діяльності неоподатковують або оподатковують мінімально. На мою думку, це все-таки підприємницька діяльність. Тому в багатьох районах встановлено певний фіксований податок, як наприклад, у Сколівському. Там господарі агроосель платять 30 гривень податку. Найперший крок – прийняття окремого закону або нова редакція закону України про туризм, де було б вказано юридичний статус господаря агрооселі”.

Як сільський зелений туризм розвивається на Львівщині?

Вартість проживання в смт Славському становить 30-35 гривень на особу в агрооселі. У Сколе це коштує дешевше – 20-25 гривень. У більш віддалених селах можна переночувати й за 10-15 гривень. На Турківщині, як в більш віддаленому районі, вартість проживання в сільських оселях коливається від 10 до 15 гривень. Деякі господарі створили дуже непогані умови для прийому туристів.

“У селі Орявчик Сколівського району пані Ванда Тюрінова з чоловіком у власній триповерховій оселі створили прекрасні умови для гостей, – розповідає начальник управління курортів і туризму. – Окремі власники агроосель біля будинків збудували собі сауни. Один господар у будинку створив 4 пори року. Навіть кімнати називаються “Літо, Осінь”, “Зима”, “Весна”.

Сільський зелений туризм найбільше поширений у двох районах Львівської області – Сколівському та Жовківському, у зв’язку з природніми умовами та активністю місцевих мешканців.

Які села на Львівщині найчастіше відвідують туристи? На Сколівщині – Славське, Верхнє Синьовидне, Урич, Сколе; на Турківщині – Розлуч. У Жовківському районі дуже популярний Крехів, Жовква, у Сокальському – надзвичайно гарні райони довкола міста Белз. На Яворівщині дуже популярні місця відпочинку Страдч та Івано-Франкове, де є багато озер.

“Сільський зелений туризм має тенденції до постійного розвитку, – зазначає Андрій Клімашевський. – Тільки на Сколівщині, за останніми даними, виявлено 250 господарів агроосель. Отож, як тільки приймуть закон, в якому буде регламентовано статус господаря агрооселі, люди будуть більш явно себе афішувати та пропонувати власні послуги”.

Богдан Мазур
Джерело - [url= http://www.gazeta.lviv.ua/2003/06/10.appendix/NewspaperArticle.2003-06-09.2339] Львівська газета [/url]

Важко не погодитись з цією думкою. Нажаль законодавча база за останні майже чотири роки не змінилася. Але завдяки розвитку сучасних Інтернет-технологій можна знайти відомості про мальовничі садиби львівщини, карпатського регіону, інших місць України на численних сайтах. Найбільший з них -
Сайт про зелений туризм який містить банк даних садиб з описом на трьох мовах.

Пане Юрію, я звертаю Вашу увагу на надмірне просування вашого сайту у повідомленнях. Прошу надалі утримуватися від такого.
PS Ви можете прописати сайт у профайлі.