Роман Голощук - 10-6-2003 у 22:05
Термін “сільський зелений туризм” або “екотуризм” виник в Європі у післявоєнні
роки. Посилена урбанізація європейських міст у 50-60-х роках спричинила
необхідність відпочинку на природі. З цією метою в США та Європі виник рух для
проведення вікенду міських мешканців. Ось типова картина такого відпочинку на
Заході. Приїжджає мешканець великого міста і спостерігає за веденням
господарства у селі. Він, як правило, ходить селом і знімає на відеокамеру сюжети
із фермерського життя.
А втім, так само ведуть себе іноземці в українських селах. Бували випадки, коли
американці в Україні вперше побачили живу корову.
Передумови сільського зеленого туризму в Галичині були закладені ще раніше – в
30-х роках, коли виник так званий “літниськовий рух”. Це – відпочинок на природі, у
сільській оселі. В ті часи родини священиків і представники галицької
інтелігенції часто відпочивали в карпатських селах – Дора, Шешори, Яремче або в
Росточчі – місцевості на Яворівщині.
“У нас такий відпочинок має трохи інший характер, ніж у західних країнах, – каже
начальник управління курортів і туризму ЛОДА Андрій Клімашевський. – Більшість
мешканців міст – вихідці із сіл, тож прекрасно ознайомлені з умовами ведення
сільського господарства. Отож, люди приїжджають в село тільки для релаксації”.
За словами пана Клімашевського, нині досить актуальне питання створення
відповідного сервісу для сільського зеленого туризму та його узаконення. Слід
створити передумови для більшої активності підприємницької діяльності в селі та
зацікавлення в цьому місцевих мешканців. Йдеться про те, щоб міська людина
приїхала в агрооселю (сільську хату) і могла там переночувати ізольовано від
господарів, харчуватися й отримати максимум задоволення від спілкування з
природою, тобто оздоровитися і заплатити за це, відповідно, невисоку ціну. В
умовах сучасної економічної ситуації більшість людей не має змоги поїхати в Крим.
А відпочинок у селах – альтернатива для середнього класу та бідніших.
“Слід обов’язково створити нормативно-правову базу для цієї діяльності, –
зазначає А. Клімашевський. – Наразі у законах чітко не окреслено, чи господар,
який здає кімнати для гостей, може вважатися підприємцем. В інших країнах цей вид
діяльності неоподатковують або оподатковують мінімально. На мою думку, це
все-таки підприємницька діяльність. Тому в багатьох районах встановлено певний
фіксований податок, як наприклад, у Сколівському. Там господарі агроосель платять
30 гривень податку. Найперший крок – прийняття окремого закону або нова редакція
закону України про туризм, де було б вказано юридичний статус господаря
агрооселі”.
Як сільський зелений туризм розвивається на Львівщині?
Вартість проживання в смт Славському становить 30-35 гривень на особу в агрооселі. У
Сколе це коштує дешевше – 20-25 гривень. У більш віддалених селах можна
переночувати й за 10-15 гривень. На Турківщині, як в більш віддаленому районі,
вартість проживання в сільських оселях коливається від 10 до 15 гривень. Деякі
господарі створили дуже непогані умови для прийому туристів.
“У селі Орявчик Сколівського району пані Ванда Тюрінова з чоловіком у власній
триповерховій оселі створили прекрасні умови для гостей, – розповідає начальник
управління курортів і туризму. – Окремі власники агроосель біля будинків
збудували собі сауни. Один господар у будинку створив 4 пори року. Навіть кімнати
називаються “Літо, Осінь”, “Зима”, “Весна”.
Сільський зелений туризм найбільше поширений у двох районах Львівської області
– Сколівському та Жовківському, у зв’язку з природніми умовами та активністю
місцевих мешканців.
Які села на Львівщині найчастіше відвідують туристи? На Сколівщині – Славське,
Верхнє Синьовидне, Урич, Сколе; на Турківщині – Розлуч. У Жовківському районі дуже
популярний Крехів, Жовква, у Сокальському – надзвичайно гарні райони довкола
міста Белз. На Яворівщині дуже популярні місця відпочинку Страдч та
Івано-Франкове, де є багато озер.
“Сільський зелений туризм має тенденції до постійного розвитку, – зазначає
Андрій Клімашевський. – Тільки на Сколівщині, за останніми даними, виявлено 250
господарів агроосель. Отож, як тільки приймуть закон, в якому буде регламентовано
статус господаря агрооселі, люди будуть більш явно себе афішувати та пропонувати
власні послуги”.
Богдан Мазур
Джерело - [url= http://www.gazeta.lviv.ua/2003/06/10.appendix/NewspaperArticle.2003... Львівська газета [/url]
Юрій Кузьменко - 24-4-2007 у 10:58
Важко не погодитись з цією думкою. Нажаль законодавча база за останні майже
чотири роки не змінилася. Але завдяки розвитку сучасних Інтернет-технологій
можна знайти відомості про мальовничі садиби львівщини, карпатського регіону,
інших місць України на численних сайтах. Найбільший з них -
Сайт про зелений туризм який містить банк даних садиб з описом на трьох мовах.
Андрій Пелещишин - 24-4-2007 у 11:27
Пане Юрію, я звертаю Вашу увагу на надмірне просування вашого сайту у
повідомленнях. Прошу надалі утримуватися від такого.
PS Ви можете прописати сайт у профайлі.