Спробую запропонувати на Форумі тему із зовнішньої політики
Отже наш Президент таки спромігся підписати договір про демаркацію державного кордону з Румунією. Вірніше про частину демаркації. Проблеми
національної безпеки не вирішилися у цілому. Бо ж заборонили на самому о.Зміїному розмішувати будь які наступальні (читай оборонні) комплекси. Як от
наприклад звичайний катер берегової охорони, не кажучи про С-200. А найголовніше - шельфову зону, багату на нафту так і не розподілили. Не вдалося.
Хоча, зрештою, це таки крок вперед. Бо з З Білорусією, чи то з Росією відповідні документи підписані давно, але:
1) Не ратифіковані парламентами цих країн;
2) Практично не виконуються.
Отож, кого зацікавила така й подібні теми, чекаю відгуків
Щодо кордонів, то на мою думку рано (!!!) зараз їх ділити.
Рано тому, що влада в країні слабка, корумпована та нечемна.
Хто захоче ратифікувати в Верховній зРаді угоду про державний кордон із Росією - злочинець такий самий, як і той ЛДК, що визнав в ньому Азовське море
внутрішнім, що автоматично означає розподіл наших узбережних родовищ газу навпіл із східним сусідою.
Якщо куций гарант поїде до Румунії домовлятись про Зміїний, то продасть і ті родовища.
Як на мене, треба чекати на сильного політика та тримати гаранта дома усіма силами. Хай краще вдома сидить. До виборів, сподіваюсь, недалеко.
Боюся, що з румунами поїзд вже пішов. Справа в тім, що однією з передумов вступу до НАТО є відсутність не врегульованих територіальних проблем з
сусідами. Отже простір для маневру був.
А тепер, хто би і що не робив, витягнути якісь поступки з Румунії пуста трата часу. А от ще поступися румунам буде можна завжди.
Якось розказували мені про перипетії переділу кордону з Румунією на Мармароському відтинку (гірська частина Закарпаття) після 2 світової війни.
Напоїли румуни слив'янкою полковника, відповідального за переділ і той провів кордон непевною рукою не по гірському вододілу, а по р. Тисі, ще й
віддавши румунам біля 60 км. залізниці, що йшла по другому березі річки. Сталін полковника звичайно розстріляв, а кордон і досі там.
Територіальні суперечності - справа дуже складна. Позитивом є те, що Зміїний таки закріплений за Україною. Все решта - суцільний негатив. Наше
керівництво зайнято глобальними справами. А в Румунії - партія Велика румунія, з націонал-патріотичною ідеологією має мало не більшість у парламенті.
От і дбають про свої інтереси більше ніж ми
Більшість газет схильні вважати підписання такого договору проривом у Україно-Румунських відносинах. Тай на мою думку умови угоди не є вже такими поганими для України (принаймі пока що - до визначення кордону по морю).
У продовження теми. Іон Ілієску заявив, що подасть у міжнародний суд на Україну, якщо та не вирішить з Румунією питання делімітації шельфу. Ось Вам і прорив...
Ну і пішов він зі своєю Гаагою в цю, як її, ну що в кожної людини є ... (перепрошую але вже пече).
Я зара дістану старі мапи довоєнні та знайду цей Зміїний. І я поставлю пиво Ілієску якщо він там не позначений як острів.
А то ж бач який розумний - знайшли газ та нафту і одразу острів став звичайною скелею! У нас там колонія - пошта є, люди живуть. Які ще питання?