
Благодійна акція “Майбутнє є!”, присвячена Дню молоді
Анонс події
29 червня 2003 року о 19.00 в місті Червонограді (Вічева площа) відбудеться благодійна акція “Майбутнє є!”, присвячена Дню молоді. У концертній
програмі беруть участь гурти “Плач Єремії” (Львів-Київ), “Вася Club” (Київ), Птаха Project (Тернопіль), “Ті, що падають вгору”(Тернопіль), “Брем
Стокер” (Львів), Соломія Чубай та група “Далі” (Львів).
Приїзджайте!!!





Давно мрію почути "Птаху Project" наживо.
А чому в Червонограді? У Львові хіба немає молоді.
Звичайно у Львові молоді є, але концертів щось ніхто не організовує!
Прикро звичайно, що наші (львівські) не можуть чогось такого організувати, та й прикрим є той факт що якісь власні спроби щось зробити чомусь не
приносять плодів....
От в Тернополі радіо Тон за сприянням певних політичних сил організовувало концерти переможців свого хітпараду (там молоді групи виставляли свої
демо), та й ще й дотого видавало касету з записами учасників. Таким чином можна було купити записи Птахи, ТПВГ, та й інших. Хоча вони там і видавали
дві три пісеньки ненашою мовою, та й відсотків 70 то була чистої води попса, але ж було!
Коли вже той ДДД?
12 липня ДДД! В дворику Ратуші! детальніше все скину на афішу!
Відносно Червонограду. Добре, що там є люди, які можуть організувати такий концерт. Погано, що ї х немає у Львові
Відносно ДДД. Хто то такі?
От радіо "Львівська хвиля" організувало свято пиво. Правда, у них вийшов винегред; всі стилі музики були перемішені і т.д. Це вже щось.
Щодо організації концертів згадуються слова Скрябіна "Нікому то не треба..."
Дзизі потрібно, але мало хто з спонсорів хоче давати на нормальні рок-концерти гроші, тому концертів мало.
Ухаха. Плач уже теж столично-експортований?
Чому ухаха?
Це вже троха часу є, але то невплинуло (як скажімо на Кузьму) на вторчість, і ми нарешті маємо змогу троха частіше тішитись новими альбомами та
проектами Тараса, що є як позитивне ура!
І ще, якось спускався в метро, а там молоді хлопці грали мою улюблену композицію "Плач Єремії" на свої ноти, використовуючи лише тексти
Г.Чубая, я стояв як заморожений... гадаю, що це також наслідок того, що Плач почула більша маса людей!
"Плач Єремії", по-моєму, завжди був, залишається, і, маю впевненість, буде загальноукраїнським. Називати його столично-експортованим - то не
дуже коректно. Я в кожному інтерв’ю з Тарасом Чубаєм помічала, як він акцентує, що переїхав до Києва з особистих причин. І не думаю, що йому у столиці
так вже солодко ведеться. Просто мені чомусь болить, коли на людей чіпляють ярлики, нічого не знаючи про їхнє життя і мотиви, які ними рухають. 
Згоден з кожним словом Наталки!
А про день молоді, то мо напишите, що там було, і як саме, бо дуже цікаво!
Одарко, напишіть щось з того свята, мені дуже подобаються Ваші погляди на такі дійства!
дуже шкодую, що мої діти ненадали можливість поїхати туди...
Було класно. Публіка суперова на площі було більше ніж 47.000 людей. дуже класно сприймали всі групи.
Ну "Плач Єремії" - взагалі супер Тарас міг навіть не співати, бо це за нього робив натовп.
Жаль, що у Львові такого дійства не було.
Всі групи виступили дуже добре. Звук був дуже добрий. Ведучими були Доцик та Шльома.
Враження якнайкращі!!!
стоп. хіба брем стокер - львівяни?
Ні, Брем стокер з Рівного
2 Nazar: Ухаха в квадраті. Ви давно чули творчість ВЛАСНЕ гурту Плач Єремії? У вас давно були дрижаки спиною від нових п.єс взірця "Можна",
"Світло і сповідь", "Тихий дощ", та хоч би "Сервус п.Воргол"? Ви, хай йому всячина, може, маєте нові альбоми ачи сингли
гурту Плач Єремії (читай так само ЛЬВІВСЬКОГО, а нині харківсько-київсько-львівського Мертвого Півня)? Моя злість не відміняє поваги до проекту і до
п.Дячишина і п.Каменецького і п.Дуди і зрештою п.Чубая хоч як би він не опускав себе з конем за волосся в болото - але я не бачу наразі в Україні
жодного гурту, виконавця чи якого-небудь продюсерського проекту, який за концептуальним рівнем виріс над ЛЬВІВСЬКИМ взірця 1993-1995 (7) років.
Моє шанування жителям культурного прикордоння.
"Моє шанування жителям культурного прикордоння"
Без коментарів 
Vedmid: "Моя злість не відміняє поваги до проекту і до п.Дячишина і п.Каменецького і п.Дуди і зрештою п.Чубая хоч як би він не опускав себе з
конем за волосся в болото"
Уклінно прошу вибачити, але у ваших словах я бачу повагу лише до себе, до власної думки, і відверту зневагу до всього, що з нею не співпадає!
я щось не пригадую, щоб Тарас Чубай колись оускав себе в болото (а я його найкраще за всіх знаю)
Критикувати та обгаджувати легше того, хто вже щось в цьому житті зробив, а ніж подивитися на себе свою життя, ЩО ТИ ЗРОБИВ У НЬОМУ? І чи ти знаєш, що
таке бути публічною людиною, коли натовп реве -Хліба і видовиш!!!
Поволі, Одарко, поволі. Мене як людину з натовпу не має обходити, що Кличку не дозволили дати здачі, що Пономарьова закидали капелюхами на
Євробаченні, а в Кузьми не було грошей і принципів залишитися осторонь від небажаної публічності. Вони хороші, але вони не можуть - це ж не аргумент
на користь того, що завтра буде краще. І між іншим, до себе я ставлюсь не менш вимогливо, через що маю те, що маю - і в голові й окрім.
я знаю шо таке бути публічною людиною, можливо, не аж настільки публічною, як окреслене коло осіб. і коли натовп реве САЛА! а ти кажеш - е нє,
дорогенькі, спершу мити руки, тоді перве-вторе, а сала тільки освіжити чорний хліб. Отут тоже не завжди виходить: перед юрбою часто впадаєш в
дидактичні настрої і сам собі ввижаєшся німбооповитим і священно-недоторканним.
І коли вже наша дружня розмова завернула на конструктивне "сам-дурний", доведеться повторитися: мої слова не відміняють поваги до людей,
чиїми прізвищами підписано ряд непоганих альбомів непоганої музики. Просто ця повага іржавіє в піхвах, і мене ОЦЕ не тішить.
В захваті від вашої толерантності, завжди до ваших послуг
Здається щось стає прояснятись з тим "Уха-ха в квадраті", хоча краще таки було б пояснити свою позицію в цьому.
І чого "Андрій Воргола русин чи ..." так легенько "хоч би"???
Десь (якщо не помиляюсь, то УП), написано щось на зразок того, що Андрухович вже не той, що той себе вичерпав і т.д. Даруйте, але чи це не пісенька на
ті самі ноти? І чи варто так сприймати тік часу, не ті вже часи і т.д., час жиш не мода.Ну це можна не коментувати
Дивно чути звинувачення в нетолерантності від людини, яка дозволяє собі такі узагальнення, як "жителі культурного прикордоння" та
"болото"? (Подумалось при нагоді, як би і собі потрапити в оте болото, де сидить Тарас Чубай зі своїм конем? Загадаю-но я це бажання на
Різдво
Отже, маємо таке: я висловлюю свою думку - це толерантно, навіть якщо
роблю це в різкій та образливій формі, а решта мовчіть в ганчірочку?!
Ви не подумайте, я зовсім не хочу, щоби Форум сиропом залляло, але деякі перли мене вбивають, як "рейд" - комах. Насмерть.
А ви, Vedmid, давно чули, який пласт української культури підняв Тарас Чубай серією "Наше..."? У вас давно дрижаки спиною йшли від
"Буде нам з тобою що згадати", "Спи, Ісусе, спи", "Червоної Рути", врешті-решт? Чи може, вам обіцяно було щороку
видавати на-гора альбоми саме "Плачу Єремії", а там хоч трава не рости? Ви не бачите нікого, хто за концептуальним рівнем переріс би наш
ренесанс 93-97? Хочу вам сказати (тільки не бийте, дядьку, бо я темна, у нас на кордоні світла самокритики бракує), що такий рівень не за рік
досягається. І не за два. І навіть не за три. Я бачу нині багато тих, хто подає надії. Деякі з них справдяться, деякі - ні, але заяви на кшталт
"от було... а нині - ніц" - це... не знаю навіть, як назвати... якось по-дитячому. Іржавіє ваша повага в піхвах? То чистіть її, якщо маєте
таку потребу! Тільки не знаю, на чому грунтується ваша повага і чи повага це взагалі? Ви вирішили за інших, чи є для них же публічність бажана, чи ні,
де вони мають жити, що творити, і якого рівня мають бути ці твори? То хто тут здається собі німбооповитим і священно-недоторканим?
Ви, Vedmid, ще пишете: "до себе я ставлюсь не менш вимогливо". Що ж, може бути, хоча по досвіду знаю, що людина, яка дійсно вимагає багато
від себе, від інших рідко вимагає чогось взагалі. Це як аксіома - мені ніхто нічого не винен. Але що мене не перестає дивувати в деяких наших краянах
- так це їхня вимогливість до інших. І ще й яка вимогливість! Ви, хай йому всяка всячина, все так файно розклали по полицях! Я близько десяти років є
прихильницею (фантиком, як каже моя шефіня) "Плачу Єремії", і всі ці роки я не тільки щиро захоплююсь їхньою творчістю, а ще й поважаю їх за
чітку громадянську і життєву позицію. І моя повага не залежить від кількості альбомів та концертів, а лиш від якості. Навіть якби Тарас Чубай написав
одну-єдину "Коли до губ твоїх", вже за одне це моя повага і моє захоплення не заіржавіло б усе життя.
Перечитала щойно - вибух емоцій. Гм... дуже вже зачепило оте "болото" - все ніяк не заспокоюсь. Не розумію, що малось на увазі.
В захваті від власної нетолерантності, залишаюсь щиро ваша 
Боюся, під болотом малася на увазі всього лиш аллюзія до "Пригод барона Мюнхгаузена" 
Та саме тому я й прошу пана Ведмідя більш конкретно виказати свої погляди, бо так виглядає, що Він сміється..
Гм...Хочете драйву від "Плачів" будь-ласка зачекайте до вересня, коли вийде новий альбом...тоді поговоримо...
Серії "Наше..." - це те в чому Тарас виховувався - це те, що так боакувало, це те що "російськомовні українці" співають
"Лента за лентою" на Сході та "Спи Ісусе" в центральній Україні - співають не плутаючи слів...
Можливо вони не такі драйвові та інтелектуальні як перші альбоми, але вони зробили певною мірою революці по цілій Україні...
А болотом тут і не пахне і не смердить з під пахви!
Гаразд, коли вже вам допекло болото, нехай буде "зариває талант у землю". Хоча до наполегливості, з якою це робиться, дуже просилася саме
раніше вжита аналогія.
2 Наталка: про прикордоння - мався на увазі Львів, з якого вільно ловити на спідолу польське та инче іноземне радіо, з якого до кордону навіть мама
відпускає, з якого - можливо - краще видно, що світ не зав.язався на твоїй околиці. Раз уже цього не завжди (певен, то не стосується Вас, шановна
Наталко) видно зі столиці.
Решту - обов.язково згодом u2u.
Дякую всім
а що там-що там говорилося про "почекайте до вересня"???
Сказав, не подумав, і тепер не хочеться від своїх слів відрікатись?
Чи це з заздрості?
Ну, про "зариває талант в землю" я навіть коментувати не буду - смішно. Все, що я хотіла сказати з цього приводу, я сказала.
2 fish: У вересні, наскільки мені відомо, має вийти новий альбом саме "Плачу Єремії". Чекаємо з нетерпінням! 
тоді поки ваш улюблений опонент
не прийшов, я б охоче про це поговорила.
Чи відомо хоч крапелиночку про те, що там буде?
А поки мені ще не розказали, я сама трошки пофантазую і помрію, що там може бути. Найбільше, звісно, хочеться взагалі не чутих і не вимріяних навіть
пісень... але якщо із того, що десь звучало, але не було видане...
На концертах - саме із нових - пан Тарас щоразу презентував Із Янголом На Плечі на слова Малковича, значить, вона там буде - ну, майже точно.
Якщо чесно говорити, ця пісня мені не так сильно подобається, як інші (Наталко, тільки не по голові!!!), але нехай - для більшості, напевно, саме це
буде новим хітом. Ймовірно, буде Пластунка N.
Можливо, там буде одна річ, дуже красива, я її лиш раз чула, але забути не можу. Та, де йдеться про дракона і писанки. Пам"ятаєте таку?
"Наталко, тільки не по голові!!!"
Та я не б’юся
Я ж біла і пухнаста. Мені от "Із Янголом На Плечі" у
виконанні Тараса Чубая подобається більше, аніж виконання Марійки Бурмаки, а мій чоловік навпаки, рокову, як він каже обробку, не сприймає. І
нічого... "Пластунка N" буде, я впевнена, і та пісня, про яку ви пишете, сподіваюсь, теж. Я її, на жаль, не чула, але про дракона і писанки
- це має бути щось особливе. Я вже облизуюсь
А про новий хіт... я речі
"Плачу Єремії" якось хітами не сприймаю. Це як чарівна музика людської душі, співочі мрії, різноголосся весни, відлуння нерозгаданої
таємниці буття... Важко все це впихнути в хіт-парад.
Я їх просто люблю, ці пісні
- всі разом і кожну по-своєму. Про це я вже писала в темі "Музика та асоціації".
А вам, fish, дякую за ваші фантазії - завдяки цьому я навіть на мить уявила собі, що новий альбом "Плачу Єремії" вже грає у мене на
"вертушці".
Ще раз дякую!
я мала на увазі пісню на оцей текст - http://vitaly.rivne.com/chubaj/55.htm
Іще до мрій. Мені б хотілося, щоб більше було пісень на слова Григорія Чубая і таких... складних, складноритмічних. Бо розумієш, "Із
Янголом" і Марійка Бурмака може виконати (бач, я за її версію), а "Безліч дивних дерев сновигає містом безцільно" ніхто крім них не
зробить.
"Бо розумієш, "Із Янголом" і Марійка Бурмака може виконати (бач, я за її версію), а "Безліч дивних дерев сновигає містом
безцільно" ніхто крім них не зробить."
Розумію. Я дуже добре розумію, що ти маєш на увазі. Мені теж цього хочеться, але чого я бажаю найбільше, так це присутності "Плачу Єремії"
взагалі і пана Тараса Чубая зокрема в музичному житті України. І поки ця присутність є (а вона є) - чи виливається вона в серію "Наше...",
від якої я просто у захваті, чи в пісні на вірші Григорія Чубая, чи то будуть пісні на вірші Андруховича, Неборака, я втішена
Я щохвилини відчуваю у цьому буремному світі мелодію, яка так дивно та гармонічно
сплелася з піснею моєї душі.
Подивилась щойно - розділ "Афіша", а яка буремна дискусія тут розвернулась 
2 Наталка - за неї, власне, і дякував.
2 Nazar: Звичайно, із заздрості. А також із прагнення вивищитись над своїм беззмістовним існуванням за рахунок відсутнього тут Чубая
Щодо Андруховича - говорити про приземлення і творчу смерть якшо митець просто
мовчить "непристойну кількість часу" - це щоденний і щонощний симптом читача, який живе здоровим і дуже динамічним інтелектуальним
життям
З моїх знайомих таких є аж один, а один суспільної думки не зробить. Гірше
як лихе говорять коли митець "не дає про себе забути".
2 Наталка again: солідарний з чоловіком. Нема гіршого в українській рок-музиці, як квадратно-гніздовий спосіб. Іще Чубай з 1995-го задушив би Чубая
2003-го в лагідних братніх обіймах за таке народне коріння. Не ображайтеся, Наталко, тепер ви ознайомлені з моєю винятково суб.єктивною думкою і світ
моїх схиблених музичних вражень став вам трошки зрозумілішим
2 all: Дуже вдячна тема випала. Шкода, мабуть крім "Плачу", "Півнів", "Кому Вниз" майже нема через кого і побитися
серйозно. Я вже не кажу про засвоєння манери, стилю and idea хлопцями зі столичних переходів. Оце безваріантний варіант тривалої дії, (2 Nazar)
шановний Назаре, хоч, може, тільки "на Далекому Сході".
...бррр, я навіть твори свої так не вичитував.
Важкий випадок. Мовчатиму вже не тому, що мені нічого сказати, а тому, что почуваюся наразі якоюсь папужкою... Додам лише про народне коріння... Якби
не відсутній тут Чубай, я так і померла б, не дізнавшись про існування вражаюче ліричних повстанських пісень (та і де б я їх почула? На параді на
честь Незалежності, який приймає Путін та Чучма?), до смерти вважала б, що Івасюк - то автор "Червоної Рути", а хіба він ще щось написав?, і
була б переконана, що вся мудрість різдв’яних колядок вмістилася в рядки "дайте, дядьку, п’ятака". Я не ображаюся, Vedmid’е, чого б це я
мала ображатися? Мій чоловік, Господи прости, любить Мілен Фармер, у якої на мій погляд, голосу стільки ж, скільки у Рудницької, то що ж мені тепер
робити? Але я, мабуть, дурна, чи не надто інтелектуально завернута - що все-таки малось на увазі під словами "Іще Чубай з 1995-го задушив би
Чубая 2003-го в лагідних братніх обіймах за таке народне коріння"?
"це щоденний і щонощний симптом читача, який живе здоровим і дуже динамічним інтелектуальним життям"
На мій погляд, це симптом людини, котра думає, що вона живе вищезгаданим життям, і їй подобається так думати. Якщо митець не продукує те, чого я хочу,
чого я чекаю від нього - чи означає це, що йому більше нічого сказати чи, швидше, те, що я не вмію або не бажаю прислуховуватись?
Що до мудрості різдвяних колядок, на голову мудріші Дивні (попри весь їх невитравний вокальний колорит) і навіть Руслана, а щодо повстанських пісень,
так один Львівський хор "Гомін", певно, за ліричністю, зробить десять Чубаїв одним промовистим крещендом. Ну, а чиє ж "Повіяв вітер
степовий" співає вся Україна, спитаєте Ви? Чесно, мене більше обходить, чому Україна не співає і не грає "Поточу я вінойко".
"У нас є російська естрада — крута, барвиста і дорога, і є якісь українські виконавці, що нагадують індіанців в Америці" (Т.Петриненко,
"День", 25.02.03, http://www.rupor.info i http://www.day.kiev.ua)
Поточу я вінонько? - Чув і в горах, і на караоке, і на Хрещатику.
Коли мій вуйко почув "кед мя прийшла карта" - то він розплакався. Розплакався і тому, що він почув її саме в моїх сусідів, які постійно
вмикають голосно музику на всю потужність та займаються дискотеками....
"Дивні (попри весь їх невитравний вокальний колорит)" - щось ніяк не можу зрозуміти. Ви мені нагадуєте опонента Ромка Чайки в
програмі про Бітлів, коли заперечував весь смак Дивних якимось дешевими російськими аргументами.
Даю слово більше не писати на цю тему.
"Чесно, мене більше обходить, чому Україна не співає і не грає "Поточу я вінойко".
А мене вже більше нічого не обходить, чесно. Я, як і Назар, для себе цю тему закриваю. Vedmid мене ні в чому не переконав. Я його - теж. Лишаймося при
своїх. Я продовжую вважати, що саме для популяризації повстанських пісень, автентичних колядок та лірики Івасюка Чубай зробив більше (і краще) аніж
Петриненко, "Гомін", "Дивні" та Руслана, разом узяті. Тим, що я пізнала і полюбила прекрасні пісні своєї рідної землі, я завдячую
тільки йому.
Приємно було спілкуватися, Vedmid’е 
А хто захоче поспілкуатися з паном Vedmid' віч на віч та подискутувати - приходьте у клуб-кафе Лялька, 10 липня о 17:00, там Дзига буде виставляти за свій День народження і звичайно буде прес-конференція на тему, що Дзига зробила чи не зробила за ці 10 років.
ох, Одарко, якби ж ми лишень встигли... тут таке... 
Смачного "Дзизі" і гостям. Веселої вам Парагвайської. Якшо раптом побачите привид Діззі - не чіпайте його, він мій
Зрештою, мої набіги ще всі попереду, незважаючи на все і всіх. І не думаю, що вони
вас так вже розчарують.
Czesc.
"Зрештою, мої набіги ще всі попереду, незважаючи на все і всіх. І не думаю, що вони вас так вже розчарують"
О, то ще будуть набіги? Це тішить!
Тим більше, що так багато плідних тем для
дискусій! А от на всіх і на все зважати треба хоча б в якості збагачення інформацією!
Збагачення себе? Ну, не так вже я й на всіх не зважаю. Про це ви, шановна п. Наталю. особисто дізнаєтеся позавтра чи й завтра в наступній серії. Чесне ведмеже слово.