
Про галичан вже чули. Про одеситів давно відомо.
Чи можна підвести риску під поняттям "українська ментальність", відкинувши сало і патологічно-історичну скупість?
Ми таки дуже різні. Серед нас ті що люблять сало і зовсім не скупі. Ображених справді купа. Вільних найменше а от правдолюбів трохи є ...
Ми найкращі. Кажу так, бо кожна нація повинна себе хвалити. Бо як самі себе не похвалимо то хто?
А ви доречі дивились якось по 1 + 1 Останню барикаду про Бітлз, коли Один Пан(назвемо його так) сперечався з нашим Чайкою на таких наведеннях, що мол,
що там Україна, що там Івасюк, що там ваші нікому невідомі Дивні, то все дуже дешево, воно не шумить. та й такі інші випади проти направду сильних
Ромкових аргументів. До того, ця людина говорила українською без акценту, та й рахувала себе українцем, але чомусь постійно в своїй аргументації
опиралась на нашу (українську) меншовартість. Мене то якось дуже неприємно вразило!
Ми українці - і це дуже гордо!
що можу ще сказати....
Я абсолютно згоден з Одаркою -- ми всі різні. І давайте хай кожен відповідає за себе.
По моєму, це і є прояв меншовартості -- заяви типу ми українці(євреї, китайці, татари, росіяни...) найкращі.
В чому найкращі? Самі високі, самі вгодовані, чи самі розумні?
Бо інакше далеко можна зайти -- і злодії наші найкращі, і комуністи найкращі і т. д.
Українців добре видно посеред інших націй, особливо коли наших мало і є з ким порівняти.
На жаль не завжди є чим похвалитися.
А оте "Моя хата скраю", "Своя сорочка ближче до тіла", "Бог терпів- і нам велів"... Хіба не прояв національного характеру?
Так, прояв. Але не характеру а окремої риси.
До того ж остання приказка не є народною а перші дві розповсюджені чи не у всіх європейських народів.