Форум Рідного Міста

Зранене Серце Ісуса

Рост - 1-7-2003 у 08:55

Може ви і чули, що по понеділках зранку, в церкві св.Михаїла отець Василь Вороновський відправляє св. літургію і відчитує молитви за оздоровлення, проти злих духів та інші. А вчора це був ще й вихідний, тож ...
Церква - думаю, ви там були. Людей більше половини.
Свята літургія, молебень... І буквально струменить, потоками ллється від Ісуса благодать, любов... Нею заповнена вся церква! Ісус всюди! Він хоче врятувати своєю невимовною любов`ю всіх дітей своїх, допомогти їм, потішити...
Ніхто... НІХТО! не бачить цього! Не відчуває! Не звертає уваги... Гріхи приковують до землі, покривають свідомість плитою. Ніхто... А дорога така пряма і світла - любов і покаяння... Ніхто...
Як у Гетсиманському саду. Ісус приносить найвищу Жертву заради нашого спасіння - він віддає СЕБЕ! Але навіть апостоли його поснули. Нікому нема до Нього діла. Чи є сенс в цій жертві?
Але Любов керується якимись вищими, надлюдськими законами і ... жертва принесена...
Із того пам`ятного дня до сьогодні, всі ці дві тисячі років ми розпинаємо Ісуса, ранимо його любляче серце - своєю байдужістю.
Хороші, люблячі батьки зрозуміють цей біль - коли твоя дитина не приймає твоєї любові, чинить наперекір, робить дурницю за дурницею, не приймаючи допомоги. Але як здійметься караюча рука на улюблену дитину?
Проте чаша терпіння вже переповнена. Біль Ісусового серця не описати словами! І тільки наша любов, звернена до Нього, Бога і Батька нашого, може відвернути справедливий Гнів Божий, зупинити його. Любов і покаяння...
Старі, як світ, істини. Але нічого не змінилось з часу принесеної за нас відкупної Жертви. Він Бог Любові, любить нас і хоче, щоб ми у відповідь любили його, любили один одного!
Безперестанку Ісус кличе нас. Але хто його чує? Хто намагається почути? Навіть прийшовши до церкви, ми залишаємось споживачами, чекаємо, що на нас сама по собі зійде благодать Божа. Раз ми вже потрудилися так, здолавши декілька сходинок до храму...
Проте сатана чує. Під час молебну є момент, коли священик просить людей розвернутись обличчям до дверей і запитує: "Чи відрікаєтесь сатани?" І люди хором у відповідь: "Відрікаємось!" І в цей момент дикий плач... ні, рев смертельно пораненого звіра пронизує церкву. Чесно кажу - мурашки по тілу пішли!
От хто має тепер владу над дітьми Божими, над світом.
Задумайтесь, хто вам дорожчий, з ким ви - з люблячим, добрим Батьком, чи зі звіром, який веде за собою до вічної загибелі?

Виберім любов!

Круціфукс. - 1-7-2003 у 09:37

Це - текст Вашого власного авторства?

Рост - 1-7-2003 у 09:47

А це має значення?

Чарівник з міста Гамельн - 1-7-2003 у 10:29

До речі, мені теж цікаво: ти все це сам написав?


Love is God

Рост - 1-7-2003 у 15:17

Так воно і є... Як в церкві учора. Нікого не цікавить Бог. А вот чи я це написав - цікавить... Сумно і боляче...
Чи може ви сприйняли це, як "прозу"? Даремно. Це реальність!

Олексій Мачехін - 1-7-2003 у 15:35

Мабуть тут проблема не в тому і не варто так засмучуватись. Просто в кожного свій Бог і своя віра.
Людина має Бога в серці і не завжди згодна щоб її вчили вірити. Для декого минули часи, коли наставником віри був піп чи дяк чи митрополит чи папа. От і читають твоє повідомлення із думкою - ТИ це пережив, чи чужі переживання тобі просто СПОДОБАЛИСЬ?

Чарівник з міста Гамельн - 1-7-2003 у 15:48

> Так воно і є... Як в церкві учора. Нікого не цікавить Бог.

Може тому, що більшість людей, які там були, як раз і стали християнами не свідомо, а "за інерцією", просто тому, що так навчили батьки, ну і т.д. дивись по тексту сам знаєш яку тему?

Мені здається, такі християни не потрібні ані тобі, ані мені, ані Богу (тим більше).


> Чи може ви сприйняли це, як "прозу"? Даремно. Це реальність!

ТВОЯ реальність, виражена через прозу. Хіба ні?


Love is God


P.S. До речі, повертаючись до твоєї реальності, тобі не здається, що фраза "рев смертельно пораненого звіра пронизує церкву" суперечить фразі "От хто має тепер владу над дітьми Божими, над світом"? Чи це просто такі, властиві прозі, метафори?

Рост - 1-7-2003 у 15:55

Засмучуватись є чого. Ідеться не про подорожання продуктів...

Свій бог. Як це зручно. Супер. Пішов до магазину, купив собі бога. А з ним і віру...

Якщо людина має Бога в серці, вона побачить зміст. А не буде перепитувати, хто написав. Бо воістину - не в авторстві зміст написаного!

Так, минули часи. Святі отці - не авторитет. Бог - не авторитет. А дійсно, який він авторитет? Вон авторитет Жора - оце так. Скаже - попробуй не зроби! Одразу голову відірве! А любов - кому вона треба? Люблячий батько - це так несучасно. Дійсно, авторитет для більшості - це страх. Але покаяння зі страху не в планах Господа.

Рост - 1-7-2003 у 16:24

Це написано не для того, щоб засудити теперішніх християн.
А Богу потрібні УСІ ДУШІ! Він за УСІХ своїх дітей віддав себе.
Якщо четверо з п`яти дітей відвернуться від батька і попрямують до безодні, він скаже "ну і котіться собі"??? Чи хоча би один це зробить?

Олексій Мачехін - 1-7-2003 у 16:49

>Засмучуватись є чого. Ідеться не про подорожання продуктів...

Так, йдеться лише про те, що дописувачі форуму не захотіли зрозуміти та прийняти твої душевні переживання. Поставились до них не як до крику душі, а як до творчого вислову почуттів. Не змогли пережити з тобою ТВІЙ момент життя. Що в цьому страшного? А може ти підібрав не ті слова? Христа не розумів жоден з сучасників та невідомо чи взагалі хтось колись його розумів.

>Свій бог. Як це зручно. Супер. Пішов до магазину, купив собі бога. А з ним і віру...

Неможливо однаково вірити, бо вірі неможна навчити. Як і не можна навчити любити. Якщо ти любиш, то любиш. Як ні - то ні.
Лицарі середньовіччя во ім'я Бога вирізали ледь не пів Європи. В моєму серці інший Бог, хоча зовуть їх чомусь однаково.


>Так, минули часи. Святі отці - не авторитет. Бог - не авторитет. А дійсно, який він авторитет?

Ти бачив отця що за тиждень до Великодня замовляє в ресторані курячі стегна?
Чи може ти бачив того, що лапає дівчат в барі?
А ти бачив вікна в келіях Лаври? Так, вони дерев'яні із склопакетами. Дорожчих в Києві нема.
А може ти не чув скільки краму вкрали з Філаретового маєтку?
Або ти мабуть не знаєш що і досі церкви через підставних осіб є чи не найбільшими власниками в Україні.

Це загальновідомі речі. І тому люди воліють спілкуватися з Богом через власне серце та власну молитву аніж через таких посередників. Бог чує всіх, навіть тих, що моляться не в церкві. Та навіть тих, хто не вірить в Бога, але вірить в добро та чинить його.

Щодо страху, так церква 1,5 тисячі років лякає пеклом. Хіба це не страх?

Thror - 1-7-2003 у 19:24

Друже мій Олексій, йдеться про різанину катарів наскільки я розумію?
Стверджувати, що іх винищили _в ім'я Б-га_ не зовсім відповідає дійсності.
Я можу розглядати подібний вислів тільки як літературну метафору...

Олексій Мачехін - 1-7-2003 у 20:41

Ні, тут йдеться про _всі_ релігійні війни та походи хо відбувались в Європі відтоді коли християнство стало офіційною релігією.
Тут також слід враховувати святу інквізицію та інші войовничі релігійні прояви войовничості.

Олексій Мачехін - 1-7-2003 у 20:44

агресивності себто

Андрій Пелещишин - 1-7-2003 у 21:35

Та ну, Олексію! Релігійні війни і в Європі і в Світі взагалі точились стільки ж скільки існує людство.

rost - 2-7-2003 у 08:39

Цитата:
Першим відправив користувач Андрій Пелещишин
Релігійні війни і в Європі і в Світі взагалі точились стільки ж скільки існує людство.

Будучи об"єктивним, то чисто релігійні війни, принаймі в Європі, почалися все ж з хрестових походів, а закінчилися десь з утвердженням Реформації.

Thror - 2-7-2003 у 08:57

Якщо бути об'єктивним, то чисто релігійних війн ніколи не було.
Завжди було якесь економічне, національне чи соціальне підгрунтя...
І я все ж буду настоювати на тому, що війни йшли не з іменем Бога на вустах. Це атеїстична пропаганда...

rost - 2-7-2003 у 09:09

Цитата:
Першим відправив користувач Thror
І я все ж буду настоювати на тому, що війни йшли не з іменем Бога на вустах. Це атеїстична пропаганда...
Ну цікаво, папа оголосив хрестовий похід, осв"ятив, авансом відпустив гріхи. Ціль звільнення Гробу Господнього з під влади безбожних сарацинів. З чиїм іменем на вустах хрестоносці вели ті війни?
Яна Гуса спалили напевно, щоб його майном заволодіти, а не тому, що він Біблію не так читав.
А те, що в відбулося в Варфоломіївську ніч, то теж напевне атеїстична пропаганда...

Олексій Мачехін - 2-7-2003 у 09:15

В принципі так, релігія присутня в кожній війні і майже ніколи не стає головною причиною війни.
Проте в християнській Європі (а саме про християнство зараз йдеться) релігійні мотиви розпочинання війн набули особливого статусу пропаганди. Якщо японці та китайці воювали "за імператорів", то європейська культура породила більш потужні девізи "за віру, за короля (за царя та віру)", під якими власне й крокували рядові вояки.

Я не хочу тут звинувачувати чи захищати якісь релігійні течії або що. Хтілося лише наголосити на тому, що церква за свою історію встигла себе достатньо дискредитувати для того, аби до неї виробилось скептичне відношення.

rost - 2-7-2003 у 09:22

Ну треба вже так котити бочку на бідну Європу і християн. Мусульмани теж успішно різали християн в Східному Тіморі з іменем бога. Та й башти в Нью Йорку завалили під молитву аллаху.
Індія і Пакистан з тіє ж опери.

Олексій Мачехін - 2-7-2003 у 09:27

Мова йшла про християнство. А ще точніше про Христа.

rost - 2-7-2003 у 09:34

Але, я думаю, що NetGuy починав не про те . Там про очищення молитвою, про Ісуса, його зранене серце і про крик диявола, який втрачає свої душі. Прочитайте, ще раз.
"Безперестанку Ісус кличе нас. Але хто його чує?".

Олексій Мачехін - 2-7-2003 у 09:39

Я дописую на повідомлення:

"Так воно і є... Як в церкві учора. Нікого не цікавить Бог. А вот чи я це написав - цікавить... Сумно і боляче...
Чи може ви сприйняли це, як "прозу"? Даремно. Це реальність!"

Чарівник з міста Гамельн - 2-7-2003 у 11:49

> Або ти мабуть не знаєш що і досі церкви через підставних осіб є чи не найбільшими власниками в Україні.

До речі, не знаю як в Україні, але в Росії одним з основних доходів РПЦ є... імпорт тютюну та алкоголю - як церква, вона не платить жодних митних зборів або податків, а тому отримує просто шалені прибутки.


> Проте в християнській Європі (а саме про християнство зараз йдеться) релігійні мотиви розпочинання війн набули особливого статусу пропаганди.

У всіх війнах є економічне і/або політичне підґрунтя, але для початку війни його (на щастя) часто буває замало. Якщо брати Хрестові походи, то тільки заради політики, економіки і т.п. вони б ніколи не почались - вирішальний "внесок" зробило саме християнство.


> Мусульмани теж успішно різали християн в Східному Тіморі з іменем бога. Та й башти в Нью Йорку завалили під молитву аллаху.

Християнство, іслам та іудаїзм взагалі дуже схожі між собою (в першу чергу, через своє спільне коріння). І однією з притаманних їм (тільки їм?) рис як раз і є патологічна нетерпимість до інших релігій та всіх інакомислячих взагалі. Хтось може пригадати які-небудь релігійні війни без їхньої участі? Особисто я ніколи не чув, щоб буддисти воювали проти синтоїстів або одні язичники проти інших (мається на увазі, під релігійними гаслами).

Крім того, іслам на півтисячоліття молодший від християнства - пригадайте, наскільки агресивним християнство було 500 років тому.


Love is God

Чарівник з міста Гамельн - 2-7-2003 у 11:50

To NetGuy

> А Богу потрібні УСІ ДУШІ!

Напевно, почувши це, я повинен відчути неабияку гордість: виявляється, і МОЯ душа теж комусь потрібна! :-)


> Якщо четверо з п`яти дітей відвернуться від батька і попрямують до безодні, він скаже "ну і котіться собі"??? Чи хоча би один це зробить?

Як би тобі сказати... Є один "малесенький" нюанс.

Це слова не батька і навіть не його адвоката або довіреного, який розмахує свідоцтвом про народження.

Це слова ЛИШЕ людини. Яка спирається ЛИШЕ (?) на свою віру. Для інших людей це ще НІЧОГІСІНЬКО не значить (і не повинно значити), тому що віра != факт. Вірити можна в будь-які дурниці - наприклад, що Земля має форму млина.

Поки що я не почув від тебе жодного факту або підтвердження викладеної вище теорії про батька, звіра та нерозумних дітей - так само "аргументовано" можна викласти теорію про загублених покемонів, яким конче потрібно знайти шлях в Покемонхейм, або все, що завгодно.


Love is God

Олексій Мачехін - 2-7-2003 у 12:01

Цитата:
Першим відправив користувач Чарівник з міста Гамельн
Крім того, іслам на півтисячоліття молодший від християнства - пригадайте, наскільки агресивним християнство було 500 років тому.


Тут не лишеці чинники. Мусульманство створювалось як войовнича релігія. Пророк Мухаммед був полководцем досить хитрим та розумним аби зрозуміти що для зміцнення та утримання влади необхідно створити власну монотеїстичну міцну державну релігію.

Християнство ж насамперед розвивалось як братство рівних і перше виділення "рівніших" було суто господарчим.

Олексій Мачехін - 2-7-2003 у 12:04

Цитата:
Першим відправив користувач Чарівник з міста Гамельн
To NetGuy
Поки що я не почув від тебе жодного факту або підтвердження викладеної вище теорії про батька, звіра та нерозумних дітей - так само "аргументовано" можна викласти теорію про загублених покемонів, яким конче потрібно знайти шлях в Покемонхейм, або все, що завгодно.


Шановний, давайте залишимо наміри наводити аргументи щодо правильності або ж хибності різних течій. Таким чином ми збережемо взаємоповагу та свободу віросповідання. :saint:

Чарівник з міста Гамельн - 2-7-2003 у 13:27

> Шановний, давайте залишимо наміри наводити аргументи щодо правильності або ж хибності різних течій. Таким чином ми збережемо взаємоповагу та свободу віросповідання.

Користувач vovka в одній з тем написав, що "релігія, слизька тема, тут крім як віч-на-віч тяжко говорити". Ти теж так вважаєш? Я - ні. На мою думку, взаємоповага можлива завжди - це залежить лише від співрозмовників. Єдиним, хто поки що виявив "взаємонеповагу" при обговоренні теми релігії, як раз і був вищезгаданий.

На мою думку, свобода віросповідання - це не коли кожен живе в окремому акваріумі, між якими панує цілковита тиша, а коли кожен вільно висловлює свою думку стосовно будь-чого - усі від цього тільки виграють.

Більше того, в контексті можливого "незбереження взаємоповаги та свободи віросповідання", як на рахунок пропаганди взагалі без всяких аргументів? Текст про серце Ісуса, на твою думку, загрожує "свободі віросповідання" в меншій степені, ніж наведення аргументів?

***

Звичайно, відмінності між ісламом та християнством не обмежуються тільки молодістю першого - на це вплинуло дуже багато різноманітних чинників.


Love is God

Олексій Мачехін - 2-7-2003 у 13:35

Я вважаю що кожен має право на віру в те, в що він хоче вірити. А от чи захоче він висловити свої переживання - виключно особиста справа.

Ще особистішою справою є наведення чи ненаведення аргументів щодо коректності чи правильності своєї віри.

Це і є свобода віросповідання - сповідую що хочу і як хочу. Хочу - з аргументами, можу й ні.
Але оскільки аргументів тут окрім богословських бути не може, а богословські дещо слизькуваті, то скоро можуть вийти на гору емоції, а це вже за півкроку від втрати поваги до співбесідника.

Чарівник з міста Гамельн - 2-7-2003 у 15:03

> Я вважаю що кожен має право на віру в те, в що він хоче вірити. А от чи захоче він висловити свої переживання - виключно особиста справа.
> Це і є свобода віросповідання - сповідую що хочу і як хочу. Хочу - з аргументами, можу й ні.

Все правильно. Але. Я хіба підхожу до людей на вулиці з запитаннями "Чи не хочете ви поговорити про Бога?". Я висловлюю свої думки на форумі. Якщо когось дана тема не цікавить, він її просто не буде читати. Висловлювати/не висловлювати свої думки/переживання - це особиста справа кожного. Хіба хтось примушує?

Не розумію, яким чином я порушую чиїсь права і/або свободи. Чи ти вважаєш, що у кожної людини, крім усього іншого, є ще й святе і невідторгне право залишатись в "счастливом неведении"? Якщо людина вірить, що блакитного кольору не існує, а хтось їй покаже рукою догори, то він її це право порушить? :-)


> Але оскільки аргументів тут окрім богословських бути не може, а богословські дещо слизькуваті, то скоро можуть вийти на гору емоції, а це вже за півкроку від втрати поваги до співбесідника.

Тоді можна сказати, що не варто обговорювати взагалі будь-що, що допускає існування різних думок.

Я би не ділив аргументи на богословські, кулінарні чи ще якісь інші. Можливо, всі або більшість аргументів тут дійсно можна назвати "богословськими", але... хіба важливо це конкретизувати? Просто це виглядає як вже якесь початкове "обмеження" :-)

А на рахунок емоцій та втрати поваги - як я вже писав, це залежить тільки від співрозмовників. Особисто я "по замовченню" вважаю, що всі потенційні співрозмовники є розумними людьми, які поважають думку інших. Ти вважаєш інакше?


Love is God

Реплікант10322195 - 2-7-2003 у 17:40

Наша пісня добра,
починаймо з початку ! ;))

Чарівник з міста Гамельн - 2-7-2003 у 19:07

Не зовсім в топік, але тим не менше.

Їхав зараз трамваєм. Поруч зі мною сиділа якась жіночка і читала книжку з геніальною назвою "Православный взгляд на медицину". Дійсно, хто ж, як не Православна церква, має в цій галузі найбільший авторитет!

От мені і стало цікаво: чи дочекаємось ми колись таких книжок, як "Православный взгляд на химию", "Православный взгляд на астрономию" та, нарешті, "Православный взгляд на теорию баз данных"? Чи, може, вони вже існують?


Love is God

Олексій Мачехін - 2-7-2003 у 22:51

Роки зо 2 тому бачив інтерв'ю по новому каналу із панотцем щодо інтернету. Шановний отець виявив знання структури мережі краще за мене - тоді студента 3-го курсу факультету кібернетики.
Так що в існування подібних поглядів не варто сумніватись.

Користувач Олесь - 3-7-2003 у 09:04

Цитата:
Першим відправив користувач Чарівник з міста Гамельн
От мені і стало цікаво: чи дочекаємось ми колись таких книжок, як ... ... "Православный взгляд на теорию баз данных"? Чи, може, вони вже існують?


До речі, Московська Православна Церква заборонила своїм вірним користуватися, створювати, цікавитися і т.п. програмами, призначеними для побудови віртуальної реальності, а такий софт "предала анафеме". Це звісно не бази даних, але все ж "...взгляд".