В Словенії, поясняючи мені дорогу словенець сказав "трета куча справа". Я мав hard time, шукаючи за тою третьою купою. Пізніше, вже в компанії словенців, я вияснив, що по ск. я іноземець, то пояснював він мені по сербськи (теж щось типу меншовартості), а у сербів куча це хата. Бо по словенськи хата - хіжа(краще б він по словенськи...). А в Чишках під Львовом, я довідався, що куча - це хлівець для свині. Отже все ж житло, але з купою.

Ще в дитинстві, розмовляв з дідом-сторожем десь, на Хмельниччині. Ми збиралися заночувати, в машині. От сторож і заспокоював. "Нічого не бійтеся, я тут буду цілу ніч ходити, пазити." Я все думав, що ж то значить пазити. А потім, через багато років, почув на вокзалі в Бєлграді оголошення -- спочатку по сербськи "Пажня, пажня...". Потім по німецьки "Ахтунг, ахтунг...". І здається, зрозумів, що, то пазити значило -- пильнувати. Хоча і пильнувати, це теж здається, діалект, на цей раз галицький .

Тема цікава. Я сам родом із Закарпаття. Признаюсь чесно - в дитинстві виїджаючи в інше село не зовсім розумів жителів за якихось 50-100 км., ба навіть менше. Перелік слів-діалектів, думаю, потягнув би десь на тисяч зо 5 а то і більше. Ось кілька загальновживаних:
Лаба - нога;
Йо, айно, ай - так;
Порта - брама;
Карадичі - сходи;
Хижа - хата, кімната;
Фатюв - хлопець.... Далі може буде...

Ну, бомками на львівщині називають оводів. Ще їх називають гедзями. І, коли корову муха закусає і вона починає від того казитися, кажуть "корова згедзилась"

Що б такого цікавого пригадати... Ну, наприклад, знаєте, що є фасоля тична (та, яка в`ється і її тичать, щоб вона росла), а є низькоросла. Так ту низькорослу називають пішою фасолею. Ну, мовляв, вона по тичках не лазить, а пішки ходить.

До-речі, Гнат Хоткевич в "Довбуші" дуже гарно описав гуцульський діалект. З задоволенням читав колись. Навіть, здається, двічі

А на селах дійсно часто одні і ті ж речі називають іншими іменами, що годі й порозумітись.
Може щось згадаю, то напишу обов`язково

2 Андрій Пелещишин

"... слова кінчають все на "ус"...

Ні Андрію - радше Туреччину Портою звали :-)))

А товариш мій каже бомко - це коли хтось у якомусь питанні не завсім відає. Типу - ну не хочу бути геть бомком на екзамені

чудова тема.
Я дуже люблю діалекти, а оскільки сама східнячка, то така вимова для мене звучить як музика. Певно, я могла б закохатися у хлопця за один лиш галицький акцент.

Якось в моєму приятелеві розпізнали східняка, бо він сказав "справа в тому", коли у західних районах кажуть тільки "річ у тому".
А ще є таке гарне львівське слово - ЖИШ!

до речі, мені так потрібні якісь характерні діалектно-сленгові слівця на музичні теми чи з спілкування музикантів... Не згадаєте таких?

"Я дуже люблю діалекти, а оскільки сама східнячка, то така вимова для мене звучить як музика. Певно, я могла б закохатися у хлопця за один лиш галицький акцент"

Моя юна колежанка закохана в хлопця зі Львова, так, бува, коли він телефонує, а Марічка десь вийшла з офісу, я прошу: "Олежку, поговори зі мною трохи". Він не відмовляє А мала мене потім питається: "Як ти завжди пізнаєш, що то він?". Таке спитала...

Моя бабуся родом з Січеславщини, там теж діалект вельми цікавий, хоча багато русизмів, але мова дуже колоритна. Чогось пригадується з дитинства, як бабуся в серцях казали "Бодай його пранці з’їли!". А мені, п’ятирічній, ті пранці здавалися зубатими і ротатими чортами, у яких пельки розміром з мартенівську піч І тільки коли я виросла, дізналася, що це така хвороба... венерична...
На жаль, коли мені було неповних шість, бабуся перебралися ближче до мами - в Київську область, а мене через рік взагалі до Києва батьки забрали. Тепер ось відроджую пам’ять (в тому числі і генетичну) та дитячі спогади.
Дякую всім, любі мої, хто відгукнувся. Обіцянки "далі буде" сприймаю дуже серйозно! Пишить, пишить і ще раз пишить!
Ще пригадалось кілька питань, на які мрію дістати відповідь.
"Матолк" - це що означає, нетямущий, некмітливий? (Я хоч вірно слово написала?) І поясніть, прошу, значення слова "батяр" - я його часто чую, і не тільки на Львівщині, але дуже приблизно собі уявляю, що то "бешкетник", "хуліган", таке щось. Чи ні?

Здається, так і є.

О, ще згадала! Свого часу, порочитавши Рекреації і послухавши Самійла Немирича, задалася питанням: що таке пляцки? Зараз самій смішно, як можна не розуміти, що таке пляцки. Але тоді з того ціла історія вийшла - онде почитайте ПРО ПЛЯЦКИ

2 fish: Дякую за посилання, дуже добра ненаукова праця. То чого ж хотів Самійло Немирич - чи дівчину, чи її пляцка, чи кохання хотів, що неторкане ще? І як би ви пояснювали, що ж таке пляцки, таким нетямущим (матолкам ), як я?

Матолок - тлумачення вірне.
Батяр - хуліганистий гульвіса буде ближче

З таких цілком львівських, замішаних не польській мові.
Цвібак - бісквіт (ну, пляцок такий ).

Гмм... Ну диви! Знаю ж багато, моя бабця, якій вже 90 років (хай буде здорова) багато таких речей говорить. Постараюсь пригадати.

Пательня, рондель, ринка, клюски, фляки, шмата, митка, стирка, обрус, баняк, зупа, диван (не плутати з тапчаном!), горнятко, фотель, накаслик, ясьок, креденс...

Бомбетль

Моя бабуся часто казали "Закохався, як чорт в суху вербу" - в значенні сильно, навіть десь нав’язливо, причіпливо. Коли я питалася, чому саме чорт - і в суху вербу, бабця лише плечима знизували. І лише коли я виросла, і, що найцікавіше, сама закохалась подібним чином, мені трапилась невеличка книжечка "Українські народні прикмети та повір’я", де я й прочитала, що наші предки вірили - у сухій вербі живе чорт. У нього там гніздо

"Пательня, рондель, ринка, клюски, фляки, шмата, митка, стирка, обрус, баняк, зупа, диван (не плутати з тапчаном!), горнятко, фотель, накаслик, ясьок, креденс..."

З цього переліку зрозуміла майже все, окрім креденса та накаслика. А от що таке "Бомбетль"?

Писок...І то пам'ятаю, як внук-москвич, приїжджаючи до бабці в село на Львівщину, не міг зрозуміти, чому бабця каже йому завше "пісок" витирати і як його взагалі можна витерти
В розряд матолків - туман вісімнайдцятий (хоча матолок як на мене таки популярніший)

Хм. А от як на рахунок: шіргок, лейбик, фантлик, бокончі, джеплови, луйтра, заход, копел, палінька, катран, гогаци, біціглик???

Краса смерекова...

Креденс - ... ну, це креденс! Це шафа зі скляними дверцятами (як правило), де сервізи зберігають І наголос, звично, на першому складі.
Бомбетль - там кури сидять, на бомбетлі

Росіл - це бульон з курки (як правило).
Бальон (наголос на а) - м`яч.
Нарди - лижі

Питання в час пообідній...
Завжди було цікаво, чого це болгари узурпували слово "палачинка"/(налисник) (бо думала, що то їхнє, аж тут перевірила - таки австрійське)... І тут виникло питання щодо етимології "налисника", бо теж чомусь вважала його якось трохи австріяцьким. Але якщо ні.. Поляки теж то мають, але не думаю, що то їхнє.

До п. Наталі : а ще раджу спробувати "яблука в шляфрочках" (як знайдете десь у Львові ) То теж австрійське, але, що цікаво, ми додали суфікс і, хоча поляки слово "шляфрок" викорситовують, але яблучок в них нема

Просто супер! Я у захваті!!! Для мене потихеньку настає рай

І повидло, каляфьор туди ж

Калярепа - це що?

Є галярета - це типу повидло, але не зовсім. Вона не вариться.

Обцаси, желізко

А ще з грибами ціла катавація!

Підосиновики - червоноголовці.
Підберезовики - маховики, ммм... ще в Східниці їх так кумедно називають, постараюсь згадати.
Білі - правдиві.

Так, пора мені бігти.
Бувайте!

Ворина

"Тепер питання в нікуди / і хто й коли з усього цього якийсь словник складе?"

Не відаю напевне, чи вже вийшла, чи ще готується до видання, але анонсована і буде точно "Львівський балак" Юрія Винничука. Обов’язково придбаю. А діалектичні словники свого часу видавалися, тільки розраховані вони на вузьке коло фахівців (ну і - на зацікавлених )

А ще кумедно з поцілунками - як каже мій колєга "по-галицьки - то мус бути тричі" (як на Паску христосаються) Так ось - оце я колись в халепу втрапила: іноземці (слов'яни і всі решта) цілуються на прощання двічі... так ось... цей третій раз тепер принаймні знатиму

Класна тема!

Капурка, зарінок.

Щось моє єство все амнезізовується Ню не можу приказок пригадати... Окрім як "Поганому танцюристові і ноги заважають"
Ще хотіла запитати - "воліти" - це галицизм (ооо... що за слово) - ну, себто використовуються лише на Галичині чи є всеукраїнським?

"Bоліти" - це галицизм.

Думаю, "бздури" теж...Як і "мати рацію"

Ага, бздури - тобто дурниці, так? - я тільки на Галичині чула Мені взагалі подобаються звороти з використанням слова "маєте". "Маєш рацію", "Пан має також час та натхнення".

А ще те, що зараз мож почути тільки на наших теренах, це таку форму майбутнього часу як "що будеш завтра робила?" Натомість, маємо у нашій граматиці 2 форми недоконаного часу - "робитимеш" та "будеш робити". До речі, серед слов'янських мов лише чи не польська має теж 2 паралельні форми bedziesz robila bedziesz robic.

Крім бамбетля кури ще сидять на бантах

маринарка

А я люблю палюшки
А тарілки ставлю на церату.

А наше коронне -- ровер. Скільки разів я був вражений, що люди з-за Збруча взагалі не розуміли, що це таке.

і лещатарський спорт
фіра

Так вжилося, що і не відразу згадав - Цімбор (або цімбур) то є кращий колєга, так кажуть в горах та на Закарпатті.

"Бодай ся когут знудив, що мене рано збудив"

О! Когут пригадав
Млоїть - це тошнить.

Тяпка - сапка.

ООО!!! Як ми забули!!!??? Драглі!!! Це холодець. Наголос на і.
Є ще такий колоритний анегдот. Приходить один кум до іншого, та й питає:
- Куме! А шо то ваша свиня на двох ногах скаче?
- Та я шо, куме, буду через миску драглів цілу свиню різати?!
Старий він, правда, тому вибачайте, як то кажуть, за баян. Навіть, я б сказав, канадський баян

Щодо грибів, підберезовиків, їх дійсно в Східниці і ще десь там лісковцями називають. Дякую, хто там пригадав

А ще на погану погоду кажуть - слякоть. Це тільки у нас?

Трускавки - полуниця.

Чогось пригадались знову бабусіни приказки:
"Такий до діла, як свиня штани наділа".
"Бреше, як пес на висівки" або "Бреше, як дівка косу чеше".
"Такий жвавий, як рак на греблі", "Гарна, як свиня в дощ" (Останнє стосувалось мене, коли я зловживала помадою )
Слякоть... г-м, на дрібний дощ бабця казали "мряка".
Трускавки - дізналась по аналогії з написом на пачці чаю з Польщі (вибачайте, може помилки будуть) "Чай трускавовий" - щось таке.
Ровер... я теж з-за Збруча Чоловік висунув припущення, що це те ж саме, на що у Сутківцях кажуть "моціклєт". Я обіцяла дізнатись точно

Чай був скоріше всього "трускавковий"
"Слякоть" - це по моєму звичайний русизм, як і "тяпка".
А про ровер -- я як в воду дивився! Ровер -- це велосипед.

Дрібний дощ - мжичка
тяпка - сапа або мотика

Ще мені подобаються галицькі стрийко (стрийна) і вуйко (вуйна)

Про слякоть і тяпку - напевно погоджуюсь, русизми.

А вот мжичка - це не дощ, це вода, яка висить в повітрі

Ой, цей ровер!
бачила на власні очі, звідки анекдоти беруться.
Усі пам"ятаєте анекдот про пі-і-іво і клятих москалів?
От у моєму Запоріжжі на вокзалі чую розмову двох дядьків. Один розказує, як його племінник зі Львова "лісопєт ровєром називаєт" і додає шось на кшталт от же ж гади, бандерівці, понавидумували!

А взагалі, чим далі я читаю, тим більше проникаюся сумним почуттям лівобережної меншовартості - відсотків з 70 тих слів я не знаю, з такою кількістю то вже навіть питати сором.

І, звичайно, желізко... На Закарпатті його взагалі якось цікаво називають - чи то "вошолюю", чи щось таке

Деякі "перли"-приказки моєї бабусі я навіть писати тут не можу, бо з Форуму виженуть Та й забувається все-таки... Якби я у свої 18-20 років мала клепку і записувала за нею всі її "крилаті вислови" вийшла б груба книжка. Буду згадувати. Одна з її улюблених, дуже популярна - "Дурний, як сало без хліба". Ще казали "Застидався, як кіт сметани", "Дорого, як за рідну матір", "Не спіши з козами на торг" і "Не спіши, як попівна заміж". Далі буде...

чула од бабусі, що її бабуся любили казати, лаючись, щось типу "тринди ті в шари". Шари за бабусиною версією - то очі, а от решту вона мені чогось таки й не пояснила - за малолітства мого тодішного чи що?

Тепер як обіцяно далі:
лекварь, палачінти, парадічка, крумпля, прийзлики;
позераву, знаву, гія, валовшен;
візер, катран, гамак...
І найголовніше всюди вставляти - сисе, тото, кіко, ня, го, би-с-си..
Як от "Ик, сись ніц тото не валовшен. Позерай кіко гія си вчити.
Гамаку, би с си заклєв, нігди ня си не слухаш. Но та й не меш нині палачінти з лекварьом їсти"
(Мама лає сина за неуспішність, та погрожує, що не дасть їсти..)

"Ах, а я думала, що одненька така "дивачка"!!! Приємно бачити на форумі однодумців..."

2 Зіронька: Ти не одна Мене теж до однодумців зараховуй. Чоловік вже на мене косо поглядає, питається "Тобі моєї проскурівської говірки мало?"

"Ик, сись ніц тото не валовшен. Позерай кіко гія си вчити.
Гамаку, би с си заклєв, нігди ня си не слухаш. Но та й не меш нині палачінти з лекварьом їсти"

Олександре, то просто супер! Мене бабуся сварили колоритно, але не так! Далі буде

Ооо, Зіронько, що ти наробила!!! У мене ж така бурхлива фантазія - тепер безсонна ніч мені забезпечена!!! Ооо, принесіть мені стінку - я хочу побитися об неї головою! До слова, фільму "Рибка на імення Ванда" бачила? Якщо так, зрозумієш, про що я
Ну, що ж, все одно нема чим ніч зайняти - буду згадувати бабусіни "перли". Вона частенько казали "добрий, як з клоччя батіг". Вживалося також "добрий, як з цигана рабин", та "добрий, як з вола херувим". На мої питання "А правда, я вже велика?" незмінно відповідалось "Рости, онучко, хоч дурна, та велика, щоб люди боялись". "Не вмер Данило, так болячка задавила" - це з її улюблених. "Похожа свиня на коня, тільки шерсть не така" - теж суперхіт у її виконанні. "Зробив два білих, а третій, як сніг". "Не знав, не знав, та й забув", "Як кіт наплакав", "Працює, як мокре горить", "Злий, як зінське щеня" - це про мого тата, відповідно, її зятя "Дурний, аж крутиться" - це про мого брата. "Застав дурного Богу молитись, воно і лоб поб’є" - це вже бувало про мене Бабуся правду-матку в очі різали, ні на кого не зважаючи. Як казав Голохвастов, "без тітулов". "Допався, як дурень до мила", "Підвести під монастир" і "Дурне теля неприв’язане" - останнє теж про мене... траплялося

Згадав ще пару. Отже, маринарка вже була, ще кажуть жакет, зустрічав і "блюзка". Мешти, напевно, всі знають. Штани - часом кажуть "сподні" (з польської), на Закарпатті - ногавиці (зі словацької), на мешти - топанки. І ще що стосується одягу: з білизни є майтки, а в кобіт - станик. Взимі на шиї носять шалик.
Дідусь і бабуся: в нас кажуть дзядзьо і бабця. А от "дід" - то жебрак. Тут і приказка: "Люблять, як пси діда у вузькій вулиці". Ну і решта: швагер, сестрінка, тестьова. Згадав ще такий гец (з забав): "Шановні гості, дорога родино і ти, француватий швагер, просимо до столу".

Мабуть найефектніше для незнаючих:
Неньо - батько

О, про родину.
Ну, вуйко, то, мабуть, знаєте. А є ще вуйна
І ще стрий! (не плутати з містом, річкою і ще там, що є )

"Вже вівці солому з'їли, зак круля здріли" (Як хтось когось довго не бачив)
"Вбрався як стрик на Великдень"
"Вчепився як п'яний плота"

Як багато тут сталося поки мене не було!!!!

Про Шляк трафив.

Шляк - на подніпров'ї - могильний хробак. Трафити - точити. Так що тут все просто.

Щодо диалектизмів - Тільки мабуть в Холодному ярі кукурудзу називають пшінкою. Там ще є багато - треба в дружини спитати.

Як кажемо про закарпаття - не забуваймо про крумплі та яфини а у Галичині - бульба

я й до сього дня добре не можу розпізнати деяких слів у "кед мі прийшла карта". Хтось може розказати детально, що там звідки?

Доречі, як зайшла мова, то одненьке зауваження:

Слова "вибачаюсь" в українській сові нема.

Точніше є, але воно виключно безкультурне. Має значення, звісно, вибачення самого себе. Проте зараз чуємо його всюди, навіть на телебаченні з вуст дикторів як кальку з російського "ізвіняюсь"

О! про родину!
Зараз розповсюджені "двоюрідні та троюрідні"
проте на черкащщині кажуть "в других та в третіх".

"качка би тебе копнула" - ну це ще відносно гуманно....

У Києві чую від багатьох "племінник, племінниця". А у бабусі в селі (і не тільки там, я думаю) казали "небіж" та "небога". Хоча останнє слово, здається, вживане, і як синонім слова "бідачка".

Я отримую по "милу" розсилку "Уроки державної мови" - здається, з газети "Хрещатик". Там дуже багато подібних прикладів, кальковані слова, русизми, є навіть такі, котрі я щиро вважала українськими. Ще там описуються такі нюанси, як, наприклад, значення слів "чисельний" і "численний", або "фарби" і "барви". Дуже корисна річ - не раз мені в пригоді ставала. Я кожний випуск роздруковую, і підшиваю А про деяких дикторів на ТБ моя бабця говорили: "Сказав, як у воду" До слова, пригадалось - їду якось в тролейбусі, розмовляю зі своєю колежанкою, коли бачу, якась пані, вже в літах, так на мене пильненько позирає... Ну, я носа задерла - о, думаю, ще одна "рускоязичная". Потім подружка вийшла, а та пані мене питає (на рідній мові) "Чи ви не на радіо працюєте?" А потім сама ж собі відповіла "Мабуть, що ні. На радіо зараз таке верзуть, що й на голову не натягнеш!"

Але на тому ж радіо можна почути дуже багато рідкісних записів народних пісень та тих самих уроків мови. А я розетку в стіну вмурував під час ремонту

А ще коли розповідаєш про цікаві розсилки, то посилання давати треба

Уклінно прошу вибачити. Негайно виправляюся

http://mova.kreschatic.kiev.ua/

Ще згадав із закарпатської "латини": віпера - гадюка. Дійсно багато слів латинського походження. Цікаво чому?

"Дійсно багато слів латинського походження. Цікаво чому?"

Може, щось, пов’язане із римо-католицькою церквою? Чи я помиляюсь? На якій мові нині у католиків служби проводять? Колись, я точно знаю, що була латина.

Зараз дозволили національні мови. проте там поруч Румунія та Польша, в яких свого часу надзвичайно модно було спілкуватися латиною. Звідси й ноги ростуть в багатьох латинізмів.

Римо-Католицька церква дозволила служіння нацональними мовами в середині 90-х минулого сторіччя (принаймні в Китаї).
Ми відхилилися від теми.

Пригадалося ще дещо від бабусі.
"Посади свиню за стіл, вона й копита на стіл". "Дурний, як сто пудів диму", "Заглядає, як сорока в кістку".

То його/її парафія
Бракує оливи в голові

P.S.- Мушу уточнити (бо мене вже питали) - ці фрази не стосуються останніх повідомлень, а є лише словосполуками, що використовуються в повсякденні

Ну не туди я вчитися пішла!!!
Цікаво ж як...

А ще всім нагадаю що в українській мові до старших родичів (особливо мами й татка та бабусь з дідусями) звертаються на ВИ. Досить корисна, красива та, нажаль, майже мертва традиція.

Мені сподобалось "круци-фікс", це щось типу "йопересете"

"Бракує оливи в голові"

Бабуся казали ще - "бракує масла в лобі" "немає клепки". Один із самих улюблених її виразів, що перегукується з "хотіли, як краще..." звучав так "Мало б бути - не забути, а вийшло так - хай бив би враг!". Ще казали "Наївся, як дурень мила".

Ніби вчора вже постив. Але чомусь не бачу
Отже
Дурний ги талпа (остання - низ боконча)...
Фраси би тя взєли - щоб тебе чорт узяв
Файнєки - добрі, гарні люди
Файна чічка - гарна дівчина
Сись ніц не має у голові...

http://webua.net/karpatia/advice_dict_right.htm - непоганський словничок.

А ще питання: що таке недеї? То є у віршику про Ваню Каїна (згинуть у недеях)

Та Шшщоб тебе перевернуло та й Тріснуло!
(Центральноукраїнське моєї прабаби)

О! Ну і Мацюр параний. Мишей ма? =
=О! Алеж і чудовий Кіт! Мишей ловить?
(розоповідуване мені Київськими науковцями, до яких збіглось усе карпатсяке село на дууужепишного Перса дивитись)

Сьогодні дружина нагадала цікаву приказку якої її бабуся навчила. Я розповів їй гидотний свій сьогоднішній сон і вона усміхнувшись промовила:
Яке спало - таке й снилось

ооо, треба запам"ятати!

Незаслужено забули ми тут згадати поширене не тільки в Галичині, Закарпатті, але і в решті Европи вітання "сервус", яке своїм корінням сягає Римської імперії. "Сервус" латиною означає слуга, тобто римляни коли так віталися, то ніби казали один одному: "я твій слуга".
Цікаво, чи в Києві і на Сході зараз це слово вживають? Колись здається воно було досить модне?

Звісно, вживають. Мій колєга Ведмідь користає це слово досить часто, можете переконатися, почитавши його дописи сюди ж таки.
Але мені здається, у нас його вживають більше з легкої руки одного незлого музиканта

Прошу шановних побудувати речення з цим словом - ніколи його не вживав.

Оце саме слово і є вітання. Так само як "привіт". Просто сервус і все. Або так як "салют" - також просто одне слово.

яке там речення? Ну, хай так: Сервус, панове! Годиться?

Поясніть, будь-ласка, що означає слово "рагуль"-стикаюсь з ним не вперше, здається, лайка якась, чи як?
Дякую.

клас! Треба і це запам"ятати.

Зіронці з приводу рагулів. Рагулі - це те, що російською називають "гопнікі", тобто агресивні й не дуже розумні тінейджери-молоді люди, як правило, з провінції, одною з ознак рагулізму якраз є намагання гаваріть па-русскі, приїхавши в місто, для них це вважається шиком.

Тут незгоден - слово, як на мене, запозичено в російськомовних носіїв фєні і має аналогічне походження.

російськомовних???

Принаймні моя перша зістріч з цим панятієм відбулася на донбасі

З Енеїди:

гиря - стрижена голова

ґринджоли, ґринджолята - санчата

кибалка - пов'язка на головіз довгими кінцями, що спадають на
спину

шнурівка - корсет

драпічка - хапуга, взяточник

грезентовий - парчовий

Ійон - бач

в три вирви - в три шії

далі буде

На лекції в університеті.

-Прошу пані, а подивітсі кіко ту буде дванайці і тринайці вкупі.
- Двайці п"єть.

Взагалі дуже багато слів, висловів, прикзок можна почути від старших людей. Для них це звиклі буденні слова.

Шукала, що вдягнути, і пригадала, як бабця на куртку казали тужурка Чому, не знаю

Тужурка - це російське, якщо не помиляюсь.

Пригадалося слово "пантофлі" то з польскої, але дідусь дуже любив його вживати. І я собі часом вживаю

А НІХТО НЕ ПІДКАЖЕ, ЩО ОЗНАЧАЄ СЛОВО "РОТЯЗОЧОК" ?

а трускавці - що то за ягоди?

Трускавки - полуниці

ще є такі ягоди борівки - чорниці

гарні слова ще - коліжанка, файка, гризтися, рура, ропа, рупцак, кємити (вкємити)

А переклад?
борівками доречи де їх називають? Бо на закарпатті то яфИни (афИни)

до речі, про ягоди: чи має брусниця якусь суто свою назву?
ропа - це соляний розчин, так?
шо таке кємити, рупцак і рура - теж не знаю
за трускавки - дякую!

борівками їх називають на Холмщині, вірніше, тій частині, що зараз в Україні: Сокальський район Львівської області

ропа - не тільки соляний розчин, але й - нафта
кємити - зачіпати за живе до образи (Фраза звучить "Так мі то вкємило", наприклад"

рупцак можна вгадати - то торба, рюкзак
рура - то труба (наприклад, по які тече ропа )

брусницю гуцули називають ґоґоци

В гуцулів є ще одне файне слово: "характерник"- чарівник чи відьмак, знахар. А дуже могутній чарівник, який вміє читати і змінювати людські долі, розганяти хмари і пересувати гори називається "мольфар"

Еге ж бачу Нормалайзер трохи до Гуцульщини має...
Є ще зла снігова людина - чугайстр.
А наплічник/рюкзак у гуцулів - борньовка.
На торбу там кажуть тайстра.
Мацур це кіт. А кішка по гуцульськи - мачка. А кошеня - мача або мачатко.

"Звідки взялося слово "сливе" (буквально, фактично)?"
Не знаю, проте щось воно видається спорідненим із російським слыть (мати "репутацію", не кажу що запозичили, але мабуть десь з одного місця ці ноги ростуть.

Доречи, нежить (то коли шмарклі) в українській мові вживається в чоловічій особі чи десь її таки у жіночій вживають(окрім напівграмотної реклами)?

Борівки - чорниці (Vaccinium myrtillus L.) - чеською мовою (boruvky, пишеться через "u з кружком" ).

Мені чомусь здається, що слово стрекоза російське. Чи хтось знає правильне укр. слово для цієї комахи?

Стрекозел теж

здається, ще - дзиrа

Та хіба? То ж муха ніби.

ти певен? закладімося?

Люди добрі, мені дуже-дуже соромно, та я дотримуюсь того погляду, що не спитаєш, то й не знатимеш. Що означає - тільки точне значення - слово "далебі"? Я мільйон разів зустрічала його в текстах, але по контексту воно весь час мало різні значення, як хамелеон... Будь ласка, допоможіть!!!

Сорі за мої некваліфіковані 5 коп. (я не філолог), та я відчуваю слово "далебі" як "мабуть".

Ні, здається, не зовсім так. далебі - це слово для посилення вагомості й переконливості сказаного, щось типу "це вже точно" або "їй-богу", "справді"... Треба подивитися, може, до речі, воно якось і походить від їй-богу - ну, як спасибі від спаси Біг

Я схиляюсь до думки Фіш. Принаймні моє оточення саме так його і вживає.

Добре, з "далебі" ніби розібралися.
Трохи народних перлів від бабці.
"Як горобець на гіллі" - про неспокійний сон/дрімання.
"Біля тебе двайцять вісім горобців наїсться" - про розкришування хліба під час трапези.
"У світі так ведеться, що слабший все перед сильнішим гнеться" - це про горобців, яких зганяють голуби з підвіконня, коли бабця насипає якусь поживу.

любила бабця горобців!

Ну якщо про горобців - то моє улюблене -"давати горобцям дулі" -себто, нічого не робити

Українсько-український словник незрозумілих слів, вживаних українцями західних районів Закарпаття
Агац - (угор.) акація
Ай - 1. і, та
2. так
Айде - та ну, та де там (вигук)
Акурат - (нім) якраз, щойно
Алдомаш - (угор.) могорич
Апо - (угор.) батько
Бавити - грати
Багов - (угор.) тютюнова жуйка
Балта - (турецьк.) мала сокира, топірець
Барацка - (угор.) абрикоса
Бачі - (угор.) дядько
Баюса - вуса
Берег - схил
Биля - бадилля, кукурудзяне поле
Бичелювати - (угор.) поважати, цінувати
Бігарь - палиця, прут
Бідишний - (угор.) смердючий
Бізонь - (угор.) справді, напевно
Бірувати - (угор.) могти
Біцігля - (англ.) велосипед
Блискотека - дискотека зі світловими ефектами
Бовт - (угор.) крамниця
Бога му! - чорт візьми!
Богар - (угор.) жук, комаха
Бокс - (англ.) крем для взуття
Бомбони - (франц.) конфети
Бумбак - хробак
Бумбарішка - (серб.) сонечко (комаха)
Бургови - (угор.) контрабас
Буяк - бугай
Боцок - (словац.) лелека
Будар - (франц.) туалет
Буркут - мінеральне джерело, мінеральна вода
Вадь - (угор.) або, чи
Валовшний - (угор.) здатний
Валув - (угор.) ясла, спеціальне корито для напування худоби
Валька - (словац.) саман, невипалена цеглина
Варош - (угор.) місто
Варувати - (словац.) оберігати
Вбаляти - валити, перевертати
Вепирь - вепр
Вецце - (словац.) більше
Віган - (угор.) плаття, сукня
Вілань - (угор.) ліхтар
Вильо - (словац.) багато
Вичурки - вечорниці
Вракаши - (угор.) вкупі, разом
Вшиток - (словац.) увесь
Галя - (перенос.) радіоточка
Герлойтнант - (нім.) пан лейтенант
Гертика - туберкульоз
Гий - так
Гирчок - (угор.) ховрах
Гонити са - (про тварин) статевий акт
Горізнач - горілиць
Гордув - (угор.) бочка, барило
Гризачка - кавун
Гудак - музикант
Гузиця - задниця
Гурка - (угор.) ковбаса ліверна
Гуня - верхній одяг із овечої шерсті
Гарадичі - (угор.) сходи
Гаті - підштаники
Геренда - (угор.) сволок, кроква
Гомбиця - (угор.) гудзик
Гомбовци - (угор.) бухти, кнедлі
Гріс - (англ.) манна крупа
Грявчати - голосно скиглити, голосити
Дако - дехто
Дараб - (угор.) шматок, кусень
Даскильо - (словац.) декілька
Двигати - піднімати
Декунок - (нім.) окоп
Деська - десь
Ділі - (нім.) дощана підлога
Дітвак - дитина
Догде (лаби) - вщент (до ноги)
Домак - повністю, зовсім
Дриляти - (словац.) штовхати, пхати
Дуговка - (угор.) корок, пробка, затичка
Дунгов - (угор.) мопед
Дуркати - (словац.) гупати, гримати
Дутяк - "дута" іномарка
Дюгати - штрикати, колоти, бодати
Жебаловка - (угор.) носовик
Жебня - (турец.) кишеня
Жіван - (угор.) розбійник, злодій, розбишака
Жумарка - шкварка
Загонь - перший європейський населений пункт в напрямку Угорщини
Закапчати - (угор.) 1. увімкнути
2. (переносне) випити
3. злучитися з кимось
Закля - доти, поки
Заклястиса - щезнути
Зворохобити - збурити, розтривожити
Збізувати са - понадіятись
Здримбати - згвалтувати
Здушений - впрілий, спітнілий
Зухабити - (словац.) покинути, залишити

Идомні - до мене
Изирь - (угор.) тисяча
Изясь, йзясь - (словац.) знову
Калап - (угор.) капелюх
Кальга - (угор.) кахляна піч
Канта - (угор.) бідон, бідончик
Кантув - (угор.) жбан
Капура - (угор.) ворота
Катуна - (угор.) солдат
Керт - (угор.) сад, город
Кертиця - кріт
Кеби - (словац.) якби
Кидь - (словац.) якщо
Кильо - (словац.) скільки
Кікля - (нім.) мундир, кітель
Клепач - молоток
Клинець - цвях
Ковдош - (угор.) жебрак-каліка
Команиця - конюшня
Конарь - (словац.) гілка, галузка
Копоня - (угор.) довбешка, башка
Копоршув - (угор.) труна, домовина
Коровлячка - коров'ячий кізяк
Коргаз - (угор.) лікарня
Корела - холера
Коропаня - ропуха
Корчолі - (угор.) ковзани
Коршув - (угор.) бутиль обплетений лозою
Коцур - (словац.) кіт
Кочоня - холодець
Креденц - (нім.) сервант-буфет
Криж - (словац.) хрест
Крачун - Різдво Христове
Кромпля - картопля
Курагов - хоругва
Куфер - (рум.) валіза
Лаба - нога
Лавор - (лат.) тазик
Ладичка - ящик, коробка
Лампаш - (словац.) ліхтар
Лапати - ловити
Лата - штахетка з огорожі, дошка
Легко - імовірно, мабуть, можливо
Лем - (словац.) лиш, тільки
Леквар - джем, повидло
Лімбов - (угор.) чол. статевий орган
Лобда - (угор.) м'яч
Ломозіти - шуміти, тарахтіти
Лугош - (угор.) виноград на арочній опорі
Льогати - дудлити
Манкови - (угор.) милиці
Марга - (угор.) велика рогата худоба
Мачка - кішка
Машінгевер - (нім.) кулемет
Машлик - (нім.) краватка
Ментувка - карета швидкої допомоги
Мняцкати - трощити, здавлювати
Мотлошити - тріпати
Мотор - автомашина
Мурангля - мурашка
Наздар - (чеськ.) привіт
Найрадше - найліпше, ліпше всього
Наладжувати - лаштувати, налагоджувати
Нанашко - (рум.) хрещений батько, батечко
Наохтема - навіки
Нач - нащо
Недуйдавий - незграбний
Нетрібний - бездарний
Нигда-шуга - ніколи-ніколи
Низач - нізащо
Никиваний - незайманий
Никус-нич - анічогісінько
Новинка - газета
Ногавиці - штани
Обключити - оточити
Облак - (словац.) вікно
Обраща - фотографія, малюнок
Олай - (угор.) олія
Онанджити - щось чинити (робити)
Орвош - (угор.) лікар
Орвошаги - (угор.) ліки
Отпуст - храмове свято
Оща - (угор.) вафлі
Паздіря - друзки
Пайслики - пейси, бакенбарди
Паланки - огорожа, частокіл, штахетник
Пак - потім, після
Паприга - (угор.) перець
Парадичка - (угор.) помідор
Пасія - задоволення
Пасуля - (словац.) квасоля
Патека - аптека
Пацкан - пацюк, щур
Паця - порося
Педиг - (угор.) все таки, все ж, але
Пеливня - стодола
Печунки - нирки
Пивниця - погріб
Писок - морда, рот
Пікниця - домашня ковбаса
Пінджурь - пуголовок
Плафон - (нім.) стеля
Площа - стадіон
По-бетярськи - по-молодецьки
Повісти - сказати
Погар - (угор.) склянка
Подобенка - фотографія
Пой - ідімо, ходім
Пондьора - (угор.) халат
Порайбати - (нім.) випрати
Почливий - шанований, поважний
Пуцер - (нім.) лакей
Пуцька - чоловічий статевий орган
Пструг - форель
Регімент - (нім.) полк
Рехлик - (нім.) піджак
Рихтувати - (нім.) готувати
Рінча - рінь, гравій
Рітя - (словац.) задниця
Русин - сплячий українець
Руснак - (див. Русин)
Сакастув - (угор.) дерев'яна ложка
Санувати - шкодувати, жаліти
Свербигузка - шипшина
Сегінь - (угор.) бідолаха
Серинча - (угор.) щастя
Силгамошний - (угор.) несерйозний, вітрогон
Склеп - крамниця
Скура - шкура
Сокачка - (угор.) кухарка
Стан - (словац.) намет
Стокмити - (угор.) сторгувати
Сулак - (словац.) стовп
Сунюг - (угор.) комар, москіт
Талпа - (угор.) підошва
Танір - (угор.) тарілка
Тапловка - (угор.) гаманець
Тварь - (словац.) обличчя
Тенгериця - кукурудза
Тепша - (угор.) противень
Тимітюв - (угор.) цвинтар
Топанки - (словац.) черевики
Трафити - (нім.) втрапити, влучити
Уж - назва річки, що тече з України через м. Ужгород у Європу
Унгвар - (угор.) українське місто поблизу с. Баранинці, сучасна назва - Ужгород
Урвати са - 1. надіраватися
2. зірватися з ланцюга
Учмелити - прибити (до втрати свідомості)
Ушаліти - здуріти
Файно, файен - (нім.) гарно, добре
Файта - (угор.) порода, сорт, рід, родина
Фана - (нім.) прапор
Фатюв - (рум.) пацан, хлоп'я
Фачлик - (нім.) бинт
Фивник - (угор.) шеф, керівник
Фийк - (угор.) гальмо
Фінджа - (угор.) кухоль
Фіркати - (нім.) чиркати
Фотбал - (англ.) футбольний м'яч, футбольна гра
Фрас - (угор.) чортівщина, чорт-зна що
Фриштик - (нім.) сніданок
Фурик - (нім.) тачка
Фурт - (нім.) постійно
Хлопик - чоловічок
Цабати - пересуватися рачки
Целта - (нім.) брезент
Церузка - (угор.) олівець
Цімбор, цімбора - (угор.) приятель
Цімент - 1. бетонна долівка
2. цемент
Цолшток - (нім.) складний метр
Цугсфірер - (нім.) командир чети, четар
Цурош - обідранець, жебрак
Чижма - (угор.) чобіт
Чіга-біга - (угор.) равлик
Чікув - (угор.) лоша
Шаломіня - листя від очищеної кукурузи
Шанц - (нім.) кювет
Шарі-марі - шури-мури
Шаркань - (угор.) дракон
Шатя - одяг
Шафарня - (нім.) скриня-лава з бильцями
Шафлик - (нім.) шаплик
Шахтув - (нім.) винний прес
Шваб - (словац.) тарган, пруссак
Швакати - бити, ударяти
Шилиякий - (словац.) усілякий
Шіковно - (нім.) спритно
Шітемені - (угор.) печиво, тістечка
Шмарити - (словац.) шпурнути
Шовдарь - 1. стегно, окіст
2. шинка
Шойт - (угор.) сальцесон
Шопа - (нім.) клуня, сарай, навіс
Шор - (угор.) черга, ряд
Шпайз - (нім.) комора
Шпарга - (угор.) шнур
Штат - держава, країна
Штрімфля - (нім.) панчоха

кляс! дякую Олексію!
піду до фивника на нараду

справді гарна штука! Олексієві - трикратне банзай!

Ага, особливо мені сподобалося "тварь" в значенні "обличчя" і "хлопик" в значенні "чоловічок"!

Так то ж не я складав
Я просто виклав
Але й мені дуже сподобалось.

Супер Олексій виклав... Аж докластися захотілось
Капчати/капчєти (закарпатською) - клеїтися, залицятися, "знімати" дівчину/хлопця (" Но та когос ис нині вкапчєв?..."

А Хлопик то не просто чоловічок.... Мій сусід піджартовував так над іншим "...Що Василю, кидь ти гія (треба) то як з тя - 30 рублів та й буде хлопик...." (мовляв син народиться)

"мало грошей науковцям платять... хм.
та ж якби _У Мене_ були б гроші - то хіба б я тебе зупиняв?"
(с) взятковимагаючий (від мене) сержант ДАІ. сього дня.
Таки словоперл!

Там є ще трохи неточностей, наприклад, "пасуля" не словацькою, а угорською (paszuly), словацькою є фазуля (fazul'a), конар - без м'якого знаку, лем є власне лемківським, це відрізняється від словацького лен, погар теж радше словацьке (воно є і в угорській, але запозичене зі слов'янських мов), так само, як і церузка, угорською це слово не має суфікса "к" - церуза (ceruza), а словацькою так і є: ceruzka.

аплодую. пан мабуть справді багато мов знає?

Моя покійна цьоця мала два найстрашніших прокльони: "Бодай тебе кір напав" і "А скіра би на тобі трісла" (що мене дуже лякало). А коли траплялось щось несподіване, казала: "Маєш, бабо, редути".

редути? це такі земляні насипи?

Так, справді, редути - земляні насипи. Уявляєте наслідки, якби-то старшій кобіті вручити командування тими насипами?

еге, це ще страшніше, як завести порося!

Що таке, морелі?
Чесно передивився усі 13 сторінок цих дописів.
Справді вражає

А хто такий Прохасько?

А ще я знаю, що на Київщині морелями (або морельками, хто як) називають такі дрібненькі абрикоси, з них дуже смачний джем виходить.

Угу...саме абрикоси, а не сливки.У мене на дачі таких аж 2 дерева