Форум Рідного Міста

Що то означає або Слова-перли з вуст народу-2

rost - 18-7-2003 у 11:27

Що то означає або Слова-перли з вуст народу-1 стала дуже громіздка, тому з вашого дозволу починаю -2.

Напевно багато хто чув україно-канадийські звороти типу:
Іван взяв гамера і на бек-ярді фіксує кару. Але це скоріше канадийський тяжкий суржик.
Досить логічно там може прозвучати -- задок вишневий коло хати (садок -> back yard -> задок).
Цікаве слово -- дачка (качка*duck).
А коли я одного разу перепитав, що то значить капик, старша пані з Канади, сумно сказала: Ви тут в Україні вже зовсім зрусифікувалися. Чим же ж ви каву п"єте?
Як назло, горнятко мені з голови в той момент вилетіло, а філіжанка а тим більше чашка, кружка звучали для неї не переконливо. Тобто сар+=> капик.
Ще одне заокенське "українське" слово -- штейци. Може хтось вгадає, що то.

Олексій Мачехін - 18-7-2003 у 11:35

А ще вони причиняють віндовки :(
Який жах.

Користувач Олесь - 18-7-2003 у 12:25

А ще вони лишають свої кари на корнерах. Але найбільші перли я зустрів в українсько-англійському/англо-українському словнику, виданому в Канаді. Там було зокрема таке:
автонапувалка - filling station
artery - артерія, вена, жила
vein - артерія, вена, жила.

Штейци - може, З'єднані Штейци Америки? ЗСА?

rost - 18-7-2003 у 12:30

Точно, штейци то штати.

Олексій Мачехін - 18-7-2003 у 12:30

А давайте не будемо про суржик, га?

Я, звісно, розумію що це частина культури та усвідомлюю що діалекти формувалися не в останню чергу на основі суржика - зупка, кобіта, філіжанка, файно - то все теж суржик в певному відношенні, проте наведене вище не краще за російсько-українську суміш.

rost - 18-7-2003 у 12:42

Добре, давайте краще пиво пити.

Проскурiвське ПИВО - шлях крiзь вiки!

Круціфукс. - 18-7-2003 у 13:41

Глибини столiть сягають традицiї хмельницьких пивоварiв. В "Iнвентарi плоскирiвського староства 1775 року" можна знайти вiдомостi про проскурiвських ремiсникiв-броварiв, а в "камеральному й топографiчному описi Подiльської губернiї" вiд 1797 року - повiдомлення про одне з перших пивоварних пiдприємств мiста. Зокрема, в описi зазначалося, що є "в Проскуровi старий пивоварний дерев'яний невеликий завод, в якому виварюється пиво з ячмiнного солоду".

Протягом ХIХ столiття кiлькiсть пивоварень в Проскуровi то збiльшувалася, то зменшувалася. Так, у 1881 роцi в мiстi працювали три приватнi пивоварнi, а вже в 1884 роцi залишився лише один пивоварний завод, власником якого був єврей Антон Вiвiцис. За рiк його завод зробив 22 варки пива, але працював досить нерегулярно й iнодi простоював мiсяцями, а незабаром взагалi припинив своє iснування. В 1890-х роках Проскурiв залишився без пивоварнi. На цей факт звернув увагу доволi вiдомий на Подiллi пиворобник Леон Генрiхович Кляве. На той час вiн вже не перший рiк був орендарем i управляючим великої пивоварнi землевласницi Марiї Львової в Чернятинi Лiтинського повiту, але вирiшив, нарештi, розпочати власну справу. В 1898 роцi Кляве подав заявку в Проскурiвську мiську думу з клопотанням про продаж йому земельної дiлянки на Новому планi, навпроти вокзалу, для будiвництва нового пивоварного заводу. 15 квiтня, сплативши в мiську скарбницю 9000 рублiв, Кляве отримав право на користування п'ятьма десятинам землi й одразу ж розпочав будiвництво пiдприємства. Наприкiнцi 1901року завод випустив першу продукцiю.

Досить швидко пиво нового заводу здобуло визнання в споживачiв, хоча конкурентiв на той час вистачало: лише в Подiльськiй губернiї в 1905 роцi працювало 22 пивзаводи. В липнi 1909 року на Всеросiйськiй виставцi пивоварiння в Санкт-Петербурзi право представляти нашу губернiю вибороли завод Кляве i Тиврiвський завод, що на Вiнниччинi. Виставочна комiсiя серед найкращих визнала саме подiльських пивовиробникiв й особливо вiдзначила проскурiвський ячмiнний солод, який за багатьма критерiями увiйшов до трiйки найякiснiших продуктiв пивоварiння.

З кожним роком завод Кляве все бiльше розбудовувався i нарощував потужностi. В 1916 роцi, як зазначалося в описi майна, пiдприємство мало "п'ятиповерхову, а частиною триповерхову цегляну споруду, двоповерховий цегляний будинок, чотириповерховий дрiжджовий завод i служби". Основним виробничим об'єднанням в той час були: сусловарний i брагопереробний чани, два заторних й два бродильних чани, паровий двигун потужнiстю 131 кiнська сила. Працювало на заводi 46 робiтникiв, продукцiї вироблялося майже на 120 тисяч рублiв на рiк, основними сортами пива були "Баварське" та фiрмове "Кляве".

Показовим було ставлення Кляве до роботи: майже весь час, з ранку до ночi, вiн займався справами пiдприємства. Старожили розповiдали, що з власного будинку Леона Генрiховича (будинок розташовувався бiля заводу - приблизно на тому мiсцi, де нинi стоїть школа N 14) до пивзаводу йшов пiдземний хiд, i господар пiдприємства у будь-яку мить мiг з'явитися на виробництвi. Таке завзяте ставлення до роботи надало Кляве величезного авторитету в Проскуровi. Недаремно його в 1910 роцi обрали на 4 роки гласним мiської думи.

До наших днiв збереглися майже всi споруди старого заводу, збереглися й славетнi традицiї якiсного пивоварiння, що заклав Леон Генрiхович Кляве. Але найголовнiше, що тi традицiї ще бiльше примноженi теперiшнiм поколiнням хмельницьких пивоварiв.

Сергiй ЄСЮНIН
http://podil.com/history/history41.htm

Користувач Олесь - 18-7-2003 у 13:58

Освітньо-інформаційний Інтернет-проект оновлення української мови "Новa мовa":
http://www.novamova.com.ua/

Олексій Мачехін - 18-7-2003 у 15:23

А ще точніше - http://www.novamova.com.ua/htm/03/taniuk.htm

Наталка - 19-7-2003 у 00:57

Що ж, тоді для пожвавлення наводжу безсуржикові приказки бабусі:
"Пишається, мов та кобила, що воза побила!"
"Верзе щось таке, наче блекоти на’ївся!"
"Дурний, як сто пудів диму!"
"Циганський піт" (то про надпрацьовитих :D )
"Зелений, як гусяче лайно" (вибачайте, уклінно прошу, але бабця цензури внутрішньої не визнавали)
“П’яниця проспиться, а дурень - ніколи!”
“Ото пани – на двох одні штани!”
“Поперли, як Сидора по дари!”
"Ти його по пиці бий, а воно каже - дощ іде!"
“В зимі снігу не випросиш”
"Радий, як сирота трясці"
"Химині кури, Мотрині яйця"
“Поганому поросяті і в Петрівку холодно” (бабуся часто мене піддражнювали цією приказкою, бо я страшна мерзлячка)
Переглянула оце все, що свого часу написала, і сама здивувалась – а добряче ж таки пригадала! Тому, сподіваюсь, далі буде :sing:

Олексій Мачехін - 14-8-2003 у 22:54

Сьогодні медовий спас. А, отже, їмо шулики (наголос на останній склад) з маком.
То печеться такий великий корж, надрізаний ще тістом аби ламати легше було, і, власне, ламається по надрізах на шулики. Тоді це все заливається тертим маком з водою і медом.
А є ще шуляки (наголос - так само). Шуляк - то качан капусти тільки не міцний, а рихлий, розвалий. Іноді його кидають в розсіл з огірків. Капучта стає кисленькою. Страва називається теж шуляки.

То тільки на черкащині так чи всюди?

Наталка - 15-8-2003 у 18:34

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Сьогодні медовий спас. А, отже, їмо шулики (наголос на останній склад) з маком.
То печеться такий великий корж, надрізаний ще тістом аби ламати легше було, і, власне, ламається по надрізах на шулики. Тоді це все заливається тертим маком з водою і медом.
То тільки на черкащині так чи всюди?


Бабуся на Січеславщині теж таке пекли, тіко назви не мали. :) Казали - "ходи коржі маковіївські їсти!" :)

Олексій Мачехін - 22-8-2003 у 10:48

Черкащина знову:
Кібець
Взагалі то - загальна назва всього хижого, що літає - яструби, беркути, соколи, тощо.

Василь Яворський - 22-8-2003 у 15:05

А то наше львівське
фізя - дівчина тобто але така собі паняночка що дуже себе несе.

fish - 22-8-2003 у 15:18

гоноровита чи що?

Наталка - 22-8-2003 у 19:42

Та може, не так гонорова, як така, про що моя бабця казали "пишна". Та, що гарна і дуже добре це усвідомлює - так я це уявляю. ;)

Nick - 24-8-2003 у 16:22

І я ще знаю декілька приказок:
"Пропав - як ксьондзові качата"
"Чого ти мовчиш як риба об льод?"
"Колгосп Червоне дишло"

А на воєнці було багато приколів:
"Ей ви троє, оба ко мнє"
"По цій радіостанції в нас буде 2 заняття, наприклад: перше і друге"
"двігун", "паліво" і т. д., і т. п. всього не згадаєш.

Андрій Пелещишин - 25-8-2003 у 00:49

Вельмишановний Nick! Вам не видається, що Ви дещо з теми збиваєте цю розмову?

Оффтопи тут заборонено.

Олексій Мачехін - 26-8-2003 у 05:11

Копати - наголос на першому складі - бити ногою. Здається тільки на заході України розповсюджене - більш ніде не зустрічав.

Зовсім інакше в цьому ключі співається:
"Копав, копав криниченьку
У вишневому садку
Чи не вийде дівчинонька...."
Терорист :)

polidrom - 26-8-2003 у 07:26

Копати наголос на першому складі - бити ногою це не західний діалект. Просто на сході це слово рідковживане. А в пісні, зсув наголосу відбувся в жертву римуванню. Я впевнений, що і на заході і на сході вираз "Я завтра буду копати(наголос на першому складі) город" викличе, принаймні, здивування.

Олексій Мачехін - 26-8-2003 у 09:26

Вже і пожартувати неможна - розберуть, розглянуть, виправлять.
Забули згадати що в український мові - часто трапляється зміна наголосу, особливо - в піснях.

Олексій Мачехін - 26-8-2003 у 09:57

Ще одна цікавинка:
слова бавитись і гратися
На перший погляд - простенькі такі майже синоніми :) куди там!
Різниця в чому? А в еротичному відтінку. Одне з них - має такий, друге - ні.
Тобто, якщо одне з цих слів вживається як ознака статевих відносин, то друге - просту таку дитячу подію.
І найцікавіше - знаєте, що я для себе відкрив на тому тижн?
Для мешканців західної України еротичний контекст має слово гратися.

Звідси "виграти" -
- Я виграв лотерею
- Познайомиш

А от іншим мешканцям нашой країни ближче бавитись, бо ж то діти граються :).

Василь Яворський - 26-8-2003 у 15:25

Про бавитися і гратися - :lol: влучно підмічено.
Але є ще і гуляти, на заході це слово вживається для позначення прогулянки, а на сході для позначення гри. Є ще і значення гуляти - танцювати.

Олексій Мачехін - 26-9-2003 у 09:37

Стригти купони - заробляти легкі гроші.
Ви думаєте це новоутворення? Я знайшов цей вираз в оповіданні за 1928 рік.

fish - 26-9-2003 у 10:22

еге... я зо три роки тому про це взнала і тепер мене дуже тішать скрізь оці плакатики з написом "грай тут!" або "збери кришечки і виграй ведмедика"

Тарас Сокальський - 17-5-2005 у 14:40

Про традиційну галичанську гостинність:
Дав Бог свято, а дідько -- гості...