Форум Рідного Міста

Спорт для справжніх чоловіків

Юрій Сєров - 31-7-2003 у 05:06

Реґбі, яке у багатьох країнах вважається елітним видом спорту і стоїть на рівні з футболом, у нашій державі займає другорядні позиції. Навряд чи пересічний українець зможе назвати правила цієї гри або команду, яка виграла попередній чемпіонат. Чому така ситуація склалася навколо цього видовищного виду спорту та про реґбі узагалі розповідає тренер львівського "Сокола-МАТС", спортивний лікар за освітою, Юрій Грабовський.

-- Пане Юрію, розкажіть, перш за все, про історію реґбі в Україні.

-- Пошукавши в архівах, мої колеги дізналися, що реґбі у Львові почав впроваджувати приїжджий викладач львівської гімназії у 1903-му році. Перед війною (близько 1922 року), на колишньому стадіоні "Погонь", що на вулиці Стрийській, відбувся матч, який, як прийнято вважати, започаткував цю гру у Східній Європі, оскільки і у Польщі, і колись у Радянському Союзі, і, відповідно, тепер в Україні його вважають першим у їхній історії. У 1964 році було створено федерацію реґбі. Взагалі-то, у Львові постійно були команди, які у статусі любителів пропагували гру з овальним м'ячем.

-- Що скажете про рівень реґбі в нашій державі на сьогодні?

-- Якщо говорити про рівень реґбі в Україні, то він такий самий, як і в інших видах спорту -- навряд чи хтось скаже, що він підвищився за останні роки. І це пов'язано як із фінансуванням, так і зі ставленням держави до спорту взагалі. Реґбі у нас завжди було на других ролях, тож сподіватися на допомогу чиновників від спорту даремно, і тому цей вид спорту зараз у занепаді. Щоправда, ми отримуємо щорічний транш від Інтернаціональної федерації реґбі, та це єдина міжнародна допомога, і ці кошти йдуть на розвиток дитячого та юнацького реґбі в Україні.

-- Як виступає наша збірна в Європі?

-- Збірна України зараз у другому дивізіоні першості Старого Континенту. Також там виступають наші сусіди -- збірна Грузії, яка дуже прогресує у цьому виді спорту і єдина серед країн Співдружності виступатиме цього року на Кубку світу в Австралії, і збірна Росії. Та клас цих команд значно вищий за наш. Якщо, наприклад, коли я тренувався, перемога над чехами, поляками або німцями була буденним явищем, то зараз українським спортсменам щоразу важче змагатися з ними на рівні. Це пов'язано великою мірою з тим, що кращих наших реґбістів, які виступають у сильних європейських чемпіонатах, їхні клуби не хочуть відпускати на збори та ігри збірної. А якщо й відпускають, то нерідко в нас не знаходиться коштів, щоб оплатити їм дорогу. До речі, усі найкращі українські реґбісти виступають за кордоном. Найбільше їх у Іспанії та Франції, а деякі, діставши іноземне громадянство, вже виступають за збірні цих країн.

-- Яка відвідуваність матчів із реґбі?

-- Вболівальниками переважно є друзі та знайомі спортсменів або ж ті, хто сам колись займався цим спортом. Про глядачів можна сказати, що випадкові люди на реґбійних матчах там дійсно випадкові. На це впливають, як місце і час проведення зустрічей, так і відсутність реклами. Та це й не такий легкий вид спорту, як, наприклад, футбол, на який людина, якій пояснили, що потрібно забити м'яч у ворота, потрапивши вперше і подивившись матч, зрозуміє його правила. А щодо реґбі, то навіть побувавши на 2-3-х змаганнях, важко зрозуміти його, оскільки це тактично складніша гра.

-- Чи є в Україні юнацькі реґбійні школи?

-- Є, звичайно ж. Львівська школа клубу "ЄВКО" -- одна з найсильніших, гравці якої у всіх вікових категоріях займають 1-2 місця в Україні. Але питання юнацького та дорослого виду спорту -- це зовсім різні речі, оскільки не відбувається поступового переходу у професіональне реґбі, і багато юнаків губляться. І справа, знову ж таки, в недостатньому фінансуванні.

-- Чим приваблює людей цей досить травматичний вид спорту?

-- Основна перевага реґбі -- це колективність і всесторонність. Ти є частинкою складного механізму, всі ланки якого повинні співпрацювати, щоб досягнути результату і водночас, кожної миті, в атаці або захисті ти можеш виділити себе як індивідум. Окрім того, ця гра вимагає легкоатлетичної та борцівської підготовки, а ще й уміння володіти м'ячем. Саме ця всесторонність і приваблює людей, які займаються реґбі. Щодо травм, то реґбі за цим показником далеко не в першій десятці, а травмуються найчастіше ті, хто виходить на поле без підготовки. Та якщо постійно займатися і чекати зіткнення на полі будь-якої миті, то травматизм надзвичайно низький.

-- Чи здатні найкращі українські команди конкурувати з європейцями?

-- У Франції, Британії та Іспанії -- це елітний вид спорту, на який виділяють великі кошти, і, відповідно, є віддача від збірної та команд. Зараз починають проводити Кубок реґіонів (типу футбольного кубка УЕФА). Та про конкурентоспроможність українських команд говорити ще зарано. Хоча досить непогано виступають наші команди "Арго" чи "ХТК", але це в чемпіонаті України.

-- Чому реґбі не є олімпійським видом спорту?

-- До війни воно входило в олімпійську програму, та зараз самі керівники федерацій реґбі не хочуть туди повертатись, оскільки там повинні бути представники усіх континентів, а Африка в реґбі -- це, певною мірою, нонсенс. Та й команда складається з тридцяти гравців, яких матчі надзвичайно виснажують, тож проведення ігор на Олімпіаді через день важко уявити. Є ще багато нюансів, які свідчать про те, що присвоєння реґбі статусу олімпійського виду спорту -- це регрес для цієї гри. А от щодо реґбі-7 (семеро гравців у кожній команді грають два тайми по десять хвилин), то це досить динамічний вид спорту, і цілком можливо, що найближчим часом він дістане олімпійську прописку. До речі, збірна України має усі шанси достойно виступити на ЧЄ з реґбі-7, який відбудеться в серпні у Німеччині.

-- Як оцінюєте виступ "Сокола-МАТС" у вищій лізі?

-- Цього сезону ми потрапили у "вишку", тож перед нами стояло завдання втриматися у ній, і я думаю, ми з ним впоралися. У цьому сезоні команда розраховує посісти сьоме місце з десяти (понижуються у класі дві останні команди) і набратися досвіду. Взагалі хлопці з команди зробили карколомний стрибок -- почавши займатись у реґбі два роки тому, вони зуміли за цей час пробитись у вищу лігу і достойно себе там показати. Без наполегливості, бажання грати та природних фізичних даних навряд чи цього вдалося б досягти.

-- Хто допомагає команді?

-- Хочу подякувати ЛНУ ім. І. Франка, який надає нам поле, хоча його представників у команді набагато менше, аніж представників Політехніки. Також дуже допомагають команді Ігор Крол, власник концерну "МАТС", де працює досить багато колишніх реґбістів, Володимир Терешко ("Ентон";), пан Іващишин (МО "Дзиґа";). Цього року вперше надійшла допомога з міського спортивного комітету, а саме від народних обранців Загайного та Пазичука. І завдяки усім цим людям ми змогли провести перше коло Чемпіонату України.

-- Цього року виповнюється сто років реґбі в Україні...

-- Так. На честь цього ми плануємо відродити колись традиційний турнір "Карпатська осінь", який пройде у жовтні або листопаді, і у якому також візьмуть участь команди з сусідніх держав. А після цього, за традицією, організовуємо турнір ветеранів. Також у Львові 23-24 серпня відбудуться матчі на Кубок Незалежності, що вважається чемпіонатом України серед команд реґбі-7.

ґазета "Поступ"