то Гадяч:

Я пожартував. Це жарт був - хіба незрозуміло?
А якщо серйозно, то цікавився я й ізотерікою й рештою новомодних "наук". Даруйте, якщо когось ображу, проте:

Для мене всі закони в світі поділяються на вивчені та невивчені.

З вивчених складаються науки - філософія у першому її розумінні (нерозділені математика, фізика, наука мислення та світосприйняття).
Невивчені - це те, про що Ви кажете. Я НЕ ВІРЮ що сучасна езотеріка (або ж як хочте її називайте) є наукою. Безперечно, людина ще багато чого не сягнула, але те, що є досі невивченим, не може бути настільки елементарним, як це подається сучасними езотериками - Лазарєвими, Кастанедами, рештою.

Всесвіт має структурну будову. Всесвіт є зліченним, якщо бажаєте. І тому твердження накшталт "Плювання через плече - одна із форм так званої моторної дії, саме по собі абсолютно безпорадне, а от підкріплене відповідними навиками у керуванні енергетикою - чогось варте" для мене -звичайна болтологія, твердження що є прямим наслідком тезісу про матеріальність слова.

Все, на що досі спромоглася багатовікова людська мудрість - виділення простих закономірностей "наврочення-дія -> результат-> протидія-прокляття(гріх)". Але ж це закон Ньютона!

Тому поки я не побачу конкретних законів а не викладень "космічної етики" у розумінні автора, то про сучасних езотериків буду казати однаково - шарлатани, що знають психологію і користуються нею.

Свій досвід спілкування з ними маю.

Я не ображаюся. Дискусія є дискусія. Але я також нічого не говорю ані про Кастанеду, ані про Рампу чи ще про когось. Більшість з них, якщо не всі, лише заробляють гроші просуваючи свої ідеї як тогову марку. Я говорю про багатовікову практику народної езотерики. Кожен народ має свої надбання і погодьтеся не такі вже й малі. Взяти хочаб японський тепловий масаж, де крім енергетики масажиста нічого більше не викоистовується. Понятьтя "закон" є повністю недоречним, коли йдеться про щось, що сягає вище за розуміння звичайної людини, чи описане ортодоксальною наукою. Можливо колись і відкриється людям та частина інформації котра може щось "узаконити" у цій сфері, але гадаю, що ще не скоро.

Не узаконити, а вивчити процес - різні речі. Можете мене вважати закінченим матеріалістом, але вважаю що все має свою міру. І ще 500 років тому ніхто не знав як можна виміряти магнітне чи електричне поля, ніхто не гадав що то взагалі єдине поле. Людство розвивається, надбані знання переходять на якісно новий рівень. Ви вважаєте що це дослідити неможливо але я вважаю що мої онуки цілком можуть проходити загальні поняття енергетичної взаємодії живих істот у 8-му класі. А думатимуть що неможливо дослідити... наприклад закони розподілення єдиної енергії у енергетичних полях "нижнього рівня" - електромагнітних, гравітаційних. Людство не стоїть на місті - воно спостерігає, накопичує досвід та систематизує його.

Власне, що людство збирає і обробляє інформацію не виходячи з сучасних забобон і вірувань. Тобто основується на досвіді, власне, народного "вчення" про енергетику. Так чи інакше до повного вивчення всіх законів всесвіту нам ще ой як далеко.

Принаймні в цьому у нас цілковита згода - оскільки Всесвіт нескінченний,

"познание бесконечности требует бесконечного времени, а, следовательно, работай - не работай - все едино" (с) Стругацькі

Згоден
Але такі дискусії також є корисними

Існує такий погляд, що ми то і є енергія, а створені ми таким чином і знаходимося в тому "місці" з якого частину цієї енергії ми сприймаємо у вигляді матерії . Є пан Біг що створив світ і зокрема алгоритм-програму руху тієї енергії. І звісно людина, якимись магічними діями здатна впливати на загальну програму, але це гріх, це руйнація світобудови. Такі глюкі, хоч і мають місце, але доскональний алгоритм згодом все поправляє. Треба пам*ятати, вище згаданого Ньютона: енергія нікуди не зникає, навіть після смерті . Забубон, я гадаю, це якийсь знак. Чи може він комусь допомогти? Незнаю, але, якщо ви вже натворили стільки, що за вами плачуть колеса трамвая, то чорна кішка обовязково перебіжить вам дорогу, як тому бідному Булгаківському Берліозу
2 Olexiy:Лазарєв так, а Кастанеду я не наважусь назвати елементарним. До добра його вчення, чи до чорта? Я наприклад незнаю, для мене це питання не є простим.(троха сектанський поділ, та так воно вже якось Є)

2 Kalinowicz:
То лише одна з чергових теорій. Хоча не каже, що вона є неправдива, цілком можливо, що це і є істина. Вона цілком прийнятна для Християнства але припустимо Будисти будуть зовсім іншої думки, а їхній досвіт у користуванні енергетикою значно більший за будь які християнські експеременти.

До грошей, пане Калиновичу, до грошей.
То є мильна опера в якій висвітлюється оригінальний погляд на світ у тому вигляді, який ХОЧЕ сприймати загал. Кастанеда - суто комерційний проект. Про це каже, принаймні, кількість книжок. Аналог - Тарзан. Один в один.
Лазарєв - більш чемна людина - принаймні намагався втиснутись в дві книжки. Те, що сталося згодом - наслідок популярності.
Хтось помітив що в каламутні часи люди звертаються єдиного непорушного авторитета - до Бога. На пострадянському просторі церква втратила вплив (частково сама, частково - допомогли). От і почали "клювати" в минулому безбожні хоч скільки-то "просунуті" маси на ті книжки, що тоді були. А були тоді... Блаватська, Реріхи, Андреєв. Головна ідея - Бог один, релігії - шляхи до єдиного Бога. Намагання узагальнити світобачення, переродити релігійну думку, усучаснити.
Тоді з"явилися ті, що сказали - тю, так Бога ж нема - то нам Дарвін давно казав! І для них були написані інші книжки - "Діагностика карми", "Кармічна діагностика чакр", тощо. Доречі чакра - то непогана зброя, чесно. До сюрікена подібна, проте більш досконала. Прощо це я? А! Про книжки!

Таким чином ринок було розподілено - є нові Богошанувальники-космополіти (релігійний суржик), є кармісти (атеїстично-індуїстсько-буддистський суржик). Після формування ринку піднялася пропозація. Те, що зара робиться на цьому ринкові не піддається ніякому описові - кілометри макулатури, кожний диванний ледащо знайде собі до вподоби книжку, що розповість йому що він є унікальним диванним ледащо і що саме його світогляд - правильний. Вигадали науку - діанетику, вигадали комерційні центри "кармічної" допомоги.

Автор сайентології казав - "хочеш заробити мільйон - вигадай власну релігію". Хто почув - вигадав. Хто не почув - купився. Найстрашніше - що ці шамани розбивають сім*ї. Повбивав би.

А я вірю лише в Долю...
І в Бога. Як співвідноситься ваше віруюче єство з тими передбаченнями і плюванням через плече?

Нормально співвідноситься. Забобони, в тому значенні, у якому вони розглядаються в цій темі, як це не банально прозвучить - відображення колосального народного досвіду, традицій, історії, вони часом можуть сказати про нарід більше, аніж грубезні томи наукових етнографічних праць. І ще хочу зауважити... Бог, Доля - це все прекрасно, але нічого не виникає на порожньому місці. Такий закон. Всі явища мають свої витоки, підгрунття, і оті витоки часом цікавіші, аніж власне явища (чи забобони). Так мені здається

Власне, а що є ДОЛЯ? Сукупність подій, які ми мусимо пережити, але не можемо змінити? Мама моя завжди говорить, що доля передається у спадок через покоління, тобто якщо я грішитиму (тобто порушуватиму закони циркулювання енергій)-то страждатиму від цього не я, а мої внуки. Виходить, доля- то ніби накопичений енергетичний досвід, тому ми і змінити щось значне на своєму шляху не можемо.

В забобони я не вірю, тому що вони ускладнюють життя і ні чого доброго з віри в них не буде. Я думаю, що забобони придумані та придумуються людьми, яким нудно жити і хочеться його якось ускладнити, або людьми, які хочуть знайти поясненя на речі чи події, які вони не можуть пояснити. Але з другого боку не так все просто як я описав: я схильний вважати, що якщо є віра в забобони, то існує велика ймовірність того, що цей забобон здійсниться з віруючую в нього людиною. Таке саме в мене ставлення до гороскопів, ворожінь і т.п. я і до забобонів.

Висновок: не хочете ускладньвати собі життя - не забивайте голову забобонами.

Просто потрібно розділяти забобони і традиції. Забобони - набуте вірування у певні прикмети із власною системою сприяння і протидії, традиція - набуте наслідування вірувань у певні явища та події з власною системою ритуалів. Як і забобони, так і традиції мають спільне коріння, але одночасно різні наповнення. Варити кутю на Святвечір - традиція, а варити кутю, бо рік голодний буде - забобон. Дія одна і та ж, а от наповнення різне.

Знаєте, привсій сучасній секуляризації суспільства, хтів би пригадати слова Христа "по вірі вашій вам і буде"
Я думаю що ці слова десь можна пристосувати і до даної теми. Як будеш вірити то десь шось і співпаде.
Я наприклад не вірю у всі ці казки діда Панаса.
Звичайно деколи десь ловлю на цьому, але потім сміюся.
Бо не вважаю що наше життя є підпорядковане якимось стихіям. Тьху тьху тьху тук тук тук

Учора іду ринком, бачу маленьку дівчинку, яка ість варений качан, раптом змахує рукою і кричить: сіль-вода! сіль-вода!
Я не бачу, але знаю, що там літає оса і то вона її так проганяє. Ми теж малі так робили.
Дуже смішні й цікаві ті дитячі прикмети. У нас ще було таке, що не можна проходити між стовпами-циркулем (ну, такі, на двох ніжках - /| ), бо зламаєш ногу. Щоб здійснити бажання, треба нарахувати 10 червоних машин, 10 літаків, 10 вагітних жінок і... ще чогось десять. Ну, замовляння на дохлу кицьку чи дохлого півня всі знають. От мені й цікаво, у вас такі самі були в дитинстві? А які ще пам"ятаєте?

Куди дуля, туди й дим - пам'ятається.
А так - ні, нічого з наведеного не знав.