Прикрий факт: сьогодні я обійшовши три-чотири “точки” в центральній частині міста, де продають листівки не знайшов жодної присвяченої ДНЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ! Крім “блатних” російськомовних в асортименті практично нічого немає. Не виняток і пошти. Там правда в асортименті переважають листівки в яких на різних мовах написано “Вітання зі Львова”.
Немає справжньої незалежності - нема і листівок... Якщо мені чиновник в установі в очі ліпить "Я знаю українську мову, але ваша самостійна
Україна - то не надовго", то мені і поштівок не хочеться... Доведеться тим, для кого це - свято, самім собі поштівки малювати. Наприклад, Кучму,
який вішає на груди жінці - уособленню Незалежності (тіко не тій зеленій "красуні", що над Майданом стирчить) вінок з колючого дроту, а
понизу - підпис "Зі святом, рідна Україно!". 
А з чим вітати: з незалежність держави від свого народу?
П’є з нас кров, і не лусне ж ніяк
А що Україна зробила для здобуття незалежності саме тоді в 91-му. Акт від 24 серпня - ніщо інше як реакція страху, коли наші українські комуністи побачили ГКЧП і як з ним розправились російські демократи. Що найцікавіше, наші українські тільки перешіптувались, що президент не хворий, а арештований. Пам"ятаю як до нас до дому прибіг один зараз поважний міський діяч і каже до батька: "Все комуняки перемогли - Горбачова арештували". Наші українські комуністи просто відчули, що більше ділитися ні з ким не треба. То є їхнє свято. Вони стали незалежні, а не ми.
А може залишимо трішечки віри в державу і в своє майбутнє?
Olexiy 22-8-2003 в 22:08
<може залишимо трішечки віри в державу і в своє майбутнє?>
віра під час бойових дій _смертельно_ небезпечна
єдино що рятує -- то
-1- _детальний_ аналіз напрямку довгочасового треду
що підрозбивається на аналіз переваг своїх і противникових(конкурентових) а також на можливі ризики для
-2- "пахать надо" (с)