Соломійко, я вже своє сказала. І якщо буде треба, то вийду на майдан і скажу ще. Але це є моє бачення і я думаю, що ми тут уже нічого не вдіємо. Знаєш, скільки разів ми пікетували Російське посольство і ПК "Україна", коли проголошували рік росії в Україні? Як ти гадаєш, до якого результату це призвело?

Правильно, ми досі святкуємо рік росії в Україні.

Коли 4 вересня 1965 року, під час прем’єрного показу "Тіні забутих предків" пролунав заклик (якщо не помиляюсь, його кинув в зал Вячеслав Чорновіл) "Хто проти тиранії - ВСТАНЬТЕ!!!", мало хто підвівся. Ті, хто лишився сидіти, певно, сидять і досі, якщо живі - у в’язницях, на які перетворились їхні душі. Поговоримо про тих, хто підвівся. Як вважаєте, чи усвідомлювали вони, що ця їх демонстрація нічого не змінить? Що для величезного концтабору, у футболках імені якого я бачу нині багато молодих киян - СРСР - цей акт громадянської непокори був не те що писком комахи, а... я навіть не знаю, якимось ультразвуком, що його не годне впіймати людське вухо? Без сумніву, усвідомлювали. І все ж підвелися. Чому? Бо інакше просто не могли. Бо їхня совість, їхнє сумління не дало їм змиритися з улюбленою приказкою малоросів “моя хата – з краю”, не дозволило зробити її своїм девізом, своїм життєвим гаслом. У них було інше гасло – “Воля понад усе!” Вони прагнули свободи, волі, не тільки для себе, а й для тих, хто зараз говорить “Всі наші протести нічого не змінять”, і зробили все, що від них залежало, аби її досягти. Вони ризикували і - пожертвували власною волею (в межах колючого дроту, зате відносно ситою і теплою), здоров’ям і власним життям не для того, щоби ми зараз відступились! Була та свята жертва даремною? Марною? Ні! НІ! І ще раз – НІ! Чин не буває марним. Ми ж їхні нащадки, невже ми отак просто опустимо руки і будемо молитися, час від часу розтуляючи заплющені від жаху очі, щоби побачити, що не лишилось на Україні нічого українського, потім заплющувати їх і молитися далі. Я думаю, що дія – то життя!
Тепер трохи особистостей. Женечко, ти ж все одно ходиш на всі ті пікети, про які писала. Не віриш у їхню дієвість, але завжди приймаєш в них участь – чому? Думаю, з тих же причин, про які я згадувала вище. Бо так наказує совість. Бо тоді ти відчуваєш, що зробила все, від тебе залежне, а головне – висловила своє ставлення. Його не почули? Не хвилюйся – кому треба, той чує. А мовчати – ще гірше. Мовчання – знак згоди. Бездіяльність – та ж сама зрада. Нас душать, а ми всміхаємося. Нам плюють в лице отими роками росії в Україні, 350-річчям переяславської зради, ювілеєм ката-Щербіцкого – ми обтираємося, і шепочемо: “Ще, якщо ваша ласка!”. По великому рахунку, не має значення, скільки чоловік вийде на мітинг (звісно, чим більше, тим краще ) – десять чи сто, важить лише те, що владна банда повинна знати (і знатиме) – є Незгодні! Вони нікуди не ділися. Їх не приспали обіцянки-цяцянки Кучми про те, як він (ха-ха! )опікується національними інтересами України, мову якої він так і не спромігся вивчити – а навіщо? Їх не залякали загрози, у них не опустились руки від постійних “наїздів”, від того, що їм не дають працювати! Не дають працювати – Незгодні будуть боротися! А результат... він залежить від багатьох чинників. Львів – все ж таки не Київ. Коли ж мені кажуть “Навіщо протестувати?”, я згадую перші виступи опозиції та народу у зв’язку із загибеллю Георгія Гонгадзе. Не довели, на жаль, тоді справу до кінця – і ось ми в глибокому ЄЕП. Що далі?
І на завершення – вірш для сина, Надії Світличної, це був вишитий лист, вона вишила ці слова і переправила листа з в’язниці. Прочитавши його перший раз, я плакала.

Син прислав мені малюнок перший –
У клітинку аркуш, а на нім
Слон, машина, дядя Ваня, вершник,
А в куточку – сонце над усім.

Ті клітини стискують машину,
Слон на волю рветься й поготів,
Дядя Йван в думках на волю лине,
Передчасно в клітці посивів.

Дитяча думка б’ється в грати,
Мов безсиле пташеня крильми,
Нащо тобі, сину, змалку знати
Те, чого в житті зазнали ми.

Сину, в клітках не малюй, не треба,
Чистий простір хай не знає меж,
Світ широкий і високе небо
В клітку все одно не заженеш!

Форумці, ви на мітинг прийдете?

Прийду. Правда на 10-15 хвилин запізнюсь.

Щой но проходив мимо. Міліція вже в повній бойовій (9-та ранку!). В кожній брамі і кожному провулку... Вся площа перед облрадою вже обгороджена сумнозвісними мітинговими турнікетами...

Доречі вчора на одній з брам у "визволительському" районі Львова бачив агітку з закликом прийти на мітинг туди ж 26.09 з протестами проти підвищення цін, проти скасування пільг, проти експлуатації трудящих новою буржуазією, за соціалістичну радянську Україну. Авторства КПУ і якогось соціального фонду ім. І. Франка.
Ось так. Вони не сплять....

В цей час у Львові на площі перед обласною радою відбувається мітинг На захист України. Щойно був свідком цікавої події. Близько 12.30 на площу прийшов Ющенко з десятком одно партійців. Народ почав відповідно скандувати “Ющенко!!!”. Маленька групка з 20 осіб за 5 метрів від мене невідомо звідки подіставали прапори з червоними трояндами та написом СДПУ(0) і почали ними махати. Також звідкись появились камери. Мабуть чекали на прогнозовану бійку. Але народ не повівся. Дехто був готовий битись, але ми їх заспокоїли. Було запропоновано відійти від цієї групки на 2-3 метри та зробити коридор. По цьому коридору пройшовся Філенко і прямо засміявся есдекам в морди. Щодо їх морд, то тут взагалі окрема мова. Згідно їх інтелектуальних фізіономій, здається, було найнято групку зеків (мабуть їм не треба багато платити) та 2-3 заводіли. Всі стрижені, 1 см висота чола, в 2-3-ьох шрами на фейсі, видно що взагалі нічого не розуміють що робиться, а просто відробляють бабки. Потім їх обступила міліція, а через деякий час пропали всі їхні надписи та групка десь розчинилась в сторону облради.
Засідання облради тілько щойно почалося. Наша Україна пропонує прийняти 3 документи: проти ЄЕП, проти змін в конституцію та за звільнення голови податкової Львівщини Медведчука. Засідання ведеться на площу, де знаходиться біля 10000 народу. Гул народу не дав чути виступ представника се деків.

Львів, тримайтеся!!!! Ви - справжні українці. Шкода тільки що ці виступи мають замалу вагу. Проте кількість зібраних вже виключає можливість пошуку "крайніх" - одразу видно же вийшов !!!народ!!! а не куплені студенти.

Ну не таку вже й малу вагу. Кожен мітинг, кожна мирна акція це виявлення волі народу. Змусити рахуватися з волею народу наших можновладців - виграти боротьбу за майбутнє наших дідей. Щоправда я прихильник більш жорстких мір.

Гадяч,Єя к ти думаєш, нам потрібен диктатор ( проукраїнський)?

Серйозно? Я не дуже хотіла під камери попадати...Але то сьоггодні (вчора) було файно. "Кучму геть!!!" - це народ так кричав, обзивав податків"юдою". А ще хтось написав, що ми будемо боротися проти "кучманоїдів".

http://www.gazeta.lviv.ua/2003/09/26/NewspaperArticle.2003-09-25.1224
Щодо кучманоїдів -це я придумала, треба було щось оригінальне, незаїзджене

подумки з вами.
теж не раз доводиться про це думати. Себто, про мітинги - чи дає це якусь користь? І так само, Одарко, відповідала собі "ні" і так само все одно йшла...
І все-таки в даному випадку сенс у мітингах є, я певна. Не один байдужий замислюється: а з ким я? Ще пару років тому на політологічних соцдослідженнях мені ще відповідали "ну ми ж його обрали, значить, я підтримую, бо треба ж бути послідовним". Зараз уже не зовсім так.

"Кучманоїд" - це кльово.
Також мені сподобався один плакат"Президент України єепнувся, а Ви?"

> Щодо кучманоїдів -це я придумала, треба було щось оригінальне, незаїзджене

Ні фіга собі оригінальне! Я ще на першому курсі (5 років тому) це слово вживав :-)

Але звідки його взяв - вже не пам'ятаю.


N.S.

Воно пішло впринципі від Задорнова. Спершу він казав "кравчукчі" і "єльциноїди", потім випустив "кучманоїди" і "путіноїди". Назву концерту де я то чув вже не пам"ятаю, бо не дуже я того паяца полюбляю.

А тепер новини з 1+1:
Ті сволоти все висвітили так, що у Львові як завжди хтось там мітингував і НУ побилась з СДПУо на площі Ринок. Ніяких доказів цьому не наводилось - лише 2-секундний кадр як якогось дядька бабця шпиняла в натовпі. Все зроблено так, що емоції негативні - вони там б*ються а ви, розумні, дивіться наші новини.

Вся телевізія контролюється "класними пацанами" зі свити Рудого. Доречі під ратушою таки було файне збіговисько львівських бандюг, прийшли свого татка місцевого значення підтримати...

мабуть, дуже довго шукали, як хтось когось мотузить, якщо навіть бабця підійшла у ролі злісного агресора НУ...

Коли я там був, то маленька купка есдеків все робила щоб почалась бійка і в той момент звідкись працювало 3-4 камери, але народ на провокації не піддавався. Тому мабуть нічого не лишалось, щоб показати стару бабцю.

Іноді як подивишся новини - руки помити хочеться.

Коли потрібно їм було показати, що після гибелі Білозора у Львові почались погроми, витягли із старих архівів кадри з факельним ходом СНПУ на личаків. Такщо я б не здивувася, якби вони вклеїли щось десяти-дванадцяти річної давності.

Все це робиться з метою отожнення есдеків з Нашою Україною, тобто що ці дві партії (блоки) співвимірні. Хоча насправді як показали останні вибори, різниця між ними в 7 разів. Тому ця інформація про бійку вигідна есдекам, до того ще у Львові, де різниця в 50 разів. Не дивно що всі контрольовані ними канали це висвітлили.

Панове, якщо ви не помітили, то ми зараз маємо цілком логічну ситуацію. Розуміння цієї ситуації дасть розуміння і всього абсурду, що твориться навколо. Коло влади зараз партія, що ледве-ледве проходить голосами до парламенту (та й то якщо більша частина тих голосів не куплена), ця ж партія контролює телерадіомовлення та достатню частину капіталу в країні. Ми живемо в олігархічній країні, яку намагаються зі всіх сил видати за демократичну. Тому і є такий бардак. Як з цього вилізти, я краще помовчу...

Читайте статтю наших двох форумців Мар'яни П'єцух та Юлії Божок "Бої без правил" в неті на сайті Укр. правди: http://pravda.com.ua/archive/2003/september/26/1.shtml

Стаття гарна. Добре, що написана львівянами, які знають ситуацію, бо читав я що з того приводу написало "Сегодня". Шкода, що ніхто з журналістів не написав про погрози смерттю депутатам паном Хомяком. Ще не написали про бійку в сесійному залі міської ради... Але то все пусте, головне, що зробили перший крок до перемоги.

Читайте про провокаторів, які з"являються на таких заходах на сайті Київського УНСО: http://geocities.com/kyiv_unso/provo.html