Трансферна політика український футбольних (і не тільки) клюбів

Останнім часом в українському футболі намітилися сумні тенденції. В командах стає все менше і менше українців . А від цього в свою чергу страждає збірна. У цій темі спробуємо проаналізувати причину напливу іноземців у вітчизняні команди. Розпочнемо з Динамо. Там найбільше легіонерів.
Якщо подивитися на основу сьогоднішнього Динамо(Київ), то виявиться, що в основі постійно лише 4-5 українців: воротар(Рева, СаШо), Несмачний, Дмитрулін, Гусин, Мелащенко (він швидше дубль, а не основа).
Легіонери. Їх умовно можна поділити на тих, що грали в Динамо зразка 97-98 років (Белькевич, Хацкевич), ті, що прийшли потім (Шацьких ,Боднар, Чернат, Гавранчич, Гіоане), і ті що були придбані цього сезону (Леко, Леандро(вже позбулися його), Діого Р., Каддурі, Сабліч).
Що можна сказати про цих легіонерів?
Белькевич - капітан команди, він вже майже як свій, тим більше він з пострадянського простору, і легко прижився у Києві.
Хацкевич - таке враження, що він вже забезпечив собі безбідну старість. Не грає зовсім. А може він просто прагматик, і розуміє, що щось виграти вони могли лише складом 97-98 року.
Шацьких - прийшов на місце Шеви. І замінив. Але не Шеву, а місце у складі. Настільки бездарного гравця я не бачив. За стільки років, скільки він грає в Динамо, можна було підтянутися, ну принаймні, до рівня Реброва. Якби тоді коли його брали, взяти молодого хлопця з якогось там Гарая і постійно ставити в основу, то він би гірше не грав. Бо це не можливо.
Боднар, Чернат, Гіоане, Гавранчич - мені подобається як вони грають, особливо Гавранчич. Як видно з його інтерв'ю людина без совкового характеру. На питання "Чому програли" - відповідає "Бо погано грали", а не "Бо поле криве і суддя нездалий"
Про останні придбання Динамо сказати щось важко. Леандро вже поїхав додому. Леко і Діого досить часто з'являються на полі. Першому бракує техніки, другому швидкості.
Сабліч, який планувався на місце стоппера, не грає, бо на цій позиції грає півзахисник Гіоане.
Усі президенти футбольних клюбів твердять, що в Україні немає гравців, але Дніпро, яке на 100% складається з громадян України посідає другу сходинку, а Динамо лише 4-ту.
Я можу зрозуміти, коли клуб купує висококваліфікованого гравця в основу (Агахова у Шахтарі), але коли команда поповнюється якимось негром, дуже посереднього рівня - я цього не розумію. В результаті страждає збірна і ті ж наші гравці, які змушені захищати кольори того Спартака(Левицький, Парфьонов, Цихмейструк, Калиниченко, Павленко(здається змінив громадянство) - не впевнений чи всіх назвав) чи якогось там Уралану. Сумно, ми вкладаємо гроші у футбол усіх країн східної Європи, тільки не в свій. До речі чи тільки у футболі ми так чинимо???