Форум Рідного Міста

Сімдесята річниця Голодомору

kallisto - 25-11-2003 у 16:31

У Києві в суботу, 22 листопада на Софійському майдані було проведено акцію "Запали свічку". Усі люди, що прийшли, отримали свічку. Потім пройшли до пам"ятника жертвам геноциду і кожен поставив свою свічку біля пам"ятника.

http://www.razom.org.ua/viewnews/news/10888
http://www.razom.org.ua/viewnews/news/10822
http://www.razom.org.ua/photos/97/

Багато хто не знав про проведення цього заходу. Багато хто проігнорував свідомо. Але пройшло вже 70 років і забувати про це не можна.

Казочка "Як Чухрен голодом лікували"

kallisto - 25-11-2003 у 16:34

Як Чухрен голодом лікували

...В імперії Яйсир гіганти грали у війну. Добрий цар – Батько Всіх прийшов на зміну Злому Царю й почав керувати країною. Імперія була велика, тому що до її складу входили ще кілька чималих країн. В кожній меншій країні було багато дрібних – шмати. В кожному шматі було багато міст та сіл. Одного разу Батько Всіх вирішив утворити в складі кожного шмата ще більш дрібні держави – комки. До складу таких комків мали входити кілька сіл...

Все було дуже добре, але якось Доброму Батькові доповіли, що в країні Чухрен комковізація проходить дуже повільно, що люди не хочуть жити в комках і кажуть, що комки „такі ж дурні, як сало без хліба”. Батько подумав, що чухраїнці отруєні самотністю і потребують лікування. От він, як часто буває в таких випадках, почав думати, як вилікувати своїх підданих. Покликав він усіляких лікарів і стали вони думати разом. Думали-міркували і нарешті придумали. Хтось із запрошених чув, що голодування може бути корисне для людини, що голодуванням лікують різні хвороби. Й ось ці доброзичливці вирішили випробувати новітній засіб на чухраїнцях...

А в цей час земля Чухрена народжувала великий-великий врожай. В садах, на полях було багато-багато всього-всього. Люди раділи. Думали: „От, буде в нас велика купа всього цього і ніякі хвороби нас не здолають!”. Але вони не знали, що вже тяжко хворі на самотність. А тому радість їхня була короткою. Скоро по всіх селах проїхали гінці від Царя-Батька та повідомили всіх про їх хворобу, а також сказали, що їх Батько знайшов засіб, з допомогою якого чухраїнців будуть лікувати. Повідомили, що доведеться трохи поголодувати. А щоб сила-силенна продуктів, що отримали від землі, не хвилювала людей, пропонується здати державі весь зібраний урожай. Що ж, довелось здати. Але чухраїнці народ запасливий. Залізли до своїх сховищ з думками, що може щось залишилось з їстівних запасів. Але невдача спіткала жителів країни Чухрен – кожний погріб відвідали щури Батька та поїли всі продукти, випили все, що можна було. Загорювали бідні люди. Сидять вдома – лікуються. Згадують Доброго Царя – Батька Всіх. Думають-міркують, коли ж скінчиться їхнє лікування-мучіння.

А тут – Откуда-Нє-Возьмісь – посол Батька з новим повідомленням. Каже, що лікування буде корисним лише тоді, коли всі запишуться до комків. Але вперті люди не хотіли бути в комках. Що ж, в такому випадку лікування доведеться продовжити.

Однак виявилося, що цей народ так просто голими руками не візьмеш, не здолаєш – винахідливі дуже. Стали вони варити страви з різних трав, коренів, кори дерев. Але щури були напоготові та забирали все, що можна було з’їсти...

Батько Всіх сидить, горює. Як, думає, живуть мої хворі? Тут раптом з’являється гонець та повідомляє, що чухраїнці чомусь помирати стали великими кількостями. Видимо, хвороба така невиліковна.

Знову думають лікарі над цим питанням. Адже крім голодування перепробували багато способів: і курорти в хвойних лісах Сходу; санаторії, що знаходяться поблизу гейзерів; табори відпочинку на берегах Солов’їних островів. Та нічого не допомогло хворим – їм ставало все гірше та гірше... Вони мерли, як мухи... Вони почали божеволіти та їсти своїх померлих родичів, щоб подовжити життя собі...

Влітку наступного року, коли померло багато-багато чухраїнців, Батько Всіх зрозумів, що помирають тільки тяжко хворі, а дужі залишаються жити. Зробивши це відкриття, він так зрадів, що вирішив закінчити лікування голодуванням. Але залишив санаторії та табори для тих, у кого раптом трапиться приступ хвороби.

І ще досі людям країни Чухрен хочеться довго і голосно кричати, коли вони чують спогади тих, кому вдалося пережити ті страшні дні. Тих, кому хотілося вмерти, щоб не бачити того всього. Тих, хто вмирав, але вижив і розповів про знущання над народом країни Чухрен.

Орест Скачков.

Dmy - 25-11-2003 у 18:07

Найогидніше те, що, наскільки я розумію, Пулітцерівським Комітетом
"одностайно було прийняте рішення проти скасування премії" цій клятій шльондрі не-пам'ятаю-прізвища (і пам'ятати не хочу, що звати її - Волтер Дюранті), "наданої за інших часів та за інших умов.
Говард Курц, Вашингтон Пост, 23 жовтня 2003".

Ну чому я не видатний журналіст, і мене не номінують на Пулітцера? От, їй-бо, відмовився і з гучним шкандалєм! :baddevil:
(може тоді б якісь інші гроші дали? :rolleyes::sing: )

freewill - 26-11-2003 у 11:00

Цитата:
Першим відправив користувач kallisto
У Києві в суботу, 22 листопада на Софійському майдані було проведено акцію "Запали свічку". Усі люди, що прийшли, отримали свічку. Потім пройшли до пам"ятника жертвам геноциду і кожен поставив свою свічку біля пам"ятника.


http://www.my.lviv.ua/non-commercial/tmp/candles2.jpg
http://www.my.lviv.ua/non-commercial/tmp/candles3.jpg
http://www.my.lviv.ua/non-commercial/tmp/candles4.jpg
http://www.my.lviv.ua/non-commercial/tmp/candles6.jpg