Різниця між українською і російською мовою.

Мені приходиться спілкуватись з людьми зі всієї України, і чомусь багато мені говорять що вони не розуміють української мови і просять говорити по російські. Але після того як я вперто розмовляю на нашій рідній мові, їм приходиться мене розуміти (дехто навіть пробує розмовляти по українськи). Я задав собі питання: не вже вони такі тупі, що не можуть зрозуміти мови яка так подібна на українську, якщо я ще в дитинстві вже міг дивитись і розуміти мультики на російській мові.

Принаймні, люди, що прагнуть захистити рідну мову, вчаться цієї мови, не зважаючи ні на що. Я писала це разів 5, повторюся ще - у мене в школі 5 уроків на тиждень було російської, і 1-2 - української. Питання - чому люди роблять ганебні помилки?

Ще хочу додати, що, наприклад, в Англії літературною мовою користується 5% населення. Мова є живий організм, який часом хворіє, часом чахне, або розвивається, і робити такі зауваження - то певною мірою самолюбування (я перепрошую) Не помиляється той, хто нічого не робить, а в нашій країні люди, які свідомо розмовляють українською, прагнуть, принаймні, робити це грамотно, і в цьому є великий плюс. Така моя думка.

А ні з ким... Ото халепа!

Як на мене не суттєво - якою мовою розмовляєш, а більше значення має що ти "розмовляєш", і щоб краще донести до людини свою думку краще "переключатися" на мову співрозмовника(звісно, якщо нею володієш).

Ще додам: захищати? звісно, що треба, але нав'язувати - ні, а тим хто шукая відмінності(різниці) пропоную пошукати спільності(може подобрішаєте)....

І ще........ пропоную поміркувати над таким запитанням: Микола Васильович Гоголь, що так чарівно змальовував український побут, культуру, міфи чиїм має бути класиком????????? Невже так все "зациклено" виключно на мові???........

Я мав наувазі наших людей, які як не як, але "чують обидві мови довкола себе".

Кількість уроків на тиждень не була би показником, якби навколо було сформоване україномовне оточення. Українську мову нам викладали, як англійську, тільки з 2 класу, а не з 4 - ось про що я говорю. А потім говориться про "ганебні помилки". Напевно, це зауваження людини, яка ніколи не помиляється. Є причини, і наслідки. Оті помилки - це наслідки, але я стою на своєму: не помиляється той, хто нічого не робить!

Є золоте правило: зауваження робляться віч-на-віч, і не тоном останньої інстанції. Нічого хорошого не буде, якщо ми почнемо одне одного тикати носом у помилки - звісно, треба вказувати на них, але не так категорично. Бо якщо мені Ліза доведе, що вона абсолютно ніколи не помиляється, то муситиму звертатися до неї "О, Маріє!".
Мене значно більше дивує, коли люди, яким начхати на мову тієї держави, у якій вони живуть, верещать про утиски російської, і з трибуни парламенту!!! обурюються, що їх перекладають на українську!

Ну от, накинулись на людину. Вона із всією душею & прапором - та за рідну мову, а її - кілком (від прапора).
Але "в струйу, так в струйу" (тобто, як бити батька, так гуртом)

Її нема, я за неї!
Найганебніша ваша помилка, пане Vitalik'у - те, жи ви пані Bullet облаяли паном Вам це так не минеться (почитали би хоча б цей тред або її досьє)
Щодо інших - вони не такі ганебні.

Не можу себе ГАНЕБНО обізвати фільольогом, але от, нюанси:

1. спілкуватися пану, як і, доречі, його слухачам - його самого розуміти, скоріше за все не приходилося, а доводилося;
   
2. по-російськи, по-українськи - то через дефіс (здається );
   
3. питання, переважно, не задають, а ставлять.
   
4. Не знаю, можливо опоненти пана Vitalik'а й говорили багато, але із контекста замість багато мені говорять напрошується багато, хто мені говорить.
   

Ну там, ще пара ком, але то вже суцільні дурниці - Пелещишин правий (як завжди, а якщо він не правий - дивись, хто тут найтлустіший Адміністратор).

Але, попри все, особисто від мене пану Vitalik'у особиста подяка, жи пан когось там привчає вислуховувати (й намагатись зрозуміти) українську.
Мову вивчити значно легше, ніж зламати психологію.

ВВЙЙЙООООО!!!
Ти попав (і запізнився )!
Гоголя (здається, "Тараса Бульбу" ) ВЖЕ переклав твій "улюблений" белетрист і Наталчин наполегливий залицяльник Василь Шкляр!

Толерантні форумчини сказали, що "виправляти посилки тре віч-на-віч", а потім вялися одне за одинм виправляти їх сам тут
Як на мене, то ті помилки, що просто "кричать" - все одно, де виправляти. Наприклад , "по-українськи" - в українській мові немає прийменника "по". Тому -"українською". Отаке...

Цитата:

Першим відправив користувач Asmera Толерантні форумчини сказали, що "виправляти посилки тре віч-на-віч", а потім вялися одне за одинм виправляти їх сам тут

Толерантна форумчина, яка це задекларувала (себто я) саме тут нічого не виправляла.

А взагалі, якщо по темі, а не оф-топити, то, на мій погляд, різниця між українською та російською мовами значно суттєвіша, ніж ми звикли думати. І був певний час в історії України, коли російська була такою ж іноземною для школярів і студентів, як і німецька, з тією лиш різницею, що першу все ж було легше вчити. Отаке...

- проте з української легше вивчати усі інші мови))).

А я й не очікувала,що на мене тут так накинуться...
Дякую Dmy за те, що заступився)))), пробачте, вельмишановне панство, що трохе я така некоректна...місцями... та вже так стали зорі. А чи не вбачаєте ви певну некоректність зі свого боку в тім, що пан Віталік зарання обізвав тупими російськомовних опонентів? : )). А в тім, що ви весь час відходите від первісно задуманої теми самі? : ))
Крім усього іншого, я не закидаю колезі, що вона "тупа" чи ще якась, коли вона не може вимовити стандартне українське "паляниця", бо народилася і виросла десь в степах Казахстану... і не мала я на меті ставати в очах будь-кого святою Марією. На біса? І взагалі, тепер закину пензля і візьму до рук перо - стану словотворцем нової мови!!!

А "по-київському" можуть бути лише котлети -так нам казала вчителька у школі

Що до обзивання "тупими" - дуже раджу почитати "неістового Віссаріона". Що до місцями некоректності - так це, Лізо, тільки на краще. Не віриш - спитай в Олексія, або подивися тред "Кілька теплих та не дуже слів". Чекай, ми ще дістанемо за те, жи на тебе "тут так накинулися".
Бажаю успіхів у словотворенні нової мови!

Цитата:

Першим відправив користувач Asmera ... сказали, що "виправляти посилки тре віч-на-віч", а потім вялися одне за одинм виправляти їх сам тут

Vitalik сам попросив Bullet, але вона, мабуть, малювала . Ну ми і "встали стіною".

Хочу сказати що на мою думку, різниця між мовами полягає в основі, в тому як ми будуємо і подаємо думку і зміст.
Наприклад мені доводиться спілкуватись на 3+ мовах кожен день( робота, сім"я, друзі і.т.д.), важко, особливо коли мови дуже відрізняються.
Але у відношенні російської і української то, на мою думку найважче уникнути саме таких помилок як: "по-українські чи українською, і решти русізмів, чи українізмів у російській, саме тому що мови подібні.

Як хтось зауважить помилки у поєму тексті, то говоріть, я буду вдячним

Цитата:

Першим відправив користувач Vitalik Мені приходиться спілкуватись з людьми зі всієї України, і чомусь багато мені говорять що вони не розуміють української мови і просять говорити по російські. Але після того як я вперто розмовляю на нашій рідній мові, їм приходиться мене розуміти (дехто навіть пробує розмовляти по українськи). Я задав собі питання: не вже вони такі тупі, що не можуть зрозуміти мови яка так подібна на українську, якщо я ще в дитинстві вже міг дивитись і розуміти мультики на російській мові.

Звичайно ж є але ТАНЦЮВАТИ по-українському, а РОЗМОВЛЯТИ українською, а не по-українському, по-українськи, на українській і тд...

Хоча б тому, що це правильно

Ні, друже. Тре просто розмовляти так, як треба, а не так щоб москалів чи поляків кров заляла

Цитата:

Першим відправив користувач Ігор Мартинів Цитата: Першим відправив користувач Dmy Щодо по-українськи, по-українському - навмисне подивився у словник - таки є. Звичайно ж є але ТАНЦЮВАТИ по-українському, а РОЗМОВЛЯТИ українською, а не по-українському, по-українськи, на українській і тд... Цитата: Але, безперечно, найкраще українською, хоча б тому, що це - 1 словом. Хоча б тому, що це правильно Перепрошую за затримку: тред якось загубився – Свята… Ми тут фільольогій не канчалі, тому доводиться говорити не від власного імені. Ну, що йо, то йо - що знайшов. Російсько-український словник (укладання ін-ту мовознавства ім. Потебні рідної академії навук) Цітую по-украински, нареч. по-українському, по-українськи, говорить ~ки говорити українською мовою (по-українському) Кінець цитати Словник української мови (упорядник той же), том VII (поїхати – приробляти) Цітата ПО-УКРАЇНСЬКОМУ, присл. 1. Як в українців, за звичаєм українців. 2. Українською мовою. Петро звернув до його серйозне лице. – Це така книжка, що в їй усе понаписувано по-нашому, по-українському, – поважно пояснив він (Вас., I, 1959, 95); – А що воно за Щупак?.. – А цей з Полтавщини. Теж українець, як бачиш. І теж по-українському розмовляє (Головко, II, 1957, 537). ПО-УКРАЇНСЬКИ, присл. Те саме, що по-українському. Між собою ми часто говорили, що є сім’я Косачів, де дітей виховують по-українськи, і що в цій сім’ї є чудова поетеса (Крим., Вибр., 1965, 503); [Цікаво, що каже сама чудова поетка? А от що] В Києві єсть літературно-артистичне товариство,.. так в тому товаристві були прилюдні читання по-російськи і по-українськи (Л. Укр., V, 1956, 186); Молоденький перекладач з чорними вусиками мелодійним голосом повторив присуд по-українськи (Вільде, Сестри…, 1958, 31); Кінець цитати Коментар. Хто такий “Вас.” – не знаю, та це і не суттєво. “Л. Укр.” – Леся, “Головко” – Головко, “Крим.” – Агатангел Кримський, “Вільде” – Ірина Вільде. Не переконує? ЗІ. Перепрошую за задовгий пост, а також усіх, кому не подобаються варіанти з "по-". Мені теж не надто, але що поробиш. Цитата: Аби позбутися впливу іншої мови, тре із рівноцінних варіантів обирати той, що якнайдалі від тамтої мови відстоїть. Ні, друже. Тре просто розмовляти так, як треба, а не так щоб москалів чи поляків кров заляла

Не применшуючи вартості вищеподаного дослідження (дуже цікаве), скажу лиш, що в тогочасному мовознавстві активно впроваджувалася ідея (чи, краще назвати, завельоноване побажання) про злиття споріднених мов, і багато тогочасних словників спеціалісти (частково і ті, що їх укладали ) нині називають російсько-російськими. Ще багато важить інтуіція - якщо слово відчутно "ріже вухо", майже напевне, що це калька чи русизм.
Однак я, наприклад, вчилася якраз тоді, коли всі мови зливалися... тому вибачте, в разі чого... Я із собою борюся

Як зараз, згадую професора, який грізно доводить, що вже давно (десь з 90-х) слід вживати "українською", а не "по". Це настільки закарбувалось, що "по-" моментально ріже вухо.

А дослідження було добре

А ще, не применшуючи авторитета видатних українських літераторів, можна звернути увагу на розвиток мови. Тобто цілком можлива ситувація що цей зворот вже не вважається правильним

А можливо ще, що він вважається правильним, як і "українською", але помінялася черговість його подання (даруйте за трохи костурбатий вислів ) Тобто: "по-українськи" колись вживалося в першу чергу, а нині першочергове - "українською", бо значно менше скидається на кальку.

Якщо вас хтось тягне у свій бік і досить потужно, що ви будете робити, аби встояти на місці? Та учень 6 кляси відразу відповість: смикнитеся в ПРОТИЛЕЖНИЙ бік, бажано – з тією самою силою.
Підозрюю, жи навіть на Галичині (про інне мовчу) наразі вплив російської мови потужніший за ту саму польську. З цього погляду, звичайно, всім національно свідомим” слід вживати виключно “українською”, а не “по-українськи” (а також, наприклад, “аби” (в гіршому випадку “жиби”) замість “щоб”), АБИ НІЦ не наснилося )

Річ у тім, ЖИ то вже не філологія, а психологія (агов, мої мі[а]леньки фахівці!) – поведінкові рефлексії, “собачки Павлова” ріжні (а що поробиш?)

Чесно кажучи, не знаю, чого це раптом Мартинова зачепило (саме в такий спосіб), може людина просто була не в гуморі?

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy цілком можлива ситуація що цей зворот вже не вважається правильним

Власне, у багатьох тогочасних письменників, беззаперечних класиків української літератури, знайдемо достатньо слів, які з точки зору сучасного мовознавства не що інше, як русизми - або як запозичені зі староукраїнської мови слова, які ось так до нас повернулися. (Пояснень цьому багато, бо в ті часи про злиття не говорили - говорили про заборону "малоросійского діалєкта". Російськомовне оточення також відігравала значну роль. І, як усі погодилися (принаймні, так мені здається ), мова - то живий організм, він розвивається і модифікується.

Згодна цілком і повністю.

Сам ти Мартинов

І з чого ти взяв, що мене воно зачепило?

А хіба відміняється Мартинів - Мартиніва а не Мартинів - Мартинова?
Ну це щодо мови

...а замість слова "коричневий" пропоную вживати "цинамоновий"

От-от. Я нашу владу обсервую - саме цим і займаються: піддаються (ясно кому), "додають" (за потреби - не за потреби, але реґулярно), аби потім гепнути-СЯ

Цитата:

Першим відправив користувач Ігор Мартинів Сам ти Мартинов

Як казав великий Рабінович: "Не дочекаєшся!", що в перекладі на зрозумілу означає: "фіґвам - індіанська національна народна колиба"
(тато давно вже про інше подбав )

Я також вважав, що "Мартинова" тра відмінювати. Принаймні, це діалектично
Як що не так - вибачєйте, ми самі не тутеші

to Dmy
Ще трошки про наведені Вами цитати. Вони всі з досить давніх словників - це всі помітили. Причому словників,що були видані за радянських часів, коли йшла поваль на русифікація і українську мову намагалися уподібнити до російської - зробити кальку. А тепер, з отриманням незалежності пішов зворотній процес - прибирання русизмів, повернення багатьох слів і...видавання діалектизмів за "літературну мову"...ну чому у нас завше крайнощі?

Цитата:

Першим відправив користувач fish ...а замість слова "коричневий" пропоную вживати "цинамоновий"

Гарний вихід з положення. Тільки так відтепер і буду заміняти суперечливі слівця

Цитата:

Першим відправив користувач Bullet Цитата: Першим відправив користувач fish ...а замість слова "коричневий" пропоную вживати "цинамоновий" Гарний вихід з положення. Тільки так відтепер і буду заміняти суперечливі слівця

А як щодо того, що всі ці слова можуть позначати лише певні відтінки? Наприклад, те що більшість людей називає "синім" - серед кольорів під це визначення підпадають - індіго, лазур і берлінська лазур, і ще, і ще...

та нє, я ж мала на увазі що слово корічнєвий походить від слова коріца - по-нашому - цинамон

Ну, ми ту гадали, пану буде приємно: аналогії, там, усіляки типу "Чорновіл - Чорновола". Як нє, то нє.
Присягаюся, що більше не дозволю собі жодної ротації голосних у відмінюванні призвіща "Мартинів"!

Доречі

Про "мєсних" - це ти сказав, я говорив про "тутешніх" (хоча й із помилкою )
Доречі-2 (аби чого не сталося)
Питання до розумних "мєсних": "А взагалі при відмінюванні "Мартинів" (перепрошую за "всує" ) хоч щось змінювати можна (додавати там, віднімати; заміняти - не можна, вже знаємо)?" А то, раптом...

Це ж тра! І як я не помітив?
Не хочеться займатися самоцитуванням, але один раз таки повторю: в цих "досить давніх" словниках наведені цитати зі, сподіваюся, беззаперечних українських мовних авторитетів, які й в жахливому сні не прагнули якоїсь русифікації та калькування.

Власне, хтів був лише з'ясувати питання (для себе і для всіх), а чомусь доводиться опонувати, причому арґументи коливаються від "словники застарілі, літерати зросійщені, мова розвивається" (найм'якші) до "цього не може бути, бо це дурня, брехня, колонізація і рейвах" (жорсткіши)
Хтось має новітній словник? Прошу дуже, викладайте - подивимось (але то має бути, словник порівняного кшталту. Попри всі застереження, академічність - то все ж таки бренд. Мені про наявність подібних словників наразі невідомо).
Будуть там заперечуватися наведені форми - я погоджусь (хоча й не без певного жалю, бо чим розлогішою є мова - тим вона міцніша).

Та аби ж то хоча би так було. А то мені щось того процесу геть не помітно

Цитата:

Першим відправив користувач fish та нє, я ж мала на увазі що слово корічнєвий походить від слова коріца - по-нашому - цинамон

То я зрозуміла Лишилося лише з"ясувати чи дійсно слово "коричневий" походить від тоі "кориці"

Ну ось договорилися, лінгвісти Мартинів - іншомовне прізвище. Косів, Гринів, Лесів... То все іноземці... А може ми взагалі інопланетяни?

Клас!
Дякую, дуже цікавий линк. Щоправда в "Словаре русских фамилий" прізвища Мартинів нема. Які ще аргументи наведуть наші професіонали-лінгвісти щоб довести, що прізвище "скальковане з російського"?

Як на мене - також. Маєте правопис? Викладайте!

"МартинУв" там теж нема . Здається тобі мариться те, що ти хочеш побачити

І все-таки. Може ти розкажеш про свою теорію російського походження прізвищ Гринів, Косів, Лесів і Мартинів? Зрештою, так ви можете дійти до того, що назва міста Львів - це калька з російської.

У Львівській області є кілька населених пунктів з назвою Мартинів, Старий Мартинів, Великий Мартинів і тд. Цікаво, їм теж назви давали росіяни?

*******
Пане Пелещишин, ми обговорюємо не чужі прізвища, а моє Просто іноді диву даєшся, як люди іноді впевнено розповідають про те, в чому не мають поняття.

Так їх, пане Андріє, "по сусалах"!
Але тему закривати, мабуть, не варт - дуже вона дражлива: то Vitalik'а ображають, то Bullet, то Olexiy з МартинІ( )вим один одному писок полірують...
Пропоную просто внести у ПРАВИЛА пункт про те, що повідомлення, в яких
наявна редукція голосних у прізвищі пана Ігора, а також ті, де він або його предки явно чи латентно позіціонуються як неавтентичні українці (просто зайди),
вважатимуться образою особистості та видалятимуться без попереджень (і упереджень)

ЗІ. Доречі, ми з Олексієм тупо підставилися. Достатньо було заглянути на головну власного сайту "користувача Ігор Мартинів", що він пропонує всім зробити майже півроку, як багато яких проблем удалося б уникнути a priori