
Пропоную власне зайнятися сабжем. Насамперед хотілося би ознайомитися релігійною приналежністю форумців, тож прошу.
Про себе: грекокатолик, та не гребую також відвідинами римо-католицької церкви. Далі в списку моїх вподобань йдуть церкви православні (українські),
які також імхо близькі. Серед протестантів маю друзів, та якби про це взнали мої рідні, а особливо бабця, були би непереливки. Така ось консервативна
в мене родина. Люблю спілкуватися також зі свідками Єгови, часто мене перестрівають на дорозі і вручають книжечки, тільки я не погоджуюсь з їх
категоричним світоглядом, що лише їхня конфесія правдива. Кришнаїти... також мабуть хороші люди, принаймні в мене є друг такий... Та от почув запис
однієї проповіді їхньої, там висміювався Задум очищення людства від гріха через смерть Ісуса - не подобаються мені такі проповіді.
Ось власне начебто все про мене наразі... Ціллю даної гілки я бачу саме сабж. Згідно Конституції, в нас усі віровизнання рівні, кожен вільний собі
вибирати конфесію... Та як це все насправді? Чи нема в нас дискримінації в усіх сферах суспільного життя відповідно до приналежності до певної
віри/конфесії? Впевнений, є багато інших цікавих тем, але кому цікава ця - прошу приєндуватися.
"Спільний погляд" на релігію (як і на будь-що інше) однаково неможливий і непотрібний.
Неможливий він тому, що всі люди різні, мають різні уподобання, прагнення та цілі в житті. Яким чином можна зробити, щоб він став спільним? Хіба що
тоталітарною промивкою мізків, коли погляд однієї людини чи певної групи людей тими чи іншими методами нав'язується всім іншим. Ми вже мали 70
років "спільного погляду".
Та й кому взагалі потрібен цей "спільний погляд"? Особисто мені - не потрібен. Так буде простіше? А хіба зараз складно? :-)
Ось тобі простий приклад. Одна людина в усьому шукає вищий сенс та намагається кожний свій вчинок узгодити із певною доктриною, яка цей вищий сенс
охоплює. Інша людина нічого не шукає, а просто живе сьогоденням. Припустимо, що вони обидва сформували свій світогляд самостійно та цілком свідомо. Чи
можна сказати, що хтось з них апріорі ідіот? Навряд чи. Але чи зможуть вони сформувати якийсь спільний погляд? Теж навряд чи. І нарешті: навіщо комусь
з них взагалі щось міняти?
Хоча, звичайно, дискусія на цю тему нікому з них не зашкодить. Не виключено, що в результаті неї вони справді дійдуть до чогось спільного (тобто
обидва визнають, що їх стара позиція була не до кінця вірною). Але так само не виключено, що вони, навпаки, ще більше утвердяться в своїх позиціях,
або взагалі, перший з них врешті решт прийме позицію другого, а другий - першого :-)
Просто завжди требя пам'ятати, що в умовах людського співіснування (а, відповідно, і співіснування різних світоглядів) ніхто не повинен
(наскільки це можливо) "зачіпати" світогляд когось іншого або нав'язувати йому свій, тобто так чи інакше порушувати
"гармонію" оцього співіснування (тому що, в кінцевому рахунку, її збереження є в інтересах УСІХ).
Щоб не було двозначності, поясню, що я маю на увазі під "наскільки це можливо". Уявімо собі християнсько/мусульманську подружню пару.
Зрозуміло, що ритуали одного з них певним чином будуть протирічити світогляду іншого. Але... що ж поробиш, якщо кохання :-)
Крім того, не треба забувати про невідторгність права людини на вільне висловлювання особистої думки будь-якого характеру стосовно будь-чого. Якщо
хтось вважає неприпустимими заяви на кшталт "christianity sucks", то він не захищає свої права, а, навпаки, порушує права інших.
> Згідно Конституції, в нас усі віровизнання рівні, кожен вільний собі вибирати конфесію... Та як це все насправді? Чи нема в нас дискримінації в
усіх сферах суспільного життя відповідно до приналежності до певної віри/конфесії?
Скажімо так. "Непереборної" дискримінації, напевно, немає. Але тиск з боку християнства, звичайно, є. Чому мої (майбутні :-)) діти повинні
слухати в школі якісь релігійні проповіді!?
Any comments/suggestions?
ну от... дискусію закінчено...

> ну от... дискусію закінчено...
Чому?
чому? ну наприклад з досвіду подібних тем навіть на цьому форумі...
Сперечатись, обговорювати, будувати конструктивну розмову - так. Виробити спільний погляд, та ше й на релігію, як зазначено в темі - Ні.
Чарвінику

Правда, доведеться довго вимочуватись в горіховому
відварі 
Про себе: стовідсотково арелігійний, не вважаю жодну з релігій кращу за будь-яку іншу. Попів, особливо православних, терпіти не можу. Хоча сім'я
моїх батьків навіть дуже релігійна......
Категорично проти викладання релігії у середніх школах, категорично проти якого б то не було пов'язування релігії та держави.
Власне в іншій гілці я пропонував узгодити майбутню назву цієї гілки, та оскільки ніхто не відгукнувся, то я написав свій варіант. Спільний погляд... так, мабуть це справді не те. Швидше хотілося би прийти до певної згоди в потребі толерантності релігійних людей до нерелігійних і навпаки. Надіюся, що це можливо.
Здається саме у ключі цієї теми можна розглядати події у Франції: заборона на проявлення релігійної приналежності у школах (мусульманські хустки,
великі хрести...).
Тобто провадиться державний тиск на інститут релігії?
Щоб розглядати якісь події, треба знати всі мотиви. Я не знаю, чому заборонили, тому як можу сказати, хто на кого тиснув?
Знаю, що арабів у Франції засилля. Може вони хотіли самі на когось натиснути?
Якщо вже "геть пропаганду", то давайте будемо послідовними і будемо виступати проти усієї пропаганди. Наприклад, політичної. Вона в нашому
житті займає значно більше місця, ніж релігійна, чи не так? Ми всі змушені жити за законами, які прийняті тією чи іншою політичною силою, виходячи з
її власних інтересів перш за все. От, зараз хочуть народ остаточно перетворити на тупе бараняче стадо, позбавивши його права вибирати президента. Тому
що махлювати в парламенті значно простіше, ніж на всенародних виборах.
Де ви, наші поборники заангажованості свідомості, замилювання мізків, противники пропаганди? Ага, ви зайняті, боретесь з релігійною пропагандою. Не
вбий, не вкради, люби ближнього свого, як самого себе... - з цим таки треба щось робити.
А економічна пропаганда? Чому з усіх ЗМІ на нас виливається ціла ніагара реклами, що суть пропаганда, при чому в багатьох випадках зовсім брехлива? А
саме під її впливом сучасна молодь вважає, що основне - це мати кльовий мобільник і пити спрайт. Вважайте це гіперболою, поетичним перебільшенням, але
дивіться не на форму, а на суть сказаного.
Звідки в свідомості людей взялось оте "Хто чіста кручє?"... Зрештою, мою думку ви, надіюсь, зрозуміли.
Так чому ж не виступає ніхто проти інших видів пропаганди? Може тому, що страшно? Спробуй офіційно виступити проти якоїсь компанії, звинувативши її у
фальсифікації і підробках - одразу приїдуть серйозні дядьки і настукають по голові, чи ще щось таке, як, наприклад, з "Лялькою" учинять... А
оприлюдни факти обману народу якоюсь політичною силою - ті ж самі результати будуть, впритул до фізичного знищення. А проти релігії
виступай-навиступайся - не страшно. От і вступають, псевдо поборники незаангажованості свідомості...
Ще один мотив, можливо, основний. На фоні пропаганди моральної чистоти, яка виходить з Церкви, сучасна рознузданість виглядає вельми непригладно. Але
ж немає державних законів, основаних безпосередньо на релігійних канонах. Ніхто не заставляє, навіть при наявності уроків Закону Божого у школах,
виконувати це все, брати за основу для власного життя. Бо інакше це супуручитиме заповідям, свободі вибору, якою наділене людство. Чому тоді такий
супротив? Може тому, що тоді явною стає ущербність сьогоднішнього беззаконня, сьогоднішнього способу життя, а тим, хто його сповідує, хочеться
виглядати „лицарями на білому коні”, а не якимись орками з царства Мордора, чи як там його?
І прошу розрізняти релігію і політику. Якщо релігійні атрибути використовуються в політичних і т.п. цілях, то до релігії це не має ніякого
відношення.
2 rost
Носити чи не носити на собі атрибути релігії - це таки справа віруючого. І заборона буде насильством і дискримінацією.
Щодо ситуації з Францією, то я вже казав - треба знати всі обставини. Бо якщо релегія використовується як складова політики - це вже зле. Але, знову
ж, яке це має відношення до самої релігії? Тому, можливо, французи заборонили не релігійни вияви, а політичні, замасковані під релігію.