
2004р. оголосили роком Польщі в Україні.
Крім польського джазу у Львові, Києві та інколи Харкові, як ще будемо відмічати?

хахаха. цікаво, чиїм буде наступний рік? особисто я волію Параrвай!
Доречи хочу одразу і запитати у форумців:
Як ви оцінюєте рік Польші в Україні?
Так як і рік Росії? Якщо ні, то чому? Обидві держави свого часу проводили однакову політику щодо українців...
трошки й так, а трошки й не так. Полякам ще можна дати шанс, вони встигли відвикнути від володіння українськими землями і сприймати Україну як свою
територію, як зону агресивного впливу, як торік (торік?) Росія, сподіваймося, не будуть.
Так само і всередині країни ставлення до того точно буде інакше. Принаймні, Запоріжжя навряд чи відзначить цю подію випуском товстезної збірки
"польськомовної поезії запоріжців"
Ага, і польська військова база в нас в Севастополі, і польська попса з кожного кабака гримить, і поляки в Україні вимагають польську державною мовою, і в містах наших 80% населення розмовляє полською, і книжок польських - завал. В палаці Україна на два роки на перед все забито польськими звьоздами. І світогляд середнього українця формується польськими ТВ каналами.
У кожного свій час. Свого часу те ж саме робили поляки.
Польська попса ще 2 роки тому точно лунала на львівських радіо, на Львів транслюються польські канали.
Проти поляків ми мали більше війн аніж проти Росії, війни були маштабніші.
Я розумію, що татарське слово в українській мові то зле, але це не означає що всі наші сусіди брати окрім злих-презлих росіян.
Сама ідея мені вельми до вподоби. Це можливість нікуди не виїжджаючи, а можливість така є далеко не у всіх, пізнати культуру інших націй.
Інша справа, як це все обставляється, але, повторюю, сама ідея дуже хороша.
Я би своє бачення сформулював так: подібні ідеї дуже хороші, коли вони не політичні.
Знаєш, Олексію, ну і що? Так, обставляють. Але в дечому поганому можна і щось хороше знайти.
Я так помічаю, що мій погляд на такі речі змінився. Раніше я теж був досить категоричним - або добре, або ніяк. Тепер розумію, що такого досягнути за
реальних умов майже неможливо. Так що краще хоч якось. А вода камінь точить - по краплі, по краплі - дивись, і вийде з того щось добре.
Та добре - воно всюди є. Інша справа що політичні дії майже завжди не щирі і тому до них є певна антипатія.
Рік Росії, чи Монголії це приблизно, це така ж совкова традиція, як і квіти жінкам на 8 березня, а решта часу лопату в руки.
Замість виваженої державної політики - "компанейщина". Нате вам, мовляв, тіштеся не тільки Росія в Україні.
Я пригадую часи становлення України, як незалежної держави. Це був, здається, 1991 рік. Так, саме він, тоді, як раз, путч був в серпні.
Мене з однокурсником запросило одне товариство поїхати з ними на схід Україньської, тоді ще, РСР з метою агітації місцевого населення. Запросили в
якості "культурної програми" - ми тоді трохи співали, на деяких львівських фестивалях перші премії взяли, отож...
Крім ідеологічної цілі була ще культурна - кінцева мета поїздки було святкування 500-річчя козацтва. А у нас обох ще далі - друга Червона Рута в
Запоріжжі.
Не буду багато писати про ці події, хоча вони варті того. А в контексті цього треду ось що хочу сказати.
Поки "ідеологи" виступали зі своїми промовами, кипіли страсті-мордасті. А варта було нам взяти до рук гітари і заспівати українських пісень,
як одразу люди гуртувались довкола, з захопленням слухали, плескали в долоні і підспівували. А раз, здається в Скадовську, хе-хе, пробігав повз нас
босий Миколайчук, то теж підійшов і під наш акомпанемент заспівав пару своїх пісень 
Тому я і кажу - будь-які події, заходи, ким би вони не організовувались, завжди сприяють зближенню простих людей, якщо там, звісно, вони, ці прості
люди, присутні з обох боків.
)
Ні, хлопці, я розумію що ви до поляків значно ближчі за нас, що родичались з поконвіку, я сам маю польську кров, проте як можна дивитися на речи так
упереджено?
В принципі так, польська культура цікава а проводити рік Росії в Україні безглуздо бо чого ми там не бачили? Проте коли поляки кажуть: давайте разом
забувати те, що між нами було, це лише трішечки відрізняється від російського: та ми братались з поконвіку, принаймні емоційно.
Різниця ж у зазіханнях існує тому, що поляки були завойовані, так само як і ми, і тому у них трохи призабуто звичку бути комусь володарем. Проте злі
язики кажуть що пани поляки ставляться до нашого брата не на багато краще аніж гаспада росіяни.
Що ж до впливу культурного.... То подивіться на нашу мову і скажіть чого впливу вона зазнала більше - польського чи російського?
Не знаю, як там хто родичався з поляками, а мого тата разом з цілим класом українських дітей, польський офіцер в 1945-му заставляв по кілька разів
падати обличчям в болотно-снігову кашу зате, що не вміли/не хотіли співати польського гімну. Родині моєї мами польські жовніри наказали в дві години
зібрати всі пожитки і покинути рідну домівку і господарку назавжди - забирайтеся на свою Україну. І вже по дорозі до станції мій дідо бачив, як горіла
їх хата. Та був щасливий, що його сім"я мокне з ним під дощем, а не горить в тій хаті.
Що було то було, а дивитися треба на день сьогоднішній. Як казав Бісмарк - у Німеччини немає ні друзів ні ворогів, є тільки національні інтереси. Так
от на сьогодні Польща більше за всіх наших сусідів зацікавлена в демократичній незалежній Україні. Безперечно, дбаючи про свої інтереси понад усе,
Польща є нашим промоутером і в НАТО і в ЄС. Так склалося, що на сьогоднішній день наші інтереси багато в чому співпадають.
Це так само правда, що єдина, на сьогодні, зовнішня загроза для України це Росія. З точки зору інтересів Росії, Україна має бути в її складі. І не
треба звинувачувати росіян в українофобії. Такі їх національні ітереси.
"І не треба звинувачувати росіян в українофобії. Такі їх національні ітереси."
Правильно, і я кажу що росіян не треба ні в чому звинувачувати - у них є свої національні інтереси і вони їх відстоюють краще за нас (щодо наших
інтересів).
А нас банально купують - за газ та нафту. Могла б Польша купити - купила б. І Румунія купила б, і Угорщина і Молдова і Білорусь (де рік Білорусі в
Україні? У них дуже і дуже цікава культура... була).
Але так само відстоюють свої інтереси і американці, і ніяка Росія не винна в тому, що ми лягли під них разом з поляками та поїхали до Іраку, а тепер і
до Ліберії - куди жодна нормальна країна своїх вояків не посилає, бо від більшості тамтешніх хвороб щеплень нема.
А розрізняють нації не за релігіями, не за мовами, не за морями, а за національною свідомістю. І шотландець залишається шотландцем не допоки він кілт
носить, а допоки для нього батьківщиною є Шотландія а не ОКВБПІ.
Тому я ЗА обмін културою, за роки тих-то там-то, проте проти відшукування зовнішнього ворога для виправдання власної нікчемності.
, а
так званий "уніат" або католик - поляк (який же ти українець, коли ти не православний). Це постійно підкреслювалося і в так званій історії
козаків, яких зображали завжди православними, хоча в джерелах є інформація і про цілі козацькі курені "уніатів". І ці спекуляції
продовжуються і зараз - що галичани не українці тощо.З усім згоден 
Окрім одного, але це таки злісний офтоп. Я дуже тепло відношусь до греко-католицьких громад. Тепліше аніж до православних просто через меньшу
войовничисть більшу "людяність" перших. Але уніатство, на мою думку, то як сучасне малоросійство, тільки дуже давне і тому вже перероджене,
застаріле і в бік Польші.
Вибачте, якщо когось образив.
Може ще одну тему почати тільки з знаком оклику?
Я в цей рік принаймні спробую вивчати польську мову, бо російську знають майже всі, а от польську почуєш в ряди годи. Може навіть поїду до Кракова, а от до Росіі мене чомусь аж ніяк не тягне.
Маленький оф-топ: я була в Кракові, місто чудове, чарівне... Дуже сподобалося. Мабуть, варто і собі підівчити польську мову. 
У мене після року Росії в Україні будь-який рік "чогось" викликає мандраж.
В результаті року Росії Україна втратила Азовське море і ледь не втратила острів.
Чого чекати від року Польщі?



А ми на неї?
І кому саме їх витратять?
(значить так: налаштовуємось на позитив)
2 Dmy я жартував 
Залишилось дочекатися 1 квітня.
От й дочекалися початку акції "До Європи - разом".
Сьогодні Київ зустрічає Кваснєвського.
Я боявся, жи рік Польщі, як і передбачалося, почнеться 1 квітня. От би сміху було...
Мабуть є таки й нагорі розумні люди (хоч і небагато) - підказали кому тре поквапитись.