Форум Рідного Міста

Звільнятися з роботи чи ні?

Користувач Олесь - 21-1-2004 у 17:54

Напевно, всім вам знайоме це відчуття. Звільнятися з роботи, чи не звільнятися. З одного боку, є нова спокуслива пропозиція праці в фірмі, серйознішій і престижнішій ніж та, де працюєте зараз. Понад то, ця робота ще й краще оплачувана. З другого боку, це суттєві зміни в житті, евентуально навіть поки що не цілком відомі, новий колектив, новий шеф, нові підлеглі, навіть новий маршрут зранку на роботу. На теперішній роботі прекрасний колектив, зі всіми в мене добрі стосунки. Хоча зрештою, чого би в тій новій фірмі мало би бути гірше.

Можна написати заяву вже і піти з нею до шефа, можна попередньо піти до шефа і сказати, що я знайшов собі іншу роботу. Він, ясна річ, відразу запропонує вищу зарплатy і тоді я знов маю думати, чи погоджуватися.

Я десь читав, що якщо питання переходу на іншу роботу постає в принципі, тобто ви періодично заглядаєте на веб-сторінки з пропозиціями праці тощо, то однозначно варто змінити роботу. По-перше, це ознака, що все-ж таки щось в тій роботі не влаштовує. По-друге, звільняючись з роботи, ви робите ліпше іншим - вашим наступникам роботодавець створюватиме кращі умови.

Цікаво би було почитати ваші думки з цього приводу.

marco - 21-1-2004 у 19:04

В такому випадку варто написати на одному папірчику з одного боку плюси такого рішення, з другого мінуси і порівнювати, наскільки воно того варте :-)

Як на мене, в наш час, все-таки вирішальним чинником є зарплата. Тобто, що при інших більш-менш рівних умовах стимулом для переходу має бути підвищення зарплати щонайменше на третину (за умови що робота у тому самому місті, бо інші міста - інші нюанси).
А ще кажуть, і я з тим також згідний, що якщо три роки на тій самій роботі нема ніякого просування (чи фахового розвитку), то роботу однозначно треба міняти, особливо якщо нова робота, яку пропонують, пов'язана з тією ж або близькою спеціальністю.

Нормалайзер - 21-1-2004 у 20:53

Думаю, що вирішальним фактором при зміні роботи стає вища зарплата лише тоді, коли на попередній роботі вона така, що не дозволяє утримувати сім"ю.

Якщо зарплата на попередній роботі достойніша - вирішальним є моральне задоволення, вища оцінка і самооцінка, суспільна вага, можливість творити більше і краще.

Asmera - 21-1-2004 у 22:40

Цілком згодна з Нормалайзером.За зарплату тре думати, лише коли йдеться про "як прожити". Задоволення від того, що займаєшся улюбленою справою -набагато дорожче. Не дарма кажуть, що дуже добре , коли робота і хоббі співпадають

marco - 22-1-2004 у 00:10

Я також цілком згоден з Нормалайзером. Але чи багато з нас можуть стверджувати що їх зарплата дозволяє утримувати сім'ю?
Це щасливчики... А якщо ще й займаєшся улюбленою справою...
Більшість ж "крутиться". Часто на декількох роботах чи підзаробітках поза основною роботою, щоб покрити насущні родинні потреби.

Андрій Пелещишин - 22-1-2004 у 01:24

Утримувати сім'ю - поняття дуже широке.
Комусь достатньо хліба з маслом собі і дітям купити. А хтось не може на очі жінці показатися без свіжого ананаса та нової іграшки дитині..

rost - 22-1-2004 у 07:15

Я вищу освіту здобував, коли марксизм-ленінізм був, ще обовязковим предметом (перелік курсів, які я брав в університеті, в свою чергу, дуже веселить НR* менеджерів, в тих рідкісних випадках, коли це їм цікаво). Так от стариган Маркс був 100% правий -- при капіталізмі підприємство купує робочу силу, а працівник її продає. Оскільки ніхто з нас не живе ні в Півн. Кореї ні на Кубі, то справа дуже проста або ти дістаєш справедливу ринкову ціну за свою роботу або шукаєш де тобі її заплатять.

Розмови на тему, чи достатньо на прожиття чи ні це, як казав Остап "в пользу бедных". Я смію зауважити, що всюди платять, як мінімум, достатньо, щоб прожити, бо якби це було не так, то як би ті, що прожити не можуть приходили на роботу. Тому орієнтиром може бути тільки ринкова ціна, що відповідає рівню кваліфікації. Крім того важливим критерієм є досвід, який здобувається на роботі. Інколи для того, щоб підняти свою ринкову вартість варто попрацювати на менші гроші, щоб отримати необхідний, практичний досвід .

Щодо стосунків, то якщо що стосунки добрі на старій роботі, то чому вони мають бути гірші на новій, а якщо погані, то і думати нема про що.


*HR - human resources

Юрій Марків - 22-1-2004 у 10:35

Імхо потрібно повідомити шефа про бажання піти з перекривленим обличчям з такими словами - мені невимовно шкода полишати Вас всіх, Ви мені стали майже рідні... та мені пропонують більшу зарплату, а в мене жінка, діти, голодні пес, кішка, морська свинка :) Якщо піднімуть зарплату - лишаєшся, якщо не піднімуть - підеш і імхо завжди зможеш повернутися назад після такої зворушливої промови :) Не виключаю деякої рожевості моїх уявлень... :)

ЗОРЯНА - 22-1-2004 у 13:23

Про те що наступникам створюються кращі умови - чиста правда...

Користувач Олесь - 23-1-2004 у 14:21

Цитата:
Першим відправив користувач Efes
Імхо потрібно повідомити шефа про бажання піти з перекривленим обличчям з такими словами - мені невимовно шкода полишати Вас всіх, Ви мені стали майже рідні... та мені пропонують більшу зарплату, а в мене жінка, діти, голодні пес, кішка, морська свинка :) Якщо піднімуть зарплату - лишаєшся, якщо не піднімуть - підеш і імхо завжди зможеш повернутися назад після такої зворушливої промови :) Не виключаю деякої рожевості моїх уявлень... :)


Все правильно, так і треба робити, але не зі скривленим обличчям, а навпаки, щоб було видно, що ви задоволені з отриманої пропозиції і звільнення з даної роботи не є для вас траґедією. А ще деякі керівники схильні робити собі і переносити на підлеглих ілюзії, що нігде більше тих працівників на роботу не візьмуть, що вони би ще мали бути вдячні за те, що мають і т.п. Тому важливо при такій розмові з босом мати задоволений і впевнений вигляд. Про те, що на новій роботі обіцяють ліпше не конкретизувати, щоб не відкривати карти, рівно ж як і не називати котра це фірма.
Дуже важливо за можливістю зберегти нормальні стосунки зі старим шефом, бо ніколи не знаєш, де і коли ваші дороги ще перетнуться. Новий роботодавець може захотіти рекомендацій з попередньої роботи або може сам контактувати попереднього шефа, щоб почути його враження. Зрештою, роботу в більшості випадків ви не покинете в той же день, переважно є так, що мусите відпрацювати повний термін при звільненні, а це 2-3 місяці.
Керівник в будь-якому випадку сам виявить бажання порозмовляти з працівником, котрий звільняється, щоб взнати причини - розумний шеф зробить для себе належні висновки, щоб запобігти відпливу персоналу на майбутнє. Щоправда, бувають і такі керівники, які жадних висновків не роблять і плинність кадрів мають шалену. В мене один такий був - коли я звільнявся, то обіцяв мені золоті гори, якщо я залишуся і (те, що я писав на початку) казав, що ліпшої роботи я не матиму, бо не такий вже і цінний працівник, щоб мене переманювала якась інша фірма за більші гроші. Саме сьогодні я взнав, що там звільнився вже третій (!) мій наступник. :D

Рост - 23-1-2004 у 15:16

2-3 місяці? Мо, тижні?

Користувач Олесь - 23-1-2004 у 15:34

Цитата:
Першим відправив користувач NetGuy
2-3 місяці? Мо, тижні?

Mісяці.
В деяких випадках може бути менше - за спільною згодою роботодавця і працівника, наприклад, як відразу знайшли заміну тощо. Але здебільшого виходить за повною програмою, бо навіть якщо відразу знайдуть заміну, то треба трохи часу, щоб людина ввійшла в курс справи.
Рахується 2 календарні місяці за винятком місяця, в якому подавалася заява про звільнення. Тобто якщо подати заяву скажімо в будь-який день січня, то відпрацюєш до 31 березня включно. (Тому я і написав 2-3 місяці - якщо подати заяву 1. січня - буде 3 місяці, якщо 31. січня - 2 місяці.) Це все (дати, пропозицію домовитися про звільнення швидше) з посиланням на відповідні параґрафи закону пишеш у заяві.

Юрій Марків - 23-1-2004 у 16:27

Млинець, а я гадав, що згідно законодавства працівник має подати заяву за 2 тижні до звільнення...

Користувач Олесь - 23-1-2004 у 16:44

Гей, я не в Україні... я думав, всі зрозуміли, що я не про українські закони писав, а про мою конкретну ситуацію. Перепрошyю, що не наголосив на тому. Як в Україні є - не знаю, може і дійсно ті 2 тижні.

Asmera - 23-1-2004 у 18:03

У нас тки дійсно 2 тижні , здається, за законодавством. Але цей термін може бути й іншим- наприклад, якщо працюєш за контрактом :rolleyes: здається, так

Станкевічас Сергій - 24-1-2004 у 17:43

Олесь, а ти де?

Станкевічас Сергій - 24-1-2004 у 17:48

Чув, що згідно найновіших досліджень в царині менеджменту на одному робочому місці працівник, сфера діяльності якого повязана з застосуванням свого інтелекту, повинен перебувати не більше 3 років. Надалі ефективність роботи падає і пропадає бажання самовдосконалюватися.

Користувач Олесь - 26-5-2004 у 18:19

Ну от, сталося, вже і звільнився, і вже на новій роботі. Пішло навіть легше, ніж я очікував, новими умовами я більше ніж задоволений. Не бійтеся звільнятися і шукати ліпшого!