Шановні, Ви мене дивуєте. Заглядайте в dmoz.org (напр. Top: World: Ukrainian: Мистецтво та культура: Література) та й знайдете лінки.

Якщо ж знаєте щось варте уваги (лінк) то візьміть і добавте в каталог dmoz.org
На сьогодні для сайту бути в dmoz значить дуже багато (все таки найпрестижніший світовий каталог).

Якщо Ви добавляєте сайт в україномовні розділи, то практично гарантовано, що редактори досить швидко його переглянуть

А чому це в опитуванні немає ЗАБУЖКО!!!! Я б за неї проголосувала.
Такого виру мовного вар'ятства як у неї немає ні в кого!!!!!
Доречі Василь Володимирович, як вам вражіння від Забужко?

Мені подобається її проза, а не вірші.

Vybrav Natalku Bilocerkivec, bo jiji cholovik vchyvsia na nashomu fakulteti.

Jakby buv u spusku Poderevenskyj, vybrav by joho

Хто знає, хто автор вірша "Зоопарк", що виконує ССС. Мені здається що Адрухович, але в жодній збірці віршів Юрія я цей віршик не знайшов.

я б у категорії "інший" назвала Андрусяка і Романа Скибу.

Чому нема Сергія Жадана? Як на мене він найкращий сучасний (тобто той, що ще щось пише) поет.

Грицько не єдиний, хто писав гарно, але єдиний, хто писав так гарно і так, що лише сам своїми словами міг би охарактеризувати себе. я не маю права говорити про нього гарно. я маю право лише любити його вірші тихо.

Москалець також фантастичний, він має душу, а про Грицька Чубая мовчу - бо він батько - він геніальний - він неперевершений...

Сергія Жадана, чому не знають, знаємо і то дуже добре, наскільки я знаю, то молодь Львова його читає. "Плач Єремії" навіть мають пісню "Пластунка-Н" за його словами.

Для себе першим я ставлю Грицька Чубая. Його поема "Вертеп" свого часу перевернула мій світ та душу. А на вчорашньому концерті пісня "Я люблю тебе" на вірші Костя Москальця мене просто зачарувала. Дійсно, має душу - таку чутливу...
Вибачте, програма ріже прізвище, думає, що то образливе висловлювання на національному грунті. Як то виправить, не знаю - не в лапках же прізвище писати

Одарка:
Грицьо батько дуже багато кого(в духовному змісті). Він народжує в душі таке, що просто все одразу перевертається.

2 fish

Знову Скиба? 0б0снуй! )))

Взагалі-то треба було вточнювати в попередній раз, що голосуємо за ПРОЗАЇКА... А ти поет/письменник - це такий самий псевдодуалізм, як птахи/тварини. Бо поет - це письменник, а птах - тварина.
Я голосував за Неборака

"Бо поет - це письменник, а птах - тварина"

Точно. І людина - теж тварина. Що з цього випливає? Може, це й псевдодуалізм, але для мене поет - то поет. Це людина, наділена Божою милістю і рівно ж покарана Богом. Колись, на круглому столі, присвяченому творчості Грицька Чубая, я була свідком, як юні і дуже просунуті студенти, вживаючи такі розумні терміни, за кожним третім з яких я би мусила до словника лазити, сперечалися, що ж є поезія Чубая - метафоричність чи сповідальність? І я досі шкодую, що не набралась хоробрости, щоби встати і сказати: "На мою думку - і те, і інше. Бо метафоричність без сповідальності - це як дорогий сап’ян, напнутий на кістяк. Шкіра є, але немає серця, душі, плоті... І лише тим, хто вкладає своє серце у вірші -остаточно, беззастережно, до кінця - Бог дарує безсмертя. Бо серце того поета б’ється у його віршах навіть тоді, коли його власне - зупиняється". І голосуємо ми все ж за поетів.

отаре, коли мова про визначення найталановитішого, тут можна якось сперечатися, бо мова йде про об"єктивну ознаку. Цього разу мова про суб"єктивне сприйняття. Мені дійсно з-поміж сучасних поетів дуже подобається те, що пише Скиба. А ще він мені подобається з-поміж них як людина, по-моєму, самий безпонтовий з усієї тої туси.

2 fish

Я маю на Скибу кардинально інакший погляд, але, зрештою, ми обговорюємо не персоналії, а їхню творчість (чи не так?). Зрештою, список:
Юрій Андрухович
Віктор Неборак
Олександр Ірванець
Любко Футорський
Наталя Білоцерківець
Сергій Мекеда
Мар'яна Савка
Констянтин Москалець
Грицько Чубай
Хтось інший
- промовляє сам за себе Я дуже люблю Футора, але мені дивно, що він є в цьому списку. Напевно, тоді треба було і Скибу включити. І Куню :-)))))))

суцільні музики вийшли, чи не так?

Роман Трифонов


Я дихаю...

_________________I breathe…
_________________“Vacuum”

Я дихаю. Дихаю. Дихає мiсто.
I так зрозумiло, що ти — його видих.
I поки я обрiєм мiряю вiдстань,
ти креслишся зразу на всiх краєвидах.

Я дихаю навiть у мiста у жменi.
Крiзь вакуум часом проб’ється що-небудь —
ковток немiнорної ноти — в легенi,
ковток немiнорного сонця — для тебе.

Всі що представлені у списку є направду гордістю нашого народу. Але Чубай-батько - то є направду геній.

Овва! Звідкіль ти Трифонова знаєш?!

з "поетики"

http://poetyka.uazone.net/

Мені подобається те, що робить Іван Малкович.

САД РІЗДВЯНИЙ

Хтось із дитям удвох
бродить різдвяним садком.
Каже дитятко: «я — Бог»,
трусить сніжком.

Кутає благодать
їх в найтихішім з садів,
пір'ям холодним риплять
білі гусятка слідів.

Старший — услід ступа,
став посеред зими,
малому в подушку черпа
неба із янголами.

Знає: прийдуть королі,
знає: клякнуть умлівіч,
знає: гусятка малі
попідростають за ніч.

А також Андрухович (який пішов у прозу ), Андрусяк, Бондар, Махно, Скиба, Тарас Федюк

А що стосується Грицька Чубая, то це поза рейтингом.

Доречі, тільки я помітив в словах про тисячі тигрів і зірку відгук Шекспіра? Чи то загальновідомо і я згальмував, як то часто буває?

"І тисяча видимих тигрів
Нас менше лякає
Ніж одна невидима зоря,
Хоча саме її нам невистачає далеко попереду,
Щоб до неї дійти..."

Це є в Гамлеті - дуже подібно, тільки Чубай трохи модифікував на свій лад. Цитату з Гамлету - подам ввечері.

справді, я того й не зауважила!

Отже:
Уільям Шекспір:

And makes us rather bear those ills we have
Than fly to others that we know not of?
Thus conscience does make cowards of us all;

Себто:
Миритись легше нам з відомим лихом
Аніж до невідомого спішити;
Так роздум робить боягузів з нас...

Грицько Чубай:
І тисяча видимих тигрів
Нас менше лякає
Ніж одна невидима зоря,
Хоча саме її нам невистачає далеко попереду,
Щоб до неї дійти...

Як на мене Чубай сильніше. Не знаю чи справді взяв він то з Гамлета, але його думка більш закінчена, та навіть актуальніша. То й не дивно - все ж таки Чубай наш сучасник, Шекспір же жив у 1564-1616 роках.
Дивно інше - за цей час людство не змінилось - перед ним постають ті самі проблеми - тисяча видимих тигрів нас менше лякає ніж одна невидима зоря, хоча саме її нам невистачає далеко попереду, щоб до неї дійти. Ми з вами і справді безглузді.

Поети часто перегукуються. Мені кажуть, що мої маленькі прозові текстики подібні на тексти однієї японської поетеси, хоча я її ніколи не читала.
Хоча батько читав Гамлета, не знаю чи знав він його напамять, але не думаю, що це Шекспір надихнув його написати ці рядки. Мама казала, що тато не любив плагіату і не черпав натхнення від інших письменників.

"Я просто жив,
я просто міркував" - це слова Грицька Чубая...

Це надзвичайно відомі рядки. Монолог починається словами "To be, or not to be?"

Проте Грицько міг не "запозичити", а, скоріш за все, додати - люди не тільки не хотять боротися й прямувати від відомих до невідомих лих, але й не ладні проміняти лиха на зірку - на надію, на світло.

Десь читав, що всіх людей у всі часи гризуть сумніви і переживання лише по 8 проблемах. Я не впевнений на всі 100% що зараз згадаю їх всі, тому намагатися не буду. Тут важливо те, що проводився аналіз виключно по творах поетів різних країн та епохю Такщо, якщо десь і є щось співзвучне між скажімо Шекспіром і Чубаєм, то гадаю, що це лише тому, що на одну тему по одному міркуванню написано. З того що я прочитав, я можу сказати впевнено. що Чубай був великим поетом, а про плогіат там і згадувати не маго чого.

по-перше, якщо і є якийсь зв"язок між гамлетом і тими рядками, то може бути алюзія, який же то плагіат.
Але я теж думаю, що тут кожен поет своїм шляхом доходив до тої проблеми.

Та все одно цікаво - що не кажіть

Мені подобаєтьсся Кость Москалець із списку. А поза списком я черпаю радість та наснагу від чудової українськой молодої автури в особах Наталі Зелінської, Наталі Очкур, Святослави Лученко, чиї твори я можу читати на Порталі Мистецтв за адресою http://www.3muzy.com Користуючись нагодою запрошую і вас до відвідин.
Щиро, Інґвар.

Трифонов, на жаль, графоман. Але це несуттєво...
Чубай - класик.
Савка класна, але Кіяновська класніша.
Ірванець - доброзичлива попса.
Неборак зійшов на пси.
Андрухович... Був непоганим поетом, але де він тепер?!
Білоцерківець потужна інтелектуалка, але захолодна якась...
Москалець хороший поет.
Але геній - Герасим’юк. І Римарук потужний. Чого ж їх нема в списку???????????
А от хто такий Футорський? Це ви спеціально вигадали таку істоту "для списку" - "лохів розводити" - чи дійсно є такий поет?

тут маленька особливість: практично представлений тільки той прошарок поетів, на чиї вірші є пісні. (так і треба було казати, до речі). Того й Футорський опинився у списку.
Якщо розглядати таки поезію як власне поезію, друковану, я би інакший список запропонувала, де були б і Герасим"юк, і Андрусяк, і Скиба, і Коверзнєв, і Кіяновська, і Дністровий, і Девдюк, і Галина Крук...

А також і Федюк, і Жадан, і Бондар... хто там далі ще?

Чубай потужний як лірик, але іноді хочеться щось таке..... Я голосувала за Неборака. Хоча також надзвичайно люблю Мар'яну Савку. За Андруховича навіть мовчу. Взагалі, який семнс визначати найкращого (найталановитішого?) поета. Найзачитанішого -- то так.

Як мені здалося, визначають не найкращого (дійсно, як те можливо?!) а найулюбленішого - отже, мова йде лише про смаки.

ще одна дитина, яка ніц не чула крім Вона і Коли до губ твоїх... От вам наслідки радіоформатів.

Гадаю, що то не дитина по тому, як стилістично зроблено все, ну хіба крім нікнейму, таке враження, що на форумі вже давненько-так...

А по сприйнятті то слушно, бо ж дійсно:
чи всі хто голосували перечитали ВСІ твори всіх присутніх у списку?

Складно проголосувати за когось одного...Дійсно складно.
Подобаються - Чубай (поза конкуренцією),Кіяновська, Трифонов, Малкович. Раніще подобалися Андрухович, Жадан і Бондар, але зараз щось, скажімо, не дуже мені подобаються їх твори .
За кого голосувати - ще подумаю

а як на мене... найулюбленіший все одно Андрухович. найпопулярніший, найзачитаніший і найзаспіваніший. найпопсовіший вже помаленьку... принаймі, дехто вже кривиться від його імені. для мене назавжди (?)))найкоханіший.

Переглянув я усю тему і що? Імена одні й ті самі, мало не класичні, з претензією на вічність. В житті всі вони маразматики з комплексом німбу. Вся їх творчість - набуток минулих часів, нічого якісного зараз їм не твориться. І претензія іде на найкращого українського поета...
Найкращий це той, чий доробок ми маємо оцінювати вкупі, тобто за весь його творчий шлях. От закопають гопи Дереша... це так, до слова, будемо розпинатися про те, який з нього письменник БУВ.
Тому: або ви змінюєте погляд і починаєте длубатись у мощах наших класиків, визнаних чи не визнаних, але мощах, альбо давайте оцінювати ширшу вибірку імен, бо відомих українських поетів не існує, відповідно, всі є невідомими...
Пропоную:
до класиків: Юрко Ґудзь
до маловідомих: Вероніку Кавун
Решта після цих імен просто зайві

Ого які шествія з плакатами.
Прохання не накидатися на хлопця аж надто категорично. Всім рекомендую: мистецька гільдія прижиттєвих геніїв Неабищо, Житомир. Нахабні часом, але цікаві.

xmel'ю, ти б хоч трошки тред почитав, перш ніж писати...

До речі, ти серйозно вважаєш, що Дерешеві зараз катастрофічно бракує уваги і визнання?

Ну-у... може про Данька, а може і про Василя (з Тернополя). Хто 'го зна.

А Жадан десь теж згадувався, я пам"ятаю

ну от, не потішити мені Даньку
але він і так чудово живе

Данько - теж цікавий персонаж, я його пам"ятаю, вітання йому від запоріжців.

В цій темі це вже говорили, але я повторюсь.
Створіть, будьте ласкаві, своє бачення теперішнього стану, та й проведемо голосування.
Скажімо, брим-брим-брим - 2.
Ну то як?

Із сучасних поетів люблю по старшинству: Грицька Чубая (закохана в його поезію); Сергія Жадана; Ірванця;ну і не забуду Москальця. Та Чубай поза конкурсом, це всім, думаю, ясно....

так, просто хочу усіма кінцівками підписатися під Одарчиним меседжем. Та з усіх мені знайомих поетів (не те, щоб усіх знаю, але вистачає) я жодного з німбом не бачила! Лапочки і очаровашки, кожен не без своєї придурі (а у кого її нема?), але щоб манька-величка -- це вже нонсенс.

Одарко, цілком підтримую!!!!!!!
Шкода, але маразматики є також.

Я не дуже тямлю в поезії, проте можна мені довідатись хто визначає "абсолютність" величини?

Що до списку голосування - до автора

Блін, я точно оглохну. Беру свої слова і рекомендації назад.

Так отож, ти забув сказати "на мою суб`єктивну думку"

Це не правила, це внутрішня дисципліна. Якщо ви вважаєте що ваша думка - істина в останній інстанції.... Що ж, хрюкайте наздоров`я.

А давайте висунемо колективну пропозицію забанити xmel'а за неполіткоректність! і заблокувати IP аби хамло нетолєрантне більш не лізло!. соррі за радикальність, але ж ну дістав до живого! там не просто німб, а сонце над головою сяє! може воно й напекло маківку дитинці?

А мені імпонує дещо з його автобіографії

Хоча тут страшенний (можжливо навіть підсвідомий) вплив:"...як елемент маси, реґулярно вживаю:

«Столичные новости», «Україну Молоду», «Дзеркало Тижня», «Українське Слово», «Кур’єр Кривбасу», «СучасNість», «Березіль», «Internet-UA»,
«1+1», «Новий», «ентер-мюзік», «ентер-фільм» ... "
все псує, і в т.ч. впливає на наявність німбу. А тут вже як в Хаті, що зхбудував Джек - воно впливає на те, а те на те, а те на інше і т.д.

А сьогодні Вінграновський помер. о восьмій.

Микола Вінграновський

На синю синь води лягла від хмари тінь –
Посумувала хмара за собою.
До вечора іде, холонучи, теплінь
І тулиться до каменя щокою.

Складались два крила, вже поночі, під лист,
Туман стелився при долині вогко.
Щось далечі було... терново світ наливсь...
Земля і Місяць вдвох дивились око в око.

Стопа в стопу ступав за родом рід,
Лопата за лопатою ступала.
Над морем скелями ішов за глодом глід,
За серцем серце йти не перестало.

Лиш я незчувсь, як стишилась хода.
Як простелився вітер за плечима,
І на слова мої дивилася вода
Кленовими осінніми очима.

http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/gk-av.htm

ВІНГРАНОВСЬКИЙ Микола (нар 1936 р.), поет, прозаїк, актор, кінорежисер, учень Олександра Довженка. Автор поетичних збірок “Атомні прелюди” (1962), “Сто поезій” (1967), “Поезії” (1971), “На срібнім березі” (1978), “Губами теплими і оком золотим” (1984) та ін. За збірки творів для дітей удостоєний Державної премії ім. Шевченка (1984). Член СПУ з 1962 р. Вінграновський – один із духовних батьків т. зв. “метафористів” в українській поезії, хоча його творчість виходить далеко за рамки будь-яких термінологічних обмежень, являючи собою рідкісний приклад екстремально чуттєвої й у той же час інтелектуально-парадоксальної лірики.
Юрко ІЗДРИК

(Вірш “До себе” походить із першої збірки поета).

ДО СЕБЕ

Не дивись у сніги на дорогу оту,
Не дивися на заячий сніг у сльоту,
Не дивись на крило, не дивись на стебло,
Не дивися на те, що було і цвіло.

Не дивися на небо, де хмари пішли,
Не дивися на сон, де наснилися ми,
Не дивись на сльозу, що покинута в пил,
Не дивися на пил полинових могил.

Не дивися на люд і на вулик його,
Не дивися на те, на що завжди дививсь, –
Ні на що, ні на що, ні на що не дивись!

Не люби свого батька – ту руку стару,
Не люби його саду вишневу кору,
Не люби свою матір в печалі й жалі,
Не люби її кроки м’які і малі.

Не люби свого сина від колиски його,
Не люби товариства від порога його,
Не люби всього світу, себе не люби,
Не люби свого духу –
домовину роби!

О, ні... боляче і печально. а останні тижні три ще й постійно у голові крутиться "Ластівка біля вікна" і тут раптом... і усі слова здаються не в тему. (Що тобі, ластонько, дати? ...) просто дійсно сумно

Особисто я голосую за Мекеду , тому що він найнедолугіший та непередбачуваний. Такі ж "динозаври" укр поезії як Андрухович та Жадан взагалі поза сумнівами.

отакої...
манюні клаптики з улюблених віршів (зараз повнішого Юхименка ніде не бачу, тому так. ) і перепрошую,
може, не зовсім правильно, декого з пам"яті пишу.

----------------------------
Віталій Юхименко
У тебе під віями павутинки,
а в них комашня, їй, напевно, лячно.
Ти вибач, що я оглядаюсь інколи:
там сонце заплуталося в гілляччі.
----------------------------
Ліза Павлишина
Ти раптом збуджено-може дивно.
Я, мабуть, п’яна і очі-сливи
І три горішки хтось в стелю кинув
І та дитина як…
...блядь!
…як диво!
----------------------------
Олексій Гвоздик
І допоки у настрій увірвуться люди й машини,
Я ще встигну тобі розказати про швидкість птахів.
Наше щастя розгорнеться, стане смачним і синім,
і ховатимеш день від затишених ним голосів.
----------------------------
Тарас Єфіменко
Зелені зорі пахнуть вдачами,
Домашнім молоком й прозорістю роси,
Колись з клубком у горлі скажеш: “До побачення…” ,
Не забувайте, як на плечах вас носив…
----------------------------
Петро Щербина
і п’єш вино, й цілуєш мої плечі,
а десь на дні тебе твій чоловік
у келих із граніту виллє сік
під колір твого плаття. Вечір.
-----------------------------------------------------------------
ось...

При всій повазі до Грицька Чубая, його якось важко назвати сучасним поетом. Хоча вірші його також дуже подобаються.