Форум Рідного Міста - пресинг на співбесіді !

пресинг на співбесіді !

Юрій Марків - 19-3-2004 у 10:58

Пройшов співбесіду на роботу в львівській філії організації, тепер скерований на розмову з Генеральним в Київ. Чисто по-людськи дістав пораду: вести себе навіть в певній мірі нагло, бо будуть запитання, спрямовані на вияснення наявності амбіцій в претендента.
Прохання! Будь ласка, пригадайте собі можливі запитання, які були у Вас на практиці (гарні вигадані теж) і варіанти відповідей! Наперед вдячний.

Олексій Мачехін - 19-3-2004 у 11:11

Ефесе, ніякі шпори тобі не допоможуть. Будь впевнений в собі і кажи правду. Як навіть перебрешеш - пізніше буде гірше.

Юрій Марків - 19-3-2004 у 11:22

Ну яку ще правду?

Запитання будуть не про моє минуле, тут я не збираюся брехати. Запитання будуть на кшталт "ти приходиш на роботу, а вікна вибиті, мороз, вітер гуляє, клієнти чекають незадоволені - твої дії??!". З цим ясно, тут я маю сказати, що візьму і вставлю шкло або якусь дошку своїми руками чимшвидше, і братимусь за обслуговування клієнтів.

Проблема в тому, що подібних питань буде безліч, ось і прошу про приклади.

Олексій Мачехін - 19-3-2004 у 11:40

ну тоді треба питати про принципи а не питання

Питань може бути безліч, але всі вони перевірятимуть певні принципи.
Це навертає на думку якими принципами треба керуватись у твоїй професії?
І у відповідь - а ким ти будеш працювати?

Андрій Пелещишин - 19-3-2004 у 11:43

Не впевнений, що я би хотів працювати в роботодавця, який задає такі тупі питання.
А взагалі, на всякого роду співбесіди я дивлюся (і раджу Вам також) не як на оцінювання мене, а як оцінювання мною ЇХ. До речі, сама здорова позиція на випадок якщо щось "не вийшло". І побільше питань директору треба ставити. А то часто "співбесіда" перетворюється на "допит". Саме головне - що би у Вас не залишилося невияснених питань. А чи все знатимуть Вони - то є їхні проблеми.

А в будь-якому випадку відповідати на питання типу наведеного вище треба чесно, а не "правильно". До речі, а що то за крута фірма (відповідати не потрібно - питання риторичне) що директор у Києві, а шибку вставити нема кому?

Юрій Марків - 19-3-2004 у 11:52

Про місце скажу мабуть після вівторкової співбесіди

Професія - банкір.
Ще раз - насправді йдеться про серйозний пресинг, ціль якого - вияснити, чи підходить людина на місце, а місце хороше, тому жодне з можливих питань я наперед не сприймаю як тупе. Якщо не вийде - сильно не побиватимусь, хоча банків у Львові (хороших!) не так і багато...

Asmera - 19-3-2004 у 12:14

Одна порада.Якщо приходиш, а питання так -пропонують трба продати комусь ручку - то тре тікати з тої фірми світ за очі!
А так -тре показати чеснійсть, надійність та кмітливість.Ну і основні принцмпи професії.І ще - тре запам"ятатися роботодавцю, якщо конкурс на посаду великий.Як - то вже твоя справа. але то має бути позитив

Олексій Мачехін - 19-3-2004 у 12:24

Чалму, чалму на голову!!!

Юрій Марків - 19-3-2004 у 12:33

Чалму так чалму.
Ще варіанти?

Captivitas - 19-3-2004 у 12:47

Мене на співбесіді у банку діставати переважно питаннями особистого плану, а не про професійні навички.

Asmera - 19-3-2004 у 12:52

Цитата:

Першим відправив користувач Efes

Чалму так чалму.
Ще варіанти?

Приїхати на коні і показати пару-трійку акробатичних трюків :lol:

Юрій Марків - 19-3-2004 у 12:55

Мені радили на запитання особистого плану (наприклад, які я бачу в собі недоліки, або ж що мене в людях нервує) не відповідати, бо _маю таке право_ - що ви про це думаєте?

Asmera - 19-3-2004 у 13:16

Так не можна. Краще сказати, що такі недоліки у тебе є, як і у всіх - бо ж ідеальних людей не існує - і додати, що ти активно працюєш над собою у плані вдосоналення

Юрій Марків - 19-3-2004 у 13:37

Тут ще мабуть сам собі підкажу

Потрібно вміти розряджати напружену обстанівку

Ось наприклад один лютий викладач повернув мені колись реферат і сказав, що поставив двійку. І хоч це було цілком незаслужено, та я пожартував, мовляв, це була лише перша спроба. Аудиторія розсміялася і лютий викладач теж, причому реферат мені був зарахований в старому варіанті на "4" (що теж було заниженням, та я вже ніц не казав). Та це радше виняток, ніж правило - бо розрядити обстанівку в умовах тет-а-тет і без моральної підтримки однолітків _складно_ !!!

Користувач Олесь - 19-3-2004 у 13:46

1. Дурні питання.
Наприклад, які ваші слабкі і сильні якості. Такі питання видаються зайвими, але не треба на них відповідати в двох словах. Навряд чи людина, яка назве більше своїх слабих, ніж сильних, сторін, переконає роботодавця в своїй придатності на дану посаду. Так само скінчить і той, хто не зможе згадати жадну зі своїх поганих якостей. Треба свої негативні сторони подати в позитивному світлі, тобто що в певних ситуаціях і такі якості можуть бути корисними. Наприклад, можна сказати, що часто покладаєшся тільки на самого себе і менше звертати увагу на думку інших. Зазначити, що про свої недоліки знаєш і тримаєш їх під контролем, що власне і має бути, бо негативні якості є у всіх.

2. Часто кандидати себе поводять надто самовпевнено або навпаки, занадто скромно. Розцінювати свою поведінку треба в аспекті "продавець-покупець" - оцінити самого себе як продавця. Так само задати вже на співбесіді самому собі запитання, чи варто продати себе людині, яка сидить навпроти, і чи фірма, в яку хочеш потрапити, тебе вартує.

3. Є багато інших речей. Добре бути якнайліпше інформованим про фірму. Потрібно задавати питання про майбутню роботу - багатьох кандидатів відкидають із-за того, що їм все ясно, хоча вони нічого не питали. Часто роботодавець відкине кандидата, який вже на співбесіду прийшов одягнений невідповідно до посади, на яку кандидує.

4. Дуже корисно зайти на співбесіду до будь-якої фірми під виглядом кандидата на вакантну посаду задля такого собі тренування - почути, які питання задають, впевнитися в своїх силах.

Odarka - 19-3-2004 у 13:59

Цитата:

Першим відправив користувач Efes
Мені радили на запитання особистого плану (наприклад, які я бачу в собі недоліки, або ж що мене в людях нервує) не відповідати, бо _маю таке право_ - що ви про це думаєте?

У мене складається таке враження, що ти ідеш в податкову на дотип, а не працювати в банк...
а можливо ти йдеш в податкову працювати :rolleyes:

Головне будь впевнений, що справишся з будь-якою роботою...а якщо чогось не вмієш то навчишся..це ж досвід

Юрій Марків - 19-3-2004 у 14:09

Цитата:

Першим відправив користувач Odarka
У мене складається таке враження, що ти ідеш в податкову на дотип, а не працювати в банк...

Бо я так був підготований на співбесіді у Львові...

Цитата:

а можливо ти йдеш в податкову працювати :rolleyes:

Ні!!!

Я ж хороший!!! :saint:

Цитата:

Головне будь впевнений, що справишся з будь-якою роботою...а якщо чогось не вмієш то навчишся..це ж досвід

Чогось подібного я і хотів почути! Ех! Мені би посидіти на цьому хворумі перед самою співбесідою в Києві... :rolleyes:

Odarka - 19-3-2004 у 14:16

Я знаю. я к йшла на Дзигу працювати...не знала нічогосінько ні прорекламу ні про бартери...тим більше про макети, газети..але з часом навчилася...головне не переживати!

Остап Іванович - 19-3-2004 у 18:54

Цитата:

Першим відправив користувач Efes
Запитання будуть на кшталт "ти приходиш на роботу, а вікна вибиті, мороз, вітер гуляє, клієнти чекають незадоволені - твої дії??!". З цим ясно, тут я маю сказати, що візьму і вставлю шкло або якусь дошку своїми руками чимшвидше, і братимусь за обслуговування клієнтів.

Проблема в тому, що подібних питань буде безліч, ось і прошу про приклади.

Ну у цьому випадку я би порадив:
Знайти нейшвидший спосіб задоволити клієнта, чи то інша кімната, чи найближча кавярня (бо вони уже "незадоволені"

а дошки у вікна - поки будуть прибаватися... та і кожен має займатися своєю справою.

На рахунок запитань :
Ви щось робите, до Вас підходить колега (начальник, Ваш помічник - виберіть потрібне) і дзвотить телефон, - Ваші дії.

Юрій Марків - 19-3-2004 у 20:02

Цитата:

Першим відправив користувач Остап Іванович
а дошки у вікна - поки будуть прибаватися... та і кожен має займатися своєю справою.

Але в разі потреби таки взяти в руки інструменти, а не ділити справи на "плебейські" і "достойні", згодні?

Цитата:

На рахунок запитань :
Ви щось робите, до Вас підходить колега (начальник, Ваш помічник - виберіть потрібне) і дзвотить телефон, - Ваші дії.

Iмго eлементарно, кажу колезі чи і навіть начальнику "перепрошую, зараз до вас підійду" і відповідаю на дзвінок, намагаючись не затягувати розмову. Ну хіба би з податкової поліції :baddevil:

прийшли, тоді звичайно казав би в трубку "передзвоніть за... років п'ять" :lol:

Тест пройдено?

Олексій Мачехін - 19-3-2004 у 22:06

Згадав старий як світ тест на ділову етику - коли просять подати ручку що є в кашені піджака

Asmera - 19-3-2004 у 22:15

То "тіпа на здібності"...і на це не можна вестися, я вже писала вище

Юрій Марків - 19-3-2004 у 22:15

А якщо в мене немає ручки в кишені піджака? І там взагалі не варто носити ручку - не тільки тому, що потече, а ще тому, що після неї в кишеню можуть напроситися гребінець, зубна щітка

, йоржик для посуду

Asmera - 19-3-2004 у 22:34

Оті правильно

Але ручка може бути в кишені піджака людини, що проводить співбесіду...та й на столах вони теж бувають...Та й запропонувати можуть будь-яку річ -не обов"язково ж ручку.Розмова - за принцип

Юрій Марків - 19-3-2004 у 22:39

Млинець, я щось не доганяю, просвітіть мене пліз жарівкою того дідька ілліча

Юрій Марків - 19-3-2004 у 22:51

Асмеро, Олексію - що це за тест з ручкою чи будь-чим іншим?

Олексій Мачехін - 19-3-2004 у 23:52

Щоб подав не предмет а саму сумку чи піджак - то тест на межу "своє-чуже"

Юрій Марків - 19-3-2004 у 23:59

Ааа, ну це мене ще бабця так муштрувала - казала подати з її гаманця десять копійок, а вірним вчинком було подати цілий гаманець. А то я вже злякався, що геть темний

Андрій Пелещишин - 20-3-2004 у 00:42

Не хочеться переривати такий потік народної мудрости, але ще раз напишу свою думку (а я такого надивився, та й багато кому поміг реально з працевластуванням) - не думайте, чи ВИ підходите ЇМ, постарайтеся визначити, чи ВОНИ підходять ВАМ! Чи справді те золото, що блищить, чи не помилилися Ви коли попередньо оцінили роботу як бажану і тп.
Такий підхід однозначно виграшний. І, зрештою, представить Вас як людину розважливу й поважну, що є вкрай важливо для нормального роботодавця. Бо якщо показувати йому почуття свого гумору, то можна опинитися на посаді блазня, якщо (правда то дівчат стосується а не Ефеса) показувати ноги то можна опинитися на посаді самі знаєте кого, якщо показувати кмітливість та готовність на виконання багатьох завдань то можна опинится на посаді козачка .... І це буде незважаючи на те, яку офіційну посаду Вам пропонують.
Бо кожному воздається по тому, як він себе цінить. Я не кажу нагліти чи надувати щоки - то просто неввічливо і нездало, я кажу - бути на рівних.
А ці "тести", які наводилися вище, є або просто бездарним передиранням західних, або імплементацією поведінки "зони". Наскільки я знаю, там новоприбулим щось подібне влаштовують. Тому я би поостерігся роботи, де рішення про профпридатність приймають на основі подібних критеріїв.

Asmera - 20-3-2004 у 13:23

2 Efes
А що саме ти не розумієш?
Про продаж ручки? То просто.Раніше таким чином на співбесіді перевіряли менеджерів з продажів і т.д. А наші запозичили той фокус від гамериканців і тепер це пропонується дуже і дуже часто.Не від того, що треба, а від неосвіченості і намагань слідувати "моді". Якщо нема під рукої ручки , то можуть запропонувати продати щось інше - що завгодно.Тому тре не піддаватися на цю провокацію.Бо ж продаж чогось не входить в коло обов"язків.
І пан Андрій таки має рацію - якщо таке пропонуюсть, то тре з тою фірмою не мати справ.БО мате дурне начальство - бррр

Юрій Марків - 20-3-2004 у 13:33

А як саме вірно буде реагувати на пропозицію продати ручку чи її замінник? І з якою силою товкти писок тому, хто таке пропонує?

А продаж банківських продуктів - депозитів, кредитів ітд. все ж входитиме в коло моїх обов'язків, тому я не зовсім розумію, чи слухатися ваших порад... Лижі фігово їдуть по асфальті

Asmera - 20-3-2004 у 13:47

Товксти писок не треба ні в якому разі! Варто ввічливо сказати, що ручки продавати мають в канцелярських магазинах.І спробувати домовитися "продавати" депозит, кредит тощо

сумна - 20-3-2004 у 15:55

Оті різні опитування, тестування, співбесіди - болюча тема. Уявіть ситуацію: фірма прийняла на роботу молодого працівника, який повинен дати керівництву заключення про кожного - годєн чи не годєн. Засоби для цього - закордонні тести з дурними запитаннями. І от цей молодик проводить співбесіди і виносить вердикт щодо тих, хто пропрацював 10 і більше років. Чи може така співбесіда і тест дати об'єктивну картину того, як людина працює, що вона для фірми зробила? Мене така співбесіда чекає, і я майже впевнена в негативному результаті, бо відчуваю певне упередження в ставленні з боку того молодика. Особливо болюче питання для жінки, якій вже за ..., ноги не від вух ростуть, не надає особливого значення одягу і т.п. Мій козир - це мій досвід, знання і відданість роботі, але ж цього мало. Це як набір у (пробачте) будинок розпусти. Невже все повинні захопити молоді, цинічні, не переобтяжені мораллю люди, які знають, як правильно відповісти на тест, щоб сподобатись працедавцю?
Я не маю ностальгії за минулими часами, за винятком єдиного: тоді було менше прагматизму в людських стосунках. 15 років тому в моїй родині сталась біда, і я чотири місяці (!) не виходила на роботу. А коли прийшла, виявилось, що мені за весь цей час нарахували заробіток, ще й дали матеріальну допомогу. Ви можете сказати - ну не своіми грошима пожертвували, а державними. Дійсно так. Але... Якби таке трапилось зараз - у гіршому випадку вигнали б, у кращому - не заплатили ані копійки.

Юрій Марків - 20-3-2004 у 20:35

Підбадьорюючі повідомлення і поради щодо поведінки - це супер, та от ще залишилося сформулювати саму суть: моє бачення розвитку відділення завдяки моїй бурхливій діяльності (як, що, де - жорстка конкретизація). В цьому мені допоможуть виключно банкіри - є такі???!!! (Треба як кров з носа)

Остап Іванович - 20-3-2004 у 21:08

Цитата:

Першим відправив користувач Efes

Але в разі потреби таки взяти в руки інструменти, а не ділити справи на "плебейські" і "достойні", згодні?

Не згідний, як я Вас узяв на роботу , працювати з клієнтами а не з дошками, якщо є клієнт у конторі, Ваша робота займатись ним. І це зовсім не той випадок з "плебейські" і "достойні"(с) роботи.
Як би ви прийшли і в конторі нікого з клієнтури нема, і у вас роботи (своєї) небагато, тоді може, або як там роботи на секунду, то тоді так.
Я (чи установа) Вам плачу за роботу напевно більше як столяру, і ви напевне не хочете його платню.

Юрій Марків - 21-3-2004 у 09:25

Цитата:

Першим відправив користувач сумна
Чи може така співбесіда і тест дати об'єктивну картину того, як людина працює, що вона для фірми зробила?

Ну ось, вже готове одне речення для вашої промови перед шефом. Насправді (IMHO!) потрібен хоч би грам наглості, особливо якщо картинка змальовується так, що втрачати вже нічого.

Принаймні мене це в кількох випадках рятувало. Наприклад викладачка з релігієзнавства вирішила мене завалити на заліку, вміло підібрала питання, яких я не знав через відсутність на відповідних лекціях - скажімо будову іконостаса я не знав. Ще кілька "хороших" дат - і вона мені оголошує - "трієчка". Причому моя успішність "чотири-п'ять". Ну, тут "астапа панєсло". Говорив про те, що для віруючої людини не конче знати певні деталі, щоб орієнтуватися скажімо в грекокатолицизмі, згадав навіть про те, що колись викладачі релігієзнавства викладали основи атеїзму... Результат був зовсім неочікуваний - викладачка була спантеличена і запропонувала мені самому поставити собі оцінку. Чим я без докорів сумління і скористався - отримав 98 балів

Nazar - 21-3-2004 у 13:34

Тут ще мені згадалось про пресинг.
Я свого часу приймав участь у одному з тренінгів на впевненість у своїй позиції.

Він виглядав так: групі роздавали кожному по одній темі доповіді, теми були неправдивого походження, напр. алкоголізм врятує світ; навчання темрява, а неуцтво світ (мені попалось), і т.д. Було домовлено, що зал буде слухати, але творити пресинг, і взагалі негативно налаштований на доповідача. Ну, це все, як і прийнято на тренінгах знімали на камеру, а потім кожен виступ обсмаковували. На підготовку давали п"ять хвилин. Виступ три хвилини. Було жахливо важко, особливо говорити речі, в які ти сам не віриш, було дуже незручно. Тепер для мене будь-який прес в порявнянні з тим попросту смішний, і з нього легко виходжу, просто згадуючи це.

Asmera - 21-3-2004 у 13:37

Ну, як на мене, ця оцінка зароблена була не дуже чесно. Викладачі завше підбирають питання саме з тих лекцій, на яких студент не був - і то є правильно! Бо ж незнання від відповідальності не позбавляє - тре було переписати конспект і вивчити.То нормальна практика- всі так роблять.Влаксне, коли мої колєжани намагалися так робити - або "давити на жалість", а бо нахабничати, щоб отримати гарну оцінку, коли не знали,то мене це просто дратувало.Не через заздрість - у мене свої оцінки завше були високі, а через ситуацію :rolleyes:

Юрій Марків - 21-3-2004 у 13:47

Оцінка була зароблена взагалі підло! Але анітрохи не шкодую - ось так пухнастість потрохи облізає, а білявість припадає пилюкою повсякденності. Ех... Ще би на співбесіді було чим скористатися...

Asmera - 21-3-2004 у 13:53

Є закон віддачі - за все, що отак далося легко, чи було зароблено нечесно ще буде тре відплатити... воно тобі тре?

Юрій Марків - 21-3-2004 у 14:07

Ох... ти би знала, як я вже знудився сидіти третій тиждень без роботи - це ж не Київ, де реально домовитися про 2-3 співбесіди на день. Про розплату пам'ятаю, про memento more (момент - і в море) - також

Asmera - 21-3-2004 у 14:14

Ну, в Києві таеж не завше реально домовитися на стільки співбесід, та й без роботи можна просидіти значно довше.
А взагалі -то, ЩАСТИ

От, і все буде добре

Юрій Марків - 21-3-2004 у 14:28

Так, все БУДЕ добре! Дякую

- Зозулько, зозулько - скільки років мені ще жити лишилося?
- Багато, багато - тільки горло відпусти!

Андрій Пелещишин - 21-3-2004 у 14:33

Цитата:

Першим відправив користувач Efes
Оцінка була зароблена взагалі підло! Але анітрохи не шкодую

То зле. Поява таких самодопусків рано чи пізно відіб'ється на особистості, і інші люди це відчують.
Люди взагалі як не дивно, розумніші та чутливіші ніж ми про них думаємо. І всяку оману помічають. Тому перш ніж "пудрити мізки" треба подумати, що ти з того виграєш.

Я наприклад, як викладач, часто стаю об'єктом спроб маніпуляцій. І завжди їх відчуваю, але далеко не завжди маю настрій протистояти їм. Але ви думаєте, що маніпулятор щось виграє? Потім до мене приходить його перспективний роботодавець і питає мою думку про нього. І моя відповідь не надто його (роботодавця) радує..
Або просто, я не пораджу роботодавцю того нахабу. Він (нахаба) навіть не здогається потім, яку нагоду він утратив.
Такі ситуації трапляються досить часто. Хоч і не всім зразу "віддається", але коли в людини "падає планка", і вона починає наглістю вирішувати свої проблеми, імовірність значних втрат зростає. У силу вступає теорія імовірності та закон великих чисел.

Юрій Марків - 21-3-2004 у 14:43

Ну... мабуть дається взнаки моя вибірковість у вивченні неспеціальних предметів. Бо наприклад на філософію ходив навіть по понеділках на першу пару і був постійним доповідачем, а на парах з культури мені викладач встановив ліміт - відповідати не більше як 7 хвилин і через семінар. А фізичну та колоїдну хімію (от паскуди - нащо це економістам??!!) ігнорував свідомо і стійко, за що отримав свої "державні" 51 бал і анітрохи не вимахувався. Та бачу суть не в тому, суть в принципі - то все ж надіюся, що людина я не кінчена і "планка" під контролем

Андрій Пелещишин - 21-3-2004 у 14:59

То головне. А взагалі я думку не закінчив, бо довелося трохи долучатися до домашніх справ.

Нездорово маніпулювати тим, хто вас питає. Але маніпулювати тим, кого питають напевно ще гірше. Тому я з такою осторогою та нелюбов'ю ставлюся до новомодних "співбесід", які часто ставлять за мету збаламутити людину та загнати її на слизьке. Знову ж виникає асоціація з "зоною" і подібними скупченннями людей, де такі питання практикуються саме для того, щоби позбавити новоприбулого впевненості та дезорієнтувати його.

Asmera - 21-3-2004 у 14:59

Бідна зозулька... :rolleyes:

Згодна з паном Андрієм. Викладачі - то теж колишні студенти.Вони бачать і коли студент не вивчив,і коли списує- от тільки не завше афішують це. Моя подруга,як почала виладати, просто падала від сміху, як бачила. що хтось намагається списати і думає, що вона цього не бачить -а вона одразу згадувала, як сама таке робила колись..Комікси...

Юрій Марків - 21-3-2004 у 15:02

Цитата:

Першим відправив користувач Asmera
Бо ж незнання від відповідальності не позбавляє

На парі з кримінального права викладач питає в студента:
- Що таке шахрайство?
- Шахрайство - це коли Ви поставите мені двійку, пане професоре!
- Прошу пояснити свою відповідь.
- Згідно кримінального кодексу, шахрайство - це завдання шкоди потерпілому, користуючись його незнанням!

Asmera - 21-3-2004 у 15:09

то ще питання, чи є двійка шкодою...

Юрій Марків - 21-3-2004 у 15:13

Цитата:

Першим відправив користувач Андрій Пелещишин
Тому я з такою осторогою та нелюбов'ю ставлюся до новомодних "співбесід", які часто ставлять за мету збаламутити людину та загнати її на слизьке.

От власне! Ні щоб перевіряти знання справи, так перевіряють, перепрошую, czy facet ma jaja... - а серед вовків, як відомо, вити по-вовчому. Чи вийде - побачимо...

Volodymyr - 21-3-2004 у 16:05

Щасти Вам Efes-е...
Сам через таке проходжу зараз... От тільки мені простіше - вирішую тестове завдання, напряму пов'язане з майбутньою роботою...

Успіху і най щастить!

Щиро, Володимир!

Юрій Марків - 21-3-2004 у 16:09

Дякую, Volodymyr'e! Вчора також був на тестуванні у львівському банку. Більшість конкурсантів - досвідчені банківські працівники, які змінюють місце роботи в гонитві за підвищенням зарплати. Куди там мені, випускнику... Принаймні 5 зі ста питань довелося тупо вгадувати, бо без досвіду тут ніяк. Результат буде за тиждень. Ну і куди подінешся - доведеться на співбесіді брати хитрощами...

Юрій Марків - 22-3-2004 у 10:34

Цікаво, чи хтось на співбесіді конкретизував жорстко розмір зарплати і її зростання?

Користувач Олесь - 22-3-2004 у 11:05

Цитата:

Першим відправив користувач Efes
Цікаво, чи хтось на співбесіді конкретизував жорстко розмір зарплати і її зростання?

Звичайно. Я завжди конкретизував зарплату і схему її зростання. Таким чином відсотків 80 пропозицій відкидаєш із-за низької оплати відразу на першій співбесіді. Якщо є можливість, то питаюся про зарплату взагалі відразу, коли мені потенційний роботодавець дзвонить у відповідь на заслане резюме.
Я ж казав, що ці всі співбесіди треба брати з погляду "продавець-покупець" - продаєш себе/свою працю/свої знання роботодавцю за прийнятну для обидвох сторін ціну.

Юрій Марків - 24-3-2004 у 07:31

Пройшов!!!

Три місяці стажуватимусь в Києві, далі - робота або в Києві, або у Львові. Всім дякую на офігенну моральну підтримку

Дівчат ніжно цьомаю за вушко, хлопцям ж ставлю віртуальне пиво

сумна - 24-3-2004 у 18:01

Вітаю! У Вашому успіху можна було не сумніватись: креативні люди з явними ознаками інтелекту на дорозі не валяються!

Юрій Марків - 24-3-2004 у 18:59

Дякую! Тепер ось житло в Києві шукаю - хочу винаймати кімнату. Мо' хтось підкаже?

Остап Іванович - 24-3-2004 у 18:59

Вітаю, щиро!
Успіхів

Наталка - 24-3-2004 у 19:20

Підказати про житло в Києві можу, на жаль, лише те, що воно дуже дороге.

І ще агенції по найму полюбляють глухнути у найвідповідальніший момент. Кажеш: "Хочу квартиру з ванною" - і тебе приводять до помешкання із душевою напівкабінкою, яка знаходиться на кухні. І беруть за це гроші. Ми з подружкою щось 2 місяці квартиру їй шукали. Але - знайшли. Через газету "Авізо" - бо знайомих не мали...

Кімнату, звісно, зняти легше, багато оголошень і в газетах, і просто на стовпах, біля зупинок і т.д.

Asmera - 24-3-2004 у 22:02

Вітання і від мене

щодо квартири -Наталка має рацію...то складно, але можливо

Юрій Марків - 24-3-2004 у 22:09

Наразі до друзів стосовно житла звернувся, а взагалі дуже не переживаю - в Іспанії, etc. знаходять, не те що в Києві

Друзям сказав щоб про мене розказали як є - що дебош влаштовую лише кілька разів на тиждень, що наркотикам сказав рішуче "ні" - відповіли що з такою характеристикою все буде ок :lol:

Asmera - 24-3-2004 у 22:24

Ну, то щасти

Будемо чекати на розповідь про результати пошуку

Наталка - 24-3-2004 у 23:45

А від мене ще й вітання що до вдалого проходження співбесіди!

Приєднуюсь!

Юрій Марків - 24-3-2004 у 23:50

Інформація з брошурки про співбесіду

Роман Голощук - 25-5-2004 у 21:08

Співбесіда з роботодавцем є основним методом оцінки та відбору кандидатів при влаштуванні на роботу. Ваш успіх чи неуспіх залежать як від Ваших професійних якостей (освіта, досвід, кваліфікація тощо), так і від того, як Ви зарекомендуєте себе на співбесіді.
Типи співбесід:
Попередня співбесіда - спілкування з роботодавцем по телефону з метою первинного виявлення відповідності претендента вимогам вакансії.
Перша та друга співбесіди. Перша - проходить з представником відділу кадрів або агентства з набору персоналу, її мета така ж, як і в попередньої співбесіди. Друга - безпосередньо з тим, хто приймає остаточне рішення щодо працевлаштування.
Співбесіда з представниками кадрових агентств для надання замовникові списку кандидатів на співбесіду з роботодавцем.
Співбесіда, що проводиться комісією. Цей вид співбесід використовується корпораціями, державними органами влади.
Групова співбесіда. Цей вид співбесід практикують деякі компанії для відбору одного або декількох працівників із групи претендентів.
Підготовка до співбесіди:
• забезпечте себе інформацією про підприємство (організацію), куди Вас запрошено на співбесіду;
• підготуйте копії усіх необхідних документів;
• заздалегідь потурбуйтеся про прізвища й телефони людей, які можуть Вас порекомендувати, і не забудьте узгодити це з ними;
• дотримуйтесь ділового стилю в одязі;
• визначте місце знаходження підприємства і маршрут, щоб не спізнитися на зустріч;
• складіть приблизний перелік очікуваних запитань і дайте на них відповіді;
• підготуйте запитання, які Ви хочете задати роботодавцю (якщо Вам запропонують);
• налаштуйтеся на співбесіду позитивно.

Ваша поведінка під час співбесіди:
якщо Ви прийшли до офісу, будьте з усіма ввічливі ми та терплячими;
відрекомендуйтеся на початку співбесіди та зачекайте на запрошення сісти;
тримайтеся вільно, але офіційно;
встановіть візуальний контакт з роботодавцем;
уважно вислуховуйте запитання, не перебивай! співрозмовника, якщо не зрозуміли - не соромтеся уточнити;
відповідайте коротко, по суті; будьте об'єктивним та правдивими, але не надто відвертими;
якщо є необхідність подати негативну інформацію про себе, то обов'язково підкріпіть її позитивною;
тримайтеся з гідністю, намагайтеся не справляти враження невдахи, але утримуйтеся від зухвалої поведінки;
уточніть, як Ви можете дізнатись про результати співбесіди, обговоріть можливість зателефонувати особисто;
по закінченні співбесіди не забудьте про звичайні правила ввічливості.
У процесі співбесіди Ви здобудете цінний досвід навіть якщо Вам не запропонують роботу. Спробуйте об'єктивно оцінити себе. Будьте чесними, але не дуже картайте себе. Замість того, щоб концентруватися на своїх похибках, з'ясуйте, що Вам може знадобитися іншого разу для уникнення тих самих помилок.

Відпрацюйте свої відповіді!
Оскільки більшість інтерв'юерів ставлять майже однакові питання, буде дуже прикро, якщо Ви не підготуєтеся до них.
Питання, які Ви можете зустріти в інтерв'ю:
Розкажіть дещо про себе. Ваші сильні та слабкі сторони як фахівця? Розкажіть про Ваше останнє місце роботи. Опишіть свій робочий день на Вашому останньому місці роботи.
Причина Вашого звільнення з останнього місця роботи.
Що Вам більш за все і менш за все подобалося на колишній роботі?
Якою була найскладніша проблема, з якою Ви зіткнулися на Вашій останній роботі, і як її розв'язали?
Розкажіть, як би Ви розв'язали наступ гіпотетичну ситуацію.
Чи багато Ви знаєте про нашу компанію? Що Вас приваблює?
Яким, на Ваш погляд, може бути Ваш внесок у нашу компанію?
Чому мені потрібно було б прийняти Вас роботу?
Як Ви вважаєте, чи здатні Ви працював колективі?
Яку заробітну плату Ви хотіли б одержувати?
Коли Ви зможете розпочати роботу, якщо візьмемо Вас на це місце?
Питання до роботодавця
Дуже часто роботодавець цікавиться, чи є у Вас конкретні питання щодо Вашої майбутні роботи. Не відповідайте негативно. Це зашкодить Вашому іміджу. Завчасно підготуйте декілька питань до роботодавця.
Питання, які можна і навіть треба ставити:
• режим роботи та відпочинку;
• пільги, умови їх отримання;
• можливість підвищення кваліфікації;
• кар'єра, «техніка» і традиції просування службовими сходинами;
• перспективи роботи підприємства (організації, установи).
Делікатні теми
1. Релігійність.
2. Політичні погляди.
3. Бажання емігрувати.
4. Інші теми: сімейні негаразди; плани щодо народження дітей; серйозні матеріальні труднощі; недоліки попередніх роботодавців; проблеми зі здоров'ям.
Існує ряд тем, яких бажано не торкатись при співбесіді або бути дуже обережним під час розмови. Якщо ж мова про це все-таки заходить, не відмовляйтеся відповідати. Не лякайтесь. Відповідаючи впевнено та дипломатичне на поставлені запитання, ви можете навіть посилити позитивне враження про себе.

Чого слід уникати при спілкуванні з роботодавцем:
• нервування та метушні;
• фамільярності;
• вдавання надмірної зацікавленості або заклопотаності;
• перебивання співрозмовника, встрявання у суперечку;
• боязні перепитати, якщо не зрозуміли запитання, або сказати, що Ви чогось не знаєте
• надмірних вибачень;
• критики Вашого попереднього керівника;
• жартів, лайки, паління, жування гумки...
Готуючись до співбесіди з роботодавцем
ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВИПАДКОВИХ ПЕРЕМОГ НЕ БУВАЄ!

Василь Яворський - 26-5-2004 у 13:00

Як людина, що досить часто проводить співбесіди з претендентами на роботу каже, що головне бути впевненим у собі. Дратує, коли не уважно слухають, перебивають випереджуючи запитаннями, бояться перепитати хоча й видно, що не все зрозуміло.

Юрій Марків - 7-5-2005 у 13:55

За рік після вдалого проходження співбесіди можу сказати наступне. В жодному разі не як реклама свого місця роботи, а як порада "прийдешнім поколінням" скажу ось що. Хочете навчитися основ банківської справи - йдіть в Правекс. Бо, хоч платять мало, але:

1) беруть недосвідчених
2) влаштовують пресинг на співбесіді (якщо й не пройдете, то всі наступні співбесіди будуть вам не страшні)
3) вчать так, щоб працівник знав не лише своє, а й міг замінити при необхідності колегу по роботі
4) при бажанні змінити департамент/відділення/філію не перешкоджають
5) коли ви вже маєте досвід і хочете перейти в банк, де більше платять - теж не ставлять палки в колеса.

Якщо комусь цікаво і корисно - то я радий :-)

Tempika - 7-5-2005 у 15:00

...дик, це звична експлуатація дешевої робочої сили... і ясне діло, вони не
перешкоджають звільненню вже навченого працівника, бо цей
працівник ось-ось попросить підвищення зарплати, а оскільки політика
*не платити багато*, то дешевше взяти когось недосвідченого за малі
гроші, затикати ним всі дірки (саме так для мене був прочитаний
попередній пост), а потім, як він навчиться, давити до того, щоб він сам
пошукав ліпшої роботи... я особисто колись пройшла таку школу, але
певних ілюзій щодо намірів роботодавця не мала... в один прекрасний
день я почула фразу керівництва щодо одного з давніх працівників
*пора його звільняти, а то ще будуватиме плани*, і зрозуміла, що пора й
самій звільнятися... хоча керівництво вважало, що я ще не вичерпала
свій ресурс як дешева робоча сила, але я настояла на своєму і не
пожаліла, бо на іншій роботі одразу ж отримала в 3 рази вищу оплату
праці... так що не йдіть в Правекс, якщо ви є висококваліфікованим
працівником з досвідом і зробленою кар*єрою :-))))

Юрій Марків - 7-5-2005 у 20:01

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Tempika
не йдіть в Правекс, якщо ви є висококваліфікованим
працівником з досвідом і зробленою кар*єрою :-))))

Якщо з досвідом - то абсолютно згідний. Правекс - це низькооплачувана кузня кадрів, проте хороша кузня.

Tempika - 7-5-2005 у 22:15

...це дуже недалекоглядна кадрова політика... гроші я в цей банк не
понесу, вочевидь :-)))

Юрій Марків - 7-5-2005 у 22:33

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Tempika
...це дуже недалекоглядна кадрова політика...

Хто би сперечався...

Цитата:

гроші я в цей банк не
понесу, вочевидь :-)))

"Використовуйте за призначенням..." (с) unknown

В Правексі, принаймні в Києві, зручно оплачувати комунальні послуги - бо відділення практично на кожному розі, а приймають платежі мало не за все на світі. Також власникам карток приємно користуватися системою знижок в торгівельних мережах. Про решту послуг змовчу ;-)

Однак це вже злісний оффтоп, котрий сам і почав - сорі

Андрій Біляк - 9-5-2005 у 12:27

Побільше б таких тем.
Так начебто читаєш усе це-читаєш і вроді би це знаєш та почути що ти не момиляєшся все-таки приємно. Дуже багато чого намотав на ус, використаю на практиці.
І на останок: ЩИРО вдячний усім учасникам обговорюваної теми!!!

сумна - 29-1-2006 у 12:30

Вітаю, шановні форумчани!

Вирішили в нас на роботі пропустити персонал через густий гребінець. Приємного мало (для персоналу). :-)
А щоб гребінець був справді густий, вирішили залучити інститут менеджменту. І провести з кожним т.зв. "інтерв'ю".
Поділіться, будь-ласка, хто вже проходив через подібне, - як воно виглядає на практиці?! Бо це ж триває 40 хвилин. За цей час може бозна-що статися. :-) Тим більше з людиною, в якої зроду не брали "інтерв'ю". :-)

Дякую.

Tempika - 29-1-2006 у 14:05

...я як правило забавлялася по повній :-)) якщо працівник фірмі потрібен (а я потрібний працівник, хронічна роботоголічка), то на результати того тестування тільки посміються... я відверто висміювала деякі питання і в графі *інше* писала що заманеться :-)... це коли тести давали, а на рахунок інтерв*ю було взагалі цирк, бо трудно грати в трюки з людиною, що (як я) має американський сертифікат телефонного психолога-консультанта :-))
іринко, головне триматися спокійно, доброзичливо і вірити у себе... ні пуха!

Юрій Марків - 29-1-2006 у 15:10

Погоджуюся з Темпікою, кожному роботодавцю потрібні працеголіки. Не знаю лише, чи варто радити вести себе (як мені радили перед співбесідою в Правексі) нагло, незалежно - бо що є плюсом у одному місці, те може бути мінусом у іншому... Вважаю, що варто оцінити свою необхідність, замінність і відносини з безпосереднім керівництвом. Хотів би Вас заразити своїм теперішнім настроєм "та хто його вижене, він же пам'ятник!"

Успіхів!

Андрій Пелещишин - 29-1-2006 у 15:54

Найпростіший спосіб зберегти роботу - шукати нову
Я серйозно!

Кутузік - 29-1-2006 у 16:07

Не знаю чому, але в мене відразу сформувалась думка, що прочесування персоналу за допомогою інституту менеджменту "через густий гребінець" нічого корисного з точки зору підвищення ефективності роботи для фірми не дасть.
Це при тому, що я абсолютно не вважаю себе затятим противником всіх новомодних штучок, передових теорій менеджменту персоналу і т.п.
Просто я, чесно кажучи, можу уявити користь від проведення "кадрового аудиту", в результаті якого будуть надані висновки про необхідність змін в стратегі розвитку підприємства, принципів навчання персоналу, в покращенні організаційної структури, щодо засад ротації чи підбору кадрів і т.п. Але не в прочісуванні кадрів і виявленні слабих ланок!
Для прикладу, в підрозділ, який я очолюю, після реорганізації, проведеної в серпні минулого року, був переведений працівник у віці 60 років з дуже низьким кваліфікаційним рівнем і ще нижчою працевіддачею. Так от, для того, щоб зрозуміти це, мені необхідно було декілька місяців. А перше враження при проходженні співбесіди, даний працівник справляє досить непогане. Може довго розказувати про плани, задачі, перспективи, про виконану роботу, наявні напрацюванння і т.п. Єдине, що викликало підозру, так це чому його так недолюблювали всі попередні недалекоглядні начальники....

сумна - 29-1-2006 у 20:47

Дякую всім, хто відгукнувся! :-)

Оптимізму мені, якщо чесно, не додалося.

Про результати розповім. Самій цікаво, як оцінять інтроверта-працеголіка. :-)

Кутузік - 31-1-2006 у 15:12

Успіхів

))