Ну то як, займемось ремонтом?

Назаре, першим ділом повикидайте усі зайві меблі т.зв. порохозбирачі Відразу з'явиться купа місця. Далі купіть величезне ліжко, або встеліть підлогу матрацами, що є практичніше. Та головне аби у Вас була купа подушок!!! Десятки подушок!
Вікна з середини помалюйте в колір шпалер/побілки - це збільшить простір, а функцію фіранок дуже класно виконує розмальоване скло - такі собі аматорські вітражі.
Ремонт - це не так страшно, як декому здається! Головне, аби фантазія була і не бійтеся експерементувати!!!

Тоді і починаємо.
Найпереше дякую Дмитрику за цінні дизайнерські поради.
Обов”язково скористаюсь .

І сам розпочну темку про вікна.

Отже маємо прості дерев”янні вікна, всі сусіди пофарбували, а ми ще ні. І от робоча ситуація, наша жінка/теща/мама/чоловік нам постійно про то говорять, та й погода начебто вже сприяє цьому пофарбуванню. Пішли в магазин з фарбами, а нам там наговорили стільки, що нібито добре відремонтувати старе вікно буде коштувати як нове метало пластикове. І дійсно, для початку нам слід ретельно обстежити наше старе вікно та провірити його геометрію. Якщо вікно старе та вже покручене з роками на морозі, то великих ресурсів у його реставрацію я б не рекомендував витрачати. Вже краще його просто „перехрестити” самою дешевою фарбою щоби було біліше та й збирати грошенят на якесь нове. Нових зараз до кольору до вибору. Найбільш розповсюджені то метало пластикові з профіля середньої та найнижчої цінової категорії (відповідно і якості), клеєні дерев”янні зі шклопакетом та прості дерев”янні. Які би там не ходили чутки, а стійкість до вологи (відповідно до морозу) в них практично однакова. Неможна однозначно стверджувати, що металопластик покрутить на морозі, а клеяний профіль ні. Воно все однаково деформується з часом. Металопластик має ще один хороший „дихаючий” профіль, який все таки у одному з положень ручки дає обмін повітря в приміщенні, і не створює зимою такого відчутного почуття задухи. Але такий профіль є дорожчий. З деревом все простіше, воно саме вентилює.

Але повернемось до того варіанту, коли таки ми провірили своє старе вікно, і воно нам здалось таки придатним до ремонту.
Перше, що нам слід зробити перед тим, як йти до крамниці з фарбами, зе зняти старі нашаруваня з нашого вікна. Якщо на вікні є не більше двох слоїв фарби, це робити не обов”язково, лише слід пройтись шліф папером по крапельках та всіляких випуклих рельєфностях. Але коли нашарування ого, то його слід знімати повністю до основи, бо наш новий слой може стати останнім та критичним, воно може розтріскатись, на чисте дерево попаде волога, яка його і знищить.
Знімати фарбу можна знімаючи шкло, або ні. Другий варіант не менш ризикований як перший, тому будьте готові до того, що до всіх витрат вам ще доведеться йти до шкляра й купувати нове шкло. Чим знімають стару фарбу? Найчастіше це роблять термічним шляхом, спеціальним феном або паяльною лампою (останнє однозначно вимагає зняття шкла), або хімічними розчинами. Хімія рідше спрацьовує, бо розрахована на свіжий шар фарби (до 1,5року), тому краще таки фенами. Маючи справу з торгівлею інструментом я найбільше не люблю продавати термоповітродувки – які б хороші вони не були б , все одно горять . Знімати фарбу слід дуже акуратно, щоби не утворити задирок та царапин – вам ж їх потім шпаклювати, а це час та кошти. Шпателем знімати фарбу ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ, як і ножем та іншими гострими предметами. Для цього має бути шкрабачка – вони продаються всюди, та й зробити самому можна таку. Фен тримати постійно під нахилом до поверхні, в жодному випадку не ближче ніж 5 см, і забороняється його тримати під прямим кутом до нашого вікна. Нагадаю також, що шкло любить тріскати від температури, тому не скеровуйте гарячі потоки на незахищене шкло, прикривайте його широким шпателем. Під час цього процесу обов”язково зробити повну вентиляцію приміщень. Щоби токсичні алкидні випаровування не затримувались у вашому приміщенні. Знявши всі нашарування фарби з нашого вікна, слід його ретельно пройтись шліфшкіркою. Зерно я би рекомендував десь 280-320, в місцях, де залишилась фарба 120. В магазинах продаються комплекти шліф сіточок для ремонту столярки – дуже зручно – 4грн – і маєте всі фракції зерна. І ось нарешті маємо підготовлену поверхню для роботи.
Тепер найголовніше. Багато хто цей етап випускає, але як тільки приходить мороз жалкує про це – це ґрунтування. Обов”язково слід заґрунтувати голу деревину ще перед шпаклюванням. Капон – це не грунт для вікон. Я би рекомендував якусь алкидну глибоко проникну Базу, той самий Пінотекс Бейс від Садоліна крім своїх добрих адгезійних якостей ще й працює як антисептик. Крім того грунт підніме всі задирки та волокна, які ми потім гарненько зі шліфуємо. Нагадую, що це є найголовніше в нашому ремонті.
Після того, як грунт просох свій час (а це для пенталфталових основ десь добу-півтора), можна його шпаклювати. Я не рекомендую використовувати автомобільні шпаклівки, вони себе погано поводять на дереві при зміні вологи та набряканні волокон. Є спеціальні морозостійкі шпаклівки. Я би рекомендував брати дві замазки – грубозернисту та фінішну і виконувати всі рекомендації в інструкціях для них.
Нарешті наше вікно вже погрунтоване – пошпакльоване – та зачищене і готове до фарбування.
Якщо після цих всіх робіт у вас ще залишились кошти на добру фарбу – вам зелене світло. Є спеціальні віконні емалі та кольорові лаки (хай вас не дивує напис на німецьких продуктах типу вайслак, чи фенстерлак, у них просто нема вислову емаль ), які мають не блакитнувато білий колір, а такий пастельно білий – це вони так спеціально придумали, щоби не було видно бруду. Ці фарби є найкращими для вікон, професіонали, коли дають гарантію на пофарбування, то за умови, що пофарбування буде виконуватись саме ними.
Також є дуже цікава позиція як акрилові фарби – фони на вигляд є найбільш наближені до пластику, вони не жовтіють з часом як алкидні, вони шикарніше лягають з валка, але як на мене. То вони болісно реагують на своє ж нашарування. Тоді вони покриваються мікро тріщинками, а мороз з них зробить не такі вже й мікро.
Із звиклих вітчизняних емалей використовуйте пенталфталові і ні в якому разі не олійні. Фарба мусить починатись на число „1” , і ні в якому разі не на „2” – скажімо ПФ-115 – універсальна морозостійка фарба, ПФ-266 фарба виключно для внутрішніх робіт. Із таких фарб добре тримаються на ринку Дніпропетровський лакофарбовий з-д, Дніпродзержинський, та Коростень маркою Янтар. Також на ринку в тому самому ціновому діапазоні представлені польські виробники фарб, непогані, мають дрібно перемелений пігмент, але аж занадто білий колір та нова хімформула шкодять тій фарбі.
І наостаток – фарбуємо. Найкраще це нам вийде із компресора з пневмофарборозпилювачем. Немаючи такої нагоди можна зробити валками – найкраще брати велюрові. Валків має бути два – 5см та 2см + пензель для кутиків. Фарбувати слід у два слої з повним просиханням.
Після того слід сісти, подивитись на вікно, замилуватись, повиглядувати з нього сусідам на заздрість, пошкодувати втрачений час, і з великим почуттям насолоди замріяно подивитись на наступну жертву – двері.

Далі буде…

Я не тільки то написав, а ще й перечитав. так що я герой

Є така річ. Тільки у нас не балкон, а лоджія, чи як воно українською буде?

Раму і вікна, що відкриваються, зі стального кутника зварено. Два бічні (ліве і праве) вікна не відкриваються, тільки два середніх, але того цілком достатньо. Є верхній шар - три вікна, що теж не відкриваються. Скло - 4мм, на гумових автомобільних ущільнювачах. Тримається надійно, уже років 7-8.
Якщо буде бажання, можемо запросити в гості, поглянеш
Все це обійшлося тоді в 110 уо, під ключ. Тільки у нас другий поверх, тому зварки на місці не було. Майстер зварив у заводських умовах, а потім з допомогою блоків витягнув з землі і зафіксував.
Дерев`яна конструкція, звісно, приємніша - дерево є дерево. Але з практичних міркувань цей варіант найкращий, бо крім надійності, ще й займає мінімум об`єму - кутник досить делікатний.

2 Андрій Пелещишин
Чому жарт!? Я на повному серйозі!!! Як на мене в квартирі найактуальнішим є питання збільшення вільного простору, чи не так? А запропоновані поради + деякий дизайнерський доробок можуть в цьому посприяти

Ззовні

Андрій Пелещишин

При плануванні зверни увагу на частину вікон, котрі відкриваються, як тут вже зауважили, щоб не було проблем з миттям, ці вікна мають відкриватись усередину, тоді легше буде доступитися до зовнішньої поверхні нерухомих вікон.
Я от теж влітку планую переробити свій балкон, бо в мене на момент придбання квартири було вже зроблено усе навпаки - вікна відкриваються назовні, причому бокові кріпляться намертво, і при кожній "спробі" миття вікон дружина "мяукає" - "а щоб тим майстрам руки повсихали"

Юра:
Найкраще їх обробити білим силіконом, бо іншої зовнішньої суміші, яка б мала суперові адгезійні властивості з деревом-фарбою-шклом я не пригадую. Або акрилом, акрил ще можна пофарбувати ззовні, силікон ж ні.

Bullet:
Нічого більш дієвішого, ніж стимулювання сусідами мені вголову не приходить. Чого тільки не зробиш на заздрість сусідам

Андрій:
Так як і написав Ростислав, слід дотримуватись рекомендацій виробників. Але. Є дуже серйозне "але" коли мова йде про те, чи довіряєте ви цьому виробнику. Згадується мені бум з канадськими лаками, акі по інструкції однією літрою перекривали 20-25м.кв.площі, і дійсно перекривали, але довше місяця не витримували та стирались.
Домолюкс не погана фірма, але випари їх лаків можуть неаликватно поводитись на дешевій вододисперсійній хімії, яка буде лежати на ваших стінах. Можуть піти плями, скажімо, на стелі. Особливо, коли свіжа (до місяця побілка).
Лаки слід вибирати виключно від відомих виробників. поліуретанові лаки є добрими. коли лежать добрим слоєм. Приблизний розхід має бути 10-13 м.кв./літру. Тоді дійсно може лежати і два шари, але майстри переконують, що краще три тоненьких слої, ніж два товстих. Мені подобається Целко Терра.
Є ще ряд суперових акрилових лаків - уявіть собі, лак для підлоги, що розбавляється водою, а після висихання по ньому можна на шпильках витанцьовувати. Такі лакі окрім позбавлення токсичних випарів ще й наносяться не валком чи пензлем, а шпателем, а потім защліфовуються.
По стійкості:
найстійкіші - поліуретанові двокомпонентні, поліуретан двокомпонентний на воді, далі поліуретан однокомпонентний...
Допишу далі з дому.

Ну і скористаючись відсутністю модератора, я тут троха почну далі розписуватись.

З вікнами чогось питань не виникло, тому напевно переходимо до стін.

Отже варіант І.
Просте пофарбування стін вододисперсійною (емульсійною) фарбою.
Ну мабуть, почну з того, що слово „просте” є досить умовним . І маємо наступні вихідні дані:
Старі шпалери,
Старе крейдяне пофарбування,
Старе вапняне пофарбування,
Пофарбування олійними та пенталфталовими фарбами,
Пофарбування водяними дисперсіями,
Гіпсокартонні системи
Раніше не фарбовані поверхні.

Перед тим, як братись до тої страшної справи, раджу чітко визначитись з тим, що ви хочете отримати від вашого, так званого ремонту. Чи це має бути перефарбування стін у якийсь кращий колір із замазуванням шпарин, чи взагалі – революція у вашому сприйнятті вашої ж оселі. Друге потребує допомоги якоїсь по сторонньої людини, хід думок якої суперечить вашим

По вибору кольору скажу наступне – які би рекомендації ви б не повичитували для колірного вирішення приміщень у модних каталогах та журналах, для наших умов ви все одно зробите класичний вибір. Це персикові та пастельно-кремові кольори, які є універсальними для наших універсальних кімнат (це коли одна кімната одночасно і кабінет, і вітальня, і столова, і спальня і ще багато чого). Інші тони використовуються рідше у приміщеннях універсального значення, і більше вже зустрічаються у багатокімнатних оселях. Все більше і більше я зустрічаю зараз одноколірне вирішення для всієї оселі і для всіх приміщень. Також пам”ятайте про те, що слід якось виокремлювати вашу затишну оселю та офісне приміщення. Тому, не всі ідеї будуть вам пасувати.

Час. Вам його піде рівно у двічі більше, ніж ви запланували, тому будьте до того готові.

Затрати. Їх можна вирахувати більш точно на фарбу, грунт, барвники, та декоративні всілякі оздоблювальні елементи. Шпаклівки-штукатурки все одно будете прикидувати на око, тому тут також на вас може очікувати засада у вигляді не прогнозованих затрат.

Ну що , приступаємо?

Ну тоді 1.1. Підготовка поверхні. Я не змучусь це постійно повторювати – що це є найголовніший процес усього подальшого ремонту. До цього слід ретельно підійти, віддано та лишній раз проконтролювати. Тому що головна технологічна вимога до нашарувань – це від найтвердішого до найлегшого.

Отже – шпалери здираємо та розмочуємо теплою водою, залишки клею розмочуємо та здираємо шпателем. Не слід сильно перезволожувати стіни, вони можуть в подальшому розійтись тріщинками, та й лишня волога у приміщенні може шкодити нормальному протіканню хімічних реакцій ваших матеріалів (скажімо процес карбонізації вапняних, де видається волога). Краще два рази розмити по трішки води, ніж за раз залити. Здираємо все, залишаючи лише найстійкіші шпаклівки. Папір слід здерти весь – під фарбою він може почати загнивати та відповідно пустить плями. Всі тріщинки слід виявити та розрізати під 45гр. Ще раз змити водою (це ми робимо щіткою макловицею, а не ганчіркою) стіни та стелі та залишити висохнути.

Крейду спочатку легенько змочуємо, здираємо шпателем (воно так ніжно та плавно йде), тоді знову вже змиваємо. Ріжемо тріщини і ще раз миємо все чистою водою. Все, най сохне.

Вапно то тяжкий випадок. Найгірше, що його треба здирати , а воно не віддирається (винятком можна залишити лише перше-друге пофарбування по свіжій штукатурці). Тут потрібно озброїтись терпінням та дерти-дерти-дерти. Можна окрім звичайних обрізаних полотен шпателів використовувати здирачі, можна терку із грубозернистим абразивом, але терти треба. Шліф машини я би використовувати не рекомендував, бо чим дрібніша пилюка, тим вона гірша. Після того за два рази все добре змити зі щіткою і можна обстежувати на наявність тріщин. Після всього най сохне.

Емульсію не завжди треба дерти, але також треба. ЇЇ можна розмочити водою з оцтом, і через хвилин 10 знімати шпателем.

На раніше не фарбованій поверхні лише промити водою та розрізати тріщини.

Ну ніби все. Пора ґрунтувати. У наших крамницях є багато всіляких грунтів, але зараз найбільш часто використовують Ceresit CT-17. Це не реклама торгової марки, в подальшому побачите, шо всі матеріали від різних виробників, і їхнє поєднання перевірене на практиці та вважається оптимальним для ринку будівельних матеріалів Львова. Розхід грунту десь 100-200мл/м2 . Ціни не пригадаю, але грунт не рекомендую виключати з процесу, що би не говорили майстри. Глибоко проникний грунт мусить добре проникнути та скріпити вашу основу перед усіма нашаруваннями, а їх буде троха. Ґрунтуємо також макловицею, це робимо ретельно добре насичуючи нашу поверхню.
Ну ось і підготовка пройшла.
Щоби не писати довгих повідомлень, буду на даному етапі робити перекур – це також необхідна для майстрів робота - самі переконаєтесь.

Назаре, а можна далі? Бо у мене якраз столярка підійшла

Я здивований ! Дуже цікава тема, і досить болюча для переважної кількості львів'ян !

Наразі нічого надзвичайного не напишу, бо мій ремонт розпочався зі стану 15-тирічного нічогонероблення попередніх мешканців, з травня 2004 по листопад вдалося зробити косметику (щоби об стіни діти не бруднилися) + підготувати вікна до зими. Поки тепла погода мені на руку, але мислю, що й морози цього року переживу.

От від весни прийдеться шукати кошти до ремонту-2 тоді певно і відпустка в пригоді стане.

Про ванну. У мене був ремонт ванни "до основанья" - облаштуваня ванни-кльозету в приміщення, де її перед тим не було. Труби купив пластмасові, замуровували в стіни. Замуровані виглядають (чи то пак, не виглядають зовсім)значно естетичніше і не збирають на собі бруду. Єдине - треба зразу продумати, де що буде стояти, тому що ереробити вже тяжко. При цьому зробив одну кардинальну помилку - провів труби в стіні, суміжній з кімнатою. В результаті вночі в кімнаті чути, як булькає вода, якщо хтось щось миє або щось робить інше. (така ж помилка виникла і в кухні - мийка на стіні суміжній зі спальнею - зробити жінці несподіванку і втихаря вночі перемити посуду не вдається- вона все чує. Можливо, у Львові це не так критично - з 6-ї до 9-ї і так багато інших шумів. Більш того - безкоштовний будильник з фіксованою настройкою на 6:00 і 18:00

Ще дуже рекомендую викоштуватися на підлогу з підігрівом - особливо, якщо є власний котел. По грошах воно не сильно дорожче за встановлення батарей. Правда - побічний ефект - тепер собака старається спати в ванній кімнаті. Хоча знову ж - варто і пару ребер батареї під вікном поставити.
Помилки, які зробив:
1. Труби обігріву підлоги треба протягти максимально близько до краю ванни, унітазу, біде. Я зекономив пару метрiв труби - тепер вилазячи з ванни треба переступати через найближчий ряд плитки - бо дуже зимна.

2. Якщо встановлюєте "змієвик"-рушникосушилку - то не підключайте його до опалення, а проведіть через нього горячу воду (якою миєтесь), причому розвилка на ванн/умивальник має бути після змієвика - тоді рушники сонутимуть навіть влітку, коли опалення немає.

Керамічна плитка. Основне завдання - купити стільки, щоб після викладення лишилося 1-2 запасні кожного виду, але не більше (бо кишеня не бездонна) Запасні потрібні тому, що "старики-жінки-діти" мають звичку впускати на кахельну підлогу (с) "тяжкі тупі предмети" і плитка тріскає. А стіни може "повести" - відповідно і на стінах тріщини. Рахувати - раджу в присутності майстра плиточника. Я порахував сам "по науці" - накреслив на міліметровці розгортки всіх стін і підлоги, нарисував на них плитку, порахував і купив. Помилка була в тому, що я не знав, що плитку починають класти не від самої підлоги (! - хто міг би таке подумати!). Штука в тому, шо підлога рідко буває абсолютно горизонтальною. Тому спочатку викладають по кругу горизонтальний ряд на висоті 1/2...3/4 від розміру плитки, потім викладають вверх до стелі, а сам низ закладають наостанок - підганяючи (ріжучи плитку) "по-місцю". Рекомендую проконтролювати , щоб майстер перший ряд викладав на висоті меншій ніж 1/2 плитки. Я не догледів, тому зараз в комірці маю купу обрізків, кожен менше половини плитки.

Ще раджу купувати плитку в магазинах, де приймають назад невикористані залишки -у Львові знаю таких, як мінімум, два. В них же на кожні 5 кв.м дають нібито "безкоштовно" мішок клею. По власному досвіду - клею не вистарчило - прийшлося докуповувати. В моєму випадку можливість обміну/повернення була цінна тим, що ванна в стилі (С) "білий верх, чорний низ" - початково "низу" взяв забагато - добре, що обміняли.

Щодо самої плитки. Зараз модний "грес" - з рапатою поверхнею. Перевага - не так видно вапняні патьоки. Недолік - вакуумні присоски (напр. на мильниці) не присмоктуються. Тобто всі полички/мильниці прийдеться кріпити на дюбелях - відповідно перевісити "на 2 см вбік" потім проблематично. Перевага - не так видно вапняні патьоки.

Назар, дуже вдячний за розповідь про плитку Величезне дякую (мало не написав спасибі - це ж русизм певно...)!!!

Мене чекає якраз "до основанья" ремонт. ЦІна (три бригади сказали) зараз таки на рівні 5$ і вище...

А якщодщо батарей. Що вигідніше - вибивати під них місце (нішу) в стіні чи як завше??? При цьому ховати труби чи як...???