Потрібна консультація з мови

Шановне Панство!

Велике прохання терміново надати консультацію з такого приводу- Є список слів, що вони, начебто, українські. Більшість з них нагадує мені русизми, а решту я в очі ніколи не бачив.
Підкажіть, будь ласка, може в ваших західних областях дещо з незнайомих слів вживається. А якщо ви впевнені, що надане слово дійсно русизм, дайте мені знати. Дякую.

Списоку дужках мої припущення)

спіднизу (чи не "з-піднизу"?)
стократ
спереду (може "попереду" або "зпереду"?)
смерком (?)
смеркома (?)
скраю (зкраю?)
рішучо (рішуче?)
рісши (зростаючи?)
поінформоване (проінформоване?)
почім (почому?)
похапки (?)
порізно (?)
пополам (навпіл?)
понадміру (?)
понині (донині?)
пожалимо (?)
пожалимось (?)
пожалимося (?)
пожалися (?)
пияч (пияк?)
пищав
передах
переді
паяння
осьде
осуджу
ослаб
освойсь
освой
опріч
оплата
онох
овва
обжар
обжарив
ніччю
нікотра
нікотре
ніздрею
нівідкіля
нівідкіль
няньчать
няньчи
нехотя
неспроста
нерішуче
непам'ятей
непереливки
незгірш
невважаючи
невдивовижу
невдогад
невідь-де
нашвидкуруч
нарізно
наопашки
як-от
юно
щораз
щоп
щопа
щем
щема
щеп
щепа
щете
щет
шістдесятьома (шістдесятьма?)
цяте
цят
ціпко
хтімо
хтіть
тому-то
тите
теох
тап
тапа

Нажаль, пані не може повноцінно вийти в інтернет і має суттєвий брак часу. Тому відповідь викладаю я:

Привіт.
Цікаво знати, звідки ці слова? Чи подані вони у початковій формі чи просто
вирвані з тексту? Якщо це був якийсь текст, то треба дивитися повністю.
Але чим можу - помагаю.

спіднизу (чи не "з-піднизу"?) - не знаю такого, є спідсподу або з-під низу
стократ - є таке, означає багато разів, у сто разів
спереду (може "попереду" або "зпереду"?) - тільки спереду, бо перед
к,п,т,ф,х пишемо префікс с-, а не з-. Має трохи інший зміст, ніж попереду
смерком (?) - коли стемніє. Я прийду до тебе смерком.
смеркома (?) - не чула такого.
скраю (зкраю?) - те ж правило про с- перед к,п,т,ф,х
рішучо (рішуче?) - тут можна сказати, що рішучо - прислівник (як?), а рішуче
- прикметник (яке?)
рісши (зростаючи?) - гадаю, це - русизм. Але не в кожному контексті замість
нього можна вжити зростаючи
поінформоване (проінформоване?) - поінформоване - прикметник (у значенні
компетентне - поінформоване джерело), а проінформофане - дієприкметник (як
наслідок дії - населення вже проінформоване)
почім (почому?) - вживається і так, і так (у значенні "скільки коштує" або
"почім знаєш?"
похапки (?) - словник подає похапцем, похапливо, хапцем, хапки, хапком,
хапко, хапкома. Але похапки нема.
порізно (?) - це синонім нарізно, що означає окремо, вроздріб
пополам (навпіл?) - словник подає пополам, але я би так не сказала, тільки
навпіл
понадміру (?) - гадаю, може існувати таке слово і означати більше міри,
забагато
понині (донині?) - Самійленко у своїх творах так пише у значенні дотепер
пожалимо (?) - це тільки бджоли або кропива може так сказати: пожалимо тут
усіх
пожалимось (?) - я би сказала поплачемось, пожаліємось, поскаржимось
пожалимося (?) - те ж, але треба би глянути до великого тлумачного словника,
а його в мене нема
пожалися (?) - з тієї ж родини слів
пияч (пияк?) - пияч - як наказовий спосіб дієслова пиячити (Не пияч
стільки!)
пищав - а як інакше? Хтось пищав у траві.
передах - не знаю такого
переді - замість перед при збігові приголосних для милозвучности (переді
мною, тяжко було би сказати перед мною)
паяння - іменник від паяти (з'єднувати щось). Тато цілий день займався
паянням.
осьде - розмовний варіант слова тут, осьдечки, тутечки
осуджу - майбутній час від осуджувати, осудити
ослаб - В'язень настільки ослаб, що не міг далі рухатися.
освойсь - наказовий спосіб від освоюватися
освой - наказовий спосіб від освоювати
опріч - крім, окрім, поза, без, за вийнятком (якщо цікаво буде про вийняток
- пишіть)
оплата - за урок, за проїзд, за рахунком
онох - вперше чую!
овва - вигук. У нас дуже часто так кажуть. Овва, як ти виріс! (наголос на а)
обжар - якщо це не якийсь професіоналізм, то це - російське слово, бо наша
мова знає смажити, тоді наказовий спосіб - обсмаж
обжарив - та ж історія
ніччю - За ніччю день прийде ясний. (Я вже віршем заговорила через вас!)
нікотра - Нікотра з них не пасує тобі (наприклад, про сукні, або про дівчат
- не личить, не підходить).
нікотре - Нікотре з вас не знає цього правила.
ніздрею - Повітря людина вдихає ніздрею (ніздрями).
нівідкіля - синонім нізвідки, ні з котрого боку
нівідкіль - те ж
няньчать - Мені сусіди няньчать дитину (не дай, Боже!).
няньчи - наказовий спосіб від няньчити
нехотя - є таке слово, але наголос на е! (зробив нехотя)
неспроста - виглядає мені на істинний русизм
нерішуче - прислівник - як?
непам'ятей - є слово непам'ять (забуття) - піти в непам'ять. Але множини
цього слова я не чула ніколи
непереливки - улюблене слово мого брата! (Як прийду додому, буде вам
непереливки - бити будуть)
незгірш - незгірший - розмовне (не найгірший, не найгірше)
невважаючи - ніколи не чула такого слова. Є незважаючи на...
невдивовижу - щось звичайне, що не дивує
невдогад - розмовне, комусь навіть не спадає на думку, що...
невідь-де - невідомо де
нашвидкуруч - Тісто нашвидкуруч. Дуже вживане слово.
нарізно - див. вище
наопашки - наопаш, опашки, накидкою, внакидку - не всовуючи рук в рукави,
накинувши на плечі
як-от - наприклад
юно - не чула
щораз - тільки так, а як інакше можна сказати? Щораз більше наших жінок
виїжджає на зарібки.
щоп - не знаю, це може бути якийсь професіоналізм
щопа - родовий відмінок цього професіоналізму 
щем - У серці щем (коли прощаєшся з кимсь, або залишаєш рідний дім...)
щема - не знаю. Род. відм. Мав би бути щему
щеп - застаріле. Тепер кажуть щепа. (молоде деревце). Або множина - нема
щеп.
щепа - грушки, яблуні...
щете - не чула. Є щета (щетина) - діалектне, але не в нас
щет - хіба множина, Р.в. від щета
шістдесятьома (шістдесятьма?) - правильно! Вживається і так, і так.
цяте - вперше чую!
цят - так само
ціпко - вперто, але це діалектизм
хтімо - ніколи не чула!
хтіть - так само
тому-то - правильна форма. Тому-то ми не знаємо про це.
тите - не знаю, що це
теох - це вже щось із греки
тап - не знаю
тапа - Р.в. від того, що я не знаю

Рада, якщо допомогла.
Не бійтесь заглядати у словник! Це - пишний яр, а не сумне провалля! (хто
сказав?)

Максим Тадейович Рильський

Я не фахівець, нажаль, в цій галузі, не можу зараз вам відповісти.
Найпевніше існує список коренів в яких відбувається чергування.