Оповідання про те, як я батькові в Києві машину допомагав
купити
А купили Ланоса тому, що згідно з техпаспортом ніяких Сенсів в природі не існує, а
тільки Ланос Т13110. Отаке.
Брали в автосалоні на Столичному шосе. Замовляв батько десь за місяць, але
замовляв на 17 травня. План вони перевиконали - машина приїхала скоріше. Враження
про автосалон непогані. Тобто, якихось недоробок чи інших проблем помічено не
було. Ми, правда, особливо не присікалися - машина то все рівно одна, нема з чого
вибирати, а критичних несправностей не виявили, як і некритичних, зрештою.
Відвідини салону почалися з того, що не могли знайти батькового сенса. Обійшли всю
стоянку - нема. Вернулися в салон - так ось же він, поруч зі столом менеджера виявляється, поки менеджера не було, хтось
того сенса закотив в салон.
Колір красивий, 60F, який і замовляли. Золотистий металік. Швидко перевірили все, що
треба, опції, рідини і т.д. Замовили номери і поїхали додому. Ну, хто додому, а хто в
бар Оболонь - осуджувати з друзями-зубиловодами і іншими -водами чудо
корейсько-польсько-української дружби.
На другий день, це вчора, затарившись на базарі різними вогнегасниками, аптечками
і іншим потрібним хламом, знову в салон - забирати. Тепер уже перевірили двигун,
коробку - все впорядку. Підписує батько акт - і за ворота.
Перші враження.
Головна Пара 4,13 - це сила. Як у мене дійде до тюнінга зубила, то це буде перше, що я
зроблю. Двигун через це розкручується скоріше, підхват кращий (наскільки я можу
судити, дуже обережно натискаючи на акселератор - обакатка ж).
Коробка таки підвиває іноді. На завжди, та і не сильно, але підвиває. Коли саме - ще
розібратися не встиг. Найбільше відчувалося при гальмуванні двигуном на 3-й
передачі. Чи 4-й... Можливо, врятує ситуацію краще масло, ніж те, що лиють на заводі.
Ну, детальніше про це після приїзду до Львова.
Зчеплення. Воно менш інформативне, ніж механічне, але і вибачає водію навіть деякі
помилки при переході з передачі на передачу. При наявності водійського досвіду
передачі переключаються настільки плавно, що самого моменту переключення не
відчувається зовсім.
Зрештою, я, проїхавши зранку в Київських пробках з Ревуцького на бульвар Лесі
Українки до нього майже звик. Найбільша проблема з ним - це рушання з місця. В
крайньому разі перший десяток рушань я або пере-, або недогазовував Але тепер уже
відчуття з`явилося.
Переключення передач. З описів власників тавроланосів чекав значно гіршого. Таки
в половині випадків передачі, особливо перша та друга, вмикаються туго, але без
явного хрусту. Третя - чертверта значно легше. Задня взагалі без жодної проблеми.
Ну, п`яту ще не пробував, рано.
Двигун. Заводиться без питань, неробочий хід тримає, в пробках не комизився.
Салон. А що, не погано. Все досить зручно. Сидіння явно кращі за зубильні. Навіть,
мені здається, кращі за ті, що поставили Bivaliy та Шкод, хоча це певною мірою
суб`єктивно.
Оглядовість гірша, ніж в зубилі, але краща, ніж у Нісана Прімери, в якому довелося
посидіти пару днів назад. А ще не видно багажника. Це неприємно, коли здаєш назад.
Рульове. Відчутно легше за зубильне, але менш різке і інформативне. Таке враження,
що машина запізнюється - кермо повернув, аж потім почала повертати сама машина.
В поворотах крени незначні. За відгуками в АвтоУА чекав гіршого.
Шини стоять Дебіца, Пасіо 175/70R 13. Вже добре, що не Росава.
Підвіска працює цілком непогано, але по ямах та бруківках я ще не скакав, а на
асфальті і фіра добре поїде. Хоча є і один, не до кінця приємний момент. Це, правда,
скоріше до салону відноситься. Коли на нерівностях дороги підкидує задок, тебе
теж підкидає через надмірно підпружинене сидіння. Не сильно, але є таке.
Загальні перші враження про автомобіль приємні. Він не для екстріму, а для
неспішної, спокійної їзди з пункту А в пункт Б з достатнім, як на мій досить
аскетичний погляд, рівнем комфорту. Ну і після зубила до Ланоса таки треба
привикати, нема такого, що сів і поїхав.
Далі буде...