Зовсім нещодавно прочитав статтю пана Миколи Рябчука про сучану українську
дійсність (вміщена в "Критиці", число за січень-лютий 2004).
До певної міри дискутуючи з іншим не менш відомим філософом сучасної України
Тарасом Возняком, пан Рябчук вважає, що навіть якщо "проект Україна" зазнає
краху (тобто жовтневі вибори ніц не дадуть, або нас поглинуть брати
північно-східні) наша нація не загине, а виживе, саме на теренах Галичини. Мовляв
тут вона як той абориген, живе і буде жити.
Я не збираюсь вести діалог з паном Рябчуком, натомість хотів би взнати Вашу думку,
шановні друзі, з того приводу??????????. Бо на відміну від пана Миколи, кожен день
виходжу на вулицю тут і бачу як тут (мається на увазі Галичина, Львів..) ми
"вимираємо", якщо не фізично то емоційно/психологічно/духовно ітд...
сумна - 10-5-2004 у 15:27
Моя думка дуже суб’єктивна.
Коли я чую автентичний спів сільських жінок з Полісся (на жаль, це трапляється
випадково і дуже рідко), відчуваю, що справжня Україна – саме там. У тому співі
бринить щось первозданне, то наче поклик чорнозему. Недаремно Ліна Костенко
щороку їздить в Чорнобильську зону, бо саме там містична Україна. Але ж носії тієї
автентичності не вічні...
Колись мала пієтет перед Полтавщиною, бо вважала, що Наталка Полтавка – то
уособлення України. Тепер розумію, що цей пієтет безпідставний.
Все хотілось думати, що в землі Черкащини, малій батьківщині Тараса, є якийсь
магнетизм, який мимоволі впливає на людей. Але воно напевно не так, бо коли бачу
телевізійні репортажі звідти, хочеться швиденько вимкнути.
Можливо, була б і зараз на Великій Україні справжня аборигенна Україна, якби не
голод 33-го.
Цікаво було б почути враження людей, які багато подорожують Україною і мають
можливість виробити певну думку – де є справжня Україна.
То ж якщо подивитись тверезо, - все-таки залишається Галичина. Оте заяложене
порівняння з П’ємонтом все ж має підставу. Те, що ми “вимираємо якщо не фізично,
то емоційно/психологічно/духовно ітд,” – правда. Але ж і в часи тоталітаризму
вимирали (в тому числі і фізично), та не вимерли.
Важливо вичленити те, що нас нищить, і під овечою шкурою розпізнати вовка. Мусимо
одне одному в цьому допомагати. Шануймося, бо ми того варті.
P.s. Прошу не-галичан не сприймати як образу. Впевнена, патріоти є всюди.saLAVado - 10-5-2004 у 16:01
Не роздувайте скандал з нічого. Виживе, загине, відродиться - це все маячня.
Україна буде жити доти, доки живе кожен з нас, а якщо нікого не залишиться, то ми
цього й не побачимо ніколи. Слава Україні!сумна - 10-5-2004 у 16:40
А що, тут був скандал? Я і не помітила.Наталка - 10-5-2004 у 19:04
Може, я в чомусь не права, проте мені видається, що в умовах тиску посилюється
спротив (я говорю про Галичину). Дія викликає протидію - так було за Союзу. А нині
галичани трохи розслабилися...
Та менше з тим - я не вважаю, що Галичина вимирає.Олексій Мачехін - 10-5-2004 у 19:45
Був у селах на:
Харківщині
Луганщині
Донеччині
Запоріжжі
Черкащині
Полтавщині
Вінничині
Житомирщині
Буковині
Київщині
Львівщині
Франківщині
Закарпатті
і у Криму
Також у містах:
Львові
Одесі
Харкові
Луганську
Полтаві
Києві
Ів. Франківську
Чепрнівцях
Черкасах
Сімшерополі
Алупці
Вінниці
Рівному
Ужгороді
мо ще десь.
Так от. Всюди (і в Галичині) великий відсоток населення (маси) рухається в напрямку
російщення, проте окремі особистості (скажімо навіть групи) рухаються в
протилежний бік.
Казати що Галичина є єдиним оплотом українства, думаю, абсолютно безглуздо. Так
,тут історично склались кращі умови=>маємо наслідки. Але люди прогинаються
всюди. Можете послухати ФМ ефір - це смаки маси.Dмитрик - 10-5-2004 у 21:54
ми "вимираємо" – ЦІЛКОМ НЕ ЗГОДЕН!!!
Ми не вимираємо – НІ! Проблематичним, як на мене, є сама постановка питання –
виживе Україна чи буде поглинута братами північно-східними.
“великий відсоток населення (маси) рухається в напрямку російщення, проте окремі
особистості (скажімо навіть групи) рухаються в протилежний бік.” – після такої
констатації фактів починаєш реально думати про ідею відокремлення від т.зв.
Великої України. Я не в змозі зрозуміти, можливо, хтось мене просвітить – як у
громадянина суверенної незалежної потужної та багатої (саме так – багатої!!!)
держави взагалі виникає така ідея патронату “молодшого братика”??? Звідки в
державі взагалі беруться такі ідеї? В цьому плані згоден з коментарем до таткової
праці, нажаль автора не пам’ятаю, але суть така – Чому, для прикладу не постає
питання Америка не Канада чи Куба не Штати etc.? Чому взагалі виникає таке
порівняння - Україна не Росія? Чому не Білорусія чи не Молодова? Чи не досить вже
чіплятися та лісти під “тепленьке крильце сестрички”??? Державі вже тринадцять
рочків – немало, чи не так? Ми вже достатньо дорослі! Час самостійно приймати
рішення і розглядати більш перспективні питання ніж пропонується у першому
дописі!
Слава Україні!saLAVado - 11-5-2004 у 00:44
Dмитрик, Героям Слава!Олексій Мачехін - 11-5-2004 у 07:11
Вчора по УТ-раз було обговорення стану українського кіно. Так от, власне, було
висловлено думку що ми живемо в окупованій країні. Інформаційно окупованій.
Думаю, це не тільки відповідає на багато питань, але й змушує боротись. Тільки от
як?
Якщо вже за фільми, то хто видаватиме в Україні українські фільми якщо наші
видавці від них відмовляються?Captivitas - 11-5-2004 у 10:46
По ICTV у програмі Кисельова про сучасну повоєнну Європу коли пішла тема мови у
державі й посли Німеччини та Франції сказали, що в них люди вивчають 2-3 іноземні
мови й це нормальне явище, а от посол Великобританії наголосив, що для них це
проблема, бо люди знають лише англійську й не мають бажання вивчати інши мови
(оскільки вони мають можливість порозумітися з будь ким). Чи не подібна в нас
ситуація з російською? Вибачте за можливий офтоп.
А стосовно Україна не Молдова? - то мені довелося жити у 1987-88 роках у Молдові, так
там крім школи російської було не чутно. Самоідентифікація на культурному рівні
зберігалася дуже сильно.Остап_М. - 11-5-2004 у 12:39
2 сумна:
Повністю погоджуюсь з тобою. Але як виокремити щось те, що зовсім не те. Адже
довкола тільки бруд і все таке інше. Ми ніби еволіціонуємо, але явно не в
позитив...!??!;
2 saLAVado:
Героям слава!!! Це класно, що ти так позитивно налаштований, але важай щоб воно тебе
не засліпило. А то відкриєш колись зранку очі... А все вже не так і "рожево";
2 Наталка:
І що нам робити????????
2 Olexiy:
Але ті групи (я доречі теж себе вважаю одним з них) нажаль якось виглядають аж
надто неконкурентноздатними, в порівнянні з тотальним наступом. Вони як
маргінали, десь на околицях, хоч їх звісно не може бути багато...
2 Dмитрик:
Героям Слава!!! Ні Дмитрику, ніяких ідей сепаратизму чи ще якоїсь маячні. Просто
обговорюємо тезу-висновок відомого і шанованого автора, ось і все. Ну і думаємо як
нам далі бути. А щодо більш перспективних питань... Яких саме?????
2 Olexiy:
Ну ось, бачите. Добре що ще книги зостались. Але таке враження, що армагедон вже
близько. Якщо не політичний (продовження режиму) чи побутовий (поглинання нас
сміттям) то культурний точно??????
2 Captivitas:
Ну ось. Той самий Рябчук в своїх працях класно доводить, що більшість в нас вже
давно спілкується російською. І взагалі автор молодець!!! Шкода що він не
спілкується з нами зараз...Наталка - 11-5-2004 у 12:59
Цитата:
Першим відправив користувач Остап_М.
2 Наталка:
І що нам робити????????
Що нам робити?! Хороше питання таке, моцне. На рівні "Чи є життя у Всесвіті?".
Гадаю, те, що ви й так робите - відділяти зерно від полови, говорити українською,
бути українцями і - небайдужими. Олексій Мачехін - 11-5-2004 у 13:06
Будем бачити. Хто б не прийшов, а зміни будуть.Остап_М. - 11-5-2004 у 13:12
2 Наталка:
Добре.... Але чи того не буде замало???
2 Olexiy:
Але які зміни???? Щоб не було таке, перефразовуючи мудрий вислів, люди вийшли з зони,
але зона не вийшла з них???Наталка - 11-5-2004 у 13:17
Для початку, думаю, вистачить.Олексій Мачехін - 11-5-2004 у 13:18
Якісь будуть. Держава муситиме стати на якусь позицію. Або "українську" або
ні. В будь-якому випадку "українські" сили буде мобілізовано. Або на справу
або на боротьбу.Остап_М. - 11-5-2004 у 13:30
Добре переконали!!! Dмитрик - 11-5-2004 у 15:24
“Держава муситиме стати на якусь позицію. Або "українську" або ні”
Що означає оте - або ні ??? Перепрошую, можливо я повторюсь, але мені так і не
пояснили звідки беруться такі настрої! Яка ще може бути позиція окрім
Української???Наталка - 11-5-2004 у 15:51
Яка ще може бути у держави позиція? Така, як у Кучми, який вважає теле та
радіомовлення українською антиконституційним, говорить, що Росія завозить до нас
цікаві книжки, а ті, хто хочуть пільг українським видавцям, "насилують старше
покоління Криму і Сходу" (цитата). Або як у Азарова, який називає все тіх же
видавців "національно стурбованими" і порівнює їх з видавцями порнографії.
Або ще як у деяких високих армійських чинів, які свідомо розвалють і без того
напівзруйновані Збройні Сили України. Продовжувати?
Звісно, усього цього бути не повинно. Але - є. І на деяких міждержавних угодах,
мабуть, слід писати "Позиція держави не завжди співпадає з думкою народу".
Знаєте, як в газетах: "Редакція не завжди поділяє думку автора публікації". Отаке...Остап_М. - 11-5-2004 у 15:57
Гарно сказано Наталю... А головне правдиво....
Гадаю Дмитрику... нема з чим сперечатися.......Dмитрик - 11-5-2004 у 17:55
"Позиція держави не завжди співпадає з думкою народу" - капелюха !!!
