Форум Рідного Міста

Чи чекає Україну доля Ірландії? Враження від Ірландії

Користувач Олесь - 25-6-2004 у 19:15

Недавно повернувся з цього острова. Зауважив багато такого, що з одного боку є спільне для Ірландії і України, з другого - ріжниця в тому, як самі ірландці до цього ставляться.

1. Ірландія перебувала під іноземним (Британським) пануванням 750 років. Україна менше, хоча в Україні подібне панування ще і не закінчилося.

2. Ірландською мовою практично ніхто не користується, за вийнятком окремих районів, здебільшого на заході країни. Проте всі написи нею дубльовані. Наприклад назви вулиць, таблички з назвами міст тощо.

3. Ірландці в 19. столітті пережили жахливий голодомор. З вини британців. Багато емігрувало до Америки, причому значна кількість людей вмирала на кораблях під час подорожі. Вони так їх і називають - кораблі-трумни.
Отут є суттєва ріжниця - ніхто не боїться називати речі своїми іменами. Про ірландський голодомор ви знайдете масу як художньої, так і документальної літератури в кожному книжковому магазині. Попри те, що події мали місце набагато давніше, ніж аналогічні в Україні.

4. Еміграція. Окрім вже згадуваної, велика хвиля відбулася після другої світової війни. Населення та той час складало близько 10 мільйонів. З них емігрувало 6 мільйонів - здебільшого до США, Канади, ПАР, Австралії. Кожен ірландець має родину в США. Дуже популярно є для ірландців, народжених вже за океаном, приїжджати на історичну батьківщину і досліджувати свою генеалогію. Причина такої масової еміграції - не було роботи.

5. Пияцтво і алкоголізм. Алкоголізмом страждає близько 60% (!) населення. Традицією є в п'ятницю ввечір напитися в пабі до напівпритомного стану. Туди йдеться просто з роботи, нераз побачите людей в ділових убраннях. То саме спостерігається і в суботу. У неділю вже спокійніше, бо зранку на роботу - паби в неділю замикаються раніше. Проте пару пив випиваються кожного вечора впродовж тижня.

6. Нелюбов до народу, під гнітом котрого вони перебували (в цивілізованій формі, ніхто нікого не б'є). Проявляється всюди, на побутовому рівні, в дописах в пресі тощо. Попри те, що, як вже писав, більшість населення користується англійською мовою.

7. Релігійний тиск. Його чинили англійці (протестанти) на місцеве католицьке населення.

Решту допишу пізніше - мало часу. Якщо щось зацікавило, пишіть - може матиму що написати детальніше.

Aleksandra Fink-Finowicka - 25-6-2004 у 19:41

Нарахунок загрози забуття рідной мови:
Хтось мені казав що у тому часі, кєди Шекспір писав свої діла анґлійською ціла Анґлія (принаймні найважливше людини: король королева, міністрові ітд) говорили францускою. Чи цей хтось (точно мій учител із француськой мови із ліцеї - давно, давно це було). Сьогоднія ніхто й не сказав б, що анґлійська могла б бути забутою.
Може українська мова ще буде мала свій добрий час!

Ну, зрозуміло не маю на увазі полякі будять говорити українською забувши своєй.

Aleksandra Fink-Finowicka - 25-6-2004 у 19:56

Ще одно в чим схожа Україна на Ірландію: народна музика, й загально музика ірльанджка любляна у світі. Багато хто її любі слухати. Саме так і є із Українською :-)

Наталка - 25-6-2004 у 20:53

Не знаю, чому, але мене страшенно цікавить Ірландія, і я дуууже хочу туди потрапити. Може, тому і рвуся, що багато спільного в Ірландії з Україною? :) Як би там не було, найближчим часом мені явно не світить побувати на Смарагдовому острові, тому буду щиро вдячна за будь-які враження. :)

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 23:35

А що, ніхто не знає що зробила з англійської французька мова? Та англійська, що не мала французького впливу, дуже і дуже відрізнялась від сучасної англійської.

Ніщо задаром не проходить.

Доречний анегдот:

З бідної ірландської родини старша донька поїхала на заробітки до Британії. Майже одразу почала надсилати кошти і справи в сім`ї покращились. І ось нарешті вона вертається додому на гостину. Її зустрічає вся родина, дівчина виходить з пароплаву в хутрі і перлах, вся із себе.
Вражена мати пита:
- Доню, як ти такого досягла?
- Мамо, вибачте мене, я стала проституткою.
Коли маму привели до тями, вона перепитала:
- Ще, ще раз повтори, ким ти стала?
- П..прос...проституткою, - мовила та крізь сльози.
- Слава Богу! - перехрестилася мати, - мені почулося протестанткою....

Kusakin M. - 26-6-2004 у 01:18

Ірландія це супер країна: дуже зелена, багато красивих замків, привітні і радісні люди(але не дуже культурні, деякі собі багато дозволяють). Колись мене доля туди завела і я вештався в Пн. Ірландії 6 місяців. Країна просто супер, класні люди. Навіть кіно там хотілось зняти. В пабах цікаво, але коли ми з другом там сиділи, то вони пити з нами (після декількох зустрічей) не дуже хтіли.
Особливо я полюбив Белфаст. Місто війни. На будинках (особливо на Royal Avenue) ще відчувається запах пороху. особлива атмосфера. Був в одному райончику, де досі ще не дуже безпечно і зробив декілька світлин графіті. Це прийшлося робити оперативно, щоб ще не встрелили чи в вухо не дали. В інші райони не пхався, але все-таки повз один проїхався. Жах! Навколо колючий дріт і стіна з червоної цегли. Атмосфера там цікава. Не рекомендовали мені ходити з хрестиком на шиї, особливо в маленьких містах (Lurgan & Lisburn). Чув багато різних історій.
В республіці(Banana republic) бував, ну, перетнув тільки кордон. Шкодую, що не вийшло поїхати в Дублін. Там, кажуть, крутіше ніж будь де.
Якщо когось щось цікавить, з радістю розповім.

Наталка - 26-6-2004 у 12:08

А от мене цікавить саме "Banana republic" (с), Смарагдовий острів. :) Я ще бачила якось по ТБ фільм про Ірландію, я дивилася його, як художній, там такої неймовірної краси природа, такі мальовничі краєвиди, що моє бажання потрапити туди посилилося разів в десять! :) Тому мене цікавлять враження - просто враження, будь-які і в будь-якій кількості. :)
P.S. Стосовно пияцтва - почула, як його назвали, найкоротший анекдот "Проходить ірландець п о в з паб".

Kusakin M. - 27-6-2004 у 00:18

Dju dich! (Це привіт гаельською (gaelic irish)) Наталка! Враження спочатку були надзвичайні, які з кождним днем посилювалися. Вечорами я полюбляв сидіти на мурі старовинного розваленого замку з видом на найбільше озеро Ірландії Лох-Ней (Lough Nough) на землі Антрім і спостерігати захід сонця. Звідси, до речі, був найкращий зв'зок по мобілці. Мріяв це все знати на камеру, але з цим була халепа. Поля там чудові і у великій кількості. Деколи плавав на яхті по Лох-Нею. було прікольно. Це був мій найкращий час в житті, хоча не все було дуже просто.

Користувач Олесь - 29-6-2004 у 08:38

>Чи має Ірландія сучасну літературу гельською?
Має, але це радше такий собі раритет. Мають і телевізійні програми, новини, фільми, серіали своєю мовою. В Ірландців трохи інша ситуація з мовами, бо та ж англійська, хоча і є для них нав'язаною, але водночас це міжнародна мова, яка робить ту ж ірландську літературу відразу доступною цілому світові, а саму країну привабливішою для туристів і інвесторів. У випадку російської мови в Україні цього не буде, бо для пересічного іноземця - що українська, що російська.

В Дубліні я був дуже коротко, і то тільки тому що літак довго кружляв над летовищем, чекаючи на приземлення, в результаті чого я запізнився на наступний, до Galway, на заході Ірландії. Я перереєструвався на наступний рейс, чекати було чотири чи 5 годин, тому поїхав до міста. Місто дуже велике, але не тільки тому що там багато мешканців, але тому, що мало високих будинків, фактично ціле місто - хатки на 2 поверхи. Великі будинки є в центрі.

Користувач Олесь - 29-6-2004 у 11:30

Вже там, в Galway, почав накопичувати враження. Отже,
1. Оскільки в них вікна англійського типу, тобто не відчиняються, як европейські, але нижня половинка посувається догори, їх можна помити тільки ззовні. Тому в місті на поверхах вікна брудні, і то добре брудні.
2. М'який клімат, тобто влітку особливо тепло не буде, але і взимі нема морозу. Тому там садять пальми. Виглядає гарно, часом таке враження, ніби потрапив на рів'єру.
3. Попри те, що всі пиячать, алкоголь не купите всюди, навіть пиво. Мусить бути магазин чи ресторан так званий off license, то означає, що там продають алкоголь. Незручно, бо мало де можна з'їсти обід і випити пива - їсти треба в одному місці, потім йти пити.
4. В пабі вас не обслужать за столиком, пиво треба купувати самому. В п'ятницю чи суботу ввечір в паб навіть не зайдеш, там стільки людей, що просто всі стоять притиснуті один до одного і сьорбають пиво. Тому там здебільшого немає бійок в пабах - там просто нема місця, щоб битися. Зате ріжуть ножами. Майже кожен день в ранковій газеті було повідомлення, що там-то і там-то когось в пабі вдарили ножем. Так само є банди, які пасуть людей, котрі вночі напідпитку повертаються додому і грабують їх. Тому завжди треба брати таксі, хоча були випадки, коли грабували ще по дорозі до стоянки таксі.
5. Поля в них не такі вже прекрасні, взагалі в них складно щось вирощувати, бо грунту є тонкий шар, під яким камінь. Тому ірландці уожен клаптик землі так старанно обнесли мурами з каміння - щоб вітром не здувало землю. Але все одно, багато де грунту практично нема, є тільки дерн, на якому випасають корів. Молоко продається навіть в пабах на розлив, а також у всіх закладах харчування. Традиційна страва - смажена риба зі смаженою бульбою (chips and fish).

Kusakin M. - 30-6-2004 у 00:24

Мені сподобалися ці люди камяного віку. Особливо в пабі, коли пяні таке говорять, що не поймеш нічого. Клімат там дійсно цікавий. Літом дощі 5 разів на день, а у вересні було тепло і ні краплі.
А поля все-таки чудові, тільки корів там багато.

dr.Trollin - 30-6-2004 у 05:20

2Kusakin M. а чого "люди кам'яного віку"?

Користувач Олесь - 30-6-2004 у 17:06

Цитата:
Першим відправив користувач Kusakin M.
Мені сподобалися ці люди камяного віку.


Є трохи :)

Тепер власне про людей. Більшість кобіт веде війну з надвагою. Щоправда, таке враження що ця війна набрала затяжного позиційного характеру. Понадто, кобіти традиційно вбираються в міні-спідниці, чоботи і топіки. І ото сало каскадом нависає з-під топіка на тісну міні-спідницю.
Для того, щоб мати добру фігуру, кобіти практикують піші прогулянки - плеєр у вухах, руки мелькають вище голови, і вздовж океанського узбережжя в такому собі швидкому темпі. Щопрада, я спостерігав як вони після оцього моціону йдуть до кнайпи, де з'їдають велику піццу і випивають три великі пива.
Люди досить виховані, бо навіть як вони в пабі вже ледве на ногах тримаються, то все одно у відповідних ситуаціях від них почуєш "дякую", "прошу", "перепрошую", двері притримають. В цьому вони якраз файні. Зрештою при їхній тісняві в пабах, якби люди не були виховані, то давно би одне одного позабивали.

Всюди в приміщеннях заборонено курити з 1. квітня цього року. Хоча я не уявляю, як в тих пабах раніше курили - малий об'єм, повно людей - хіба вдуситися там. Тепер курять на вулицях біля входів до пабів. Не можна курити нігде в приміщеннях - наприклад в приміщенні летовища, готелю тощо - всюди тільки надворі. Штраф, як погрожують таблички - до 3000 Евр. Проте прецедентів з дня введення заборони ще ніби не було.

Kusakin M. - 2-7-2004 у 01:20

2 dr.Trollin! Власне я завжди мріяв побачити нічний Белфаст, бо я ніколи не можу сказати людям, що я бачив місто, якщо це було вдень. Отже, спочатку пішли на дискотеку. Там, сказав мені друг, який вже довше там перебував: - Не кажи їм дурного хеллоу та I am ... and from Ukraine, а просто візьми за ср-ку або груди і побачиш реакціїю Тут вона може дати тобі локтем в обличчя, або буде в тебе з нею гаряча нічка. Ну про себе змовчу.
Місто вночі- це помийна яма: все в смітті, Royal Avenue (Там де починали будувати Титанік), даруйте на слові, все обісцяне. Я був в шоці, щоб таке у Львові та де?
Ще вони але безцеремонно псують повітря. Я раз дав свому співробітнику за це в голову, бо словами не доходило, хоча це і робив мій шеф, а жінка тільки реготала. Повинні бути межі.
Звичайно є всоди добрі і погані люди, тому Камяні люди це моє особисте враження, але всеодно люблю цю країну, повну таємниць.

Користувач Олесь - 2-7-2004 у 08:12

Так, о третій ночі місто повне народу, який, похитуючись, переповзає з одного пабу до іншого, або з пабу до якогось клюбу. Працюють МакДональдси і інші фаст-фуди, бо в пабі не дають їжі, а серед ночі апетит прокидається. І от при вході в фаст-фуд всюди стоять дебелі охоронці, очевидно щоб відсіювати тих, хто хоче їсти, від тих, хто просто шукає пригод. Незабутнє видовище - де ще ви побачите охорону при вході до МакДональдсу. Ну і сміття, ясно, всі ж ледве на ногах, де вже їм пильнувати за тим, щоб обгортку в смітник кинути, чи прицільно в той же смітник звонітувати :).

Користувач Олесь - 14-7-2004 у 11:42

Ще одне спостереження (Увага: я не проводжу аналогій, будь-які можливі асоціації є випадковими).

В Ірландії, як зрештою і в решті европейських країн, туристи з Англії не є особливо бажаними. Мова йде не тільки про футбольних фанатів. Англійці часто подорожують досить великими хлопськими і не тільки компаніями (різні bachelors parties тощо), які сумнозвісні своїми пиятиками і дебошами. В тій же Ірландії, та й в інших країнах при вході до кнайп/клюбів таку компанію здебільшого завертають. Як я вже писав, ті ж ірландці навіть напідпитку є здебільшого вихованими (принаймні з хамством я не зіткнувся жодного разу), без проявів агресії, чого не скажеш про англійців. Типовим є коли така компанія зранку залазить до кнайпи і починає хляти впродовж дня, при тому голосно розмовляючи і лаючись. Рано чи пізно починаються сутички або навіть між ними самими, або з людьми, котрі роблять їм зауваження. Закінчується все приїздом поліції (часом і швидкої допомоги), потім таких "туристів" бере під опіку англійський консул і якнійшвидше сплавляє їх авіарейсом додому, за умови, що не була заведена кримінальна справа.

Андрій Пелещишин - 15-7-2004 у 12:22

Я розділяю теми на дві. Шкода, щоби такі яскраві враження від Ірландії на Форумі загубилися.

Користувач Олесь - 15-7-2004 у 12:29

Дякую, Андрію.

Тут є маленька знимочка з острова Inis Mor. Це вже у відкритому Атлантику. Якість погана, бо роблено телефоном.

Користувач Олесь - 29-7-2004 у 09:06

Шановні, як ви вважаєте, це плагіят з моєї теми, чи автор сформулював ці рядки самостійно і це просто співпадіння?

http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=27935
Цитата:
Розмірковуючи про долю України, часто керуються подібністю її шляху на, скажімо, шлях Ірландії. Аналогія справді разюча. В її конструкцію не вкладається тільки недосяжне розходження української та ірландської перспективи, навіть з врахуванням часової поправки на декілька десятиліть. Річ, напевно, в ігноруванні іншості національного характеру (того, що ірландці теж багато п'ють, теж розбрелися чужими краями, вкладаючи свої таланти у їх розвій, теж часто голодували i майже забули рідну мову, незважаючи на тисячолітню героїчну історію i традицію найпотужнішої літератури, все ж виявляється замало).

rost - 29-7-2004 у 18:44

Олесь, який там плагіат, просто і Україна і Ірландія є рідкісними зразками недоасиміляції. Про десятки інших народів вже ніхто і не згадає, бо вони були цілком асимільовані. Найгірше те, що ні в випадку Ірландії як і України цей процес не повернуто в зворотню сторону ні навіть не зупинено.
Ще в темі " Рік Польщі в Україні" (21-1-2004 в 10:11) я писав
" в силу того, що історія наша і релігія вже росіянами присвоєні і освоєні єдине, що нас від них ще вирізняє це наша мова. Ми не ірландці, яких навіть після втрати мови, від англійців відділяє море і релігія. В нас немає ні моря ні релігії", які би відділяли Україну від Росії, як Ірландію від Британії.

Користувач Олесь - 6-8-2004 у 15:42

Цитата:
Першим відправив користувач Користувач Олесь
Дякую, Андрію.

Тут є маленька знимочка з острова Inis Mor. Це вже у відкритому Атлантику. Якість погана, бо роблено телефоном.


Коментар, щоб було зрозуміло - висота стрімчака десь коло 200 метрів, для порівняння спробуйте розгледіти зліва нагорі постать людини в червоному.

Користувач Олесь - 6-8-2004 у 16:02

Продовження.

В Ірландії досить високі ціни, причому на все. Наприклад традиційна риба з бульбою обійдеться в приблизно 10 Еур, гальба, чи точніше, пінта пива на розлив - 3,50 Еур, пачка папірос - 6,50 Еур. Це порядно перевищує ціни в інших европейських країнах - хіба може в Греції ціни вищі. Зарплати в Ірландії досить високі - кельнер заробляє коло 2000 Еур в місяць, менеджер/спеціаліст середньої ланки - 3500-4000 на місяць. Що цікаво, більшість ірландців живе від зарплати до зарплати - вони не роблять заощаджень, як мешканці інших країн. Ця досить висока зарплата успішно пропивається і проїдається за місяць. Досить часто люди просять один одного позичити якусь суму до виплати.

Ну і всюди бракує працівників. Майже на кожній кнайпі оголошення, що їм треба людей, починаючи від прибиральника і кельнера і вище. Тому в Ірландії працює велика кількість іноземців. Типово є таке - власник кнайпи турок або араб, працюють в нього теж турки і поляки. В готелі, де я мешкав, всі прибиральниці були філіпінки і таїландки, кельнери - пів-на-пів місцеві (а може і не місцеві, але принаймні білі) і китайці, в'єтнамці, ті ж філіпінки, таїландки, китайці. До речі, самих готелів дуже багато на кожному кроці, поширеним є також bed and breakfast - винайм одної чи кількох кімнат власниками будинку. Користуються готелями як туристи, так і місцеві, серед яких є дуже поширене наприклад поїхати відпочити на вікенд з Дабліну скажімо на західне узбережжя або навпаки.

Sergi Adamchuk - 30-3-2005 у 17:27

Ось до теми новина

В Ирландии запрещают английский и переходят на гэльский язык

http://www.obozrevatel.com/news/2005/3/30/4749.htm

Користувач Олесь - 30-3-2005 у 17:54

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Sergi Adamchuk
Ось до теми новина

В Ирландии запрещают английский и переходят на гэльский язык

http://www.obozrevatel.com/news/2005/3/30/4749.htm


Нічого не забороняють, поки що всього лиш топоніми будуть позначені на місцевості і мапах гельською мовою.

http://www.iht.com/articles/2005/03/28/news/irish.html

tysovska - 4-4-2005 у 11:55

У тій статті, що наводить пан Олесь, цікава інфа є:
Цитата:
About 40 percent of residents identify themselves as fluent in Gaelic on census forms, but in practice this is not anywhere near the case.
...
O Cuirreain noted that the government and opposition lawmakers, though uniformly pro-Gaelic in policy, were demonstrably pro-English in practice - less than 1 percent of parliamentary debates are conducted in Gaelic.

(Для тих, хто не читає вільно англійською: "Близько 40 відсотків населення під час переписів заявляє, що вільно володіє гаельською мовою, але насправді це й близько не так.
...
[Уповноважений з питань ірландської мови] зазначає, що і уряд, і законодавці-опозиціонери, які нібито одностайні у проведенні про-гаельської політики, на практиці демонструють про-англійські настрої: у парламенті менше 1 відсотка виступів відбувається гаельською мовою").

Ще одна пряма аналогія з Україною (хоча у нас відсотки, слава Богу, поки що не такі).