
Мене це питання дуже цікавить, коли обоє закоханих починають жити разом і працюють і перестають бачитися, бо робота...Що з тим робити, щоб так не боліло і не було самотньо?
...мабуть, навчитися не узалежнюватися від коханої людини... :-((
То є насправді проблема, бо робота вимагає надто багато часу, навіть для того, щоб там просто втриматися, щоби мати якісь засоби для існування, а якщо людина хоче чогось досягти - на це йде ще більше часу і сил. Мова тут не про залежність від коханої людини, а про те, що ти ту людину практично не бачиш, і складається враження, жи вона десь далеко, і зустрічаєтесь ви ще рідше, ніж тоді, коли бігали одне до одного на побачення... Ще багато залежить від того, яка робота, але єдине, що я можу порадити - поставитись до цього філософськи і трохи потерпіти. Це дуже тяжко, але досвід показує (бо я була в точнісінько такій ситуації), що з часом все налагоджується. Або робочий графік вирівнюється, або хтось з пари змінює роботу, або ти просто звикаєш бачити кохану людину раз на тиждень. (Останнє - найгірше, але й таке трапляється). Що робити, аби не було самотньо? Рецептів тут немає, мабуть, головне, пам’ятати, що коханий все одно повернеться до тебе, прийде додому, і всміхнеться, бо буде дуже-дуже радий тебе бачити!
що робити? - ну запрягтись у роботу так само напружено - тоді виникає можливість провести кореляцію часових потоків заради загальноприємної зустрічі у
одинаковому стані втоми.
Проблемою є лиш ой випадок, коли є дитина, котру треба комусь глЕдіти.
А так... Самотність - то, направду -- мо' й не вигадка, але відсторонювальна річ.
А як Вам, скажімо, зворотня ситуація - коли кохані разом працюють? Та ще й у власній конторі... І робочі "напряги" починають руйнувати
стосунки...
І у цьому, і у попередньому випадках багато чого залежить від СПІЛЬНОГО бажання порозумітися та від СПІЛЬНОЇ взаємодопомоги... Тільки ось проблемно
все це, на жаль... 

Не можу сказати що я дуже досвідчена в цьому плані людина, але працював кілька місяців з коханою людиною а потім ще кілька місяців з батьком, не скажу що це просто. Більше того, сімейні бізнеси влаштовувати дуже важко, бо ділові стосунки з близькими налагоджувати ніколи не хочеться.
Іноді робота руйнує стосунки....
Тре вміти знайти хоч хвильку для коханих, як би зайнятий не був, інакше...
Якщо людина кохана по справжньому,то робота не забере.Хоча тут не можна сказати напевно.
мене і мого коханого поєднує ISQ ... а щоб не так боліло, насолоджуватися кожною хвилиною проведеною разом з Ним, а потім, коли його немає поряд .. згадувати як все було гарно ..
Насправді кохана половинка завжди розуміє. Хоч і не завжди це нормально сприймає...
Чи можливий варіант,коли закохані люди працюють разом,і просто можуть набриднкти одне одному?від частого бачення одне одного.
Ну подумайте,якщо не працювати,то за що жити.Тому робота може забирати на деякий час.А якщо без роботи то може забрати на завжди.