Форум Рідного Міста

Де ми є? Хто ми є?

kristi - 17-12-2002 у 08:40

Прочитавши усі роздуми усіх дописувачів, подивившись на гарячі дискуссії стосовно українського року, та мови, буття та сенсу нас Українців!!!! я вирішила запропонувати ось таку невеличку темку зі слів української групи "Океан Ельзи"

kristi - 17-12-2002 у 08:42

Де ми є? Хто ми є?
Плаваєм поки є сили
І летять, як горять
Наші дні
Нам довго лишилось чи ні?

Василь - 17-12-2002 у 09:03

Відповідь з вірша Андруховича "Країна дітей" (пісня Мертвого півня)

"ця земля збатогована вміє бути вічною
навіть палі проростають саджанцями живими"

kristi - 18-12-2002 у 08:03

Іноді мене бере зло, як ту бідну "Збатоговану землю" затуркали з усіх боків.
У мене є таке хоббі: коли я нікуди не спішу, просто прогулююсь вулицями міста (район Вірменської вулиці) часто люблю дивитись на людей, вивчати їхні рухи, вирази обличчя. Хочу вам сказати - картина не завжди втішна.
Так, звичайно, літом ще нічого, можна зустріти живих людей, а взимку!!!!!!!
Це просто жах, наскільки ми зазомбовані побутовими проблемами, потупивши погляд униз бредемо, невтішно похитуючи головами!!!!
І у всіх на обличчі посмішка вовка (лютий оскал!!!!)

kristi - 18-12-2002 у 08:07

Мало, мало, мало мені
Не дощу навесні!!!
Мало, мало, мало я знав
Не чужих теплих слів
На землі так мало тебе
НА ЗЕМЛІ Є СТІНА

Круціфукс. - 18-12-2002 у 08:16

Цитата:
Першим відправив користувач kristi
У мене є таке хоббі: коли я нікуди не спішу, просто прогулююсь вулицями міста (район Вірменської вулиці) часто люблю дивитись на людей, вивчати їхні рухи, вирази обличчя. Хочу вам сказати - картина не завжди втішна.
Так, звичайно, літом ще нічого, можна зустріти живих людей, а взимку!!!!!!!
Це просто жах, наскільки ми зазомбовані побутовими проблемами, потупивши погляд униз бредемо, невтішно похитуючи головами!!!!
І у всіх на обличчі посмішка вовка (лютий оскал!!!!)


NONE OF THEM KNEW THEY WERE ROBOTS

Круціфукс. - 18-12-2002 у 08:19

Mendel's machines replicate in the night
In the black iron prison of St. Augustine's light
He's paying the bills and they're doing him proud
They can float their burnt offerings on assembler clouds

With omega point in the sight
The new Franklins fly their kites
And the post modern empire is ended tonight

From history
The flood of counterfeits released
The black cloud
Reductionism and the beast
Automatons gather all the pieces
So the world may be increased
In simulation jubilation
For the deceased...

Spray-on clothes and diamond jaws
Wrinkles smoothed by nanoclaws

With my machines I can dispatch you
From this world without a trace
Our nostalgia ghosts are ready to take your place

Content-shifting shopping malls
Gasoline trees and walk-through walls

None of them knew...

I feel the grey goo boiling my blood
As I watch the dead rise up out of the earth
Try to hide from the lies as they all come true

Deus absconditus
Deus nullus deus nisi deus

I feel the grey goo boiling my blood
As the fenris wolf slowly bites through his chain
Try to hide the myth as it becomes a man

None of them knew they were robots

Buying an X or an O
In state craft tic tac toe
Cats game for Joe Blow

Post industrial bliss
A binary hug or kiss
Can be wrung from utility mist

They stole the great arcanum
The secret fire
Moloch found his gold
For the new empire
Once again
The necrophage becomes saint

Lindy hop around the truth
Jump back wolf pack attack
Slap back white shark attack
Swingin' up there in the noose
Jump back wolf pack attack
Slap back white shark attack

Phased array diffraction nets
From full-wall paint-on TV sets
Migratory home sublets
And time shared diamond fiber sets

Recombinant logos keys
Bitic Qabalistic trees

I feel the grey goo boiling my blood
As leviathan and his bugs freeze the sea
Try to save the world by immolating myself

From history
The flood of counterfeits released
The black cloud
The resurrection of the deceased
Automatons gather all the pieces
So the world may be increased
In simulation jubilation
For the builders
Of the body of the beast

kristi - 18-12-2002 у 10:30

Mendel's machines replicate in the night
In the black iron prison of St. Augustine's light
He's paying the bills and they're doing him proud
They can float their burnt offerings on assembler clouds

With omega point in the sight
The new Franklins fly their kites
And the post modern empire is ended tonight

From history
The flood of counterfeits released
The black cloud
Reductionism and the beast
Automatons gather all the pieces
So the world may be increased
In simulation jubilation
For the deceased...
Прокопію, а по українськи не можна????? Я анічогісінько не розумію!!!! Все життя вчила німецьку!!!
І розкажи мені, що тобі не сподобалось в тім, що я ходжу по вулицям та вивчаю людей. Доречі не тільки людей!! Знаєш маю таку звичку - беру пляшку пива (доброго) та йду собі містом (Вірменвька) звичайно лише в улюблених районах (Вірменська) і знаєш беру й навмисне задираю голову до гори!!! Спробуй коли небудь, дізнаєшся про вулиці на яких ти буваєш щодня багато нового та несподіваного, від нещадного стану балконів, які щохвилини зваляться тобі на голову, до класних наліпок на стінах!!
А щодо зазомбованих людей, то вони таки дійсно застигли, заглибились у тій своїй "БИТОВУСІ"(дурне слово, але точне)

kristi - 20-12-2002 у 11:18

Та ні Прокопію, ти не зрозумів!!!!!
Ото ми з тобою такі ще лишилися, а може ще й двійко якихось людей котрі є живими!!!!, а решту, саме про цю решту я писала, саме їх зажерла БИТОВУХА. Подивись навіть на нашу непробуджену (маю власне тих непозитивних людей, навіть напевно не таких як ти!!!!) подивись на них і подумай про наше майбутьнє!!!!!! Діти йдуть біля школи (їм близько 9 років) й курять сигарки!!!!! Ті, що вже трохи старші загрузли з головою хто в чому: одні в комп'ютері перетворюючись поступово на піввіртуальних людей, хто в алкоголі, хто в драпі, а хто щей гірше!!!! Можна знайти доволі небагато людей, котрі слухать джаз, ще менше, що слухають Гайдна, Моцарта, Бетовена. А решта слухають отих самодурів, котрі за допомогою одного таки трохи дорожчого синтезатора, та ще одного хлопаки за компом творять нам музику!!!!!(тьху, аж гидко!!!!) Ти знаєш у мене на роботі є директор, котрий грає на саксофоні. Так от ми часто сідаємо (я-клавіші, він-сакс, та Максим-барабани) і награємо собі прекрасні речі (в основному інструментальні)
А тепер глянь чим забивають собі вуха наші люди:" А я простила его опять опять опять" Мене просто вивертає!!!!
Доречі щодо музики класної: не хочеш піти в неділю на "Стабат матер" Концер о 18.00 Вхід бескоштовний в приміщенні філармонії

kristi - 23-12-2002 у 11:18

Привітики Прокопію!!!! Взагаліто на концерт я так і не потрапила, бот до ночі вивчала комп'ютерні мережі, стеки протоколів, мережеві рівне та інше!!!!! Хоча дуже шкода.:-((((((
Просили передати великий привіт Орлу і розказати мені дурному дівчиську про REM та дати послухати якісь класні касетки. А ще кажуть, що сам складаєш музику!!!! Оце цікаво!!!! Ну як здогадався від кого у мене така вичерпна інформація?????? Максим просто в захопленні від тебе!!!! Передавав тобі вітаня!!!!!!
Слухай з користувацькою панеллю у мене щось не виходить?!?!?!

kristi - 23-12-2002 у 11:46

Ти знаєш у мене доволі дурнуватий інтернет, тому в користувацьку панель він мене просто не пускає і я не можу прочитати тоті повідомлення!!!!! Якщо тобі не важко, зайди туди й напиши мені, що там таке є!!!! І взагалі я тут просто нічого зробити не можу!!!! Посмішки в текст вставити не можу, змінити шрифт не можу...... НІЧОГО У МЕНЕ НЕ ВИХОДИТЬ!!!!! Я ПРОСТО ЛЮТА!!!!

kristi - 23-12-2002 у 11:50

Ти кажи так, або ні або так
Або ні або так, а може ти знаєш як?
Мої тисячі флейт загубилися на весні
В ході нових атак
Ти кажи так, або ні або так
Або ні або так, чим тобі не любов?
Залишили нам день неонової весни
Здати сказали кров!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Відпусти, я благаю відпусти

kristi - 24-12-2002 у 08:17

Я НЕ МОЖУ ДАЛІ ЙТИ, поки не почую від тебе слів!!!!!! ХОЧА Б ЯКИХОСЬ!!!
Може ти заснув????? Тоді скажу тобі таке:
Вставай мила моя вставай, мила моя вставай!!! А ще
Неначе ляля в льолі білій ранкове сонечко встає!!!! Знаєш, щодо останнього оцього вислову, то у мене є така мрія, щоб хтось зранку дотулився до мого вуха й оце мені прошепотів та приніс запашної кави!!!!
Ну в мене сьогодні й настрій!!!!!! :-(*(*

Nazar - 24-12-2002 у 16:25

Шановні Крісті та о.Прокопій!
А то нічо, що ми (всі решта) перечитуємо це?:D
А якщо серйозніше, то в мене склалась паралель між Вами та іншими музикантами. Завжди коли перечитуєш історію створення якоїсь формації, то вони як правило знайомились через інтернет-форуми.
А що до філософії, яка вливається в поезію, що в свою чергу стає текстом музкомпозийії то зараз хочеться згадати мудрого Скрябіна з його "Шось зимно", особли коли мова йдеться
"то лід горів,
а тепер не горить...":cool:

Шановний Nazarе!!!

kristi - 25-12-2002 у 08:08

Прочитавши ваші тонкі натяки (а може й товсті) мушу визнати деяку вашу правоту (лише трішечки і це я про те, що переписуватись вдвох та обмінюватися теплими словами це зле) хоч я насправді так не думаю, і зараз я поясню чому:
1. Відкривши цю тему я очікувала, що такі люди цікаві, як ви будуть сюди хоч інколи заходити, та щось писати!!!! Але такого не сталося!!!! Чомусь????
2. Отожбо єдиною людиною, котра періодично щось там ще нашкребе мені у відповідь є лише Прокопій!!!
3. З другого боку, коли людина до тебе звертається - негарно ігнорувати її промови!!!!! Чи ви пропонуєте мені нічого Прокопію не відповідати?????
4. Зрештою коли бачиш гідного співбесідника, то розмова з ним нагадує тобі власноруч вирощену квітку, котру лелієш і плекаєш
5. Дотогож, як виявилося маємо спільних і дуже класних знайомих!!!!

А місяць наче човен, то вирина, то потопа

kristi - 25-12-2002 у 08:21

Ось бачиш Прокопію, присоромили нас з тобою, хоч ми нічого такого й незробили!!!!!! А щодо доступу в нет тут ти правий на 10000% я зранку, а ти вночі!!!! Ото класно.
Взагаліто знаєш мушу вибачитись, стиль мого спілкування напевне був трохи нескромним, але знаєш так іноді хочеться сказати комусь щось тепле!!!! Та й крім того я невважаю це за погане, нічого тут соромитись!!!! Мені наприклад дуже мало людей говорять щось тепле!!!!
може б нам просто якось зустрітись? (звичайно, якщо маєш час - хоча би в політехові)
Давай зустрінемось, але треба обговорити коли, бо впринципі я зараз ніби трохи свобідніша, бо в мене модулі, але може бути, що ти зайнятий.
На крайній випадок - Наш Спільний Знайомий повинен мати мої координати. Ну як ти собі уявляєш це ????? Притопаю я до Макса тай скажу йому: скажи но мені де живе Прокопій, бо ми тут хочемо поговорити?????
Щодо технічних проблем: для перегляду особистих повідомлень слід в Користувацькій панелі управління вибрати "Вхідні U2U" - має з'явитись список повідомлень, що прийшли. Справа якраз в тому, що моя користуваць ка панель не відкривається, я на неї клацаю, а воно нічого!!!!!!

І не питай мене чому наш час такий, коли навколо нас темна лиш вода!!!!

kristi - 25-12-2002 у 09:02

Люди, що твориться в світі!!!(Це я щось дуже патетично!!!) Я тут щойно забігла в інший розділ цього форуму, який називається наука, освіта, культура!!!! Йой боже мало волосся не встало догори дригом:))))))) Що вони там пишуть!!!! Ми тут хоч про музику, а вони!!!!! Мало того, що запустили нашу освіту к бісу!!!(ВИБАЧТЕ, ВИБАЧТЕ, ВИБАЧТЕ за ненормативну лексику) так ще й жаліються. Ось вони там про школи пишуть. а я тут згадала про музичні школи!!!!! Та це ж страхіття якесь. Що вони роблять з тих дітей!!! Вони ж їм на все життя відбивають охоту до музики (ну може не всім, але тим слабшим то точно!!!!) Я особисто мало сама не покинула музику в 7 класі, так вони мене дістали!!!!!

Nazar - 25-12-2002 у 11:39

Шановні!
Змушений був ще раз перечитати своє повідомлення, і знову не знайшов що я писав шо то погано коли двоє переписуються.
Але якщо ви там таке бачите то ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ!!!
Мені подобається читати ваші повідомлення, і можливо лише з вихованості попросив у вас дозволу їх перечитувати надалі.
І ще хтось (здається то був Мобі 99року) співав про те, як двоє сидять за столом навпроти один одного і на столі написано цифру, хоча один бачить її як "6" а інший як "9" і обидва праві.
Ще раз прошу вибачення за "грубий натяк".:cool:

Привіт привіт з ранкового Парижу!!!!

kristi - 26-12-2002 у 08:11

Я знаю, що тебе ще не відключили тому пишу швиденько, швиденько!!!! Я буду на кафедрі ІСМ о 11год і буду там швендяти до 11.50 бо далі у мене модуль, приходь швидше!!

Вельми шановний Nazare

kristi - 26-12-2002 у 08:20

Знаєш, якщо можна я перейду на ти?(якщо ні одразу заберу своє ти собі!!!:-))) Мені здається, що тут в цьому форумі зібралися надзвичайно вишукані люди, окрімтого дуже виховані та чемні!!! Отримую море насолоди від спілкування з вами!!!!
Але якщо ви там таке бачите то ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ!!! Не треба жодних вибачень, бо написав те, що думаєш, а як пише Прокопій: слово сказане відображає думку
Мені подобається читати ваші повідомлення, і можливо лише з вихованості попросив у вас дозволу їх перечитувати надалі. Ой це дуже мило:-)*)* але треба не лише перечитувати, а ще й писати щось у відповідь, а то виходить так, що ми з Прокопієм теревенимо, бо ніхто більше тут нічого не пише, а насправді нас всі читають!!!!! Зрадістю почула б твою відповідь на мою тему про школу та шкільне навчання!!!

Піду я у садочок і з горя наїмся хробаків!!!

kristi - 26-12-2002 у 14:06

Ось такий мій пречудовий ранковий настрій з ранково - затуманеного Парижу (вигадка моєї уяви) змінився похмурим, розпачливим криком стомленої, понівеченої, розбурханої пристрастями душі
ЛЮДИ ЯКЩО Я ЗАРАЗ ДАЛІ ПОЧНУ ПИСАТИ ПРО ТЕ ЯК МЕНІ ПОГАНО, ЯКА Я МИЛА І ЩО НІХТО МЕНЕ НЕ ЖАЛІЄ..... З А К И Д А Й Т Е МЕНЕ К А М І Н Н Я М!!!!!!
А взагаліто я мала написати щось зовсім інше. Так от пишу:
Любий Прокопію!!!!! Мені так соромно перед тобою, що я не знаю куди діти свої великі сумні очиська((((((
І справа в тому, що я ж була там, на тотій кафедрі ІСМ, але була там вочевидячки запізно!!!! Сама писала тобі, що буду об 11.00 але не змогла, бо коли прийшла здавати БЖД(безпека, якоїсть там діяльності, хай їй грець!!!!) то засіла там аж до 12. Так ось влетіла я на кафедру рівно о 12. Тебе я звісно не побачила (от дурепа, воно й не дивно, я ж тебе ніколи й не бачила). Ну принаймі чарівних рицарів там точно не було :-)*)* І найголовніше, що сиділа я там рівно 2 хв., бо далі мусіла бігти на модуль по Комп. мережах, до котрого я так довго і грунтовно готувалася, і який я так УСПІШНО З А ВАЛИЛА!!!. Через це дістала настрій, котрий ти зараз (точніше вночі, коли читатимеш оцю бриднюююю) спостерігаєш!!!!

Крісті!

Nazar - 26-12-2002 у 14:59

Хочу висловити свої співчуття, що до Твогїх ТИМЧАСОВИХ негараздів, бо дійсно ми всі вболівали за Вас, бо о.Прокопій (судячи з того як він виглядає на сайті) є дійсно кльовий і цікавий, тай навчання немаловажне. Але ще раз хочу наголосити на слові ТИМЧАСОВИХ, бо дійсно вірю в те, що твій настрій дуже швидко трансформується з матеріального в лірично-піднесений. :cool:

Worman - 26-12-2002 у 15:00

Вибачайте, що втручаюсь, але якщо вже згадали про хробаків, то мушу відреагувати. Отже їсти мене не тртеба! :) А щодо коментарів, то ситуація досить делікатна. "В цьому форумі зібралися надзвичайно вишукані люди, окрім того дуже виховані та чемні" , тому їм просто руки не піднімаються гамселитити по клавіатурі і вносити свої недоречні репліки в переписку особистого характеру і таким чином кремпувати когось своєю небажаною присутністю. Мушу визнати, що також перечитував цей розділ неодноразово, але не наважувався так от безпардонно впхатися.

"Я особисто мало сама не покинула музику в 7 класі, так вони мене дістали!!!!!"

А я таки покинув, у шостому, піаніно... Тоді хлопчисько як наново на світ народився. Закономірно. Навіщо мені в 12 років "впав" їх домінантсептакорд, коли друзі грають у футбол. :).
Вже згодом, коли зацікавився джазом, шкодував... Але це вже інша тема.

Любі друзі!!!

kristi - 27-12-2002 у 08:03

Звертаюся до всіх, хто пише свої репліки у цій темі, і можливо до тих хти їх не пише:
Л Ю Д И В И П Р О С Т О С У П Е Р О В І!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Але надзвичайно велику подяку хочу виразити Nazarові та Wormanові. Якщо чесно, після того як я прочитала ваші коментарі та побажання я захотіла жити, стрибати, співати. Мені стало так класно, що я зрозуміла, що не помилилась, коли написала, що дописувачі на цьому форумі виховані та чемні. Ви не просто чемні, ВИ СУПЕРОВІ.

Nazare

kristi - 27-12-2002 у 08:15

Так, звичайно ти правий щодо мого настрою, він звичайно зміниться, і можливо змінився ще тоді. Але ось знаєш, тепер я думаю, що це напевне я маю велику ваду та недолік виховання, бо так часто залежу від свого настрою. Ніяк не можу навчитися себе стримувати, не показувати всім, що мені погано. Хоча з другого боку, якби я це навчилася робити, то напевне це була б вже не я, а якась маска. Так, якщо я посміхаюсь і мені добре, то всі навколо відчувають мою посмішку, всіх намагаюсь "зігріти теплом хорошого настрою та оптимізму". Та коли маю поганий настрій - і жити мені не хочеться. Одного разу я вже казала своїй подрузі-психологу, що коли нам музикантам ставлять твір (ноти перед носом) ми мусимо намалювати з нього картину, навіть якщо там три ноти!!!
Але чомусь це я про себе та про себе(((
Напевне мені треба піти на курси підвищення рівня виховання (цього мені бракує). Попри те все ти у нас залишаєшся персоною невідомою, хоча я читала багато твоїх коментарів та відповідей. А от розкажи но мені як у тебе з настроєм??!!

Wormane

kristi - 27-12-2002 у 08:22

Щодо хробачків я страшенно вибачаюся, просто хотілося написати щось поетичне й нічого на думку не спадало:+)) З'ївши таку людину як ти я зробила би у світі велику трагедію та массові заворушення +)*)*, навіть цілі повстання (мене посадили би до в'язниці, катували та на електричний стілець)
А щодо музики покинутої в 6 класі - то може воно й на краще, може й на гірше. Ніхто тобі цього не скаже, бо що зроблене те зроблене, назад не вернеш. А з бажанням та цікавістю до джазу можеш й без музичної школи вивчити все що заманеться.

Буду завжди, ти так і знай.....

kristi - 27-12-2002 у 08:30

Нарешті я добралася до відповіді тобі, о незнаний рицарю, в блискучих латах та з прекраним конем, що ймення йому Росинант)))))
Мов сірничок припалений від сонця
День спалахнув, обвуглився, погас
Я піду спати, а ти читатимеш мою відповідь.
Знаєш якщо у мене вийде, то я підійду на каф. але нічого не обіцяю напевне, бо день сьогоднішній обіцяє бути напруженим. Ми з Максом повинні сьогодні купити шефові сорочку, в мене на 3парі модуль, далі репетиція, далі робота й таке інше. Щодо телефону та твого імейлу, то я свій телефон знаю, а твій емайл - ні!?!?!?!?
А залишати записки панові Василеві мені якось незручно. Тому напишу просто в прямому ефірі свій телефон (гадаю ніхто так особливо видзвонювати не буде ) Але дзвонити мені найкраще о 21.00 бо це час коли я точнісінько приходжу до дому. От і все...

Василь - 27-12-2002 у 19:55

Шановні друзі, Христина та Андрій. Тепер я розумію, чому ви сьогодні так шукали один одного в бажанні познайомитись. Наскільки я зрозумів ви сьогодні розминулись. Ну що ж, стає все більш цікавіше.

Шановний Nazar!

Worman - 27-12-2002 у 23:10

Отож бо.., не зовсім зрозумів, до чого тут "Людині притаманно помилятися" (якщо мій словник мене не підводить). І якщо Ви про себе, то чому говорите це мені... ? Але нехай. Може я не надто кмітливий. :(

Дорога kristi!

Worman - 28-12-2002 у 00:56

Маю великі сумніви, що моє несподіване зникнення могло б призвести до описаних тобою наслідків, оскільки не маю честі бути знаним і шанованим народними масами, та ще й у цілому світі. Навпаки, контроверсійність і часті провокативні висловлювання з моєї сторони спричинили доволі обережне ставлення загалу, з чого, власне кажучи, я неймовірно тішуся. :D
Після мого зникнення багато людей відчуло би неймовірне полегшення бо позбулися б постійної небепеки попастись на гачок мого чергового іронічного жарту.
:mad:

А друзі сприйняли б це, як чергову містифікацію в стилі Перфецького і після великої кількості спожитого алкоголю вели б суперечку про те, у якій з європейських країн я на даний момент знаходжуся і про колір очей моєї нової супутниці.
:cool:

Щодо музики... Мені здається, щоб бути добрим музикантом, треба присвятити цьому життя. Якщо розриватися між навчанням в "Політесі" і музикою, то нічого доброго з цього не вийде. Потрібно обирати пріоритети, щоб в результаті не бути дилетантом у всьому.
Ну але це залежить від того, яку ставити мету...

Nazar - 28-12-2002 у 12:47

Я проаналізував свою "вихованість" перечитуючи

", тому їм просто руки не піднімаються гамселитити по клавіатурі і вносити свої недоречні репліки в переписку особистого характеру і таким чином кремпувати когось своєю небажаною присутністю."

А про музику, так це від вже своїх вимог до особистості можна в пріоритетах масштабувати. Хіба обов"язково бути найвищим професіоналом в очах оточуючих? Можливо якраз вони всі не знають що таке професіоналізм? А що таке музика?
Практика звичайно річ потрібна, робота над самовдосконаленням може вимагати окремо виділеного часу, а може бути складовою повсяденного паралельного існування. НА мою думку. :cool:

Nazare!

Worman - 28-12-2002 у 15:40

Щодо більшості оточуючих, то ти однозначно правий. Вони недостатньо компетентні, щоб визначити рівень професіоналізму. Але для мене це не основне. Йдеться про особисті амбіції і самореалізіцію, врешті про думку обмеженого кола компетентних осіб, котрі здатні об'єктивно оцінити твою працю.
Чому більшість молодих львівських рок-музикнтів після декількох вдалих концертів, а в кращому випадку, демо-записів зникають зі сцени? Та тому, що в наших умовах вони не мають жодної можливості на цьому заробити. Все створюється на самому лише ентузіазмі , але потрібно ж із чогось жити. В результаті маємо багато талантів, які сидять глибоко в андерграунді, та врешті-решт лишаються цього "ровера", а професійного рівня досягають тільки одиниці.:(
От і маємо дискусії про смерть українського рок-н-ролу, але проблема, на мою думку, не в музикантах...

Nazar - 29-12-2002 у 11:38

Цитата:

Якщо мати справу з генієм, тільки тоді є шанс, що всі "компетентні" люди зможуть зійтись на об'єктивній оцінці. А чи можна ставити собі за мету "я хочу стати генієм"?


Діоген жив в діжці - він хотів стати генієм чи був ним?
Що до вдаряння головою, то стіни будує наше збочене сприйняття і їхня міцність(як і наявність дверей) є абсолютно віртуальною та для кожного також абсолютно іншою.

Хто такий геній?Що таке бути генієм в музиці? Хіба придумувати нові напрямки осмислення акорду? І хіба майстерність це професіоналізм?
:cool:

Сьогодні знову я ... Повернулася до вас!!

kristi - 30-12-2002 у 13:47

Хочу вам сказати таке - я досить довго не заглядала на цю тему, тай не було часу (зустріч з Прокопієм.........) Але тепер перечитуючи усе це хочу повідомити вас, що я таки довилася свого, ця тема перетворилася на справжню суперечку професіоналів!!! а може й ні, але таки точно шалених прихильників музики!!!!!
Щоправда ви всі забули про мене і навіть ніхто не помітив моєї відсутності!!! Але то пусте!
ЛЮБІ ДРУЗІ ВІТАЮ ВАС З НОВИМ РОКОМ!!!! НЕХАЙ УСІМ ВАМ ВІН ПРИНЕСЕ РАДІСТЬ!!! І НЕХАЙ МРІЇ КОЖНОГО ЗБУВАЮТЬСЯ

Сумно, нудно.... І хочеться удвох!!

kristi - 30-12-2002 у 13:56

Привіт сонечко Андрійко!!!!
Якщо сьогодні прочитаєш це повідомлення подзвони мені.
А щодо теплих слів - я не можу вимагати від когось теплих слів, думаю що коли ти захочеш мені їх сказати, то скажеш!!! Я ж завжди прислухатимусь пильно!!! Ти знаєш мені було так прикро, що я не була свобідна в неділю. Зате у мене з'явилась купа тем, котрі я хочу повідомити спочатку тобі особисто, вислухати гору твоїх заперечень і лише потім розказати людям. Тут мається на увазі тема про вираження почуттів.
До речі з НОВИМ РОКОМ!!!!
ХОЧУ ТОБІ ПОБАЖАТИ ТЕПЛА Й ЛАСКИ В НОВОМУ РОЦІ, А ЩЕ......
ЩОБ ТИ ЗНАЙШОВ ТЕ ЩО ШУКАЄШ!!!
Доречі, де святкуватимеш новий рік???
Я сьогодні збираюся бігати й шукати всякі бздури в магазинах для прикрашання своєї оселі!!!
Незнаю мені чомусь так сумно, бракує тепла і ще хочеться забитися на піддашшю з людинкою та слухати шум дощу!!!!!!
Нажаль у мене немає ні піддашшя ні людинки!!!!!

Юрій Сєров - 31-12-2002 у 00:39

Поки в мене не було нета тут така дискусія... :o
Усім ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ.
Музика це добре, але ВИЩЕ ПРАПОР УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ :), поки він ще є (маю на увазі спорт :) )

Юрій Сєров - 31-12-2002 у 01:28

Отче а ви православний чи греко-католик? Бо кажуть у православних - целібат :(

Всіх поздоровляю з 31 грудня!!!

Круціфукс. - 31-12-2002 у 08:06

Бажаю всім приємного та безтурботного часу в місцях за вибором з приємними людьми та речовинами!

...

Не треба слів

kristi - 31-12-2002 у 08:28

Ку-Ку-Ку
А я ось де!!!!! Ти є я знаю точно.

Отче)!)!

kristi - 31-12-2002 у 08:34

Ти знаєш, я тут щойно зайшла в головний корпус й уважніше подивилась...
Виявляється там немає левів, ніяких, ніде й ніколи не було!!!!!
Тож зустрінемось під тотими ліхтарями!!!!)))))))
А це тобі електронна квітка
@;--;--;-- @;--;--;--; @;--;--;--; @;--;--;--; @;--;--;--; @;--;--;--; @;--;--;--; @;--;--;--;
Точніше навіть не одна

Падав сніг на поріг

kristi - 31-12-2002 у 08:57

Доречі про сніг, його там таки трохи нападало. Підозрюю, що ти сидиш дома й з вікна дивишся на вулицю, так от коли виходитимеш, вберись тепліше, бо там таки зимно!!!! Я зробила велику помилку й вибігла з хати напів вбрана, тепер про це шкодую!!!!

Nazar - 31-12-2002 у 13:20

Зараз дуже би хотілось вам всім написати слова пісні Дивних про Сніг, але вона набагато краще би підійшла не буквами, а музикою. Тому поставте собі її хто має...
В ній і про сніг який смішно падає, і про романтику, яка заважає думати про все крім неї, тембр голосу говорить про неймовірну ніжність і тепло і ще багато всього приємного паралель якого добре лягає з цією перепискою...

Шкода, що не можна вставляти пісні...

Привіт Nazare

kristi - 2-1-2003 у 12:50

Привітики!!! Як пройшло святкування Нового Року?
Ти знаєш щодо романтики, то нею можна насолоджуватися, навіть тоді коли просто вийдеш на вулицю, виставиш носа на зустріч сніжинкам, вони легенько приземляються на твій ніс й щекочуть шкіру своїм легким доторком. Романтику можна знайти усюди, в тиші, в мовчанні, в спогляданні лиця знайомої й дорогої тобі людини, в доторкові рук, в подихові.............
Але найголовніше тут те, що потрібне лише бажання й класний настрій, й тоді можна насолоджуватися з усього!!!!!
Знаєш, коли думаєш про якусь одну людину, всі почуття дуже загострюються, починаєш оцінювати навколишній світ інакше....
А можливо на мене просто напала меланхолія.

Шукай в телефоні мій слід....

kristi - 2-1-2003 у 12:58

Привіт.... Андрію....
Ти кудись пропав, знаєш навіть твоя мовчанка перетворилася для мене в тортури.
Хоча з іншого боку, можливо для тебе це просто якийсь відпочинок.
А взагалі знаєш, я напевне зараз буду писати всяку бридню, бо настрій у мене нікудишній.
Я чекала твого дзвінка, зайшла в інтернет, бо думала, щось напишеш, але....................

Nazar - 2-1-2003 у 13:22

Дивні, "Зернятко" (Виконувати дуже ніжно).

"Тілько той хто любить той живе
Чуєш зернятко черешневе
То ж люби мене так ніжно як
Тебе люблю я...

Хай шо має бути то буде
Ти повір кохання не пройде
Я від тебе пташетко мале
Моя мила я не втечу ніде...

Ти її до себе пригорни
Хай все зара буде як колись
А як троха шось сумна вона
Ти їй посміхнись...

Шо говорю я послухай ти
Тілько час свій
...
Як під боком маєш десь її
Поцілуй її..."

Взагалі то хтів написати про меланхолію згадавши цитату Мартіна Гора (бек у Депеші) що меланхолія то майже синонім до романтики (це коли мова йшлась про стиль "Нью романтік"), але то би виглядало ніби небачу нічого романтичного...

І це просто так, щоб підримати тебе.



Nazare!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

kristi - 2-1-2003 у 13:40

Ти знаєш, твоя підтримка просто супер. Кожен раз як я пориваюся й пишу якусь дурню, ти пишеш у відповідь щось таке дуже миле, приємне й тепле!!!!! Я невстоюю й посміхаюся, й мій препаскудний настрій як рукою знімає!!!!!!! Ось я вже й посміхаюся :-D, хоча про кохання чи любов то для мене болюча тема..... Тож давай не ятрити рани. Впринципі це(кохання) прекрасно, шалено, але боже як боляче воно робить іноді, ледь встигаєш виповзти з одного розчарування вже потрапляєш в полон до іншого. Та не буду писати більше нічого поганого, бо знову хтось..... скаже, що я писимістка.

Nazar - 2-1-2003 у 15:06

Дякую, що Ти це бачиш теплим.

А про песимізм ледве зміг відбитись від маси думок, тому напишу саму останню.
Згадай собі "Алхіміка" Пауло Коельо, щоби він зміг повірити надії однієї бракувало...

А про почуття (особливо про найтепліші), хотів би написати цитату з Євангелії від Івана:"І Він сказав йому - не бійся!"...

"Коли ти смієшся тобто радієш,
Неначе кіт примружуєш очі
Нічого навколо небачиш.

Коли ти плачеш тобто сумуєш
І сльози очі заливають
Нічого навколо небачиш.

Коли не смієшся і не плачиш
А так собі на правій і на лівій ніжці скачеш
Сонце б"є в очі - рукою їх від сонця закрий
Нічого навколо не бачиш
Отже ти зрячий...
Отже ти зрячий..."
(Мертвий півень "Коли ти смієшся"-"Ето"(Лірика).


:cool::cool:

А жаль моє серце гризе....

kristi - 3-1-2003 у 11:31

Привітики Андрію!!!!
Хоч якісь слова від тебе.... це вже прогрес.!
Ти знаєш я вчора просто розмовляла з психологом про свої відчуття до тебе, про нас, про твою мовчанку. Вона сказала мені таке: можливо тобі потрібен час, щоб побути на самоті, подумати про.... Сказала мені, що я мушу дати тобі цей час.
Так сказав психолог, а я просто....... Не знаю... І все мені не миле, ніщо мене вже так не тішить, й погода добиває своєю засмученістю та плаксивим дощем......
Не знаю, чи то писати тобі щось далі, чи просто замовчати... НЕ ЗНАЮ......
Ти потрібен мені як ковток свіжого повітря.....

Nazare

kristi - 3-1-2003 у 13:11

Напевне люди, що є коло тебе - щасливі. Маєш напрочуд класний смак до писання чогось такого "милого, теплого, й пухнастого"
Доречі, чого це тебе не влаштовувала моя проповідь в розділі Освіта, наука... (шось там ще я вже не пам'ятаю) Якщо чесно я в тому розділі просто розгромлюю їх всіх, жодної лояльності. До тогож то писала я вчора, з препротивним настроєм, я озвіріло гамселила по клавіатурі й вийшло ось таке собі повчання "Мономаха дітям":-)))
Помічаю за тобою, що ти є людиною більш лояльною, гуманістичною....теплою. Я так не вмію... Іноді лють переповнює мене й хочеться висказати їм всім.....
Ого, я вже тепер виглядаю яко справжнісінький монстр(хе-хе-хе)

Nazar - 3-1-2003 у 14:53

Шкода що нама смайлику "я почервонів"...
Том Йорк (Radiohead) якось відповів на закид що до його меланхолії, що "рамки, які керують вашими вчинками у вашому світі відрізняються від моїх. В мому світі їх просто нема, в мому світі це весела музика, адже я точно знаю - що таке весело. Шкода що не можу перекласти на вашу мову значення слова весело.."
Власне це я згадав коли перечитував твій запит що до мого несприйняття твого бачення навчального розділу, бо в я писав не про твоє повідомлення, а про тему загалом. Вибач що Ти мене невірно зрозуміла.

"...і поправляти годинник на шосту
щоб ти не питав у ві сні
чого в тебе коси вологі...
У цьому місті..."
(Очеретяний кварк "Місто")

Ще одне шкода що неможливо вставляти музику...

А в Тебе дуже добра "вада" замічати хороше в оточуючих - це зміцнює тепло будь-якої натури...

По настрою цитати про сніг та Різдво

Nazar - 8-1-2003 у 10:32

„Забудьте в серці горе чорне
Беріть до рук весільні квіти
Хай радість душу Вам огорне
Христос родився ви славіте...”
(Марічка Бурмака „Ой не квітни весно” „Христос родився”)

„Тепла срібна ніч зупинить час,
Рік старий благословляє нас,
І здаля
чути немовля
В перший раз...”
(Дивні „Глянь на мене” „Новорічна”)

„Променисте намисто вдіває світ – йому сталася новина
Нині свято на Землі наших батьків – Святий вечір земле моя
Поклонися низько та на небо поглянь вже вечірня зійшла зоря
Діва Марія Сина родила Святий вечір Земле моя...”
(Гайдамаки „Свят вечір”)


„...сметана зоряних корів.
Падає. Сніг на землю падає.
Згадую.Знов тебе я згадую...”
(Юля Міщенко „Сніг”)

„Десь у небі грайливо сяють зорі
Птаха ніч накрила все крилом
Сивий вітер виє у тополях
Білий сніг пада за вікном
У Різдвяну ніч...”
(Мандри „Різдвяна ніч”)

„В давньому світі була новина
Діва Марія Сина принесла
Шляхом розбитим Його повела
В світ скам”янілий Боже Дитя..”
(Вій „Чорна рілля” „Різдвяна балада”)

„Сніг упав
обложив
сни
Сніг..
Сни відбулись – заблукав
День – сніг...”
(Щастя „Сніг”)

„... дарую тобі білий сніг – бо як не дарувати
Тепер ти пам”ятаєш шо зима то зима
Кольорова зима, чорно-біла зима...”
(Скрябін „Мова риб” „Осінь-зима”)
„Дивитись на зиму через шкло кльово так самому в хаті
Скоро Різдво – Миколай бородатий
Скоро українці будуть співати не просто так без причини
Будуть колядувати Миколай бородатий..”
(Плач Єремії „Миколай бородатий”)

„Спи Ісусе, спи, очка зажмури
Над Тобою Твоя Мати
буде Тебе колисати
Спи Ісусе, спи маленький
Спи серденько, спи...”
(Колядка, Еутерпа(Скрябін, Чубай та друзі) „Наше різдво”)

„Зима - святкова пора
ялинки друзі розкупили – шампанське розливають
Знов дивлюсь – навколо сніг
Пора брати дівчат на нарти
І їхати в гори
Бо навколо зима
Сідаємо в поїзд та їдемо в гори
Та місимо сніг
На дворі зима
Різдвяна пора
Сідаємо в поїзд, співаємо
Бо надворі зима...”
(Джек О Лентерн „Гори”)


Ще раз Всіх з Різдвом Христовим!:cool:

Сьогодні знову я...Повернулася.

kristi - 8-1-2003 у 10:37

Привіт Nazare!!!:-)))))
Ти знаєш я так давно не була тут на форумі, що навіть скучила за всім оцим...
Хочу тобі сказати, що мені подобається підбадьорювати людей, бо коли я бачу, що якась дуже класна людина соромиться (а може просто не хоче розкрити) своє власне, суперове "Я", якось намагаюся допомогти!!!!
Я звичайно не кажу, що ти соромишся, але впевненості, шаленої впевненості в собі - ось чого я тобі бажаю!! Мусиш пронести цю впевненість крізь усе життя, і як би тобі іноді погано не було, не можеш змінитися.
Наскільки я переконалася, ти є людиною дуже чуйною....Отож таким й залишайся!!!!!

Люби отче....Ми....

kristi - 8-1-2003 у 10:50

Як бачиш, точніше, як читаєш (ой - читатимеш) я все таки це написала :-D
Вчора я так і не сотворила жодного дива в поліфонії, хоча спромоглася докінчити задачку по гармонії (ой виходить віршик хе-хе)
Зате я сотворила тобі пустелю, в котрій страждатимеш сьогодні (виглянь у вікно - оце вона, твоя, точніше моя пустеля)
Заразом вона стане й моїм місцем для страждання, бож не бачитиму тебе аж 24 години...
Гріхи твої були тяжкими (хе-хе) тому й кара тобі відповідна, знатимеш як насміхатися над бідним маленьким пухнасто - волохатим чудом (це я!!!!).
Коли читатимеш останнє речення вимовляй його таким голосом, як оце я ним жартую (таким собі бармолейковим)
Отож пишу тобі я сьогодні одні нісенітниці(хе-хе-хе)

Nazar - 8-1-2003 у 10:56

".... я впевнено уникаю суперечок..."
Ян Гілан.:cool:

Іще хтось живий тут є - Ура!!

kristi - 8-1-2003 у 11:02

".... я впевнено уникаю суперечок..."
Ян Гілан.<Рисунок>
Це ти про що???????????????????
Щось я напевне зранку погано прокинулася, бо чомусь не зрозуміла..

Nazar - 8-1-2003 у 12:07

То я словами лідера "Deep purple" пояснював своє бачення поняття "впевненості". "Коли здаєшся - не завжди програєш" - додав він.

Коли живеш в циклі "пізнання" то кожну несвою думку сприймаєш не воююче, а пізнаючи світ очима інших. Виховання тут відіграє не головну роль, як і пріоритети, хоча все пізнання нанизуєш саме на них....

Gusenichka - 9-1-2003 у 01:10

Сонечко моє! Я дуже рада, що знайшла тебе і тут :) Тепер ми будемо зустрічатись ще більше, навіть у віртуальному просторі. Чекаю тебе на роботі!!! З нетерпінням!!!! Чмок в носик :):P

Gusenichka - 9-1-2003 у 23:53

Пухнасто-волохате чудо! Сьогодні я це чую.......... не перший раз! Я обіцяла щось приємне.......
Живи в реальному світі і мрії здійсняться!!!
Чмок тя в нос!!! (як і обіцяла)

Gusenichka - 11-1-2003 у 21:58

А чай був смачний..........
Шкода, що ви не пішли з нами :)))

Василь - 12-1-2003 у 13:54

Визнаю як модератор, я втратив контроль над цією темою. Однак, тим цікавіше.

Прошу вибачення за нескромне питання: але хто така Гусеничка? Чи знаю я її?

Ага - переходьте від натяків до повноцінних повідомлень

Андрій Пелещишин - 12-1-2003 у 14:02


Цитата:

Цікаво, які висновки робитимуть для себе інші читачі цього обговорення - враховуючи те, що останні N днів вже Троє дописувачів перейшли на спілкування натяками, зрозумілими лише їм трьом (а в деяких випадках і їм незрозумілими) +)))

З'явилась я.... й розтавлю крапки над І

kristi - 13-1-2003 у 07:59

Прерш за все хочу повідомити вельмишановних модераторів про певне суперове покращення якості форуму й суперові нововведення. Дуже мені подобається отой новий смайлик, що скаче там маленьким приємнющим невгамовним чудом.
Також шановні модератори, запевняю вас, спробую повернути спілкування в цій темі на зрозуміле.
Щодо особистості Гусенички - не знаю, це напевне нечесно розкривати таємницю інших, але гордість розпирає мене і тому я скажу:
Василь Володимирович ви її не знаєте, оскільки вона є ведучим й найкращим психологом світу :-)))))))))

Люба Гусеничка

kristi - 13-1-2003 у 08:03

Звичайно мені супер приємнюще читати твої милі, теплі повідомлення, але такими ми можемо спілкуватися й не обов'язково в неті!!!!
Ти краще розкажи нам:
Чому одні люди намагаються зробити кривду іншим.
Звичайно я розумію, що є багато поганих людей на світі, але що вони отримують від того: якесь психічне насолодження чи що

Для тих хто зрозуміє :-)Р)

kristi - 13-1-2003 у 08:07

Заплутані стежки
Прозора межа
Вогненна криниця
То твоя душа!!!!
І в небо до Бога
Твої молитви

Привіт отче

kristi - 13-1-2003 у 08:12

Побігла я до вікна ливитися на собаку, що так класно підморгував, але такого у себе за вікном чомусь не знайшла :-( Було там багацько псів, котрісь танцювали вальс, декотрі прогулювалися під ручку й вдавалися до теологічних дискуссій, однак твого не було...
Зате знайшла я за вікном премилу компанію сніжинок, що злегка пролітали в повітрі й весело обговорювали останні новини, а ще у них був дуже класний сміх (хі-хі-хі) Такий собі веселий й безтурботний :-(хі)

Nazar - 13-1-2003 у 09:48

"Відсутність будь-чого набиває йому ціну. Так і кохання, відсутність якого слід розцінювати як дарунок Божий, бо воно все одно прийде, але прийде вже до безтями бажане, на яке вже ви зможете дивитись з роплющеними очима й почати усвідомлювати всі його багатства...."
(пан Левко, напевно бомж, зустрів в метро, сподобалась україномовність та ерудованість, наверху пригостив пивом - виявився філосом)...


А коли я можу взнати чи можна мені записати цитату?:saint:

Gusenichka - 13-1-2003 у 21:07

Тепер я крапки буду ставити.........
Про найкращого психолога в світі, це перебільшення!
Тема про кривду.......... це безмежна тема, як і про любов, і про щастя, і про сенс життя........
Давайте, щось більш конкретне
А це жовте чудо мені теж подобається :sing:

Твоє серце розтопилося від моїх оченят

kristi - 14-1-2003 у 08:05

Сонечко Люля!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Очевидно прочитавши мою справжню думку про тебе як про найкращого психолога в світі (А ТАК ВОНО НА СПРАВДІ І Є, Я бачила що ти робиш з дітьми!!!) ти очевидно перестала сердитися. Я ще раз прошу в тебе вибачення за свою вчорашню поведінку, але деяких речей ти не знаєш й тому тобі видалася моя поведінка такою поганою. Розкажу при зустрічі :-)
Чмок тя в нос

Nazare

kristi - 14-1-2003 у 08:13

Звичайно я не вважаю свої слова настільки величними й цінними, але
НАДАЮ ТОБІ ПРАВО
взяти всі мой слова, що тобі подобаються
собі за цитати
Затверджено (гриф й печатка)
14.01.2003 Підпис закарлючка
Тепер вже ти знаєш 8-))
А ще я дуже рада твоїй появі ось тут. А ще мене вражає твоя невідома сила силенна цитат про кохання, напевне є ти людиною романтичною й глибокою

А я тобі у відповідь українською

kristi - 14-1-2003 у 08:25

Привітики мій невідомий незнайомець з незрозумілою мовою, що пливе тобі з вуст 8-?

На землі так мало тебе
На землі є стіна

Та раптом світло відбило у вікні відображення того, хто стояв й дивився на тоті кумедні сніжинки. Це було таке собі миленьке сотворіння природи, в міру потворне, але по - своєму дитяче, й щось в ньому було таке, що змушувало всіх посміхатися при погляді на нього. Було щось в цьому злегка іронічному розрізі рота, котрий при посмішці ставав горизонтально - вертикально, в цих зеленкаво - синювато - сіруватих, невідомо якого кольору очах такого, що всі хто дивився на це чудо не могли зрозуміти що їх приваблює в цій маленькій (зовсім некрасивій) дівчині

Якщо хтось не зрозумів, то це продовження розповіді, така собі повість розбита на кавалки (читай попереднє моє повідомлення про сніжинки й песиків)

Давайте поговоримо про.....

kristi - 14-1-2003 у 08:29

Про те, що є людським існуванням. Для чого ми існуємо, що є сенсом нашого буття

Отак мене сьогодні на філософію потягло

Nazar - 14-1-2003 у 09:06

Я як людина віруюча напевно стримаюсь від коментарів на цю тему, бо відповідь на них лежить в сенсі самого християнства, тому даруйте за мою відсутність в майбутньому....:saint:

Gusenichka - 14-1-2003 у 22:42

Так, так........... і що ж Такого я роблю з дітьми? Маю надію, що не дуже знущаюсь........
На тебе я, зрозуміло, не ображаюсь, і вчора не дуже-то ображалась........ хоча апельсини, це смачно :)
А ти так нічого і не розповіла сьогодні.......
І знову глобальна тема, сенс життя.......... почитай Франкла........

Піду я від вас в.... Монастир

kristi - 15-1-2003 у 08:38

Тільки но я намагаюся розпочати якусь тему, розворушити ваші сплячі розуми, як Виииии..............
Один (о.... П.......) взагалі мовчить, інша (Г........) відбивається від мене (просто таки відмахується) незрозумілими книжками (коли ти мені його даш, то я його прочитаю), а ще один, котрого я вважала своєю групою підтримки, справжнім другом (N....) закривається в середині себе, наче мушля й радить мені заглянути в глибини християнства.....?????8-(((
І тому........ Я заливаючись сльозами йду ...........бреду....... в монастир (тут я драматично розводжу руками, як в театрі, падаю, моє лице виражає величезну світову скорботу, з очей капають сльози. Нагадує сцену Анна Кареніна й потяг)
Моя смерть, як філософа, буде тепер все ваше життя вас переслідувати!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
(Звичайно від цього ви зітхнете з полегшенням)

Запрацювала група підтримки

Nazar - 15-1-2003 у 09:48

Ціль: недопустити походу до монастиря Любої Христинки.
Основні засоби: позитивні емоції, посмішки, повне розуміння.

Теплий день, дихати треба
Дивитись у вир очей сліпих
Хижий вітер хмари несе
Бавитись бажання над усе....

Сплять янголи, сплять янголи там...
("Сплять янголи" Небесна копалина)

І ше, ми ж з тобою не одна людина, а дві (уявляєш!), і тому "Amicus Plato sed magik amica est veritas"(Здаяться Арістотель до Платона), тому думки можуть роздвоюватись, але це не означає , що якщо вони рухаються не в одному руслі, то вони не рухаються паралельно.

І ще. Якщо тобі буде сумно з якихось об"єктивних причин, можеш про себе повторяти віршик:
"Я маленьке тамагочі,
Тому сміло кажу в очі
пішли......."
(Четвер №15)

Вище прапор української романтики!

Gusenichka - 15-1-2003 у 20:32

м-да............

А-Гааааааааа заметушилися, злякалися!!!

kristi - 16-1-2003 у 08:22

Люба моя групо підтримки!!!!!!!!!':D'
Я страшенно рада за те, що ви такі є. Звичайно з моїм походом в монастир я ще напевне почекаю, заради таких як ви це варто зробити (бо в монастирі заборонені відвідини). Хоча звичайно декотрі люди (Гу.......) наперед знали, що це просто погрози, тому обмежилися звичайнісіньким м-да. Але ви ПРОСТО ГЕНІАЛЬНІ!!!!!!!!!!!!!!!:sing:

Напевне я поспішила з відміною....Монастиря

kristi - 17-1-2003 у 08:07

Заходжу в нет, лечу, біжу, спотикаюся до компа, влітаю, на ходу скидаючи з себе одяг (верхній:куртка, шапка), нехтую ранковими сніданками, тортиками й т.д.......а в неті....... П У С Т О Т А.
Жодної тобі відповіді, й моє самотнє повідомлення плентається й вештається нетом, як розбитий,покинутий усіма титанік
Люди.........не замикайтеся в собі :yawn:......спілкуйтеся, обговорюйте різні важливі й неважливі речі...... але не мовчіть!!!!!!!!! :yawn: :yawn:

Nazar - 17-1-2003 у 09:35

"... однак знаю
на цих поржніх вулицях нічого не шукаю
просто втікаю сам від себе
В своїй уяві знову йду до тебе
Тому, що хочцу поєднати дві розірвані частини,
Одного цілого, ніжного та сильного
чорного та білого
Можливо я смішний,
можливо я занадто романтичний
Такий однаково знайомий та однаково незвичний
Все просто -у моїй душі горить багаття
Але я хочу помовчати
Тепер ти маєш щось сказати,
Катя:
-Понад хмарами...
-Зорі парами...
-Розсипаються, розсипаються...
-Понад росами верби з лозами...
-Колихаються, колихаються...
-Місяць світиться...
-Срібло сиплеться...
-Діамантами, діамантами...
-Вітер дується...
-Хлопці журяться....
-За дівчатами, за дівчатами..."
(Тартак спільно з Катею Чілі)

Страшенно мені подобається

Gusenichka - 17-1-2003 у 22:11

Забула про тортики?????? Це мені почулось........ ці тортики тобі скоро будуть снитися....... так, так, я забула, краще 22 родзинки :P

Nazar - 18-1-2003 у 11:34

Дякую, отче, бо й самому вже хотілось зацитувати правила форуму...

Хоча я за курагу і термос зел.чаю:D

Шановна Гусеничка, а чи можна щось сказати і до нас, простих смертних, дати таку собі (безкоштовну:2cents: ) консультацію що до дописувачів. У Вас же склалась якась думка?:saint:

Gusenichka - 18-1-2003 у 19:15

Що ж, дуже приємно, що на мене звернули увагу на цьому форумі і не тільки Христинка. Завжди готова до спілкування, хоча, не думаю, що тут комусь потрібна консультація, хай і безкоштовна :)

Шановні любі друзі

kristi - 20-1-2003 у 08:08

Нажаль, нажаль, нажаль, але я знову повернулася...
Як бачите не втрималась... Не знаю кому там потрібна консультація, бо ми тут усі цілком нормальні (моя особиста думка), хоча можливо усі окрім мене.
Любий отче - ми усі, а зокрема й я, чекаємо на з'яву обіцяного вами тексту...:rolleyes:
Хотіла вас усіх привітати зі святами, чи то пак з закінченням тих свят, бо як на мене то я уже не можу більше святкувати.

Привітики Nazare

kristi - 20-1-2003 у 08:45

Думаю щодо консультації то ти трохи перестарався. Але знаючи Люлю, можу тобі сказати - вона у нас суперовий психолог, хоча більше полюбляє бути просто людинкою. Я вже тут скільки прошу її провести зі мною якісь тести, чи то пак гіпнози спрямовані на виправлення моєї жахливої особистості, однак нічого крім обіцянки заспокійливих пігулок, чи то гальмівних, не отримала. А діагнози мені вже поставили...

Nazar - 20-1-2003 у 15:46

"...моєї жахливої особистості..." - це ти дарма!
В мене з отцем недавно була u2u переписка, де мова йшлась про аватари, але зокрема там влипла теза про бачення іншими власного "Я". Так ось - ти суперова! Заміть, що це абсолютне заперечення слова жахлива! Той жахливий ворог БРАК ЧАСУ заважає більш конкретно виразити свою думку, і заставляє відноситись до форуму не як належить, а скоріш як до чату. Фу! І тому він не підсумовує хід думок, а виражає лише їх тимчасовий тік, без жодних висновків!
Власна думка - це не просто так, це етап чи вірніш процес, який включає різні етапи шляху отримання кінцевого результату.
Якщо питання стосується творчості, мені завжди хочеться подивитись на світ очами автора твору. Це, як правило, люди, яким є про що сказати, звичайно, якщо їхня не замкнена сама на собі, а скоріш метод донесення інфи, чи світобачення до оточуючих. А це, як рпавило так і є.
В процесі набуття своєї думки бачення інших людей даної теми (загальноприйняті тези) є скоріш не опиральним моментом, а темою досліджень, в наслідок яких я опираюсь на власне світобачення цього моменту. Термін ЕТАП найбільше підходить до мого тимчасового бачення теми. Питання культури для менеє постійним етапом. Важко при цьому мати якусь конкретну думку не залізши всередину, не вивернувши назовні предмет дослідження. Власне його узгодження з сьогоднішніми тенденціями почуттів частіше всього лишаю на самотік. А там - інтуїція, внутрішня віра, деколи якісь прагматичні факти скеровують їх в якусь шуфлядку сприйняття. І вже це внаслідок створює бачення, чи то відкриває очі. Але чи впевнений я, що очі відкрились сме в потрібному місці мого теперішнього сприйняття, можливо є якісь набагато краєвидніші позиції, бачення з яких є значно ширшим. Тут троха заважають самодостатні думки інших. Бо якщо вони пройшли такий самий етап, а місце прозріння в них було більш вдале, меньш заангажоване стереотипами...

В розділі про рок музику отець Прокопій сказав фактично те саме:"Музикою, поезією, літературою, кіно - взагалі мистецтвом. Знайомлюсь з новим мистецтвом - відкриваю для себе нові думки та ідеї, розширюю границі того, як і про що можна мислити, де і коли бачити красу. З власного досвіду, весь час я стикаюсь з творчістю, яка змушує мене переосмислювати, а в декількох випадках - докорінно змінює погляд на світ.

Легше дивитись на цю тему, коли фундаментальним архитвором являється віра в Бога.Тоді все просто: ахроматична кртинка біле - чорне, стоїть перед тобою як дитяча розмальовка, і ти нанизуєш через свою свідомість чи то вносиш хроматичні тона вже не кам"яній основі...:saint:

Gusenichka - 20-1-2003 у 23:09

Цитата:
Першим відправив користувач Nazar
"...моєї жахливої особистості..." - це ти дарма!

Як я з цим погоджуюсь!!!! Більш сонячно-милої, по дитячому безпосередньої особистості я, напевно, не зустрічала ніколи!

Якщо питання стосується творчості, мені завжди хочеться подивитись на світ очами автора твору. Це, як правило, люди, яким є про що сказати, звичайно, якщо їхня не замкнена сама на собі, а скоріш метод донесення інфи, чи світобачення до оточуючих. А це, як рпавило так і є.

Я от зараз читаю одну книжечку (Макс Фрай "Книга для таких как я") так от, він пише (це виключно його думка, хоча і дуже цікава) про існування трьох фокусів з дзеркалом, якими повинен володіти кожен письменник. 1 фокус: покажіть мене коханого у всій красі; 2 фокус: покажіть мені який я поганий; 3 фокус: покажіть мені мене іншого, і по можливості, краще ніж я є!"
от і все, що ми хотіли б побачити в творі :)


Спочатку напишу для усіх моїх любих співрозмовників разом

kristi - 21-1-2003 у 08:18

Перш за все хочу подякувати за ваші теплі слова, що зігріли мені душу й по ранковому ніжно замотали мене в тепле одіяльце. Такий собі тепло - зігрівач на цілий день.
Можливо я біжу сюди в нет не тільки тому, що хочу почитати ваші шалено - прекрасні відповіді, а й тому, що ви в мені залишаєте заряд на цілий день - такий собі тепло - емоційний поштовх для життя й діяльності
:sing: :sing: :sing:

Тепер лише для тебе, мила Люля

kristi - 21-1-2003 у 08:21

Дяку ще раз за соняшне миле дитя. Коли прочитала твою відповідь, згадалася ти мені в своїй суперовій шапці з бамбонами, й захотілося піти поплакатися тобі на плече. Як ти тоді й казала, маю трохи проблем, однак це не тема для обговорення. Не забудь сказати Андрієві за книжки Козлова, чи там кого ви мені обіцяли
Чмок тя в нос. (шкода тут нема смайлика, що цілується)

Я не автор, але...

kristi - 21-1-2003 у 13:29

Привітики Nazare!!!!!!!!!!!!
Перш за все вітаю тебе знову з появою у нашій темі!!! Це все(тобто твоя поява) супроводжується звучанням гімну, труб та фанфар. Ту-туруру-ту-ту.
Тепер щодо твого супер-монологу в котрому насунулися одні думки на одні(маю наувазі зачепив ти багацько тем). Як прочитав: я не автор, але.. хочу поділитися з тобою ось чим:
перш за все за своєю профессією я є виконавцем, а точніше інтерпритатором. І звичайно я рідко заглядаю в очі авторам. Але тут є один момент, котрий, незнаю чи відчувають всі, але ті, що концертують відчувають точно. Так от:
на якомусь сотому концерті ти вже забуваєш, що сидиш вже не в класі, а на сцені, кудись дівається твій страх і т.д. Тобто до чого я це все веду. Сяйнула мені в голову така ідея - поділитися з тобою переживаннями під час концерту. Так от налаштовуйся на хвилю :P
Значить так, всі побутові труднощі уже позаду (невивчені ноти, трудні пасажі, страх перед залом та перед публікою) Все це я вже давно пройшла в дитинстві й тепер на це вже не реагую. Так що ж залишилося?? А залишився зал й публіка. Маєш в собі тисячу ниточок й намагаєшся протягти їх між собою й публікою Ось ти відчуваєш як публіка завмерла, приготувалася наче до стрибка перед твоїм шаленим пасажем, ось вона зітхнула з полегшенням від того що ти надто засумував. Ось це є також дуже важливим моментом, адже автор пише твір, жбурляючи його наче листа в пляшці в море, а виконавець власне його й розпечатує, перечитує, пропускає через себе й виносить до всіх інших.

Відповідь отцю Пвокопію

kristi - 21-1-2003 у 13:36

Як бачиш любий отче я виконала свою погвозу й пишу тобі ось так :lol:
Щойно навиписувала Nazarові цілу купу своїх думок, які ти з гідністю рознесеш на клаптики (я в тобі не сумніваюся :P
Але оскільки ця тема набиває вдалої севйозності, то щоб твохи возвядити мізки, пишу тобі ось це. (Ти ж знаєш що я бути севйьозною не можу)
І якщо в наступні декілька днів мене не буде на фовумі, то знай, мене з твіском вигнали звідси за повушення пвавил спілкування :lol: :lol: :lol:
Однак мені буде дуже вас бвакувати, тому ти замовиш за мене словечко????????

Порада дісному членові отцю Пуокопію

kristi - 22-1-2003 у 08:09

Можливо з ортографічними помилками у мене трохи є проблем (неподобство для академіка), однак порада моя тобі, любий друже, буде такою:
уважніше читай мої повідомлення. Там йшлося не про щось узагальнене а саме про конкретний випадок, коли є автор та інтерпритатор!!!!!!!!!!!! :P :P :P :P

Десь пропали любі друзі

kristi - 22-1-2003 у 09:02

Десь пропали любі друзі
Й стало сумно нам тут всім
Відгукніться любі друзі
Бо сама не маю сил
Відбиватись від тотого
Нерозумного отця
Що так часто мене дражнить
й не жаліє моїх сил (і своїх також)
Ой який жах - це перший вірш написаний мною на загальний розсуд, але шановні мої друзі (Люля та Nazare). Якщо ви не почнете писати сюди, то отець мене зітре з лиця землі. Ви подивіться що тут твориться - я з відчаю пишу вірші (якщо цей жах можна так назвати), отець мене тут ображає!!!!
А В И М О В Ч И Т Е???????????????????
Спасіть й допоможіть...........
Останній крик душі що у відчаї :yawn: :yawn:

Не такий страшний отець як його малюють. Діти...

Nazar - 22-1-2003 у 19:57

Дух позитивізму в нелегкій битві з страшним ворогом отримав невеличку тимчасову перемогу, але ворог вже знову готується до битви. Ворг цей - час (Точніше брак часу).
Отож, відсвяткуємо цю маленьку перемогу. По-перше, Люба Крісті, вищезгаданий дух не бачить нічого заперечливого йому в тому, що наше мовчання спонукає тебе переосмислити своє відношення до поезії, більш того - вдаритись в неї:). Напевно коментарі твого шедевру з моєї скромної персони будуть зайвими, бо мене не раз закидують в необ"єктивному висвітленні своїх думок, кажуть, що я завищую свою думку щоби оточуючим легше лягало на вуха. Але насправді я є такий, і не я винен в тому, що у всьому бачу хороше:saint: (той смайлик про мене) :D. А вже з того випливає, що спілкуюсь лише з суперовими людьми!
Шкода що ми не зустрілись ні на Дударику, ні в Ляльці на Далі. ..
Аеродинамічний політ настрою в верх з метою його реінкарнації та консервації для подальшого використання в денний, вечірній і частково в нічний період з відкладення векторних слідів для наслідування оточуючими. (щойно спробував перечитати це речення і сам здивувався, що не розумію його змісту:D ).

Ворог вже підтягує сили і готує нову битву...

Отож, вітаю Крісті з черговим званням, бажаю ще більше бути Я та невірити у всілякі там пустелі!

До всього хору додам ще й свій:sing:

По завершенню війни дамся чути знову!

Вельмишановний Nazare

kristi - 23-1-2003 у 08:12

Підозрюю, що ти вже вирішив тут не з'являтися й тому мої слова поринуть в нікуди...
Однак моя світла пам'ять про тебе буде змальовувати твій образ й я спробую спілкуватися з тобою уявним. Так от...ні в ляльці ні на дударику я не була (на дударику був Прокопій) за що мені страшенно прикро й соромно - мала купу інших справ. Але бачиш який ти - ти залишаєш мене саму, наодинці з страшним, кликасто - зубастим ворогом (хоча він ще й до того всього досить гарно виглядає). Як можна залишити таке беззахисне сотворіння саму??:rolleyes:
Однак у мені всередині є тисячі невідомих мені ресурсів, котрі спробують перемогти ворога не справжнім боєм, а хитрощами (усмішки, моргання... і вуаля - ворог здався) :lol: :lol: :lol: :lol: :lol:
Дуже шкода що не можна вставляти в форум свій голос, боюся що читають це все що я пишу дуже серйозно. Тому порада - читати весело, з посмішкою й всекими жартівливими інтонаціями

Любий отче

kristi - 23-1-2003 у 08:17

Рада вітати знову знайомого мені ніжного, милого й теплого отця Прокопія. Простягую тобі віртуально руку для примирення, хоча ми й не сварилися ніколи, але сподіваюся що нашій жартівливій війні прийшов кінець. Обидва табори переможені й переможці, закидали одне одного квітами й лімузинами ;) ;)

Nazar - 23-1-2003 у 17:50

Змушений був ще раз перечитати декілька своїх останніх повідомлень, бо так і не зрозумів де я проявив тиранію, чи то пак дав натяк, що покину поле бою. Не знайшов... Але раз мене вже поховали то буду потихенько викопуватись:D.
Але якщо ви хоч раз перекинетесь лімузинами то мені не буде скім спілкуватись та обмінюватись настроєм.:D
Не про те я.
Ви тільки вчитайтесь наскільки є актуальним на цей розділ, час і місце автор наступних рядків:

Світло обгороджене стрілами кінчиків крові
Війна захопила відстань об місяць
До кохання верніться золотими словами засипте під ранок
Ненажеру схоронено камінням сточеним часом безкрилим.
(Олег Калитовський(Калич) Отже сьомий крок глибокого відбитку вічністю залито)

Напевно слід перечитати ще раз.

Питання до Крісті: оголосіть свої роздуми на тему Я і імпровізація.

І не смію нагадувати, але сьогодні витік термін написання розрекламованої анафеми про пошуки філкаму Отцем Прокопієм.

Ну що, буду продовжувати розкопуватись далі... :lol:

Добрий ранок моє.....

kristi - 24-1-2003 у 08:08

Неначе ляля в льолі білій
Ранкове сонечко встає
Ось з такими словами вітаю я тебе (віртуально)коли ти прокидаєшся. (Трохи не вийде бо ти внеті)
Приношу тобі ранкового гарячого чаю, пар ще йде з горнятка й аромат розливається повсюди.

Добридень Nazare

kristi - 24-1-2003 у 08:19

Я знову перепрошую, якщо трохи суворіше написала тобі нібито ти кидаєш нас, бо твої слова:
По завершенню війни дамся чути знову!
наштовхнули мене на цю думку. Ти в жодному разі не тиран, ніколи ним не був і не будеш.
Тепер щодо закидування лімузинами: ти не переживай ми будемо закидуватися іграшковими, тож єдине що ти зможеш зробити це прийти до нас в лікарню де ми будемо лежати з Прокопієм з переломами й продовжити всі наші дискуссії вже на вербально - зоровому рівні (але це звичайно найгірший варіант, а найкращий........ ще не знаю, однак живі ми будемо точно):D :D
Тепер щодо теми: Я і інтерпритація. Знаєш напевне з іншим повідомленням тобі відповім бо це дуже довга тема й я маю її добре обдумати, щоб ти не перичитував тисячу якихось незрозумілих слів, накиданих одне на одне з ледь вловимим змістом

Nazar - 24-1-2003 у 19:25

Крісті!
Мене також слід читати твоєю жартівливою інтонацією, бо в інакшому випадку я буду виглядати так, ніби знаю про шо говорю, чи пишу:lol:
Тут сьогодні пан Ю.Шаріфов в телефонній розмові проанонсував майбутню вечірку в Ляльці, яка поки носить робочу назву Рілекс-паті, то має бути не гопанка (жодної кислоти!), а така собі дуже романтична нью-ейдж - ексідджез настроєна паті. Казав, що суперово туди йти на побачення - атмосфера буде романтично зближувати. Але то поки проект, тому нікому ні-ні:lol:

А про імпровізацію можеш писати навіть дуже багато слів, в них жиш істина, а не в зжатій обдуманій фразі, навіть якщо би кожне слово в ній мало би цілу купу значень, і не потрібно перекладати на мою мову, пиши для себе, так простіше поясняти почуття.

І ще десь зникла "Люля", тобто Гусеничка...

І на остаток хочу поділитисьтим, що зара мене переповнює:

"...Ніч заступає
Палюче сонце
І заступає
Розважливими словами
Якусь дуже сумну мелодію
Я вже нічого
Крім тої ночі не бачу
Та тільки чую
Як десь далеко далеко
Поза іі руками
Поза її вустами
Поза її очима
Раптом залопоче крилами
Червона трава
Довго літає над нами."

Так спроквола надходить
(Гр. Чубай)



Привітики Nazare

kristi - 27-1-2003 у 08:10

Дуже мене зацікавила тота вечірка. якщо можна хоч натякни дату.... Бо Шаріфова я чула лиш один раз але мені сподобалось, навіть дуже.
Щодо Люлі, то я підозрюю що вона нас залишила на завжди. Страшенно я переживаю цю втрату, але не можу нічого зробити (хоча я її бачу кожен день, тож з усіх я напевне найщасливіша.)
Тепер щодо інтерпретації: розумієш у світі існують навіть закони інтерпретації - академічна, камерна й таке інше. Можу тобі називати різних відомих виконавців типу Гоффман, Гілельс, Ріхтер та інші й описати який з цих виконавців якого стилю притримується. Але це зновуж таки буде просто лекція. Я ж не притримуюсь жодного стилю, бо в дечому вже маю власний. Все залежить від музики котру граєш. Якщо виконати треба класику, то звичайно - хочеш не хочеш схиляєш голову перед правилами й канонами. Однак я полюбляю більше імпрессію - тобто імпресіоністів. Далі ж звичайно йдуть усі стилі модернові. Але початком мого, власне мого, виконавського світогляду стали саме вони - добрі старі імпресіоністи, а зокрема Дебюссі.
І тут звичайно найголовнішим є те що виконую я його так як відчуваю. Програю всередині себе, витворюю свої кольори, образи, краски. Навіть часом буває що для потрібного настрою й цілої п'єси можу згадати собі якусь маленьку деталь, цілком несуттєву, але згадую й (клац) ось воно - потрібна мені фарба, потрібний дотик.

Nazar - 27-1-2003 у 20:02

Про ту вечірку - то сподіваюсь що пан Юрій сам напише цими днями, по попередніх даних це планується десь в перших числах лютого.

А відносно музики, то ми напевно з різних сторін дивимось на число "9". З мого боку це "6", тобто імпровізація це якась смачна частинка інтерпретації, де виконавець дає волю своїм почуттям що його переповнюють на даний момент, виказує своє незалежне ставлення до відомих нотних рядків, дає запитання і частково відповідає на них, не боїться сперечатись з геніями та самм творить свій космос, малює своє небо, заселяє собою всесвіт. Головне не піддаватись на смаки оточуючих і твердо вірити у свій світ. Таке не раз спостерігається в джазі, хоча самі джазмени не раз сковуються, обтягуються рамками професіоналізму та не раз піддаються фобії виглядати банально. То нове, щозаставляє переосмислювати своє ставлення, важко робиться, коли попередньо обдумується, бо розум мусить бути абсолютно пасивним перед відчуттями, він не мусить їх редагувати та вставляти якісь корегуючі підходи. Не варто також в цьому випадку будувати третій поверх на другому, бо з другого він є очевидний і повністю прогнозований розумом. І знову ж розум старається не порушити схему гармонії, і навіть не усвідомлює що почуття - це більш абсолютна гармонія. Розум створює настрій, і вже ним відчиняє двері сприйняття, а почуття говорять що то зайве, що ті двері показують якусь маленьку панорамку і формують дотичність лише до органів дотику, ігноруючи органи зору та слуху....

Приземлився....

Люди і птахи: хто з них краще може описати почуття польоту? Напевно птахи, бо вони незалежні від ненажери часу....

Нема тут смайлика я в шоці...

kristi - 28-1-2003 у 09:18

Твій опис просто шедевровий - у мене напевне так не вийде. Все що ти написав є просто супер я з тобою цілком згідна, але.................
Ти трохи не зрозумів про що я писала. Ми з тобою не зовсім так розуміємо слова - інтерпртатор,інтерпретація, виконавець і імпровізація. На мою думку ти трохи плутаєш інтерпретацію з імпровізацією...В професійній музиці термін інтерпр. означає: коли сидить на сцені людина, виконує якийсь твір, грає дуже близько до тексту(не можна змінити жодної ноти) але при цьому вносить щось трохи свого в чисто звуковому моменті. Тобто ноти точно авторські а він може нам лише запропонувати своє бачення цієї музики, а точніше навіть не музики а якихось маленьких. двояких моментів. Він пропонує нам свій стиль. Але задум автора є досить чітко окресленим.
А імпровізація це всі ті прекрасні слова які написав ти.
Так от я писала саме про інтерпретацію!!!!!!

Сумно, нудно і хочеться удвох

kristi - 29-1-2003 у 07:57

Та... хочеться удвох з кимось поговорити, бо сиджу я на цій темі сама самісінька. Ну що ж буду писати сама до себе!!!(((???***........
Шановний пане Nazare а я вже бачила афішу про тоту парті........ тож я вже знаю коли вона відбудеться!!!
Навіть спробую туди потрапити. хоча нічого не можу сказати наперід

Закликаю духів....з'явіться

kristi - 30-1-2003 у 08:19

Ну що ж духи, напевне вам треба дати шанс.
Прошу запропонувати власну тему для розкрутки, шановний пане отець. Ми всі її охоче підтримаємо(тут йдуть оплески, всі звернули погляди на трибуну на якій щохвилини має з'явитися отець.)

А трибуна пуста...всі чекають теми...

kristi - 31-1-2003 у 08:42

Звертаюся до шановного отця або до не менш шановного Nazara.!!!!
Оскільки всі мої спроби запропонувати вам якусь тему приводили до трагічних наслідків (тут і тема про сенс буття, тема про зло й добро, навіть доходило до того що декотрі особи збиралися в монастир!!!!)
ТОЖ........ Прошу вас вийти на трибуну й запропонувати щось для обговорення......
(ОПЛЕСКИ... не вщухають)

А ми їх з тотої требуни - мітлою

kristi - 3-2-2003 у 09:37

Отих всіх запрошених невідомо ким академіків, саперів і старперів. От ми візьмемо їх всіх з трибуни мітлою і зметемо.
Я попросила не їх всіх а всього лиш дві постаті. Невже так важко виконати моє прохання - поставити на требуну дві постаті - 1 - отця Прокопія, 2-Назара.???????

Nazar - 3-2-2003 у 14:46

А чо - кльові чуваки повиходили на сцену, а Ви їх мітлою. То не дуже справедливо, бо вони окрім аплодисментів хотіли напевно щось про музику сказати... Але менше з тим - мітлою то мітлою. Хоча якщо зачіпати мій асоціативний ряд, то в мене до цього виникав один образ кобіти з мітлою, вірніше на мітлі - то Маргарита Булгакова, тепер буде два. Якщо можна, то я підкріплю його описовими епітетами з розділу про кіно (автоописами) для кращого закріплення.

І хтось в розділі про рок-музику сказав що музика нічого не повинна. Крапка. Важко не погодитись, якщо знайти спільне значення слова музика. Така, якою її бачу я, все таки щось повинна.. Дві крапки одна за одною. Повинна відповідати за настрій, повинна бути доступною при любому завантаженні мозку і повинна бути потемі. Повинна гармонізувати, створювати гармонію між органами чуття та мозковими звивинами що ними керують, повинна заповнювати до такого почуття ситості і всім тим приносити задоволення. Інша річ вона неповинна всім вищезгаданим вантажити автора та в подальшому інтерпретатора чи виконавця, давати їм волю без всіляких рамок, рахуватись з особистостями і дозволяти їм бути собою. Фахівці напевно мене не сприймуть, бо все вищевказане це як ода непрофесіоналізму з ігноруванням загальноприйнятих тез...:saint:

Жоден камін не попав в ціль і тому живий-здоровий можу продовжувати

Nazar - 4-2-2003 у 21:27

Цитата:
Першим відправив користувач Отець Прокопій
За свій настрій відповідає лише слухач. Справжня музика не змінить початковий "настрій", а принесе натхнення.
Цитата:


тут власне йшлось не про настрій в лапках, а про той що диктує залежність від себе. Гадаю що не потрібно ставити декілька крапок після того, що музика таки змінює настрій. Вона впливає на слухача хоче він то усвідомлювати чи ні, вносить свої корективи в його емоційне сприйняття, малює своє бачення. яке складає якусь певну залежність настрою від почуттів. Хіба ж вона не викликає хоч якихось почуттів? І хіба ж не почуття формують Його Величність Настрій? І хіба в кінці кінців натхнення не відзеркалюється в понятті піднесення, яке в свою чергу аж дуже дружить з Вищезгаданим?
А може ми просто по інакшому розуміємо дивне словосполучення "Справжня музика" і тому говоримо про одне, омиваючи його з різних мисів?
...

Отже, уявімо собі найвтомленішу людину на світі, яка понад усе хоче заритись-закопатись поміж простирадлами і заснути як ведмідь в берлозі - без жодної здатності до концентрації. Орієнтувати музику на людей, що вже майже не здатні нічого сприймати?
Чи Ви маєте на увазі, що будь-яка музика обов'язково має "працювати" і як повністю фонова...
Цитата:


Власне. Музика мусить бути різною. Абсолютно. І вконцептуальному плані також. Фонова музика також може сприйматись. Шум лісу чи хвиль також музика, то що різні інструменти та Автор.
Почуття рілексу також поєднюється з музикою, принаймі в мене. І працювати вона також мусить, бувають ж моменти коли вже зупиняєшся іі зовсім не маєш сил, але щось тебе підштовхує і ось вона перемога!

Так тему ми знайшли, а тепер...

kristi - 5-2-2003 у 08:16

Хочу вас привітати з виходом на трибуну але тепер запрошується до слова голова засідання, ой ні-ні лише заступник голови, чи то якийсь другорядний представник, ну щось в тому роді - Яяяя.
Так шановний Назаре - я не пропонувала себе на роль кубіти на вінику, бо ніби не є вже аж такою відьмою, хоча...;) ;) Однак напевне не зможу зрівнятися з панною Маргаритою бо вона була красунею. Я може радше підходжу на наш стандартний образ баби Яги. Хе-хе-хе.
Тепер шановні дискусанти - дуже класно й добре що ви зачепили саме цю тему - що є музика. Але я поки що втримаюся від коментарів, хочу послухати ваші думки ще трохи.
Тепер отче Прокопію хочу ознайомити вас з правилами виступу на трибуні:
1.в коллегу камінням прошу не жбурлятися!!!:D :D
2. При виході на трибуну прошу починати з вступного слова, а не одразу в бійку.
3. Прошу оголосити свою концепцію спочатку, а не роздирати слова сусіда на шматочки.
4. Прошу не користатися чужими фразами для критики, відповідайте власними!!!
5. Про миття рук, залишання різних гострих й тупих предметів за межами трибуни, а також про неможливість внесення сирих, або трохи підпсутих овочів за межами трибуни я думаю ви знаєте.

Nazar - 5-2-2003 у 08:46

Дякую за захист. твоя підтримка підвела мене на ноги та наштовхнула на декілька цікавих думок. Але і тобі, вельмипривельмишановна Христино також не слід ігнорувати своїх думок, сосбливо коли ті родяться квітами. Чекаю коментарів.

Нєееее

kristi - 5-2-2003 у 14:29

Я ще трохи помовчу, мені дуже цікава ваша дискуссія. А оскільки я ще й до того всього здала в консі останній іспит, та ще й який. Це був іспит з історії фортепіанного мистецтва та виконавства. Тож я тепер щей розумна!!! Маю великий багаж усіляких закручених термінів типу - естетика виконавського стилю, академічне, салонне, сецесійне виконання. Й таке інше .... ги-ги-ги.
А оскільки я не є занудною - марудною то я й помовчу, а то почну я жбурлятися в вас усіма цими термінами й ви швиденько повтікаєте. Он уже Прокопій одного разу це бачив...й чув. Так він потім з образою в голосі сказав що я навмисне вирішила його завалити... Хе-хе.

Nazar - 5-2-2003 у 15:10

Та чого, можете валити, воно нам корисне для загального розвитку, це навіть буде виглядати так по-християнськи та щедро.
Хоча я не знаю чим би то можна було б завалити Шановного пана Отця:lol: , так що пишіть та не інтригуйте, а то Отець десь зник...:(

Але ж на те вони й вищі ешалони!!

kristi - 6-2-2003 у 08:10

Щоб у них була коррупція!!! Ги-ги-ги.
Ну так, так я тоді трохи перегнула палку, хоча...

Так...тепер голос з трибуни, чи зза трибуни

kristi - 6-2-2003 у 08:15

Так шановні опоненти, чи то пак люди котрі тут висловлюють свою думку, чи думки. Ось я читала всі ваші думки і склалося у мене вражіння, що ви пишете про одне й теж при чому намагаєтеся одне одного заперечити. Тобто у вас обох є величезне, шалене, безмірне почуття до музики, причому з знаком + - великим й жирним!!!!!!!
Й описуєте ви кожен раз свої почуття до музики тільки з різного боку.
Чому б вам просто не визнати що музика для вас є все - найбільше й найпотрібніше!!!!

Nazar - 7-2-2003 у 17:22

Цитата:
Першим відправив Вельмипришановний академік Отець Прокопій
... і закладують в людину можливість виникнення послідовності почуттів, яка до того була би незародженою і могла б не прийти сама.

Все-таки суперово сформульовано, хоча троха сприймається як натяк... Але в принципі про те саме йшлось коли згадувався асоціативний ряд. Таке саме завдання могла би нести і фонова музика - будувати блок-схему почуттів аж до повної інкарнації сприймальних можливостей та можливого залучення нових чуттєвих формул сприйняття музики. Всетаки музику найкраще зуміє зрозуміти її автор але і тут бувають откровення і коли вони приземляються то самі дивуються....
А так абсолютно згоден з Крісті, навіть писав про то коли йшлось про миси.

Gusenichka - 8-2-2003 у 00:55

Я тут подумала, і вирішила повернутись.....
Причини зникнення і появи пояснювати не буду.......
Я знову з вами, хоч не обіцяю, що часто і багато :)

Микола Журавель - консервація туману...

Nazar - 8-2-2003 у 10:16

Є якась частина світу де пріоритетне лідерство несуть романтично-філософські камені світобачення. Вчора їх відчув, споглядаючи художню виставку фотографії у Дзизі. Дуже пройняли, навіть впустили в середину роботи Миколи Журавля. Його їдеї здались мені дуже близькими, гадаю був би з ним знайомим то знайшов би спільну мову як з однодумцем. Він консервував туман з річки в шкляні слоїки... Цей ритуал захоплює своєю загадковістю та багатозначністю, дає можливість пройнятись солодкими мріями, оживають цікаві образи, формуються сюжети щось між Л.Українкою та ранньою філософією Скрябіна. Цікаво...
Незнаю, чому пишу це саме в цьому розділі перериваючи дискусію, можливо це якийсь пошук у відповідь на запитання "...хто ми є?". Можливо... Просто подобається ділитись приємним з оточуючими.

Всім привітики, я повернулася після маленького уікендику

kristi - 10-2-2003 у 11:44

Знаєш Назаре коли я задумувала цю тему, то брала за основу музику "Океану", вона тоді мене переповнювала, однак тепер моє ставлення й мій світ трохи дістали якусь тріщинку, а можливо якеийсь новий вітерець заніс в світ мій нові мотиви.
Перш за все хочу розповісти про одну чудову книжку й саме тепер, коли я її читаю мені здається що вже тоді моє якесь глибоке підсвідоме знало, що ця тема буде називатися саме так. Так ось читаю я зараз філософську книгу "Світ Софії" - точніше роман про виникнення філософії. Уяви собі маленька дівчинка ставить запитання "Хто я є?" та "Звідки взявся світ?" Й спробує їх пояснити починаючи з початків, витоків філософії. Я ще правда щойно почала читати її - однак враження колосальні. Й тут раптом ти ставиш такі самі питання - тому я думаю тобі буде корисно її також прочитати.

Nazar - 10-2-2003 у 16:28

Дякую Крісті, ще не читав, гадаю що буде цікаво та чекаю твоїх вражень. Хочу повернутись таки до дискусії.
Дискусія - це не лише пошук компромісу, для мене це закріплення або заперечення вже існуючих знань та старання зрозуміти всі точки зору. Тому напевно прийшов час визнати, що я мотивуюсь баченням простого слухача, яке таки мусить відрізнятись від поглядів музикотворців. Облишу поки що розгляд предмету "Справжня музика" і зупинюсь на "музика очами незаангажованого її творенням слухача" чи вірніше вухами.
Якщо би я творив музику, то не був би оригінальним, стиль її був би сумішшю багатьох точок зору, в основі хотів би залишити найліричніші прояви української ментальності та вже на них би будував ланцюжок емоційних переходів аж до найвищої точки, яка би вловлювалась вже після прослуховування. Не викликав би навмисне штучного бажання переслуховувати її ще раз, так само як і бажаня зрозуміти її автора. Не видумував би простий почуттєвий сюжет, кожна сцена мала би бути предмет для роздумів з бажанням імпровізації. Найцікавіше би було тим, хто би її виконував. То була би одна композиція незалежна від часу, хоча тут вже з"являються перші рамки - таки часовий простір обмежується об"ємом аудіоносія. Вона закінчувалась би не крапкою, а комою. Динаміку би також поєднював різнопланову - від симфонічної тактовності до ритмденсу. Виконання живе та синтезоване, поліфонія - від текучої сцени. Переходи між стилями арт-альтернативні, дещо по формулі би нагадували готику та електронний джаз. Голосові інструменти, чи то вокалісти так само по ході почуттів. То би була українська п"єса як львівське бачення старозавітньої Пісні пісень та притч Соломона просинтезованих через львівську поезію та інші почуття з втіленням різновікових ідей. навідміну від Пінкфлоідної стіни мотиви були би різні але так само під різними точками зору. Почуття би фігурували таки теплі та романтичні але без притаманної романтиці утопії. Думав про філософію - згадав про орган. Також був би, лише не ДжонЛордівський, а якийсь скоріш парковий та солодкий. Такий собі солод кави без цукру.
Таки зашироко написав. Візьму це повідомлення за базове, як зміст, і постараюсь в майбутньому більш детально поділитись думками.
А та виставка в Дзизі буде тривати до 23 лютого.

Гм-м-м-м-м

kristi - 11-2-2003 у 08:18

Що я на це тобі можу відповісти, та й чи чекаєш ти відповіді. Гадаю що швидше ні, аніж так. Щось напевне глибоко тебе схитнуло й розплескало всі твої почуття, бо в твоєму монолозі багато виплеснуто різних почуттів

Дорогенький Прокопію

kristi - 12-2-2003 у 08:01

Христинка коли читала той другий абзац сама зрозуміла що то також для неї, враховуючи нашу не дуже приємнющу дискуссію через посередництво телефону. Хоча на це тобі Христинка відповість ось що: напевне те що ти написав є в тобі всередині, однак в реальному світі воно у тебе так не виходить й часто після наших дискуссій мені здається що ти мене не те що не слухаєш, навіть не чуєш!!!!!!!!!!!!
:( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :( :(

Nazar - 13-2-2003 у 19:34

Отче!
Якщо Ви перечитуєте це повідомлення, то напевно нічний місяць осяює прорубок вікна Вашої келії. І напевно саме час розібратись, навіть дати волю своїм почуттям та написати, якуж то музику би творили Ви.
А про плагіат, то я зразу повідомив що не був би оригінальним. Хоча жодного разу не чув згаданої Вами музики, якщо маєте - поділіться при нагоді. В мене зара суперрровий настрій, і саме він не дозволяє з Вами сперечатись в будь чому, спонукає скоріш визнати Вас всебічно правим! Але Ви не розслабляйтесь, він може змінитись і тоді прийдеться порушити якесь з правил Крісті та рвати Ваші повідомлення на кавлки.:cool::sing:

Nazar - 13-2-2003 у 19:53

Дорогенька Крісті!
Мені чомусь це заложилось як догма, що люди коли пишуть - вони таки вивільняють свої почуття, а ось коли є лайф-спілкування, то воно їх тримає в рамках буденності, і вони тому виглядають гіршими, ніж в віртуальному світі. Але то одні і ті самі люди! І якщо їм легше висловлюватись не наживо а в позачасовому спілкуванні, то з ними треба спілкуватись саме так. Тоді вони вільні від обтяжливого сьогодення і тоді вони дійсно геніальні.:saint::rolleyes:

Шановний, вельмишановний, дужесильношановний Назаре

kristi - 17-2-2003 у 08:07

Я підозрюю що своїм повідомленням ви хотіли натякнути мені на чиюсь персону, однак варіанти тут можливі. Всеж я підтримую думку, що людина котра пише щось у віртуалі мусить бути напевне ще більш оригінальнішою в реалі. Можливо навіть не оригінальнішою а більш напевне....(не можу підібрати слова).....гммммм.....А можливо я й не права, можливо праві ви. Однак що я хотіла сказати це те що не обов'язково нет дає звільнення. Це те саме, якщо ви залізете в панцир черепахи, сховаєте голову й будете казати, що воно вам дає свободу, що ви вільні!!!!!!!!!!!!
Можливо ви будете незгідні з моєю аналогією, тому вперід, пишіть не соромтеся
:( :( :( :( :( :( :( :( :( :(

Nazar - 17-2-2003 у 09:24

Жодних натяків ні на які персони. Я майже завжди, що думаю - те пишу. Дякую за вельмипривельмого, приємно себе таким відчувати:D:saint: . Брак часу видумує все нові та нові форми лаконіки...
Отче, як би то з Вами зустрітись на сповіді? Бо вже дуже шочу послухати ту Вашу підбірочку...

kristi - 19-2-2003 у 08:11

Рілля що прагне борони
І мокрі сплакані ворони
І муж який не вборонив
А ждав від мене оборони
Оксана Забужко

kristi - 21-2-2003 у 08:01

-Лікаре, лікаре
-Зупинка дихання, несіть реанімуючий пристрій
-Заряд на 200
-------------------------------
-заряд на 300
-------------------------------
-час смерті 8.00
-------------------------------------------------------------------

Користувач Олесь - 21-2-2003 у 09:37

Цитата:
Першим відправив користувач kristi
-Лікаре, лікаре
-Зупинка дихання, несіть реанімуючий пристрій
-Заряд на 200
-------------------------------
-заряд на 300
-------------------------------
-час смерті 8.00
-------------------------------------------------------------------


8:01
-Лікарю, з'явилося серцебиття!

kristi - 21-2-2003 у 15:37

- ні лікарю, то помилка. Жодних признаків життя.
-сповістіть рідним та близьким

Шамани - також цілителі.

Nazar - 21-2-2003 у 16:49

В деяких племенах вони зупиняли серцебиття, їх тіло опускали в спеціальний розчин, а свідомістю вони могли проникати на велику відстань та попадати в якийсь дивний світ, потім повертались назад...

Отож, настрій людей мандрує світами, падає в прірви та провалля, піднімається на височини та вершини, літає поряд з птахами та старається зрозуміти німу мову риб десь в глибинах океанів, але однозначно Він повертається в рідний дім та ділиться враженнями зі своїм господарем.
Мій мені відкрив очі на багато моментів, над якими не задумувався до його подорожей. Вчора мій настрій був на концерті Дивних, прийшов - світ таких не бачив: романтичний-преромантичний, високий-превисокий, рок-бітово добрий та ніжний, і саме головне дуже український.
Він навіть розставив всіх на місце, переміг час (о!), та й показав хто в хаті господар.

Крісті! Коли до тебе вернеться твій, то побачиш шо він стане багатший та провірений часом. Такий собі блукаючий філософ. Я в цьому переконаний на власному досвіді.:saint::rolleyes:

ZT - 22-2-2003 у 11:18

... то просто захисна реакція мозку від перенасичення
йому ж потрібні перерви
і взагалі - помирати, а потім народжуватись знову - корисно і цікаво
... можна почитати, відвідати виставку, або ж знайти спокій у музиці, "або ж полазити по стелі на всіх чотирьох" - :)

Користувач Олесь - 22-2-2003 у 17:38

...або обдумати мету свого життя, що вже досягнуто, до чого потрібно ще йти. Що треба зробити найближчим часом, що - впродовж наступних кількох років. Яким (чи ким) себе уявляєш через той проміжок часу. Коротше кажучи, "де я є, хто я є" і "де я буду, ким я буду" ;)

Користувач Олесь - 23-2-2003 у 12:40

Шановний Отче, і чим то Вам не подобаються настрої? :)
Вам нагадати, що ми мали нагоду спостерігати у Вас? ;)
До речі, чого це щез Ваш настрій?

Тихій шепіт мертвої душі

kristi - 24-2-2003 у 08:02

А якщо щось зламалося в мені? Якщо то не моя душа пішла гуляти, а якщо вона просто вмерла й ще не народилася нова. Або якщо моя душа просто проситься до своєї домівки - в світ ідей, на одну поличку з вічними ідеями коня, людини(це філософія Платона, якщо хтось забув)
А якщо лазити по стелі не допомагає, якщо нічого вже не допомагає??????????????????????????????????????
Що тоді???????????????????????????????????????

Nazar - 24-2-2003 у 09:08

Система виявила помилку в роботі ОС, пропонує переінсталювати загальні поняття, щоби еррори з настроями не повторювались.
Я пишу на форумі, значить я живу. Саме за таким ключем система визначила що настрій Любої-прелюбої Крісті, вже там, де і має бути. Додаткові драйвери для активізації заінстальованого настрою будуть подані згодом, головне, що виявлено признаки життя:saint:.
Дехто з філософів ходив ділитись роздумами і на форум, тим самим тішив всіх присутніх та випадкових слухачів...

І ще, може це творчий періо? Спробуй зара щось написати, бо більше такого моменту не буде!

Андрій Пелещишин - 24-2-2003 у 12:19

Цитата:
Я пишу на форумі, значить я живу.


Це не по темі, але ці слова Назара я мабуть колись прикріплю на горі Форуму. Декарт відпочиває :D :D

Гарний був жарт

kristi - 25-2-2003 у 08:05

Та про те що твоя душа вмерла ти дізнаєшся не з папірців експертизи........

Щось тема занепала

kristi - 28-2-2003 у 08:13

Тепер напевне треба перейменувати цю тему так:
"Де ви є???? Хто ви є????"
Кудись пропали люди, чи то я своїми вмираннями всіх порозганяла. Люди ви не бійтеся, мерці не кусаються.
Крім того "Немає на світі людини, котра переживала б через те що вона мертва" (хтось із стоїків, чи епікурейців)

Nazar - 28-2-2003 у 08:55

Я щось погано розумію ту філософію, для мене мертва людина - це людина без душі. А от коли в людини мертвий настрій, то вона з душою, але сидить та виглядає у вікно на шлях широкий, коли ж він повернеться....
Але надія однозначно є, надія тримає в тому будиночку все, нею поливають квіти, розпалюють камін та обставляють затишок. Без неї ніколи б не настала весна, а вона ось - завтра!
І насправді, затим всім незамітив, що весна стоїть на кінчику носа, вже за шторою в сценічних костюмах готові до виступу струмки, пташки та грайливе проміння. І ще той весняний настрій... Такий незрозумілий, дивний і щовесни новий. І їх всіх поєднює велике бажання плести вінки із квітів і просто так дарувати...
А ще весною прокидаються всі, хто зимує сплячи. І однозначно прокинеться твій настрій (ти уявляєш, лише зара зрозумів - він не мертвий, він просто бусяє та чекає пташок!)

Назаре ти чарівник

kristi - 3-3-2003 у 08:04

Так - ти саме чарівник, бо ось уже вона перша посмішка з'явилася!!!!!!!!!!!
Ти знаєш напевне мій настрій спить, але щодо хатинки, то ти звичайно більше правий

Рзшукуються, розшукуються

kristi - 13-3-2003 у 08:47

ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ!!!
Допоможіть знайти тих хто загубився!!!!!!
Людоньки кудиви всі щезли?????????
№ дні тому бузслідно щезли жителі теми "Де ми є? Хто ми є?"
Всі хто бачив цих людей зателефонуйте за номером...........
Особливі прикмети:
чудернацько зодягнені люди, добрі, милі, теплі, очі сяють яскравим світлом.
Винагорода гарантується

Nazar - 13-3-2003 у 16:55

Ну, можливо не сильно офіційно, але я щось знайшов. Наразі ховаю за пазухою і нікому не показую. Бо то сильно боїться людей та снігу. Незнаю чим останні схожі на перше, але щось в них таки спільного є. Чув, що бувають люди дощу, вони засихають при сонечку, а прокидаються десь під вечірній дощ. Вони тоді перетворюються в пензлі, в фарби, в римовані рядки, в прозу, в кам"яні монументи та нотні рядки... Вони живуть, квітнуть, плодяться, тішаться та тішать інших але рівно стільки, скільки падає дощ... Як тільки його ніжні капельки перестануть малювати полоски на віконному шклу, як тільки колір хмар заливається синьою хроматією, вони перетворюються на самих звичайних середньостатистичних перехожих, без жодного вогника в очах....
Отож про сніг. Його наявність або відсутність також може відображатись на тимчасово живих.
Потрібно здати це на експертизу. Експертизу часом. Я тому тайму повністю довіряю, хоча важко його назвати своїм товаришом... Зараз навіть дуже важко...:rolleyes:

Nazar - 12-4-2003 у 09:27

Куди зникла Христина???

Люди, якщо хтось про її зникнення знає більше - повідомте, Ваша ласка, дуже без неї сумно та якось буденно-просто....

Крісті, АУ!!!!

І чому Прокопій видалений?...

Дмитро - 12-4-2003 у 12:38

Прокопій віднині відомий, як Круціфукс.

Андрій Пелещишин - 12-4-2003 у 20:29

Я спілкувався з Христиною. Вона не має зараз доступу до Інтернету :(

Nazar - 14-4-2003 у 16:19

Таки вагома втрата для форуму, та його дописувачів.

Я не вірю в те, що Христина себе вичерпала, бо вона має якесь своє внутрішнє мерехкотіння, яке постійно займає якісь пожежі, невідомі можливо і її носію. І це дуже захоплює. Я спілкувався з Христиною. Ми говорили про одне, і без жодних натяків розуміли надзвичайно більше, ніж дає розмова між двома ледь знайомими істотами. І ще в мені при цих розмовах кудись зникає притаманне мому его бажання сподобатись та виглядати кращим, ніж є на самому ділі. Я просто такий який є, такий, яким бути комфортно та чесно.

Дуже чекаю повернення Христини!

Треба змінити мій настрій на шалений, зварйований, пожежний, таємничий!!!!!!!!!!!!!

kristi - 16-5-2003 у 10:35

Якби ви людоньки тільки знали, як я шаленіла, коли читала ваші поідомлення про моє зникнення!!!!!!!!!!!!!!
Назаре я просто....................вражена..............
Однак найближчим до правди виявився справді шановний, великодушний пан Андрій Пелещишин - у мене справді тепер немає нету. Виб мене зараз бачили - сидю в якомусь клубі та як зварйована пишу, клацаю по клаві, аж дим йде. Бо приємнго так багати, а часу так мало.
ПРОПОНУЮЮЮЮЮЮ Шалену, скажену, весняу зустріч вживу в зелененькій траві всіх учасників форуму. Доречі я тепер частенько граю в ляльці в більярд. Назаре заходь, решта бажаючих також (однак це відбувається в день)

Андрій Пелещишин - 16-5-2003 у 22:41

Кого я бачу! Христина!! !!! УРААААААА!!!! :sing: :sing:

Зіронька - 4-6-2003 у 13:35

Один мій знайомий твердо впевнений, що матриця потребує саме його-обраного.І щиро у це вірить...

Привітики усім!!!!!!!!

kristi - 11-6-2003 у 08:56

Людоньки я за вами страшенно скучаюЇ однак брак часу та нету вімагає від мене переорієнтаціґ на більш реальне спілкування:D

Яндрух - 11-6-2003 у 09:49

Привіт, кралю! Як поживаєм?

Як дядько Буш говорить: "I am from Texas", так я скажу: "А я зі Львова!!!" От так!

Чарівник з міста Гамельн - 14-12-2003 у 12:51

Дозволю собі в цей день ("14 декабря 2003 р." за календарем мого Windows) привітати самого себе:

Рівно рік тому о. Круціфукс, в якого не було Інтернету, попросив мене зайти на якийсь форум і залишити від його імені повідомлення для якоїсь Крісті (при цьому обов'язково відключивши смайли)...

Я навіть знайшов це повідомлення - див. тему "З музикою у Львові складно" :-)

kristi - 20-1-2004 у 11:27

Боженько прочитавши власну сторінку дістала морезадоволення. Як добре шо ви ще мене не забули. Можливо скоро я з'явлюсь тут (до цього щастя бракує мені 5 м.дроту, якмало треба людині для щастя) - з'явлюсь оновлена, шалена і знову енергійна як завжди. Наразі посилаю вам всім великі великі привітики івітання з НОВИМММММММ, новим роком.:sing:

Наталка - 20-1-2004 у 15:12

Боже милий, погляньте, хто прийшов!!!:sing::sing::sing:

Nazar - 20-1-2004 у 17:05

Та ще й впирався, й не хотів писати.:)

Дякую, що завітала на роботу, почастіше приходь, і гадаю то тобі також надасть натхнення на дістання тих метрів дроту:D

Bullet - 1-2-2004 у 06:53

Привіт всім! Часто проходжу містом з піднятою до неба головою. Це небезпечно: як не гепнешся, то знайомі образяться. що не вітаюсь... Хоча насправді 15 хвилин дороги на роботу з піднятою головою компенсують 8 годин перебування в чужородному колективі... Пам'ятаю, коли я вперше прочитала Набокова, то йшла до інституту, неначе пливла, повз мене рухались якісь дивні істоти (певно, люди), в метро мене ніхто не штурхав ( а може, просто не звертала на те), з кав'ярні на розі Житомирської та Володимирівської скаженно пахло кавою... а в небі (метрів за 3 наді мною) літав перший жовтий листочок з павутинням... така романтика.. Того дня я написала контрольну з живопису на премію. Отакий був гарний день. Та мені жити з таким настроєм кепсько. Боляче, коли кажуть щось типу "Та шо ти придурюєшся! Ходи як усі!" І поволі я стала - як усі. Не можу сказати - шо то мені ліпше. Певно, потребую допомоги психолога :-))))). Не знаю, як вам то вдається жити так, але я відчуваю не оточення, а себе - вивертом життя. То хто я є? І де, власне, я ? А де - моє відображення на ковдрі майї? :)

kristi - 6-8-2004 у 15:58

І ось знову вкотре миттєва можливість заглянути в нет приводить мене сюди, саме в свою тему і саме на ці сторінки. Знову вкотре посміхаюсь, перечитуючи всю нашу писанину, яка ставала в пригоді для підняття настро різним тепленьким, пухнастим істотам, які з насупленими носиками, сидячи вдома під тепло - теплющою ковдрою перечитували усе це, залишаючись натомість анонімами. І знову гарний настрій дарує мені спогад про пережите - минувщину. Однак життя - реальне життя шугає десь там за поворотом.
Можу з сумом констатувати - маленько - миленьке дитя, типу Я виросло. І це сумно.
Ну що ж друзі знову всім привіт

Nazar - 6-8-2004 у 16:07

Ніхто нікуди не виріс!
Радий тебе читати на форумі!
Приєднюйся почастіше!

У-А-У-А-У-Ав

kristi - 6-8-2004 у 16:16

Ой Назарчику - ти тут миленько - рідненький. Я така рада яж сиджу волаю на весь гейм (гей) клуб. Та за 14 хвильк мене виб'є і піду собі я тишком - нишком до Призмочки забруднювати свої мізки непотрібним непотребом типу СІНЕМА:D:D:D

kristi - 6-8-2004 у 16:19

Адоречі, доречі нашкреби шось про мою писанину - віршовану у темі віршик - 2. Але попереджаю жодної критики бо!!!!!!!!!!! маю про те все точну думку, що письменником ніколи не стану, небуду невмію

Nazar - 6-8-2004 у 16:26

Рідненька, я собі дав слово колись, що не буду судити. Але так тихенько тобі на вушко прошепочу, же стого мала б вийти добра пісня. Коли читеєш, то сумуєш разом з тобою. Значить добре.

kristi - 6-8-2004 у 16:27

Назарчику я тут тобі аж три відповіді написала, але жодної чомусь не бачу. От кляті гей клуби

kristi - 6-8-2004 у 16:28

О бачиш а тепер вони чомусь є. Мене за 2 хвилинки викине, а відповіді немає. Ото халепа. Але, гаразд мені стало приємно від того, що хоч побачила що ти є