dr.Trollin - 12-8-2004 у 18:46
Був би я вуличним музикою, я б поділяв людей на три категорії залежно від
милостині
- Нормальні, Добрі та Мудаки.
Нормальні - це ті, хто просто поминає, культурно не звертаючи уваги на
конфлікт у природі.
Добрі - ці зупиняються, сяють очима та вислуховують. Буває і грошей дають.
А Мудаки - це ті, хто дає грошей, проходячи повз без зупинки.
(c) bonch @ 2004-08-12 09:47:00
Ольга Книш - 12-8-2004 у 23:33
То я-таки майже нормальна,а вже боялася...
Ви праві,Сергію,коли дають наодмаш,певно гидко на душі.Хоча я не розумію
людей,котрі так роблять,бо зазвичай на вулицях куди приємніша музика,ніж в
телевізорі.От з жебраками сама так чиню,визнаю.Тут ненормальна,але вони часом так
уміють дістати,особливо закарпутські циганята.Тим відразу гарчу,аби
забирались,бо патруль викличу,бо вони інколи й цілуватись лізуть,шоб гроші
дали,уміють паскудники шантажувати.
Повернусь до музик.Вони справді рідко бувають нездарами,недоліками є хіба брак
освіти або каліцтво.А головне,що грають від душі,що хочеться,коли
хочеться,імпровізують.Особливо люблю оркестрик на проспекті Шевченка.Миле діло,а
ще як у сонячний день.Біля них люди на радощах підтанцьовують.
Трохи відійду від теми,але недалеко:погостювавши в Трускавці цього
місяця,наслухулась гарної музики.Там постійно в центрі вечорами звучить дуже
гарний професійний духовий оркестр,і нарід влаштовує справжні танці.А як пройти
глибше в парк до джерела Юзі,деколи можна зустріти дідуся з бандурою.Повз таке
виконання байдуже не пройдеш.Але ж люди не завжди є людьми.
Tempika - 13-8-2004 у 06:42
...було це давненько... тре було мені подумати про життя і просто побайдикувати,
тому тинялася
центром міста, як туристка :-)) і натрапила на концерт мандрівної групи
студентів-музик з південної
америки... пончо, гітари, окаріни, *політ орла* – все як має бути... музика змусила
стояти і підтоптувати,
підхлопувати і навіть трошки плакати... а під час виконання п*єси *гроза у андах* на
небі звідкись
взялася чорна страшна хмарина, почав накрапати дрібненьким пилом дощик... :-)))
через хвилин
десять ця хмара знов загадково зникла... я прослухала весь концерт, і добре добре
добре
подумала про життя... кинула всі копійки, що мала, залишивши тільки на тролейбус, і
пожалкувала
дуже, що не мала грошей, щоб купити їх касетки, які вони продавали після виступу...
:-(
Олексій Мачехін - 13-8-2004 у 09:45
Приблизно таке саме було зі мною років з 10 тому... ні 12. В Києві тоді один гурт такий
був - навпроти пасажу грав. Той гурт почали запрошувати на свята солідні люди і...
А потім їх стало 2 (універмаг Україна) .... 3 (ще один на Хрещатику).... і далі. Ще два
роки тому удачним латинським гуртом можна було вважати шарашку, що мала в складі 1
латиноса, всі інші - наші студенти-"очкарики". А цього чи минулого року
відбулась революція - нема у нас тепер латиносів - тепер один латинос(?)
сидить з флейтою і щось насвистує під фанеру.... коли люди є, а як мало - не насвистує
і фанера чудово грає політ орла сама.
Tempika - 13-8-2004 у 11:25
...там була ціла команда справжніх болівійців і чілійців, –
всі приземкуваті, з темним обличчям, і волоссям, як синя
смола :-)) ніяких наших блідих студентиків.
Олексій Мачехін - 13-8-2004 у 12:03
Ну значить у вас ще все попереду 