Форум Рідного Міста

Книжкова полиця Наталі Сняданко

Користувач Олесь - 27-8-2004 у 10:57

Наталя Очкур. Містичний вальс.

http://www.gazeta.lviv.ua/2004/08/11/NewspaperArticle.2004-08-10.28...

Наталка - 27-8-2004 у 13:16

Дякую дуже. Цікавий огляд. :)
Про всяк випадок - книжку Лесі Романчук я ще не читала, хоча чула про неї багато.
Ще раз дякую! :)

Наталка - 27-8-2004 у 18:41

Ще, якщо хтось зацікавиться, подаю інші посилання на
"Книжкову полицю Наталі Сняданко" саме по Коронації:
(Як знайшла - за що купила, за те й продаю :) )
http://online.gazeta.lviv.ua/2003/11/12/NewspaperArticle.2003-11-11... - Марина Меднікова, "Терористка"
http://online.gazeta.lviv.ua/2003/11/12/NewspaperArticle.2003-11-11... - Анна Хома, "Провина"
http://gazeta.quintagroup.com/www/2003/12/03/NewspaperArticle.2003-... - Андрій Кокотюха "Мама, донька, бандюган"
http://www.gazeta.lviv.ua/2004/03/03/NewspaperArticle.2004-03-03.29... - Ігор Козловський "Теорія тероризму"
http://www.gazeta.lviv.ua/2003/11/19/NewspaperArticle.2003-11-18.16... - Марина Гримич "Егоїст"
http://www.gazeta.lviv.ua/2003/11/05/NewspaperArticle.2003-11-04.07... - Олександр Вільчинський "Суто літературне вбивство"
Поки що все. :saint:

Наталка - 1-8-2005 у 00:04

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/03/23/3689 - Олександр Шевченко, "Глибинка" на "Книжковій полиці Наталі Сняданко". Це не рецензія, а літературний огляд, однак - цікаво. :)

А це - "Етажерка" з Юрієм Чеканом. І в ній нині дві книги, обидві - мої улюблені, дуже різні, і дуже схожі в одному - у яскравому авторському таланті... http://www.versii.com.ua/telegraf/print.php?id=4147

Презентація книжок Тараса Прохаська та Наталки Сняданко

Pusha - 9-11-2005 у 13:22

Презентації книжок Тараса Прохаська та Наталки Сняданко в „Купідоні” присвячується

Просто версія одного невтаємниченого спостерігача

7 листопада 2005 року

Такого роду події схожі одна на одну. Ті самі люди, іноді те саме місце, той самий Покальчук. Гості спізнюються, всі чекають, озираючись навколо. Дехто приходить завчасно, щоб зайняти місце, обережно розглядають оточуючих. „Тут вільне місце?” „Так, а ви часом не на презентацію?” „На презентацію.” „О, свої”, - радієте ви. Через п’ять хвилин ви розумієте, що тут всі свої, ви бачити знайомі обличчя, хоча й незнайомих вам людей і розумієте, що тут майже ніхто не опинився випадково. Ну от і прибули гості. Точніше не прибули, а просто зайшли собі в двері, пройшли повз вас. Ви намагаєтесь усвідомити, що оцей простий дядечко і абстрактний автор, якого ви собі уявляли, – це одна й та сама людина. Звичайна людина, яка спочатку й не знає, що ж його вам розповідати. Але потім звучить Текст і ви вірите. Після такого зі мною особисто стається дивна річ. Я йду собі додому, та зі мною залишається голос автора, його інтонації. Відтепер його тексти читає для мене не мій внутрішній голос.

автор - Q