Форум Рідного Міста

Романтичне знайомство.

Ігор Луцький - 24-9-2004 у 11:08

Привіт усім.Метою цієї моєї теми як ви вже здогадалися є знайомства,причому різноманітні:випадкові на вулиці,в університеті,в інтернеті,словом будь-де і бажано зі щасливим продовженням.Це прекрасно.

Ігор Луцький - 24-9-2004 у 11:10

Я чекаю на вас шановні в моїй новій темі.

Ігор Луцький - 24-9-2004 у 11:12

Дівчата і хлопці прошу сюди.

Demyan - 24-9-2004 у 12:21

Зі своєю дівчиною я вже писав як познайомився - через чат. За ціль я це не ставив собі, для мене це просто був експеримент хто спілкується в чаті. Сам я негативно ставлюся до знайомств через інтернет. Навіть коли ми трішки спілкувалися і одного дня вона мені пише привіт, Демян, я не зрозумів і питаю "ти хто....." :). Забув...... :). Згодом ми почали більше листуватися, потім перша зустріч, нічого особливого я не відчув, однак спілкуватися почали частіше. Потім друга зустріч в неділю перед днем незалежності, коли падав дощ, мені прийшлось її чекати десь 30 чи 40 хвилин, однак я чекав. Потім ми гуляли, намокли, змерзли.... тоді я вже щось відчув до неї і зрозумів, що це щось більше ніж просто дружба. На третю зустріч вона запросила мене в замок в Свірж. Це було супер! Згодом настали дні серйозних непорозумінь, я зрозумів що вона потрібна мені. Запропонував зустрічатися, чесно боявся, думав що все зашвидко, однак вона сказала що "звісно хоче"! Для мене це було і шоком і радістю. Ми бачимося раз в тиждень (вона не з самого Львова), однак позавчора після 22:00 я її шокував, приїхавши з знайомим до неї просто подарував троянду та побажав надобраніч............

Ігор Луцький - 28-9-2004 у 13:05

Досить як ви і сказали трохи нервова розповідь.Але цікава.А ви з цією дівчиною не розлучилися.Якщо ні то бажаю щастя.А якщо так то бажаю щастя кожному окремо.

Ігор Луцький - 28-9-2004 у 13:09

Я доречі теж познайомився через інтернет.Добре це,чи погано не можу однозначно відповісти.Просто я і та дівчина з дуже віддалених між собою міст.Тому в реальності ми не зустрічалися.І що буде далі не знаю.Поки що листуємося лише.Ось так.

Остап_М. - 28-9-2004 у 14:55

А я "знайшов" свою половинку під час театральної вистави...

Demyan - 28-9-2004 у 15:07

ні ми не розлучилися....і надіюсь що не розлучимося!

Demyan - 28-9-2004 у 16:00

Цитата:
Першим відправив користувач Ігор Луцький
Я доречі теж познайомився через інтернет.Добре це,чи погано не можу однозначно відповісти.Просто я і та дівчина з дуже віддалених між собою міст.Тому в реальності ми не зустрічалися.І що буде далі не знаю.Поки що листуємося лише.Ось так.


Минулого року влітку я був в Чехії, там познайомився з одною дівчиною з Луганська, два тижні ми були разом.....однак потім розїхалися, лише листувалися. До хорошого це не привело, це було важко, іноді ти хочеш щоб вона була поруч або навпаки, а це не можливо, і дуже важко, особливо якщо ви близькі. Потім постає питання про переїзд де жити куди діватися??? все це важко. Так можна говорити, що любов на відстані, що все переноситься, але повір реально це значно важче. Вам необхідно зустрітися і вирішити вашу долю інакше потім можна мучитися.

Капітошка - 29-9-2004 у 12:07

Може комусь допоможе моя історія. Я зустрілась з коханим у Карпатах. Це було дуже романтично та захопливо. Через тиждень наш відпочинок мав закінчитись. І я дізналась, що ми живемо дуже далеко. Ми роз"іхались та про розрив наших стосунків ніхто і думати не хотів. У серпні ми святкували річницю- 3 роки разом. Ми листуємось, зідзвонюємося, приїжджаємо один до одного в гості. Так, ніхто не каже, що буде легко, але я щаслива, що люблю його і що він живе саме у Львові!!! :D

Demyan - 30-9-2004 у 08:31

2 Капітошка
Ну...Київ та Львів то недалеко. Це дійсно можна спокійно в пятницю, а в понеділок зрання на роботу. А наприклад що робити якщо Львів-Луганськ??? Один поїзд більше суток, після такої мандрівки треба пару годин віддихнути... одним словом треба брати відпуску. А вона раз в рік:(.

jaguara - 30-9-2004 у 12:17

2 Дем"ян: Львів-Харків не набагато ближче. Щоправда, я в силу обставин останні 4 місяці що два-три тижні пробігала через Лвів, ясно що затримувалася хоч на трохи, і можна було терпіти. Зараз гірше -- я лише за 240 км, 5 годин автобусом, але між нами кордон. Просто тепер доведеться бачитися ще рідше, а це нестерпно. Але ми прорвемось, я вірю в це.

Demyan - 30-9-2004 у 12:29

2 jaguara
Якщо у вас вже вирішино питання стосовного майбутнього, тобто маєте де жити, хочете в одному місці без суперечок, та маєте відповідне забезпечення та плани то все вийде. А якщо ви просто вірите та мрієте разом колись десь бути а практично не прагните до цього та не маєте можливості, то краще вирішить все зараз, потім буде значно гірше.

jaguara - 30-9-2004 у 12:48

2 Дем"ян: найбільша проблема, що я не хочу жити у Львові, а він без свого міста не може...

Demyan - 30-9-2004 у 17:24

2 jaguara
Отож бо, я був в аналогічній ситуація вона ні ногою з Луганська я ні ногою зі Львова, слова типу любов переможе, ви ж любите одне одного....не допомагали, є в людини таке що просто не можливо поміняти, якщо таке в нього і в неї, це проблема. Наразі вам необхідно прийняти рішення і кому поступитися. Подумайте де краще відкинувши своє "я", складіть список, де кращі умови, де є житло, де без проблем ви зможете працювати. Потім сядьте тай вирішить. Тоді вам стане легше перед вами висвітлиться картина майбутнього і ви зблизитися одне до одного. Якщо ж у вас того не вийде, раджу забути все, та нормально розійтися. З кожним днем буде важча розлука тому виріште чим швидше. Я був в тій ситуації. На поступки ми не пішли, розривати стосунки не хотіли.... спільного рішення не було, та не назрівало, залишивши все так як було ми розуміли що разом нам ніколи не бути. Подумавши місяць, ми вирішили забути про одне одного. Через пару місяців це все перетворилося на міцну дружбу, все забулося хоча було дуже важко. Це моя вам порада а ви вже вирішуйте що вам робити та як.

Ігор Луцький - 1-10-2004 у 10:20

Дійсно всі ви праві по своєму.В мене ж хочу продовжити можливо трохи складніша історія.Дівчина з якою я познайомився мешкає в Києві,ну а де я ви знаєте.Крім того вона потенційна майбутня зірка.Вона:вродлива,розумна,успішна.Я значно від неї відстаю.
І в освіті також.Хоча ви скажете що не в цьому щастя і будете праві.Ну в нас з нею ні до чого конкрктного не дійшло.Можливо й не дійде,а можливо й дійде.Але як я вже казав відстань та соціально- матеріальний статус все ж таки дають про себе знати.Заперечте мені та доведіть протилежне.

Demyan - 1-10-2004 у 10:31

Як на мене ти правий. І не буду заперечувати. Можливо тобі заперечать романтики і фантазери які почитають книжки надвиляться мильних опер і фантазують собі. Потім рано чи пізно вони зрозуміють істину. Це ж життя ми всі в ньому різні особистості і відкинути соціальне положення, географінче розміщення, поведінку, стиль життя та все інше просто не можливо. У відносинах все повинно бути гармнонійно та доповнювати одне одного і на всі речі потрібно дивитися та аналізувати а не відкидувати фарзами "любов все здолає". Можливо ви подомуаєте що я не романтик, але я заперечу я - швидше практичний романтик. І мрію та досягаю те, що я можу реально.

Ігор Луцький - 1-10-2004 у 10:36

Ну я теж романтик.Такий собі романтичний герой.Можливо з моїх повідомлень цьог не видно.Але це справді так.

Капітошка - 1-10-2004 у 10:46

Знаю, це не по темі, але вуха та зір страшенно ріже: а хто сказав, що всі ми праві, може я ліва? Давайте вже по- нашому маємо рацію, ваша правда... Оце вже звучить!

Dмитрик - 1-10-2004 у 19:23

2Demyan
"А якщо ви просто вірите та мрієте разом колись десь бути а практично не прагните до цього та не маєте можливості... "
Звичайно дуже перепрошую, але як ото можна практично прагнути. І чому це люди не можуть собі помріяти??

Чомусь мене то неймовірно потішило -- "Якщо ж у вас того не вийде... і далі за текстом" Це як виходить, якщо ми посидівши на кухні і розглядаючи список плюсів і мінусів сумісного проживання скажем... в Київі... не дійшли згоди, то все кінці в воду тумбочка між ліжками? А то не надто категорично?

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:13

2Дмитрик.
Чесно кажучи не дуже тебе зрозумів.Ти маєш на увазі просто помріяти,чи як?

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:15

Чомусь в цю тему на заходять дівчата власне для знайомства,романтичного.Ніби й на форумі їх багато,а тут чомусь немає.Я б радо познайомився й поспілкувався.Агов дівчата.

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:30

Ну пишіть же не мовчіть.

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:33

Питання ще в тому наскільке реально можна познайомитися в інтернеті.Щоб з щасливим продовженням.

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:34

Ще таке можливо в мене не має досвіду знайомитися.Маю на увазі взагалі,в реальному житті також.

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:36

Пишіть хто має досвід,можливо маєте якісь поради,хоча це,знайомство,має відбуватися спонтанно,несподівано,так звичайно приємніше.

Odarka - 8-10-2004 у 10:36

просто тут дівчата дуже стидливі попалися і вже заміжні - трішки тобі не повезло:)) Але то ніц...

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:37

Ну можливо будуть нові дівчата,вільні й незаміжні.

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:41

А взагалі скільке дівчат на цьому форумі?Можливо 50/50,і тоді можливо кожному хлопцю є дівчина,і кожній дівчині хлопець.

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:43

То це виходить можливо моя друга половинка чекає мене на цьому форумі,а я її теж чекаю,тільке ще не зустрілися?А що цілком можливо.

Odarka - 8-10-2004 у 10:43

Так в цілому світі є не тільки на нашому форумі:)))
Давайте порахуємо всіх дівчат і хлопців на цьому форумі:)

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:43

Якщо так то це...КЛЬОВО!

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:51

Якщо можете то порахуйте,буду вдячний,я б і сам порахував,проте вже маю йти з форуму.

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:53

Хоча мені чомусь здається,що хлопців тут більше.

Dмитрик - 8-10-2004 у 13:59

2Ігор Луцький
Чоловіче, а Ви спробуйте узяти свого найкращого кореша за шкварку витягти його на Нікопольські вулиці (у вас же в місті є такі точки де цікавий нарід збирається, чи не так) і здибати там пару симпатичних дівок, ще й не дурних до того ж! пригостити їх вином чи пивом і весело провести свій час! Переваги такого підходу очевидні!!! Але на власному досвіді переконався, що він не ідеальний і інетівські знайомства можуть бути набагато ефективнішими та ... як би то висловитись -- результативнішими ;) о! Присутня була навіть певна романтика! чесне слово, щойно в асці дізнався :D ;)

Demyan - 8-10-2004 у 14:03

2 Ігор Луцький.
Щось даного пана дуже цікавить рубрика "Адам та Єва". Фактично на всі теми відповіді....

Dмитрик - 8-10-2004 у 14:08

Криза у нього, проста криза :D У жовтні березнем тут віє ;)

Ігор Луцький - 13-10-2004 у 10:12

Ну що я можу сказати.Десь ви можливо і праві.

Ігор Луцький - 13-10-2004 у 10:14

2 Dмитрик.Таких точок можливо і можна знайти,можливо і цікаві дівчата там є.Але щось воно не те.Такого кореша нема з яким можна підти.

Ігор Луцький - 13-10-2004 у 10:16

2 Dмитрик.Так справді до Березня ще далеко.Ну почекаємо,якщо до того часу я ще не втрачу інтерес до цього форуму,то Березень 2005 має бути "гарячим".

Ігор Луцький - 13-10-2004 у 10:17

2 Demyan.Так мене цікавить ця тема,а вас хіба ні.Щодо інших тем то можливо поступово до них прийду.Трохи з часом.

Dмитрик - 13-10-2004 у 15:37

стосовно березня -- відбій! сиджу у кімнаті в шапці -- такий дубак, хоч ніби й сонечко на вулиці... напевно тре кватирку закрити :D люба дівчинка далеко ще й захворіла до того всього, ліжко порожнє й холодне -- а ви березень, березень ... гроші тре заробляти :D ;) на пари ходити, друзів провідувати.
2 Ігор
якось то все безнадійно у тебе (нічого що на "ти" просто мені так зручніше) у Нікополі є духовна семінарія? дівчать немає. друзяк немає, може, у вас і пиво не продають? Людоньки -- невже усе настільки запущено? Хтось був у нікопол? розкажіть?

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:22

Дійсно розкажіть.Хто був тут.Мені було б цікаво.

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:23

Чогось ви не активні шановні друзі.Можливо всі на парах?

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:32

Знаєте я якось був познайомився на свою голову.Нічого окрім розчарування не дістав.Тут,а можливо і не тут поняття у дівчат дещо інше.Якщо у вас є гроші то вони з вами зустрічаються,а якщо нема,то ні.Я не говорю що тільке цей чинник,але він є суттєвий.

Рост - 15-10-2004 у 10:36

На парах паруються. А як вже попарувались, то активність інша ;)

Був я в Нікополі аж 2 рази. Перший ще в юності, у нас там спортивні збори зорганізувало Динамо. Не до дівчат було... після регулярних забігів на 5 км, і це для спринтера, який уже 200 м вважав мало не стаєрською дистанцією :)

А вдруге на святкуванні 500-річчя козацтва, це був 91-й рік. І це було таки по справжньому класно! Якось треба буде відсканувати фотки і написати пару слів, бо то чи не найяскравіші враження в житті. Маю на увазі - суспільні враження :)

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:38

Інтернет дороге задоволення,принаймі в Нікополі.Тому часто не вдається заходити.Тому я постійно і не буваю,і можливо тому нормально і не познайомився.

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:40

Не заперечуватиму що реєструючись тут я мав і це також на меті.Проте наразі чомусь глухо.Ну але ж я ще в принципі НОВАК,незважаючи на те що ДОПИСУВАЧ.

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:42

Незнаю як у кого але мені 21 і тільке раз був познайомився.

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:43

2 NetGuy. Одне діло тут бути тимчасово,а інше жити.Так от я нікому б не побажав тут мешкати.

Ігор Луцький - 15-10-2004 у 11:00

Я чекаю на ваші відповіді.Будь ласка активніше.

katherin Polyanska - 15-10-2004 у 13:09

розповім про своє романтичне знайомство... це сталося на одному з музичних фестивалів (серед чарівної природи полісся).. ми познайомилися .. поглядами.. і в тих очах було стільки, що я відразу відчула - он Він, мій обранець. були пісні під зоряним небом, пригощання чорницями, купа квітів і нічні купання в річці.. але закінчилося все банально (а можливо, ні?).. після фетивалю ми не навіть не бачилися ... тоді я була у 10 класі. а зараз ... не не вмію я знайомитись у кафе чи на вулиці.. а взагалі чоловіків менше ніж жінок, статистика, каже..

Tempika - 15-10-2004 у 17:58

...чоловіків менше, тому вони все більше не мисливці, а здобич :-))
а нам, вегетаріанкам, нема й куди сунутися :-)))

Tempika - 15-10-2004 у 19:14

...в ідеалі доповнюють, а в реалі користають один з одного (одної) :-))
ну і полюють, само собою... хто мисливець, той в результат попав і його
користають більше... вот така заплутана історія :-)))

jaguara - 15-10-2004 у 19:37

якось один мій знайомий заявив, що він мене вполює/переможе :) ну я не стала пояснювати, що він вже програв, поставивши так питання - адже весь процес спокуси перетворився на його спроби зачарувати таку вумницю як я, і мої спостереження за цим. проблема полягала у тому, що для перемоги у грі у неї мають грати обоє. а я просто була глядачем. підла, соромно, а що робити?
так що, Темпіка має рацію. але думаю, винятки трапляються, особливо якщо мисливець (мисливиця), злапавши бажану здобич, вирушає на пошуки наступної, і тоді покинута є використаною. тут багато чого залежить від хто хитріший :) хоч трохи дивно говорити про це у контексті романтики, нє?

Dмитрик - 15-10-2004 у 23:39

тут багато чого залежить від хто хитріший

себто хто кого швидше використає та покине, чи як? І злапати здобич -- то тільки пів справи, Ви, Ягуари, мали би то чудово знати :P

Bis - 16-10-2004 у 10:51

Ви про що?

Які ідеали???? Яка романтика??? Якщо:

"... всє мужикі - казли...", а"... всі баби - відьми..."

jaguara - 16-10-2004 у 13:11

Цитата:
Першим відправив користувач Bis
Ви про що?
"... всі баби - відьми..."

ну не всі, а лише приємні винятки :saint:

Наталка - 16-10-2004 у 13:23

Цитата:
Першим відправив користувач Bis
Ви про що?

Які ідеали???? Яка романтика??? Якщо:

а"... всі баби - відьми..."


Ну так! Чим і пишаємося! :D

Tempika - 16-10-2004 у 13:58

...ех, була б відьма, мала б усе :-))))
а я невинне ангелятко блідо зеленого кольору, дуже змучене і без амбіцій.... :-)
і нас таких немало.

Ігор Луцький - 20-10-2004 у 10:25

2 Ігор Паславський.Ви правий в тому плані що чоловік і жінка мають доповнювати один одного.В нашому випадку хлопець і дівчина я сподіваюсь.Гірше коли нема коханої.

Ігор Луцький - 20-10-2004 у 10:26

На рахунок мисливця та здобичі.То як я розумію може бути приємно,а може й плачевно,як з однієї так і з іншої сторони.

Ігор Луцький - 20-10-2004 у 10:27

Наприклад коли дівчина вполювала хлопця і він в неї закохався.
А як виявилося вона просто тренувалася.Так само буває і в протилежному напрямку.

Ігор Луцький - 20-10-2004 у 10:29

Ще буває що хтось когось використовує.Ну це вже взагалі,я навіть не знаю як сказати.Вовк в овечій шкірі.

Ігор Луцький - 20-10-2004 у 10:34

Я ще хочу дещо сказати про свою історію.Я познайомився з чудовою дівчиною,про яку можна лише мріяти через інтернет.Наголошую через інтернет,а не в інтернеті.Але не бачу продовження і це дуже плачевно.Не можу сказати однозначно чи це просто иоя симпатія чи закоханість,чи кохання.Розумієте,мені просто хочеться бути з нею,і не тільке в інтимному плані.Розумієте вона така крихітка,така розумниця.
Ось так.Я ж і кажу плачевно.

Ігор Луцький - 20-10-2004 у 10:35

Пишіть свої думки,можна маленькі поради.

Наталка - 20-10-2004 у 22:42

Не зрозуміла - чому "не бачу продовження"? Вона так далеко (географічно), чи байдужа до вашого почуття, чи що саме "плачевно"?

Odarka - 21-10-2004 у 10:55

Власне...поясни, чому ти з нею не можеш бути разом?

Demyan - 21-10-2004 у 17:04

2 Odarka
2 Наталка

Власне цей пан вже писав чому
відправлено 1-10-2004 в 10:20 AM (1 сторінці)

Ігор Луцький - 22-10-2004 у 10:23

Ну я поясню,ще раз.Далеко географічно,також є суттєва різниця в соціальному статусі,в освітньому.Здавалося б це все дрібниці.Та не в Україні теперішній зі всіма її проблемами.До того ж я не знаю напевне,чи я її цікавлю так само як вона мене.Можливо я не надто хороший,можливо не вартую її.

Ігор Луцький - 22-10-2004 у 10:25

Тут на мене зляться за те що я розєдную свої повідомлення.Хочу пояснити це я роблю просто щоб набрати якомога більше постів.

Demyan - 22-10-2004 у 11:22

а для чого стільки постів??? Судячи з твоїх зауважень та слів, наразі я не бачу в них логіки особливо в
"До того ж я не знаю напевне,чи я її цікавлю так само як вона мене."
та у вислові
"Розумієте,мені просто хочеться бути з нею,і не тільке в інтимному плані..... "
Помоєму ти наразі просто привертаєш увагу до себе, або щоб набрати постерів.
Подумай для чого воно тобі? Тобі бракує реального спілкування в житті?

Odarka - 22-10-2004 у 12:10

Дем'яне! Ну ти і жорстокий:)
хлопець хоче порад ми його йому дамо:)))

jaguara - 22-10-2004 у 14:19

Є пропозиція для печального бідаки Ігоря: та спитайте Ви свою пасію прямим текстом, як вона сприймає ваше спілкування, чи вважає це стосунками і як бачить можливий розвиток подій. от тоді вже і щось разом вигадуватимемо...
і гнатися за кількістю постів як на мене -- без сенсу.

Наталка - 22-10-2004 у 15:59

О, jaguara думки читає! :) Власне, чому б не спитати дівчину, прямим текстом, чи здалеку, це вже на ваш смак, але не надто здалеку, бо інакше то буде схоже на мексиканську миловарню: він думає, що вона про нього думає мало, а вона впевнена, що він думає про третю, в той час, як третя чхати хотіла на них обох... і так 247 серій. Здогади - надто ненадійний фундамент для хороших стосунків. :) Це ж не "Що? Де? Коли?".

Demyan - 22-10-2004 у 16:44

2 Odarka
Я не жорстокий, просто помоєму хлопець сам не знає чого хоче, адже вже сам сумнівається.
І я б давно вже поговорив та й все. А сидіти мучити себе і відразу відповідати на всі теми в "адам і єва" для мене це щось дивно.
Ігоре пропоную тобі взагалі тоді опрідлитися і ввести нову тему - а не розглядати її в Романтичному знайомстві.

Ігор Луцький - 24-10-2004 у 10:12

2 Demyan,Odarka,jaguara.Знаєте кожен з вас в чомусь правий.
І спілкування часом мені бракує.На рахунок постів,то мені наразі цікаво поганятися.Коли я стану першим то можливо зупинюся.Я хоч і ганяюся,то все ж таки намагаюся написати щось розумне.

Ігор Луцький - 24-10-2004 у 10:14

2 Demyan.Яку тему ви маєте на увазі?

Ігор Луцький - 24-10-2004 у 10:24

Щось поки нова тема мені мабуть не треба.Як на мій погляд ця ще себе не використала повністю.Чи не так?

Ігор Луцький - 24-10-2004 у 10:27

Я говорив дівчині проте вона не відповідає прямо.

Ігор Луцький - 24-10-2004 у 10:29

Ну я не буду її підганяти.Бо ця дівчина вортує дуже багатого,і також того щоб я її чекав.

Наталка - 24-10-2004 у 11:20

Принаймні, попередні чотирі повідомлення можна було б об’єднати в одне. :)
А на рахунок дівчини - ну, якщо вона думає, підганяти її, звісно, не треба, але тоді й не варто передчасно "їсти" себе сумнівами про те, яке у вас майбутнє, і чи ви їй пара, і все таке інше. Якщо вона все ж спілкується з вами, то що до цього налаштована більш позитивно, ніж ви.

jaguara - 24-10-2004 у 13:56

2 Ігор: а якщо ще й думає, а не послала (пардон) с ходу, то не все так зле
Але матко моя, що за дитинне бажання стати кількісно першим?.. краще б щось притомне писав. пости по реченню дійсно важко читати. а мене особисто то ще й напружує - м"яко кажучи...

Андрій Пелещишин - 24-10-2004 у 14:09

Ігоре, якщо я ще раз побачу такий потік повідомлень, я буду змушений обмежити Вам доступ до Форуму.

Ігор Луцький - 25-10-2004 у 07:56

2 Андрій Пелещишин.Ви перекриваєте мені кисень.Але правила є правила.Тож більше не буду їх порушувати.

Bis - 2-11-2004 у 18:58

Якщо в тебе є фонтан, заткни його, - дай відпочити й фонтану. (Козьма Прутков)

Ігор Луцький - 5-11-2004 у 11:15

2 Bis.Ну я й заткнув.Не треба постійно мені на це вказувати!

Яндрух - 4-12-2004 у 14:37

Він і Вона відчули, що їх притягує одне до одного немов магнітом ще до зустрічі їхніх очей.
По прибутті потрібного номеру на зупинку, Він на мить завагався - ув які двері шугонути: до середини чи на зад, де менше люду стовбичить, де б не було затісно. Застрибнувши врешті через таки задні дверцята в салон, там і натрапив на Неї, що трималася було за поручень та меланхолійно вдивлялася у вікно. Не могло звичайно не впасти в око Її русяве пряме волося, що похапцем, напевно, було зібрано в жмутик. Відчула, мабуть, і Вона Його погляд - раз на якусь мить оглянулась буцім-то на щось інше. Дарма що тільки в профіль, проте Він з цього погляду видобув майже все: у Неї були карі очі, блідувате, зате миловидне личко з оригінальним носиком і, властиво, яскраво-червоні (намальовані, звісно) уста. А коли рукав її пальто сповз було донизу, оголилася білизна шкіри Її тоненької руки, яка проте міцно трималася салонної тримачки.

Була се гарна студенточка невисокого зросту, що діставалася, мабуть, на свої пари. Раз-по-раз те й робила, що роззиралася, аби хоч якось затриматися поглядом убік. А Він, знов, поспішав сього дня на прийом до зубного лікаря...

Вдруге їхні очі зустрілися - що було в них, у тих блискітках: чи просто погамувати свою цікавість, котра в жінок виявляється в тім, щоби постійно відчувати, що ними захоплюються, чи бажання дальшого знайомства; а може та невидима іскорка, через яку спалахує гаряча пристрасть...
Йому так і не вдалось збагнути...

Втім, мабуть-таки, "малята-янголята" чатували своїми стрілами до останку - проте, обоє, Він і Вона, вийшли на одній тій самій зупинці та й... пішли собі кожен своєю дорогою: Вона - до науки, Він - наводити лад у своєму роті...

Ігор Луцький - 15-12-2004 у 13:30

Ця історія мене трохи сколихнула. Не лишила байдужим.

jaguara - 15-12-2004 у 15:43

Ігоре, який Луцький, Ви, здається, прогавили неймовірну нагоду познайомитися з купою чарівних дівчаток... я про те, що нарід на Майдані масово одружувалися, не те що знайомилися... ото б і була вам романтіка до кінця життя, онукам би розповідали -- познайомилися під час революції, за тиждень одружилися і от досі живемо радісно і щасливо :)

Яндрух - 16-12-2004 у 09:33

Цитата:
Першим відправив користувач Ігор Луцький
Ця історія мене трохи сколихнула. Не лишила байдужим.


Та невже?..

Ігор Луцький - 21-12-2004 у 11:53

2 jaguara. Правильно говориш Ягуара. Це класно. Та дівчина з Києва, що мені подобається, якраз там була, мабуть я прогавив свою можливість. Я не був в Києві. А може і не прогавив, життя покаже. Я сподіваюсь на краще.

Ігор Луцький - 7-1-2005 у 14:09

Таке враження, ніби всі чекають весни.

Ігор Луцький - 24-2-2005 у 11:54

А як вам шановні знайомство по мобільному телефону.;)

Tempika - 24-2-2005 у 13:01

а мобілки є не у всіх :-)

jaguara - 25-2-2005 у 11:24

гм, мобілка... мене б жаба задавила -- на початку, коли дізнаєшся більше одне про одного на смси та решту контактів купа фінансів пішла б :)

Ігор Луцький - 1-3-2005 у 13:55

В діджус зараз дуже вигідно вночі знайомитися. А в мене діджус, і я з приємністю знайомлюся. А що 0.00 грн. за смс та розмови, це ж не дорого.:-)

Bis - 1-3-2005 у 21:10

Шо мобілки, шо інтернет, шо листування - все закінчується пшиком на першому ж побаченні, або ще й ДО нього...

jaguara - 2-3-2005 у 00:43

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Bis
Шо мобілки, шо інтернет, шо листування - все закінчується пшиком на першому ж побаченні, або ще й ДО нього...

ой не правда :) у нас пшик якщо буде, то вже далеко не на першому побаченні :)

Bis - 2-3-2005 у 20:34

Звісно, що не на першому, бо його не буде


:baddevil:

Ігор Луцький - 3-3-2005 у 13:30

А чому так песимістично. Хтось з вас усіх знайомився так би мовити заочно, а потім зустрічався в реалі, і не розчаровувався.

Tempika - 3-3-2005 у 14:24

я б перефразувала запитання:
*Хтось з вас усіх знайомився так би мовити заочно, а потім зустрічався в реалі, і в ньому не розчаровувалися б?* :-)))

щодо мене... я завжди всіх настільки встигаю впевнити у власній
сірості і негарності, що *проізвожу фурор*... і це також причина,
чому нічого не складається :-)) бо невідповідність очікуванням – це
і розчарування, коли хтось виявився нижче планки, і розчарування, коли
хтось виявився вище цих сподівань... допустим, чекаєте ви, що на рантку
прийде такий собі толік з сусідньої стріт, що носить окуляри, працює
інженером і ваще... судячи з його фотки у 7-му класі... а приходить
бандерас у розквіті своєї краси і мужності... облом :-))))))

jaguara - 3-3-2005 у 16:47

знайомилися в ю2ю, зустрілися під Оперою у Львові, поки ще терпимо одне одного :) шкода, що у милого інет полетів, він би свої 5 коп вставив
а щодо романтики... я тут подумала, не пам"ятая, чи про це вже йшлося, але, як на мене, головна умова романтичного знайомства -- випадковість, а не цілеспрямований пошук когось, з ким мона романтично познайомитись.

Odarka - 4-3-2005 у 16:12

Романтика вмерла:baddevil:

Dмитрик - 5-3-2005 у 15:51

Шо мобілки, шо інтернет, шо листування - все закінчується пшиком на першому ж побаченні, або ще й ДО нього...


а ти не пробував таки з*явитися на оте перше побачення? :lol: Іноді варто спробувати, а не продовжувати в мережі блукати

Bis - 5-3-2005 у 18:30

якби не з'являвся, то ці знайомства тривали б і донині...

MartinkaDP - 5-3-2005 у 23:36

Помітила таку штуку: легше знайти близьку духом людину (як на мене, кохана людина не може НЕ бути близька духом) на іншому кінці країни.
Невже в тебе, Ягуаро, так само?...

Dмитрик - 5-3-2005 у 23:54

цікаво, а чого Ви, Bise, очікуєте від першого побачення в реалі? Що ж у Вас так глобально не складалось й так розчарувало?

Tempika - 6-3-2005 у 09:03

...гм... ВАС розчарувало, чи розчарувати ВИ?... тільки чесно :-)

dr.Trollin - 6-3-2005 у 10:26

ну... Темпічко- не преверчуй питання.
(правда питання, звісно 2 стороннє, але.)

Якщо відповідувати,- то:
10%фізична невідповідність,
20%матеріальні запити,
60%ментальна,
10%різне.
ну може у варіантному плані: 10-15, 20-35, 60-40, 10-20%

Причім таке ж буде і у випадку протилежному

Tempika - 6-3-2005 у 11:08

...дик, а як можна зробити такий глибокий аналіз особистості за одне
перше побачення?...

dr.Trollin - 6-3-2005 у 12:24

нуу "різне" дійсно не зобити. (ну бо обширне)
а інше...
особливо враховуючи попереднє листування та присущі мені таки (хай і недорозвинуті) зачатки емпатії...

Bis - 6-3-2005 у 12:48

справа в тому, що чим розумнішим сам собі здаєшся, тим гучніше гудуть в голові мухи, що дуже заважає чути і розуміти інших...

от і виходить замість побачення розмова сліпого з глухим...

Ігор Луцький - 6-3-2005 у 13:28

Ви всі так розумно говорите, а тут можливо доречна була б і простота.

Tempika - 6-3-2005 у 15:21

...ну так, простота :-) чомусь нікому не приходить в голову просто
подружитися з кобітою, якщо вже якісь романтичні стосунки не скалалися...
чи чоловік не здатний дружити з жінкою, якщо вона його не влаштовує
як партнерка або коли він відчуває, що він також не герой її роману...
мене це завжди збентежувало... цікава людина, хотілося б спілкуватися
й далі, а він відчуває себе якось чисто по-егоістичному відкинутим і
перестає спілкуватися... особисто я не вірю в кохання з першого погляду і
на першій рантці поводжу себе дуже коректно і навіть відсторонено...
більшість це сприймає як особисту образу і усякі стосунки припиняє... :-))
глупо.

dr.Trollin - 6-3-2005 у 15:47

2Темпіка чого це "нікому"?
я вважаю усіх кількОро знайомих, з котрими корреляція була понад 80% приятельками. Одну (з 90%) - щирим і вірним другом...

Паче ж того,- з опосередковано мені знайомих такі "винятки" теж непоодинокі...
причому навіть нежелажно від гендерної принадежності...

2Bis от вже чим не занОсився,- то це мозком...
"тим гучніше гудуть в голові мухи" угу-угу.
АЛЕ! на мух у запасливих і мухобійка знайдеться, або хоча б рушник.
а я запасливий :-)
(правда потім знову заведуться,- аж до наступної чистки...)

Ігор Луцький
"Ви всі так розумно говорите, а тут можливо доречна була б і простота. "
ммм... ну так. для "щобдля зазнайомитись".
а якщо для "зазнайомитись надовше"...

Bis - 6-3-2005 у 16:09

все дійсно дуже просто... ТАК або НІ... хочу і нехочу...

тож коли ви не бажаєте спілкуватися це не егоістично, а коли він - то вже егоіст...

нема ані з першого... , ані з другого... бо така штука ПРОСТО або є, або нє...

Tempika - 6-3-2005 у 17:06

...гм, я не казала, що не бажаю спілкуватися...
мені практично кожна людина чимсь цікава... це було якесь тотальне
одностороннє відторгнення... типу *ця кобіта мене не сприймає
серйозно, тож я її не буду сприймати взагалі*... як помста.

Bis - 6-3-2005 у 20:26

скоріше за все йому набридло стукати головою в зачинені двері і він вирішив зачинити і свої аби позбутися протягів (зима всеж на дворі)...

Tempika - 6-3-2005 у 21:27

...тільки одне побачення і вже набридло?... :-)))
дуже ви тепер швидкі стали, однак...

Ігор Луцький - 7-3-2005 у 12:35

Що потрібно для того, щоб не набриднути на першому ж побаченні? Як треба спілкуватися віртуально, щоб потім не розчаруватися в реалі? Як на мене питання актуальні, що скажете?
Tempika, jaguara, Odarka, MartinkaDP.

Tempika - 7-3-2005 у 13:13

..да я сама не знаю... :-) по-моєму, нарід зациклився на коханні з першого
погляду і не намагається дати другий шанс своєму візаві на рантці...
ну не знаю я.

jaguara - 7-3-2005 у 19:58

гм... мене у віртуалі привабила здатність ставити правильні запитання... а на першій зустрічі -- яка плавно переросла у побачення -- ну, не знаю, був і неприємний момент, а там я вирішила не напружуватися і приймати все як є, а не як я собі можливо думала, вже потім розбиратися

Ігор Луцький - 9-3-2005 у 14:06

Другий шанс мабуть таки потрібен.

Наталка - 6-7-2005 у 19:28

Ну, побачити дівчину двічі за два дні - тенденція, одначе... :) Сподіваюся, що другий раз був не останнім... :saint:

Яндрух - 7-7-2005 у 09:33

Ех, у мене вже не раз таке ставалося…
Тоді в голові одразу постають якісь домисли, якісь судження, що, власне, стає на заваді тому, щоб події розвивалися далі так, як ти хочеш…
Напевно більшою мірою то залежить на вихованні, може, на вкорінених стереотипах, що не дають отак відразу відповідати на… навіть не знаю, як то назвати: почуття хвилеві, іскорки вогню в очах, душевний трепет…

Десь нещодавно схожий випадок мав: вона, правда, вже й не така молода (тих, про яких кажуть: в бальзаківському віці…), але вельми вродлива, фіґурова така (про таких кажуть: в тілі кобіта…) і говорить, як тиха річенька дзюрчить (то вислів не мій - в якогось поета, пригадав, було…). На першій зустрічі (ну, такій, формальній, чисто робочій) очі в неї так і бігали… Але дальші зустрічі мимоходом до нічого не призвели…
Не знаю, чи вона заміжня чи ні – що, буду десь там розпитувати про… ну, про старшу жінку… адже колєги відразу, певно, заарґументують: що ти, мовляв, хлопче, здурів - навколо молодих дівчат, що аж кишить і т.д…

І залишаємося наодинці зі своїми почуттями, з якими живемо, котрі маємо притлумлювати в собі, які намагаються диктувати нам відповідний настрій…

Tempika - 7-7-2005 у 11:21

...чоловіки страшні боягузи, якщо не побачать в очах кобіти заленого
світла, що світить аж за кілометр, з місця не зрушать... :-))

Яндрух - 7-7-2005 у 11:42

... не "страшні", Тетяно, а СТРАШЕННІ. :saint:

Ярема П. - 7-7-2005 у 12:00

Ха, анекдот на тему:
Діти граються в пісочниці. Хлопчик питає дівчинку:
- Оленко, а в якому чаті твої батьки познайомилися?

Наталка - 7-7-2005 у 12:52

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух
Не знаю, чи вона заміжня чи ні – що, буду десь там розпитувати про… ну, про старшу жінку… адже колєги відразу, певно, заарґументують: що ти, мовляв, хлопче, здурів - навколо молодих дівчат, що аж кишить і т.д…


Sorry, а то справа колєг? Їхнє життя? Чи вони Ваше життя за Вас проживуть? Най вони собі шукають хоч 15-річних, якщо це їм до вподоби, там, де "кишить", а Ви собі своє знайте... Чи та жінка вже така критично старша? То, імхо, називається "ну й не дуже-то мені хотілося"...

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух
І залишаємося наодинці зі своїми почуттями, з якими живемо, котрі маємо притлумлювати в собі, які намагаються диктувати нам відповідний настрій…


І виходить "Клуб самотніх сердець". Кому від цього добре?

Tempika - 7-7-2005 у 13:07

...ну так, СТРАШЕННІ боягузи і жертви стереотипів :-) вона застара,
вона зависока, вона зовсім ще дитина, вона надто розумна :-)))) і теде...
а потім ніби появляться хтось підходяща за всіма параметрами, відбувається весілля...
а далі чоловік дивується, що ж мені так скушно і тоскно у цьому *нормальному*
шлюбі?... :-)))

Odarka - 7-7-2005 у 17:31

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Дзвін
Сподіваюсь, що колись подзвонить???



А це хоробрий хлопець:))

Ігор Ко - 7-7-2005 у 18:45

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Дзвін
В мене інший випадок. Просто я тій дівчині робив курсову.(Я працюю в тій організації. що таким займається), коли вона прийшла її забирати, то дуже мені сподобалась, і я в курсовій в кінці тицьнув номер свого мобільника. Сподіваюсь, що колись подзвонить???


А як вона ту курсову не читаючи здасть - то подзвонить викладач :lol:

Порада

Юрій Карпенко - 7-7-2005 у 20:43

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Дзвін
В мене інший випадок. Просто я тій дівчині робив курсовуСподіваюсь, що колись подзвонить???


Ігоре, вибачайте, але маю пораду. ;) Чекати не потрібно. Маєте шукати її номер телефону. Бо привід же у Вас залізобетонний. Можна курсову обговорити. :lol: Кавусьою пригостити. :rolleyes:
Ну а далі за обставинами. :D

Олексій Мачехін - 17-7-2005 у 19:19

Оце біда так біда.. цілих шість років... прірва.... ні, нічого не вийде, дарма давав телефон.... такого не буває.... шість років.... ні, не буде нічого.... не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.


:cool:

Галина Лев - 17-7-2005 у 20:26

Молодша- то добре, буде більш слухняною, поважатиме.
Якщо не дуже зіпсована, бо шось з тою курсовою... Чому сама не писала?

Олексій Мачехін - 17-7-2005 у 20:35

А хіба слухняна дівчина це добре? Ну, звісно, то особиста справа....

Галина Лев - 17-7-2005 у 21:04

Я не маю на увазі покірну, просто таку, яка б дивилась на нього, як на стршого товариша чи що...

Олексій Мачехін - 17-7-2005 у 21:15

А нашо? Нє, то дуже і дуже особиста справа, але мене б принижувало таке ставлення.

Галина Лев - 17-7-2005 у 21:32

Не моя особиста теж, бо слухняною бути не вмію, але хіба зле, коли дівчина поважає свого коханого за освіченість, досвід(якщо він вартий поваги)? І що в тім принизливого?

Олексій Мачехін - 17-7-2005 у 21:37

На відміну від слухняності і ставлення як до старшого товариша, повага зовсім не залежить від віку. Повага, звісно потрібна. Як же без неї?

Галина Лев - 17-7-2005 у 21:45

Ну щось у віці все ж є. Навіть мені до вподоби "зрілі фрукти".

Олексій Мачехін - 17-7-2005 у 21:49

Ну то вам :) А я собі за дружину взяв старшу жінку. Звісно, то нічого не значить, проте повага навряд підмінеться слухняністю :)

Галина Лев - 17-7-2005 у 21:52

Та хто каже підміняти? Як на мене, без взаємоповаги і на каву нема чого йти, не те, що одружуватися.

Олексій Мачехін - 17-7-2005 у 22:02

Правильно :) Але ж ви слово повага підібрали з третьої ітерації. До чого б це?

Галина Лев - 17-7-2005 у 22:10

Я їх не по рейтингу виставляла, а по тому, за що повага з'являється, адже вона не може просто бути, а бути з якогось приводу. Спершу людина щось бачить або чогось не бачить в іншій, а тоді поважає або зневажає за те, що вона виявила чи ні.

Олексій Мачехін - 18-7-2005 у 06:35

Повага до чоловіка через його старший вік - заздалегідь нетривала повага.

Олексій Мачехін - 18-7-2005 у 12:09

Ігоре, тут не про тебе, тут розмова була про ставлення що до людських стосунків.

Вам же успіху і щастя.

Igor Sey - 9-6-2006 у 08:42

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Дзвін
Знаєте, таки написала смс. Отже щось може бути. А може й ні.

П. Ігоре. Закінчуйте!!! Чим все закінчилось??? Чи може продовжується??? ;)

Igor Sey - 24-9-2006 у 17:04

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Дзвін
A. Враження залишились просто супер. Я розумів, що вона хороша, але незнав, що настільки!!!
B. Єдина незручність це те, що вона мешкає в Дніпропетровську, а я в Нікополі. Треба їхати 2 години.

А і В - речі абсолютно не сумісні! Десь є помилка! Або в "просто супер", або в "незручність".
Свого часу я щотижня, на п"ятницю, суботу, неділю їздив на побачення зі Львова до Києва. В жодному випадку, назвати це "незручністю" не можу. Так що, або дізнавайтесь розклад всіх транспортів на Дніпро на п"ятницю, або... :(

Igor Sey - 24-9-2006 у 20:40

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Дзвін
Чим закінчилася твоя історія з Києвом?

... Чарівною красунею - львів'янкою. :)
Об'єктивно, відстань в цій ситуації ролі не зіграла. Дійсно, львів'янка була дуже - дуже красивою. Характер також цілком не поганий.
Правда, закінчилось все це через кілька років також нічим. Не був я ще готовий тоді до шлюбу. :)

Demyan - 25-9-2006 у 09:05

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Дзвін
І таке буває. Я теж не готовий до шлюбу.
В мене ще взагалі ніколи не було дівчини.

Тоді треба бути обережним, бо коли в тебе зявляється перша дівчина тобі здається що все, а ще й якщо ти їй теж подобаєшся. Просто не раджу відразу йти на емоції, і не спішити, гуляйте разом, проводьте часу якомого більше, будьте винахідливими, а з часом вже все встане на свої місця.

Іван Лихобор - 25-9-2006 у 09:35

Сорі за втручання, народ, але от пригадалося одне порівняння...
Це так само, мабуть, як правильно навчитися їздити на мотоциклі (а може, навпаки?..): тобто як уперше сядеш на мотик і поїдеш - правильно/неправильно, - так і далі отой "перший раз" "висітиме дамокловим мечем" над вами, довго не даватиме наступні рази, "виїзди", нормально налагодити і правильні положення в сідлі, і вправність у керуванні...
Процитую одне вельмишановне джерело (по-рос.): "надо уметь, а не иметь".
(До покірного слуги це не має жодного стосунку..:-)

Igor Sey - 25-9-2006 у 10:51

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
тобто як уперше сядеш на мотик і поїдеш - правильно/неправильно, - так і далі отой "перший раз" "висітиме дамокловим мечем" над вами, довго не даватиме наступні рази, "виїзди", нормально налагодити і правильні положення в сідлі, і технічість у керування...

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Тоді треба бути обережним...

"Добрі" ви... :) Залякати людину вирішили? "Будь обережний! Як не вийде, - то кінець!".
Я б порадив максимально довірити себе почуттям та серцю. А отже, робити максимум дурниць. А бути "обережним", "розсудливим", "правильним", повірте, Ви ще встигнете БАГАТО разів!
Можливо, дійсно, не варто бігти з першою ж дівчиною, після першої ж зустрічі в ЗАГС... Але це не надто суттєво! А якщо це власне ВОНА?

Галина Лев - 25-9-2006 у 18:00

Ото порівняння з лєсопєдом чи мотоциклом непогане, але врахуєте, що за тим принципом в разі успішного першого разу(успішне зустрічання, успішне вінчання, успішне спільне проживання) других разів уже не буде. Це уже ЯРМО. Просто вдвох подумайте вголос, порадьтеся, складіть такий собі "бізнес-план" узгощдьте всі нюанси в плані "чого хто хоче від партнера" і лише тоді дійте, аби потім не було непорозумінь: "А я ше не хотіла цноти втрачати, а ти мене підпоїв і в ліжко затягнув", "А я ще до шлюбу не готовий", "А нашо я за тебе заміж виходила, якшо ти хтів тілько двох дітей, а я штири", "А ти мені не казала, що кожної п'ятниці постити будеш і не виконуватимеш своїх подружніх обов'язків"... і ще безліч аргументів для того, щоби позбутися одне одного або звинуватити у власній невдоволеності життям.

Ната Толмачова - 16-4-2007 у 00:49

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Як на мене ти правий. І не буду заперечувати. Можливо тобі заперечать романтики і фантазери які почитають книжки надвиляться мильних опер і фантазують собі. Потім рано чи пізно вони зрозуміють істину. Це ж життя ми всі в ньому різні особистості і відкинути соціальне положення, географінче розміщення, поведінку, стиль життя та все інше просто не можливо. У відносинах все повинно бути гармнонійно та доповнювати одне одного і на всі речі потрібно дивитися та аналізувати а не відкидувати фарзами "любов все здолає". Можливо ви подомуаєте що я не романтик, але я заперечу я - швидше практичний романтик. І мрію та досягаю те, що я можу реально.


Я далеко не мрійниця, та й романтизму бракує, але з власного досвіду кажу, що любов дуже сильне почуття і на всілякі соціальні відмінності незважає. Ну або це зовсім не любов. Тоді нема чого казати - ой, мене покинули, бо я бідний/негарний/невезучий і т.п. Просто любов’ю і не пахло. Терпіти не можу коли люди називають речі не своїми іменами. :mad:

Demyan - 16-4-2007 у 07:57

Я не писав про те що це не можливо. Є випадки і будуть зовсім різні. Я це до чого вів - що всетаки більшість людей намагається шукати серед своїх. Чомусь люди рідше шукають десь когось в інших містах країнах...
нарпиклад в мене знайомий познайомився з дівчиною з Пітера. Туда-сюда полюбилися, він все кинув поїхав до неї. Він роботяга - вона з забезпечиної сімї, почали жити разом, він на роботу влаштувався...але оскільки ця дівчина завжди користувалася дорожчими речами, це не були її примхи як він казав - вона хотіла позбутися, але це вже дуже увійшлов привичку, їй було важко але вона намагалася перестроїтися, він намагався заробляти бльше але не хватало. Так і жили, потім він бачив що вона мучиться хочеться десь поїхати гарно відпочити але не було можливості (і не бачилося), тому вони з його ініціативи розійшлися, хоча було важко бо дійсно любили і старалися але не виходило.

Tempika - 16-4-2007 у 15:07

..ото хлоп, не потягнув кобіту і здався :-)) для мене очевидно, що мужик не спавився з власним копмлексом меншовартісності... і не кажіть, все кинув та й поїхав до міста, де бульше можливостей, більша зарплата... і не зміг :-) смішно слузати такі історії... мабуть, його кликала зовсім не любов, а просто подивився, що ніби цей зв*язок дає йому певні перспективи... а коли не зміг жити без любові, то таки покинув її, причому звинуватив ще й її саму... жах...

Tempika - 17-4-2007 у 18:44

...та яка класова нерівність, схаменіться, люди :-)) ми всі по європейським міркам - люди небагаті... не одружився ж він з донькою олігарха, чессне слово... :-))

Тарас Гулка - 17-4-2007 у 22:33

Цитата:
ми всі по європейським міркам - люди небагаті..


Воно-то так. Але людина може отримувати 1000 грн. а може 1000 у.о. За європейськими мірками обидві вони не багаті, а за українськими різниця суттєва. Підтримую думку Ігора і Демяна.

Юрій Сєров - 18-4-2007 у 14:25

"Нижчого класу" - це мабуть перегин, а те що 1000 уйо і 1000 грн - це для України велика різниця. І, думаю, мажйе кожна кобіта, буде дивитися на цю зарплату, і постійно незабувати нагадати, що 1000 грн - це дуже мало.