Андрій Пелещишин - 9-10-2004 у 17:50
Питання навіяне виборами Президента, проте в принципі ширше - наскільки активно
Ви пропагуєте свої політичні уподобання? Якщо вони звісно є.
fish - 9-10-2004 у 18:49
серед знайомих та колег.
На жаль, навіть у своєму творчому колі нарід доводиться старанно, часом не за одну
розмову, доводити до "своїх політичних уподобань".
Вчора в електричці антиющенківські плакати знімала. Мене злапали десь в
п"ятому вагоні. Провідниця покричала, але видно було, що вона злякана. Потягла
мене до своїх. Ті досить флегматично сприйняли ситуацію. Забрали попсовані
плакати і відпустили. Дорогою до свого вагону зідрала ще два, але стала розумніша,
дочекалася як виїдемо за місто, скрутила в дулю і викинула у вікно... Потім інша з
провідниць прийшла, підсіла, спитала: "воно тобі треба?" Пояснила мені, що у
них неприємності можуть бути - через то, мовляв, її колега так і нервувалася. Я їй
кажу: ви потерпіть трошки, до кінця місяця - і вже ніхто, ніколи вас не
примушуватиме таким займатися. Та сказала, що все розуміє, але пораила робити то
акуратніше)). Афіші, сказала, назад не чіплятиме.
От зараз знов додому їхатиму... думаю, знов доведеться вагонами пройтися.
dr.Trollin - 11-10-2004 у 04:59
(задумливонатЯкуюче) а, оцей, у сусідії є ще такий середмолодіжний слоган "Wlep
Nalepke" - (вліпи наклейку, цебто)
- і плакат є (провідниці не насварені)
- і толку нема (самопоправлюючись -- нє, Толк-то є... але не той)
а враховуючи, що наклейкові карточки не потребують клею для -- то і доказів про не
буде (партизантка піде неупізнанною)
а ще ж позАти - кращі зразки візерунків - льзя виставити на Мережу для щоб нАрід
підтримав...
а Ще позаякіше -- то ж льзя і гинструкцію по виготовленну наліпок у домашніх умовах
(для пущого здешевлення процесу) донаприклеїти поруч з візерунками...
правда при тім слід мати на увазі про можливість розпочАття війни наліпок. (тобто
про- і контра-)
що (загалом) і не є так зле -- принаймні сприятиме демократизації (при здешевленні
налІпковиготовлювального процесу)
freewill - 11-10-2004 у 10:18
Свята справа роздрукувати на роботі листівок на свій під"їзд і покидати у
поштові скриньки. Хоча б.
Odarka - 11-10-2004 у 15:32
Коли у мене є концерти я намагаюся публіку якось направити, що треба зробити
правильний вибір із знайомими спілкуюся і з родичами))) Голвне, щоб люди знали і
були впевнені у своєму кандидатові))) Чи не так?
Юрій Карашівський - 11-10-2004 у 17:16
Агітація. Віднедавна це слово асоціюється лише із беззмістовними суперечками на
кухні...
Ще місяць тому буквально кожен із співрозмовників (часто це було десь в машині по
роботі чи в таксі) просто діставали питання: "За кого ти". Оскільки доводиться
варитися в цьому чані якщо не по вуха, то, принаймні, по пояс, відповідав чесно: ні
за кого. Однак якщо людина таки починала наводити якісь аргументи, наприклад
проти Ющенка, мовляв, він прийде і все стане гірше, пояснював, що все буде максимум
як в старому фільмі про Попандопуло, Білу та Червону гвардії: коли ті почергово
приходили в одне і те ж село, дідусь-старшИна знімав картуза і одягав будьонівку і
навпаки, кожного разу зі словами: "Опять власть меняеться". Тобто
бюрократична машина оберне свої канцелярські "безкозирки" навпаки і
запрацює так само улесливо прогинаючись, як і при Л. Д., і при Л. М. Пояснюючи все це
я не втомлювався повторювати, що краще мати президентом будь-кого, але не
колишнього з/к, який на УРЯДОВОМУ засіданні каже своїм підлеглим-міністрам, що
переламає комусь ноги і голови порозщибає. Або ж прямим текстом, який в народі
давно охрестили блатною фєнєю, каже, що "нам з вами треба пахати!" (все
фіксується на камеру, але кандидат знає, що ніхто крім одного-двох каналів цього
не дасть в ефір. От і меле язиком так, як душа того бажає). Це справляє враження.
Така от агітація.
Фіш, ти мене розчулила 
