Юрій Карашівський - 1-11-2004 у 19:15
Проводжали як на войну, зі словами „бережи себе” і т.д. Втім, настрій був
святковий, було навіть дуже цікаво побачити на власні очі, як буде виглядати
„опозиція”, в який спосіб штурмуватиметься ЦВК і взагалі, на що це буде схоже.
Спочатку на внутрішнє подвір’я Центрвиборчкому та на територію будмайданчика
поблизу Фонду держмайна (вул. Кутузова, неподалік ст. м. „Печерська”) завезли
більше 10 автобусів зі „спортсменами” та кільканадцять вантажівок з
міліціонерами (за деякими даними, їх було понад 2600). „Айсітівішники” казали, що є
вказівка чекати двох провокацій – під ЦВК та на Майдані Незалежності (тут
планувалась акція „ПОРИ”). Об’їхавши кілька кварталів, ми виявили 11 самоскидів з
піском без номерних знаків, які фактично охоронялись постами ДАІ (вони були
виставлені з інтервалом 50-70 метрів довкола ЦВК). Близько 10 вечора сталася
несподіванка: журналісти почули хлопок, вереск автомобільних колодок і побачили,
як на шаленій швидкості зі сторони вул. Московської в напрямку вул. Щорса
перехрестя Бульвару Л. Українки та вул. Кутузова перетинає чорний „Мерседес”
(джип, який ще має назву „кубик”). По широкій дузі авто перетнуло перехрестя,
пробило огорожу біля кафе McDonald’s і, відбивши собі передні колеса, „на животі”
проповзло до самого парапету над входом у метро. Все нагадувало голлівудський
бойовик, люди вискакували буквально з-під коліс шаленої автівки (держ. номерний
знак належить до „крутих – 800-40 КН). На щастя, нікого не покалічило. Натовп витяг
водія з-за керма і побачив, що той не тямить себе. Ледве вимовляючи слова він у
грубій формі просив не чіпати його і спробував втекти. На цей момент під’їхали
працівники ДАІ, які врешті-решт вгамували людей і забрали водія для складення
протоколу. Через 10 хв. на місці події з’явився заступник міністра МВС Анатолій
Присяжнюк, який заявив, що кермував автом не його власник – його особа відома,
однак назвати ім’я чиновник не схотів, – а людина, що скоїла ДТП, свою водійську
посвідку не показує. Всього в „Мерседесі” журналісти застали трьох осіб, один з
яких так і залишився сидіти в салоні. Ніхто з них серйозних ушкоджень не зазнав.
Свідки казали, що було ще двоє людей, які втекли в метро.
Іншим цікавим моментом виборчої ночі стала поява „охоронців правопорядку”.
Нетверезі, серед них було навіть двоє бомжів із сумками для збору порожніх пляшок.
Ці дядьки заявили, що прийшли щось охороняти. Їх організовано привезли з Подолу,
хоча самі вони не місцеві – нібито працюють на будівництві школи (на Подолі
жодної школи не будується). Після того, як журналісти спробували зазняти цих людей
і розпитати їх про все, вони почали втікати, зриваючи пов’язки. Журналіст сайту
Proua.com повідомив, що на власні вуха чув, що наказ „забиратися геть і зняти
пов’язки” віддав підполковник міліції, що був ЦВК. Я спробував записати в нього
коментар, однак він теж втікав від камери, і більше того – відмовлявся назватись.
На питання, чи перебуває він при виконанні службових обов’язків була відповідь
„Так”, однак на уточнююче питання, чому тоді він не називається і не коментує
присутність незрозумілих людей, можливо, пан підполковник „погуляти вийшов”,
він підтвердив: „Так, я просто гуляю тут”. Міліціонер відштовхував мікрофон і
поводився непривітно. В „охоронців правопорядку” вилучили якісь посвідки, що
давали їм право не лише на охорону громадського порядку, але й держкордону. На
посвідках стояла печатка КМДА, нанесена друкарським способом.
Несподівано під парканом виник Міністр внутрішніх справ Микола Білоконь в
костюмі спецназів ця і бронежилеті, який на великій швидкості прогарцював по
периметру огорожі і зник в ЦВК. На запитання відповідав односкладово, коментарів
не давав.
До 2.00 біля Центрвиборчкому не залишилось більше нікого, крім журналістів,
міліції та працівників спецслужб у цивільному. Непокоїла присутність ще однієї
групки осіб, яка була там ще з 19.00 – 20-30 підтягнутих атлетичних молодиків у
спортивній формі в шапочках. Вони лише спостерігали за всім, однак коли стало
зовсім нудно, почали чіплятися до знімальної групи „Тонісу”, намагаючись
зав’язати якусь розмову. Наші колеги з „ICTV” спробували їх знімати, але отримали
погрози і запрошення завітати в підземний перехід, де обіцяли „більш тісне
знайомство”. Ми звернулися по допомогу до міліції, однак ті нас проігнорували.
Втім, певний результат звернення до МВС був – частина молодиків майже одразу
зникла у невідомому напрямку. В кількох з них були у вухах міні-телефони, якими
користуються спецслужби. Однак міліція та СБУ, присутні на площі Л. Українки,
всіляко відмежовувалися від „спортсменів”. Власне, цим маленьким інцидентом
виборча ніч скінчилась.
Ю. Карашівський, телеканал „ТОНІС”, Київ.
P.S.: Дозволю собі коментар. В діях правоохоронців проглядалась байдужість до
всього, що відбувається та розчарування. Вочевидь, що попередній сценарій був
інший. А альтернативного не вигадали. Щось не спрацювало. Що саме? Мабуть, це
неявка під сіро-чорними міліціейськими парканами довкола ЦВК в ніч з 31 жовтня на 1
листопада людей із символікою Ющенка та пов'язками "ПОРА". Роздратоване
гарцювання міністра Білоконя, ухиляння міліціонерів від спілкування. Вочевидь,
що вони знали, хто були ці "охоронці правопорядку" і молодчики у спортивках.
Байдужими були тієї ночі службовці ДАІ: вони закривали очі на порушення правил
руху. Особисто мене мало не збила якась божевільна пані, коли я переходив на
зелене світло чітко в межах пішоходного переходу. Пані навіть натиснула на газ,
під'їжджаючи до переходу. Без зусиль відстрибнув, хоча якби на моєму місці була
бабуся, наїзд був би неминучим. А загалом - залишилося відчуття полегшення, що все
минуло спокійно і почуття виконаного обов'язку. А також гордість, що мені з
коленгами вдалося відвернути принаймі одну провокацію - розігнати "охоронців
правопорядку", які явно шукали пригод на власні гепи.