dr.Trollin - 3-12-2004 у 10:21
http://www.livejournal.com/users/normaliser/52153.html
ПомаранчевийКиїв Пише normaliser
Мусів декілька днів зачекати, не хтів відразу писати про побачене.
Перше враження: це - не революція. Це фестиваль. Може, я думав так тому, що
чомусь уявив, що буде все якось суворіше, чи, принаймі - рішучіше. Я їхав не просто
побачити: відвозив своїм гроші, листи (діти понаписували дуже трепетні речі, я б
показав, якби мав право, але то надто, мабуть - особисте), телефони, речі.
Друге: львівські номери на автах, львівські маршрутки, львівські
автобуси, львівські священники. Чуєшся - ві Львові. Купа знайомих. По дорозі на
Європейську площу зустрів людину, яка вчора брала в мене підписку про заборону
виїжджати зі Львова.
Третє. Нездала організація походу (я йшов колоною до ЦВК). Якби направду
хотіли зробити біду - запросто б зробили: одна димова шашка і - купа щонайменше
покалічених.
Третє-А. Нездала охорона наметового містечка. Як сі бавіць в режим - то
робити то треба тим, хто вміє то робити... Показую ксіву, хочу пройти. Пацан питає,
чи є в мене зброя, чи ножі, чи ше шось і каже, що мусить мене обшукати. Обшукує.
Дивиться в торебку. Пацан НЕ ЗНАХОДИТЬ на мені пістолет, не помічає в сумочці ніж і
два(!) шокери... Дуже дивно і дуже сумно...
Четверте. Нездалий настрій в моїх. Вони приїхали не чекати. А діяти, так
як вони то вміють - ніхто не дає. То дуже зле.
П’яте. Де ж ті, що - підтримка Янука? Бачив, як в Метрограді хлопець сушив
в потоці теплого повітря синьо-білий прапор, декілька машин з синіми стрічками,
декілька людей. І - все... Може б то - в Донецьк, до Пузіка з’їздити...
Шосте. Кияни. Просто молодці. Навіть - більше, просто не знаю, як сказати
про оте ‘більше’...
Сьоме. Не покидає мене чомусь відчуття, що Ющенко недостойний отих людей.
Я думаю, що за десять років про оцей зрив, про людей - пам’ятатимуть, а от про їх
лідерів... Мало хто нині серед людей пам’ятає, якого саме прем’єра скинули
студенти на початку 90-х, але те, що то були студенти - пам’ятають усі.
Восьме. Зека - за ґрати. І - грати, грати, грати. Домовлятися з ним - не
треба.
Дев’яте. І мабуть, основне. Я вірю в перемогу.
Дев’яте-А. Чому достойний народ має лідерів-сцикунів?
Дев’яте-Б. Або хай в Ющенка виростуть юльчині яйця, або - того
франківського пацана - в президенти.
dr.Trollin - 3-12-2004 у 10:53
2Ігор Паславський
перемгти-то мо' й перемогли...
лиш треба проконтролювати, щоб лідери нАрід не здали Після перемоги.
Sergi Adamchuk - 3-12-2004 у 11:21
Є відомий жарт: вся країна знає як грати футбол крім одинадцяти хлопак.
Так само й тут: вся країна знає як провадити помаранчеву революцію крім самого її
лідера.
dr.Trollin - 3-12-2004 у 22:41
http://www.livejournal.com/users/ruslanka/
(c) "ruslanka", Gatersleben, Germany.
[Nov. 22nd, 2004] Я признаюся — більше ні про ніж думати не можу, крім виборів. Напевно це
і є той самий пассіонарний підйом, про котрий так багато говорив Гумільов. Це таке
фізичне відчуття, неначе знаходишся під високим напруженням. Навіть вдалині від
Батьківщини. Навіть не отримуючи ніякої інформації. Ось так вночі прокидаєшся і
гудиш від напруження в унісон з народом.
[Dec. 3rd, 2004] Загалом, сталися дивні речі. У країні, в якій "все схвачено і за все
заплачено", раптом взяли і послухали народ.
Нормалайзер - 4-12-2004 у 00:57
Революція - це домовлятися з тими, кого прилюдно йменуєш злочинцем...
Всім учасникам Великого Листопадового Українського Майданування видадуть
посвідчення. Во як. Видаватиме, мабуть, найбільший вояк...
І буде феєрверк, отак...
Хоч Яника - не трафив шляґ...
Ви бачили в Українському Домі нових наших бюрократів? Знаєте вже, проти кого
повставатимемо завтра? Ню-ню...
Особисто мені сумно тому, що, на жаль, маю уже стільки років, що при наступній
революції (хм...) мене на Майдані не буде... Чи Бог таки любить трійцю?.. Доживу.
Чому так боляче і чому - нерадісно?
Не зна ю
Андрій Пелещишин - 4-12-2004 у 01:48
Дивно мені читати повідомлення спочатку Олексія а тепер і Нормалайзера.
Хоча саме я перший на Форумі злегка акцентував увагу на певному сповільненні дій
опозиції, за що і отримав звинувачення в "провокативності" від того ж
Олексія, який потім за пару днів взагалі лідера опозиції в зраді звинуватив.
Тепер я розумію, що був не правий. І саме Нормалайзеровий допис переконав мене
остаточно.
Все правильно робить Ющенко. Має він план. І блискуче його втілює в життя. Менше
ніж за два тижні практично зруйнував систему, розвалив владний моноліт,
перетягнув на свою сторону масу політиків, змінив картину з ЗМІ і головне - здобув
симпатію тої частини народу, яка раніше категорично не сприймала його, усунувши
тим самим практично загрозу сепарації деяких українських земель та загрозу
розколу суспільства.
І це все - практично в рамках закону, це все - не влаштувавши жодної бійки. Це все -
зі збереженням інститутів влади, необхідних для функціонування держави, зі
збереженням певного рівня стабільності в економіці.
І це все - за умови непрофесійної команди, нашвидкоруч зібраної з представників
різних (часто ворогуючих) сил, слабо контрольованої маси прихильників та
відсутності розуміння в своєму оточенні.
Так, він зрадив деяких своїх прихильників. Безсумнівно зрадив. Зрадив тих, кому
кортіло побігати з бітами по Києву за туристами з Донецька, зрадив тих, кому
кортіло увірватися в залу ВРУ і постукати по столу спікера "а ля Грузія",
зрадив тих, кому хотілося поштурхатися з ОМОНом і потім з гордістю показувати
вмятини на голові своїм онукам, зрадив тих, кому доконечно потрібно в черговий раз
породити образ ворога для міліціі в очах народу, зрадив тих, кому хотілося би
пом'янути загиблих в помаранчевій революції героїв.
Підозрюю, що розчарування в багатьох є неминучим. Це природньо. Для чогось же люди
брали зі собою в Київ пістолет, ніж та два електрошокери?
І якщо потиск руки злочинця може хоч на крок приблизити світлі часи України чи
врятувати життя чи здоров'я людям, Ющенко мав його зробити. І зробив.
Я ніколи не був великим шанувальником Ющенка, принаймні кумира для для себе з
нього не творив. Голосував та агітував за нього швидше як за компроміс між своїми
переконаннями та реальністю. Проте останні кілька днів заставили мене з більшою
симпатією ставитися до цієї людини.
А щодо останнього повідомлення Нормалайзера - а хіба це таємниця, що плодами
революції завжди користають не ті хто її чинив? Хіба хоч колись було інакше? І чим
менше зараз буде "революційності" - тим менше сміття підніметься до влади.
Андрій Пелещишин - 4-12-2004 у 12:13
Досить цікава стаття про "карнавальний" характер масових акцій є тут:
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/524/48536/
Tempika - 4-12-2004 у 18:51
...згідна з Андрієм :-)
а взагалі, нашій країні потрібен не стільки *пламєнний
революціонер*, скільки спокійний порядний дядько з
головою на плечах... бо саме за такого ющенка я голосувала :-))))