ДК і Шахтар як національні символи

Тут ви торкнулись одразу двох проблем: національних символів і засилля легіонерів в українському футболі.
Щодо національних символів, то підозрюю, що тут фактор національності футболістів буде впливати дуже мало. Тут спрацьовують стереотипи, ба навіть архетипи ("наша" команда). Щоб змінити суспільну свідомість з нею потрібно працювати дуже активно, а навмисне паплюжити вітчизняні команди - то не дуже комусь потрібно.

Щодо засилля легіонерів - на 100% згоден. Було б добре ввести обмеження. Ні, не абсолютне. Щось на кшталт - 3(4, ну 5) легіонери на полі - будь ласка, а за кожного наступного платити (наприклад у якийсь Фонд розвитку дитячого футболу) 2000-3000 долярів. За кожну гру.

Наскільки я знаю, обмеження будуть з настсупного сезону. Але на полі мають бути 3 УКРАЇНЦІ!!! , з кожним роком має збільшуватися.
Відносно символів, так ДК символ, Шахтар-ні. Мені так здається. А те, що і я не вболіваю з ці команди, також вже усвідомлюю. Коли грає Шахтар(з Тимощуком) і Мілан (з Шевою), то чомусь Мілан мені симпатичніший.
А відносно скандалу з Суркісом, я зовсім не проти, щоб його звідти копнули, бо так мені здається, що він на тому незле гріє руки.

Ну що тут скажеш. В маленькому шотландському місті Лівінгстон мені також пояснювали, що Селтік і Глазго це для них не національні символи, бо їх команда їм, бачите, не програє.
Але разом з тим, як можна порівнювати команду, яка виграла найбільше чемпіонатів ще СРСР, три євротурніри, мало не всі чемпіонати України, виховала вже трьох володарів "Золотого м"яча" з командою, яка НІКОЛИ не вигравала чеміпонат СРСР, жодного євротурніру, один чемпіонат України?
То майже порівняння Лівінгстон-Селтік

І не можна не розуміти донечан. Адже, думаю, якби Карпати були на першій сходинці турнірної таблиці в "вишці", та ще й грали в 1/8 Кубку УЕФА, то засилля легіонерів хоча і викликало б занепокоєння у вболівальників, але однозначно це занепокоєння було б менше від захоплення "чудовою роботою селекціонерів клубу".

Не впевнений. В мене б викликало, так як і не викликає стосовно ДК, за котре вболіваю з дитинства, тобто року десь так з 88. І я не в захопленні від їх селекційної політики. Крім того, (ми вже з друзями цю тему обговорювали) близькість футболістів (як колишніх, так і діючих) збільшує бажання піти на стадіон. Близькість - маю на увазі не інтимну , а коли стикаєшся з гравцями в реальному житті напр. знайомий, сусід, брат колєґи, наречений одногрупниці і т.д. .
Особисто мав задоволення пограти у футбол з Василем Шведом.
А що мені до тих циганів,негрів, сербів і т.д.? "Карпатівський" дух у виконанні Ґодвіна це для мене щось недосяжне

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров В мене б викликало, так як і не викликає стосовно ДК, за котре вболіваю з дитинства, тобто року десь так з 88. І я не в захопленні від їх селекційної політики. Крім того, (ми вже з друзями цю тему обговорювали) близькість футболістів (як колишніх, так і діючих) збільшує бажання піти на стадіон. Близькість - маю на увазі не інтимну , а коли стикаєшся з гравцями в реальному житті напр. знайомий, сусід, брат колєґи, наречений одногрупниці і т.д. . Особисто мав задоволення пограти у футбол з Василем Шведом. А що мені до тих циганів,негрів, сербів і т.д.? "Карпатівський" дух у виконанні Ґодвіна це для мене щось недосяжне

Звичайно ви не в захопленні від селекційної політики Динамо! Бо за останні 15 років вони не зробили чогось видатного. А от якби вони минулого року виграли ЛЧ, перемогли у фіналі інтернаціональний Реал і вирішальний гол забив би наприклад Рінкон після пасу Гіоане, можна було б говорити про щось інше.

Про "карпатівський" дух... Знову ж таки не всім командам дістаються такі легіонери як Годвін. Бувають і такі, що і грають добре, і живуть по сусідству (при цьому не цураючись сусідів) і одружуються на сестрі вашого однокласника. І погодьтесь, що ставлення до легіонера, який є лідером команди, який знайшов спільну мову (а може й вивчив місцеву!) з місцевими гравцями трохи інше ніж до того, який ... одним словом Годвін.