Пропоную дискусію відносно фільмів, які зараз нам рекламують, як азіатське кіно.
Не буду давати ретельного аналізу відмінності традиційного азіатського кіно і
прозахідного азіатського кіно. Скажу лише свою суб'єктивну думки і вкажу двох
режисерів з цих різних "таборів" кінематографу.
Но, отслужив в армии, он вдруг увлёкся живописью, и в свои 30 отправился
в Париж, где два года изучал историю искусства, а потом, путешествуя по Европе,
выставлялся уже как художник. Своё чувство Парижа он передал в фильме "Дикие
животные" (1997), в котором два персонажа - солдат и художник - ни что иное, как alter ego
режиссёра. Любимыми его именами до сих пор остаются мастер Густав Климт и
талантливый ученик - Эгон Шиле.
Власне він і зняв фільм Весна, Лето, Осень, Зима … И Снова Весна /Spring, Summer, Fall,
Winter... and Spring/
Я не говорю що цей фільм на всі 100 зроблений для західного глядача, але я стверджую
що саме цей фільм зроблений під великим впливом західної культури. Це власне щось
в стилі нашої Руслани, яка співає ну зооооовсім не гуцульські пісні.
Первой картиной, возвестившей японское присутствие в кинематографе
планеты, стал "Расемон" (1951) - притча об ускользающей истине, история убийства
самурая и насилия над его женой, по очереди рассказанная четырьмя участниками
событий и окарикатурившая все поведенческие стереотипы привилегированных каст.
Снятый в год мирного договора с США и вывода оккупационных войск фильм получил
Гран-При Венеции и открыл ворота фестивального успеха тиграм японского
довоенного кино Мидзогути, Инагаки и Кинугасе.
Я спеціально в другий "табір" відніс Курасаву, спеціально тому що це дуже
суперечне рішення... Курасава славився тим що екранізовував твори Європи і Росії
під середньовічну культуру Японії. А відмінність від Ким Кі-Дука в тому що
Курасава не пояснює нічого європейському глядачу, він робить кіно для Японії.
Дуже рекомендую глянути його останній фільм "Ран" - він же "Смута", 1985.
Цікавий фільм тим що знятий по сценарію "Короля Лір" і показує життя
середньовічної Японії. Супер фільм, вражаючий і філософський. Його можна взяти в
[color=darkred] Медіаклубі[/color] http://mediaclub.org.ua/
Що стосується ж традиційного кінематографу Азії, то це дивитись неможливо. Це
зовсім незрозумілі відносини людей. Хто хоче може взяти в Медіаклубі фільм
"Затоічі". Не той "Затоічі", який зробив Такеші Кетано для американців, а той
"Затоічі", який виходив в Японії в 60х роках і пародію на якого і зробив Кетано.
Тільки попереджаю фільм на японській мові, а титрів ви напевно не знайдете, хіба
що самі напишете.Круціфукс. - 4-3-2005 у 19:13
Вибачте за педантизм, але "Ран" - все-таки не останній фільм Куросави :)ich /Віталій Бондаренко/ - 4-3-2005 у 19:39
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Круціфукс.
Вибачте за педантизм, але "Ран" - все-таки не останній фільм Куросави
Дійсно помилка, перепрошую.Captivitas - 5-3-2005 у 10:13
Класик японського кіно.Круціфукс. - 6-3-2005 у 10:03
Імамура хороший.
Ще про Мідзогуті десь вище було згадано. Теж "глиба". Я бачив його "Sansho Dayu".Captivitas - 24-3-2005 у 17:27
Подивився "Весна, літо..." . Не такий вже й страшний режисер Кім Кі Дук, як його
рецензують. Captivitas - 14-5-2005 у 10:05
Одна з особливостей традиційного східного кіно - це акцентована сезонність (тобто
природа як окремий учасник дії). Особливо це можна відчути у Такеші Кітано
("Фейєрверк" та "Ляльки" найбільше).
Якщо у Кім Кі Дука у "Весна, літо..." - це стилізація та художній прийом (імхо), то в
Кітано це одна з основ творчості.Captivitas - 12-9-2005 у 08:24
"Порожній будинок"
Кім Кі Дук (2004)
Естетизація вуаєризму: хоча би 1 ніч, але прожити як інша людина, відчути себе цією
людиною. Гольф як метод приниження та причина кохання.Captivitas - 3-12-2005 у 12:09
Подивився "Tasogare seibei" ("Сумрачный самурай") (2002) Йодзі Ямади.
Фільм знято за трьома новелами Сухея Фідзисави.
Чудова гра Хіроюкі Санади ("Дзвінок", "Останній самурай"), а також майстра
традиційного японського танцю Міна Танаки.
Дуже напівтонова стрічка, прикрашена музикою Ісао Томіти.Captivitas - 29-3-2006 у 13:21
Нарешті дочекалися: потрапив мені на очі DVD "РАН" Куросави - англійська та японська
доріжки та головне російські та УКРАЇНСЬКІ субтитри. JRC постаралися....Олександр Чорнобиль - 29-3-2006 у 17:01
Battle Royale (Королівська битва), 2000 року
режисер Кіндзі Фукасаку
Фільм, який корисно подивитись, як на мене з двох причин:
- для глибшого усвідомлення природи людини;
- для усвідомлення можливої ролі команди/колективу (називайте як хочете) в житті
людини.
Досить таки "східне" кіно, хоча присмак Голівуду в ньому є...
