Форум Рідного Міста

Мовна політика держави

tysovska - 30-3-2005 у 14:31

Влучна стаття братів Капранових на "Укр. правді". Ось початок:
Цитата:
Сиділи ми якось за кавою на Хрещатику, аж раптом до столику підтусувалося циганча. "Дайтє копєєчку! В домє єсть нєчєво," - занудило воно звичну пісню. Ми були не в гуморі, а тому відповіли, не особливо замислюючись: "Дитино, біжи звідси, ми російської не розуміємо". Проте циганча миттєво перейшло на українську: "Дайте копієчку! В хаті їсти нема-а…" Крити не було чим, і ми полізли за гаманцями. Але взявши здобич, циганча замість "дякую" промовило: "В Україні всі повинні знати три мови - українську, російську та англійську".

Далі читайте на "Укр. правді"
Ми проковтнули проекти Мороза й Порошенка, списавши на їхню недалекоглядність, заангажованість, непослідовність тощо. Чи готові ми проковтнути указ про розвиток рос. мови, підписаний самим Ющенком? Я, чесно кажути, трошки ошелешена. Ніхто не знає подробиць горезвісного указу?

Sergi Adamchuk - 30-3-2005 у 14:58

Кажуть, той указ, то чистий популізм. Щоб підняти рейтинг у російськомовних регіонах, кажуть що за суттю це нічого не дає, а от для галочки, що Ющ щось робить для розвитку рос мови - це звучить.

Олександр Чорнобиль - 30-3-2005 у 15:39

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Sergi Adamchuk
Кажуть, той указ, то чистий популізм. Щоб підняти рейтинг у російськомовних регіонах, кажуть що за суттю це нічого не дає, а от для галочки, що Ющ щось робить для розвитку рос мови - це звучить.


Але, погодьтесь, дивний шлях піднімати рейтинг. В цей же час Литвин, критикуючи цей указ, починає атаку на електоральне поле Ющенка. Якось поміркованіше треба рейтинг піднімати...

Олексій Мачехін - 30-3-2005 у 15:47

Так Ющенко ніби обіцяв захист прав російськомовних і взагалі нацменьшин в Україні.

tysovska - 30-3-2005 у 16:41

А захист прав українськомовних він не обіцяв?
А то мені якось дивно - я ніби є, але мене ніби й нема - бо моїми проблема ніхто зроду не переймався. Чи Ющенко сподівається на парламентських виборах на підтримку Сходу? Бо один такий указ - і я голосую НЕ за "Нашу Україну". (Он Хмара вже з БЮТ вийшов - чого й слід було очікувати).

Олексій Мачехін - 30-3-2005 у 16:48

Пані Тисовка, а ви не дивились його виступи коли він це обіцяв? Дивно, їх всюди транслювали. Було обіцяно що громадіни україни спілкуватимуться з державою тою мовою, якою захочуть, буде гарантоване право на освіту рідною їм мовою, тощо.
Якщо я не помиляюсь, це прямо випливає з єврохартії по нацменшинам, яку ми підписали, але не ратифікували.

spark - 30-3-2005 у 17:01

Мене вразило в статті: "Вот вы издаете украинские книжки. Откуда такая ненависть к русскому?"

Андрій Пелещишин - 30-3-2005 у 17:26

Цитата:
Пані Тисовка, а ви не дивились його виступи коли він це обіцяв? Дивно, їх всюди транслювали.


Було таке. І взагалі, коли обговорювалося мовне питання до виборів, то різниця між кандидатами-фіналістами була така - один обіцяв російській мові офіційний статус, а другий (той що тепер Президент) - максимальний захист російськомовній громаді в мовному питанні та офіційний статус в певних регіонах.

А ми ж вибирали чоловіка, який триматиме слово, чи не так?

vovka - 30-3-2005 у 21:48

Краєм вуха сьогодні по радіо чув, що Литвин говорив, що надання офіційного статусу російській неможливе. Та й ніби Ющенко говорив на недавній зустрічі з вченими яка транслювалася по ТВ, щоофіційна мова буде одна - українська..

tysovska - 4-4-2005 у 11:05

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій
Пані Тисовка, а ви не дивились його виступи коли він це обіцяв? Дивно, їх всюди транслювали.

Я їх дивилася не в трансляції, а здебільшого особисто - на Майдані. І щось не пригадую жодних виступів на підтримку укр. мови. Те, що він говорив "ми не закриватимемо рос. шкіл" - добре пам'ятаю, а щоб сказав, що ми відкриємо хоч одну додаткову укр. школу - хоч убийте, не пригадую... Тоді я це списувала на передвиборчу агітацію - щоб на Сході голосів піднабрати тощо.
Хоча, зрештою, в новому бюджеті (якого я ще особисто не читала) на розвиток укр. мови нібито закладено 30 млн. грн. Не так уже й багато, але непогано.

tysovska - 30-5-2005 у 15:32

Стосовно непідписаного указу Ющенка, який з'явився на його сайті під час виборів (про надання рос. мові офіційного статусу) наздвичайно цікаве роз'яснення на сайті http://www.domivka.net/publ.php?sid=634. З вашого дозволу процитую досить великий шматок з кінця статті (а початок уже прочитаєте на сайті):
Цитата:
Для початку ознайомимось з мовними правами національних меншин. Вони, права національних меншин, викладені в Рамковій конвенції “Про захист національних меншин”. Існує також Конвенція “Про забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин” підписана в Москві 21 жовтня 1994 року, але вона є документом обмеженим в дії територіями 12-ти держав і в основному дублює Рамкову конвенцію. Тому базовою має бути Рамкова конвенція “Про захист національних меншин”. У цьому документі темі мови приділено статті 10, 11, 12 і 14.

Але спочатку зверну вашу увагу на статтю 4. “Сторони зобов'язуються гарантувати особам, які належать до національних меншин, право рівності перед законом та право на рівний правовий захист. У цьому зв'язку будь-яка дискримінація на підставі приналежності до національної меншини забороняється”. Перебіг розгляду судових позовів українців щодо захисту свого права на українську мову свідчить про відсутність “права рівності перед законом та права на рівний правовий захист” та наявність “дискримінації на підставі приналежності” саме до української нації..

Цитую далі статтю 4. “Сторони зобов'язуються вжити, у разі необхідності, належних заходів з метою досягнення у всіх сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої рівності між особами, які належать до національної меншини, та особами, які належать до більшості населення. У цьому зв'язку, вони належним чином враховують конкретне становище осіб, які належать до національних меншин. Заходи, вжиті відповідно до пункту 2, не розглядаються як акт дискримінації”.

Тож спираючись на “повну та справжню рівність між особами” та “враховуючи конкретне становище осіб, які належать до національної меншини та до більшості населення”, розглянемо статті 10, 11, 12 та 14 на предмет дискримінації українців в нєзалєжній Украінє.

Стаття 10.

“1. Сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право на вільне і безперешкодне використання мови своєї меншини, приватно та публічно, в усній і письмовій формі.”

Прикладів з побуту “вільного і безперешкодного використання” української мови може навести будь-який українець безліч. Тому мене не здивувала інформація про побиття в київському тролейбусі Тетяни Чорної за те, що вона розмовляла українською мовою.

“2. У місцевостях, де традиційно проживають особи, які належать до національних меншин або де вони складають значну частину населення, на прохання таких осіб і якщо таке прохання відповідає реальним потребам, Сторони намагаються забезпечити, по можливості, умови, які дозволяють використовувати мову відповідної меншини у спілкуванні цих осіб між собою та з адміністративними властями.”

В Україні, де “традиційно проживають” українці, “адміністративні власті” спілкуються з українцями переважно чужою мовою. Це однозначний факт. І відстояти своє право не просто. Луганська міська рада надала луганчанину Мельничуку Сергію відповідь російською мовою і лише апеляційний суд визнав це порушенням.

Стосовно процитованої вище норми розглянемо такий аспект – українець в місцевій адміністрації де традиційно проживають національні меншини. У зв’язку з цим доречно звернути увагу ще на один документ, взятий із сайта Ющенка. Називається він так: проект Указу Президента України “Про захист прав громадян на використання російської мови ...”. На перший погляд є певна відповідність цих двох документів один одному. Виходить, що українець в адміністрації має знати щонайменше дві мови - або ще краще – забути рідну. Але зверніть увагу на застороги, викладені в Рамковій конвенції: “на прохання таких осіб і якщо таке прохання відповідає реальним потребам, Сторони намагаються забезпечити, по можливості”. Чому такі перестороги? Та тому, що українець має право знати лише свою мову і не може бути приневолений до примусової роботи – вивченню чужої. А у випадку володіння чужою мовою не може бути приневолений до примусової роботи – спілкування чужою мовою без власного бажання. Навіть в місцях компактного проживання тих, хто гидують українською мовою. Отже, проект указу Ющенка грубо порушує права українців: приневолює до примусової роботи і унеможливлює зайняття посад в адміністраціях.
“3. Сторони зобов'язуються гарантувати кожній особі, яка належить до національної меншини, право бути негайно поінформованою зрозумілою для неї мовою про підстави її арешту, про характер та причини будь-якого обвинувачення проти неї та право захищати себе цією мовою, у разі необхідності, з використанням безкоштовних послуг перекладача.”

Запропонуйте працівнику силових структур спілкуватись з вами українською. Шанс мати додатковий клопіт сповна реальний. Навіть у стінах Верховної Ради.

Стаття 11

“1. Сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право використовувати своє прізвище (по батькові) та ім'я мовою меншини, а також право на їх офіційне визнання, відповідно до умов, передбачених у їх правових системах.”

Панове, скільки раз вас ставили нижче нацмена, перекручуючи на російський лад ваші прізвище, ім’я та по батькові в офіційних документах? Безліч.

“2. Сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право публічно виставляти вивіски, написи та іншу інформацію приватного характеру мовою її національної меншини.”

В Житомирі я подав до газети оголошення про продаж квартири українською, а надрукували російською. Гривні чомусь в рублі не конвертували. Це не вивіска і не напис на стіні, а офіційна газета. І нуль прав для українця.

“3. В місцевостях, де традиційно проживають особи, які належать до національної меншини, або де вони складають значну частину населення, Сторони намагаються, в рамках своїх правових систем, в тому числі, у разі необхідності, угод з іншими державами, і враховуючи їх конкретне становище, використовувати традиційні місцеві назви, назви вулиць та інші топографічні покажчики, призначені для загального користування, також і мовою відповідної меншини, якщо у цьому є достатня необхідність.”

Тут теж однозначність: українці “традиційно” в Україні вже не проживають.

Стаття 12

“1. Сторони, у разі необхідності, вживають заходів в галузях освіти та наукових досліджень з метою сприяння вивченню культури, історії, мови та релігії своїх національних меншин та більшості населення.”

“Сторона” Україна і тут ставить українців нижче національних меншин, бо про “сприяння вивченню ...” можна лише мріяти.

Стаття 13. Увага!

“1. В рамках своїх освітніх систем, Сторони визнають за особами, які належать до національних меншин, право створювати свої власні приватні освітні та учбові заклади і керувати ними.

2. Здійснення цього права не накладає ніяких фінансових зобов'язань на Сторони.”

Існування в Україні державних шкіл з російською мовою навчання суперечить документу ратифікованому Україною! Податки українців не можуть витрачатись на утримання шкіл національних меншин. Натомість скільки українських шкіл в Донецьку? Та й чи є дійсно українськими існуючі українські школи? Вийшовши з “української” школи № 185 міста Києва, язико-рускі дітки цькують свого однокласника українця передражнюючи його рідну мову. На біса здались такі українські школи?

Далі ще цікавіше. Стаття 14

“1. Сторони зобов'язуються визнати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право вивчати мову своєї меншини.

2. У місцевостях, де традиційно проживають особи, які належать до національних меншин, або де вони складають значну частину населення, у разі достатньої необхідності, Сторони намагаються забезпечити, по можливості та в рамках своїх освітніх систем, особам які належать до цих меншин, належні умови для викладання мови відповідної меншини або для навчання цією мовою.”

А чи всі українці мають можливість вчитися українською? Тут теж українців тримають за другий сорт.

Але увага!

“3. Пункт 2 цієї статті застосовується без шкоди для вивчення офіційної мови або викладання цією мовою.”

Виявляється, якщо російській меншині “какась льогче па рускі”, то вивчення російської мови російською меншиною має припинитися, оскільки така позиція свідчить, що вивчення російської мови завдає шкоди вивченню української мови. Це позиція міжнародного права.

Розгляд мовних прав через призму Рамкової конвенції “Про захист національних меншин” логічно завершити посиланням на статті 20 та 21, котрі покладають обов’язки на національні меншини “... будь-яка особа, що належить до національної меншини, поважає національне законодавство та права інших осіб, зокрема тих, що складають більшість населення ...” та “Ніщо у цій Рамковій конвенції не може тлумачитись як таке, що передбачає будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або здійснювати будь-які дії, що суперечать основним принципам міжнародного права, і зокрема принципам суверенної рівності, територіальної цілісності та політичної незалежності держав”.

tysovska - 6-3-2006 у 15:49

Не зовсім по темі, проте цікава замітка. Вибачте, що мовою оригіналу :)
Цитата:
В Татарии отказались считать русский народ государствообразующим

Комитет госсовета Татарии по культуре, науке, образованию и национальным вопросам отклонил в пятницу проект федерального закона "Об основах государственной национальной политики", пишет в понедельник шестого марта "Коммерсант".
В правовом управлении госсовета республики назвали некоторые статьи проекта противоречащими Конституции РФ. Татарские эксперты сочли, что они фактически закрепляют главенствующую роль русского народа.

В пояснительной записке к законопроекту отмечается, что он направлен на "создание условий для формирования общей идентичности - российской гражданской нации". В качестве субъекта национальной политики проект ввел в правовое поле понятие "русский народ", который признавался в документе "государствообразующим народом, самоопределившимся на всей территории РФ".

В заключении правового управления госсовета определение "главенствующей роли русского народа" названо противоречащим Конституции РФ. По мнению татарских правоведов, это понятие "нарушает один из ее фундаментальных принципов о многонациональности народа РФ".

Академия наук республики и исполком Всемирного конгресса татар (ВКТ) также рекомендовали не поддерживать законопроект.

"Мы не отвергаем необходимость принятия такого закона, стране нужен такой закон. Но в нем должны быть учтены Основной закон России, нормы международного права и международных договоров РФ, касающихся национальной политики",- заявил глава комитета Разил Валеев.

Законопроект "Об основах государственной национальной политики" был впервые внесен на рассмотрение Госдумы еще в сентябре 2003 года.

Джерело

Мене дивує впертість, із якою Росія намагається позбавити всі нації права на існування. На одному російському форумі нещодавно прочитала просто сльозогінну думку: "в Україні 90% населення говорить російською мовою, навіщо їх мучити українською?" Люди бережуть культурні надбання, за кожним папірцем, що від письменника чи художника лишився, ганяються - і не мають клепки зрозуміти, що мова - це НАЙЦІННІШЕ культурне надбання світу...

Українішання як "анти-українізація"

Роман Голощук - 19-5-2006 у 13:02

Гарна стаття опублікована на "Українській правді": Українішання як "анти-українізація"
Тут проаналізовано та наведено класифікацію груп російськомовної спільноти у розрізі ставлення до української мови. А також зазначаються певні кроки для пропагування/розвитку української мови в Україні.

tysovska - 19-5-2006 у 13:44

У цій статті немає підгрупи таких, як моя мати: українізовані етнічні росіяни :) А їх, до речі, доволі багато - у мене таких як мінімум п'ятеро знайомих. Багато залежить, так би мовити, від ареалу проживання підвиду :lol:

Ярема П. - 19-5-2006 у 14:12

Ще забули купу помішаного народу, переселенців з Польщі, які українську вивчили тільки на україні.

Hanor Narasson - 20-5-2006 у 15:05

Цікаво виявляється, що, наприклад, польський "суржик" - це в розумінні сучасних поляків майже втрачений самобутній культурний пласт, за яким значна частина суспільства ностальгує. (Йдеться про львівський балак).

Городецький - 24-5-2006 у 13:33

13:02 Дніпропетровська міськрада ухвалила рішення про надання російській мові статусу регіональної посилання тут :mad:
<образливі слова на адресу ПР і комуністів>
Нічого, Луганськ-Донецьк вже засудили, і наших засудять!

Андрій Пелещишин - 24-5-2006 у 13:39

Я розділяю ваші почуття, але дуже прошу слідкувати за лексикою не вживати образливих слів.

Павло Жежнич - 25-5-2006 у 12:27

Поки в нашій державі мовне питання буде проблемою лише самих політиків, доти воно ніколи не вирішиться. Бо власне самим політикам його не вигідно вирішувати, а вигідно його лише підігрівати. Політикамм не вигідно вирішувати проблем української мови, бо завжди вигідно показувати свою ПОСТІЙНУ БОРОТЬБУ за українську мову. А влаштовувати ПОКАЗОВУ БОРТЬБУ наші політики вже давно навчилися.

tysovska - 9-6-2006 у 10:04

Цитата:
...Абсолютна більшість зарубіжних соціолінґвістів трактує явище масової двомовності, що переживає певна національна спільнота, як перехідний етап в асиміляційному процесі витіснення однієї мови іншою. Досліджено, що при такому контактуванні двох мов одна прагне стати домінуючою, а друга — підлеглою. Домінуюча мова витісняє підкорену прямо пропорційно до обсягу інформації, що подається цими мовами, і обернено пропорційно до структурної диференціації мов, тобто генетично-структурна близькість підкореної мови полегшує домінуючій мові процес поглинання. Імперії впроваджували різні форми мовної політики, але загалом завжди тією чи іншою мірою тяжіли до централізму. Відверто централістська політика, спрямована на мовну асиміляцію інших народів, провадилась в Іспанії і Росії. З певними видозмінами асиміляційна політика царської Росії знайшла продовження у практиці мовного планування в СРСР. Витіснення національних мов російською відбувалося шляхом поширення її в статусі мови міжнаціонального спілкування з поступовим наростанням національно-російської двомовності всередині національних колективів, що в перспективі мало завершитись російською одномовністю...
<...>
...На початку 60-х років у системі Академії наук СРСР було створено наукову раду з проблеми «Закономірності розвитку національних мов у зв’язку з розвитком соціалістичних націй». Як свідчить її програма, опублікована в передовій статті першого числа журналу «Вопросы языкознания» (1963 р.), головне завдання ради полягало у створенні теоретичної бази для форсованої русифікації ряду республік. Після загальної фрази про «повне рівноправ’я всіх народів і мов в СРСР» програма далі стверджувала, що насправді «рівноправ’я» не для всіх рівне. Існують мови більш рівноправні і менш рівноправні, оскільки «сфера їх подальшого функціонування далеко не однакова». На цій підставі мови народів СРСР розподілялись на перспективні й неперспективні. До перших було зараховано, крім, звичайно, «великої російської мови», вірменську, грузинську, латиську, литовську й естонську мови. Решта мов потрапляла в розряд неперспективних.

Показово, що до перспективних було віднесено ті мови, носії яких виявляли національну солідарність і чинили сильний колективний опір русифікації, не переходячи на російську як мову щоденного спілкування. Неспроможність витіснити зазначені мови з базових сфер функціонування змушувала імперську владу поважати їх і саме на цій підставі заносити до перспективних: «Вони виконують весь комплекс функцій літературних мов, тобто обслуговують всі сфери життя й діяльності даних народів».

Натомість там, де русифікація досягла помітних успіхів, колонізатори поспішали утвердитись остаточно, хоча відверто назвати нації й мови, що, на їх думку, вже не мали шансів на майбутнє, наважились тільки стосовно національних меншин Російської Федерації.

Таким чином, українська й білоруська мови, а також мови республік Середньої Азії були виключені з групи перспективних мов...
<...>
...Національно-російську двомовність, активно насаджувану в республіках колишнього Радянського Союзу, з наукового погляду слід характеризувати як асиметричну двомовність, оскільки корінне населення республік режим ставив у такі умови, що воно змушене було обов’язково оволодіти російською мовою, тоді як російське населення республік могло легко обходитися без знання місцевої мови. Так, латвійські мовознавці, вивчаючи мовну ситуацію Латвії наприкінці 80-х років, виявили, що 80% латишів володіють російською мовою, водночас латвійською мовою володіє лише одна чверть нелатвійського населення, що мешкає в країні...

Уся стаття

P.S. Упевнена, що я цю статтю вже раніше читала, але часом дуже корисно ще раз такі речі перечитати - настільки ґрунтовний, серйозний, доказовий аналіз, що не погодитися з ним можуть тільки хіба комуністи, які на всі кольори кажуть - червоне. Щоправда, ПР і Ко теж широтою думки не відзначаються...

tysovska - 3-7-2006 у 09:45

Цитата:
...на прес-конференції в листопаді минулого року Павло Мовчан не лише звинувачував державу у фактичному невиконанні програми розвитку української мови, розробленої ще 1997 року (і доповненої 2003 року), і зажадав збільшення фінансування Товариства як єдиного фактичного її виконавця за «незначну частину [виділених на цю програму] коштів». Він також розповів, що серед «найбільших реалізованих «Просвітою» проектів, наприклад, на електронних носіях було видано ілюстрований, музичний, декламований і текстуальний «Кобзар» для студентів, зараз готується новий варіант цієї книжки в ілюстраціях самого Тараса Шевченка». Як на країну, що всі п’ятнадцять років розколота відповідно до національних та мовних уподобань (результати чого болісно відлунюють, зокрема, у кожних виборах), і як на організацію з річним бюджетом понад мільйон доларів — проект справді значний і резонансний.
<...>
все ж таки цікаво дізнатися, що «підприємства, з якими ВУТ «Просвіта» укладала договори на виготовлення аудіовізуальної продукції, як правило, виступали посередниками, а не виконавцями цих заходів, ними було укладено договори з 17 співвиконавцями, якими, у свою чергу, також укладалися угоди з фактичними виконавцями робіт, внаслідок чого у розпорядженні таких посередників залишилося близько 1 млн. грн., або 20% суми». Не менш цікавим фактом є й те, що «значну частину співвиконавців (сім комерційних структур) не знайдено ані за їхніми фактичними, ані за юридичними адресами»; що напрями діяльності частини підрядників жодним чином не пов’язані з тим, на що перераховувалися кошти; що одним із підрядників ВУТ «Просвіта» було АТЗТ «TV-Просвіта», яке, виступаючи, знову-таки, посередником у виготовленні телесеріалу «Логос» і CD-дисків «Павло Мовчан. Витоки», залишило в себе 439,1 тис. грн, тобто 22,3% від одержаних коштів...

А що вже казати про висновок КРУ: «Окремі заходи, передбачені Державною програмою, не виконувались узагалі. Зокрема... п. 4 цієї програми, яким передбачалося створення системи моніторингу та проведення аналізу характерних тенденцій розвитку етномовних процесів, функціонування української мови в різних сферах суспільного життя». Тобто замість аналізу поточної мовної ситуації — 39 серій телесеріалу «Логос», замість сценаріїв запобігання цинічному розіграшу мовної карти — CD-диск «Павло Мовчан. Витоки», замість розробки заходів із популяризації української мови в південно-східній Україні — мультимедійний «Кобзар» для студентів і заклик не читати по-російському. Без крайньої потреби, звісно.
<...>
...То чи не час згадати заклик Миколи Хвильового: «Європа чи Просвіта?». Звісно, мав на увазі він не всеукраїнське товариство, а протистояння психологічних категорій, яке, на жаль, не втратило своєї актуальності через 80 років після того, як було сформульоване.

Уся стаття
Цікава там відповідь Павла Мовчана...

Ярема П. - 7-7-2007 у 17:46

Шикарне дослідження щойно прочитав, одна полька досліджувала як себе поводять львівські росіяни. Результати дуже цікаві, почитайте "Різні обличчя львівської російсько(мовно)сти ".

Andreas - 7-7-2007 у 18:19

Хтось щось зрозумів з статті, наведеної п. Яремою П.? Я - ніц, може то переклад такий? Сам був до 2004р. включно частиною російськомовного населення м. Львова, не належу до жодної з перелічених категорій. А коли б якась інтерв'юерка почала б задавати подібні питання - післав би під три чорти. Не сумніваюсь, що більшість респондентів так і зробила - опитаних не густо.

На мій "хлопський розум", 99,9% населення м.Львова - двомовне, легко (майже непомітно для себе) переходить з російської на українську і навпаки.
Пересвідчився в тому, коли при переїзді до Німеччини речі допомагали вантажити друзі мого сина, всі етнічні західні українці віком 16-18 років, жоден російської в школі не вчив (не було вже такого предменту). Всі без винятку вільно володіли розмовною російською.

Всі без винятку знайомі російськомовні львів'яни (молодші 60 років) абсолютно вільно володіють українською - письмово і устно. Повторюю, 100%.

Ярема П. - 7-7-2007 у 18:41

Висловлюйтесь, мені самому цікаво наскільки це дослідження збігається з реальністю.

Dmy - 9-7-2007 у 17:33

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Andreas
Хтось щось зрозумів з статті, наведеної п. Яремою П.? Я - ніц, може то переклад такий? Сам був до 2004р. включно частиною російськомовного населення м. Львова, не належу до жодної з перелічених категорій. А коли б якась інтерв'юерка почала б задавати подібні питання - післав би під три чорти
Мені навпаки не зрозуміло, що в тій статті незрозумілого?
Ну, провела кобіта опитування (між іншим, запитань (за які слід посилати) в матеріалі не наведено). Звісно, вибірка - не репрезентативна: цілих 6 груп, отриманих після оитування всього 22 осіб - це ж які мусять бути розбіжності у відповідях! :o Але окреслення, як на мене, цілком пристойне, принаймні, самотужки мені не вдалося вигадати ще якусь групу, що принципово би відрізнялася від наведених.
Інша річ, що висновки досить очевидні - в них не має якихось одкровень, тобто "наукової новізни". Те що російськомовні львівяни різні, й так усі здогадуються (україномовні львівяни теж різні - і про це усі здогадуються теж).
Тобто насправді незрозумілим є одне - нащо "Критика" кинулася це перекладати і друкувати?

Andreas - 10-7-2007 у 21:54

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
(між іншим, запитань (за які слід посилати) в матеріалі не наведено).


Ще й як "наведено".
Цитата:

Розмови з ними починала з відчуттям якогось захлинання низкою запитань, які хотілося поставити, - бо захопливим було й те, ким вони почуваються, яка їхня ідентичність, яким символічним простором є для них Україна, яким - Росія, як виглядає їхня ієрархія лояльности
.

Я то називаю "лізти людині в душу". Ще з "захлинанням"! Уявляєте?

tysovska - 24-12-2007 у 15:14

Отут http://korrespondent.net/opinions/323227 цікава стаття про майбутнє рос. мови в Україні.
Цитата:
...А язык - если только Украину силой не вернут в орбиту влияния Большого Северного Брата, если только ее не развалит вечная украинская борьба элит («два украинца – три гетьмана»), то русский ожидает судьба украинского языка в СССР. Он постепенно, без всякого давления, будет отодвигаться на маргинез, на обочину.

Вытесненный из сферы активного употребления в образовании, культуре, политике, через 20, 50, а может и через 100 лет, он точно так же станет признаком национальной ограниченности, способом общения небольшой группы не приспособившихся к реалиям окружающего мира жителей. А также стариков с русскими корнями и интеллектуальной диаспоры - потомков этнических россиян, которые берегут свой язык как диковинную метку самоопределения. Так происходило всегда со всеми диаспорами...

реалізація мовної політики

tysovska - 16-1-2008 у 15:17

Цитата:
Ющенко доручив уряду створити орган влади для реалізації мовної політики

Уряд має розглянути питання створення центрального органу виконавчої влади для здійснення формування та реалізації державної мовної політики. Про це йдеться у листі Президента України Віктора Ющенка до прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

"Для підвищення дієвості державної мовної політики та її координації прошу розглянути питання щодо створення відповідного центрального органу виконавчої влади, що здійснюватиме формування та реалізацію державної мовної політики", – зазначає В.Ющенко, повідомляє прес-служба глави держави.

Проект концепції державної мовної політики, розроблений Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, опрацьовано в Секретаріаті Президента та в основному схвалено Нацрадою з питань культури і духовності та Радою з питань етнонаціональної політики при Президентові України. "З огляду на необхідність вироблення послідовного і виваженого підходу до вирішення мовних питань прошу забезпечити відповідне доопрацювання Концепції державної мовної політики із залученням фахівців Національної академії наук України та подання її на затвердження Президентові України", – йдеться у листі глави держави.

Також, з огляду на гостру потребу Національного художнього музею України в додаткових приміщеннях для розміщення експозицій та музейних фондів, глава держави надіслав прем’єр-міністрові листа щодо термінового розгляду на засіданні уряду питання про повернення у державну власність будівлі по вул. Інститутській, 3 у Києві та завершення її реконструкції.

ICTV

От тільки до чого тут Художній музей? :)