Тарас Гулка - 8-6-2005 у 21:00
Наш мер вирішив голодувати, а то бідаку дуже ображають та ,за його словами, суди не
звертають уваги на його скарги.
Джерело Львівська газета
Було би смішно 
, якби не було б так соромно
за своє місто .... і противно, що в нас такий ...
Юрій Сєров - 8-6-2005 у 22:35
Не стільки противно, що в нас такий мер, скільки противно, що на майбутніх виборах
голосувати немає за кого...
Роман Голощук - 8-6-2005 у 23:05
А може він похудати вирішив? 
Nazar - 8-6-2005 у 23:07
Доволі весела подія, котра мене потішила сьогодні.
Слід провести акцію "Принеси харчі улюбленому меру"
Андрій Пелещишин - 8-6-2005 у 23:37
Краще "Громадський контроль за справжністю голодування"
Ярема П. - 9-6-2005 у 00:01
Я б краще організував акцію- "Альбом з фотографіями коханому меру", в ньому б мали
бути різні вирізки з газет про діяльність плюс фотографії, наприклад, фотографії
неприбраних смітників, відкритих каналізацій тощо. Чому в основному купа
фотографій Львова, гарного, вимитого, ранкового, нічного, а нема, наприклад щось на
зразок "мій смітник коло хати", "бомжі розпивають фляжку на лавочці, біля якої
бавиться мій синок", "любитель пива підливає браму в центрі міста", чи ще щось
такого, що навіває ностальгію на справжнього львів'янина?
dr.Trollin - 9-6-2005 у 06:30
(зацікавлено) а якщо (ну от припустімо неймовірністний випадок) голодування таки
справжнє?
і зойки Бунякові про саботаж, утиски і наклепи би справдилися
(ну хоч частково б.
хоча б у частині про саботаж певних злодіїв та наклепницьку кампанію)
(задумливо) "вирізки з газет про діяльність"... з "Поступу", приміром...
Tempika - 9-6-2005 у 07:57
...справа васісуалія лоханкіна живе і процвітає :-))))
Сергій Бєляєв - 9-6-2005 у 08:37
У віці нашого міського голови вже досить корисно практикувати лікувальне
голодування. Успіхів йому у цій справі.
сумна - 9-6-2005 у 09:16
Дядечко послідовно робить із себе блазня. Львів'яни і так його недолюблюють, а
тепер ще й мають привід покпити.
Хотілось би знати, чи пан Буняк використав всі можливості оскарження судового
рішення, з яким не згідний. Бо якщо ні, то залишається йому побажати все-таки це
зробити.
Олександр Чорнобиль - 9-6-2005 у 10:58
На мою думку, Буняк тим самим вже повністю відкрито (до цього він ще намагався їх
якось приховати) демонструє свою слабкість і непрофесійність. Адже нормальний
мер такі проблеми вирішує у більш ... практичний спосіб.
Сергій Бєляєв - 9-6-2005 у 13:25
Слабкість і непрофесійність демонструвалася ще під час передвиборчої кампанії
2002 року (і, навіть, раніше), але голоса Сихова, як завжди, зіграли свою роль. Цього
разу негативну. Взагалі, щось сихівчани останнім часом часто помиляються: то
БЬуняка оберуть, то Тараса Чорновола 
Ярема П. - 9-6-2005 у 14:26
Як Сихів був спальним вагоном, так і залишиться
Сергій Бєляєв - 9-6-2005 у 14:29
Напевно. А якщо ще локомотив кудись поїде
Odarka - 9-6-2005 у 15:06
Буняк молодчинка...він подібний на жабку...яка хоче збити сметанку...цікаво -
втопиться чи зіб'є
Остап_М. - 10-6-2005 у 10:06
Мер не здається
Любомир Буняк продовжуватиме голодування, хоча вже другого дня акції протесту
відчув погіршення самопочуття.
Як зазначив пан Буняк у коментарі “Газеті”, він цілком здатний виконувати
обов’язки міського голови, попри певну слабість. Також зазначив, що наразі не
звертався по допомогу до лікарів і контролює свій стан здоров’я самотужки.
Учорашнє сесійне засідання міськради він проводив у звичному режимі, не
забуваючи вступати в палкі дискусії з депутатами та кепкувати з приводу окремих
ухвалених ними рішень.
Наразі зі столиці не надійшло жодної реакції на голодування міського голови
Львова. Однак пан Буняк сподівається, що його акція досягне своєї мети, і така
очікувана київська перевірка львівського судочинства розпочнеться.
"Львівська газета"
dr.Trollin - 10-6-2005 у 13:20
до речі: чисто навіть якщо відсторОнитися від того, що мером є Буняк, а паче ж того,-
відсторОнитися від того, що "правління" його може викликати дискусії.
Чи не є суттєвим існування всімапризнаного конфлікту "управлінства" та
"судочинства" у нашому районі?
А як так-- то чи є достатньо правомірним рішення/позиція "представників народу"
(умовно кажучи "журнілістів") про те, що НЕ треба тої комісії??
може би хай приїхала, як так вже просить??
ну, скажімо, як вже 2-є затялися, то обох би перевірити??
я, як платник податків, би на таку перевірку копієчки-другої би не пошкодував...
Зрештою,- як приємно буде пересвідчитися у чистоті хлопа?
-того хлопа, що воду не подати може
або
-того хлопа, що до цюпи на надцять років посадити...
PS. у останнім твердженні я не шкилюю, але ж цілком поважно
сумна - 13-6-2005 у 16:43
Ну от, д-ре Тролліне, маєте те, про що казали: львівське судочинство будуть
перевіряти протягом тижня.
А Буняк вже може їсти.
Василь Яворський - 13-6-2005 у 16:57
1. Буняка не тільки Сихів обирав, просто на Сихові зараз реально проживає
більшість Львова, тому й голоси там завжди вирішальні при всеміському
голосуванні.
2. Проблеми у нашому судочинстві є і то чималі. Судді зараз реально відчувають свою
безкарність (а так воно є) і з цього користають. Тут не тільки Буняк притерпів.
3. Хай би хлоп поголодував, кажуть при його тільці це навіть дуже корисно. А мер
таки голодуванням справи справи не вирішує: "нє царскоє ето дєло" - голодувати.
Hanor Narasson - 13-6-2005 у 21:01
Ну що тут сказати... Тільки то, що він... Буняк!!!
Остап_М. - 22-6-2005 у 07:51
БАГАТО ГАЛАСУ — І ДАРЕМНО
У попередньому номері «ДТ» писало про те, що мер Львова Буняк восьмого червня
оголосив голодовку на знак протесту «проти свавілля судової системи». Ні
восьмого, ні дев’ятого, ні десятого червня вище державне керівництво, до якого
апелював Л.Буняк, ніяк не реагувало на сигнали SOS. З огляду на цю загальмованість
центру й солідний вік голодуючого міського голови, його заступники 10 червня, слід
думати, добровільно, оприлюднили відповідне звернення до громади міста. У ньому
серед іншого слід зазначити два радикальних пункти. Відповідно до одного з них,
заступники Буняка призупинили «відносини з виконавчими органами державної влади
до відповідного реагування на вимоги міського голови». Якщо ж, як випливає з
іншого пункту звернення, центральні органи влади не відреагують на вимоги
Любомира Буняка, заступники залишать «за собою право звернутися до громади міста
з проханням підтримати вимоги міського голови акцією непокори».
Важко сказати, чого більше з названих загроз злякалися (і чи злякалися?) у Києві. Та
ризикувати в столиці не стали, тим більше напередодні «міні-Давоса».
Гаразд, нате вам комісію... Точніше, до Львова прислали не комісію, а робочу групу,
вкомплектовану представниками секретаріату Президента України, секретаріату
Кабміну, Верховного суду України, Вищого господарського суду України, Мін’юсту,
Генпрокуратури. Члени робочої групи, виконуючи розпорядження держсекретаря
Зінченка від 13 червня «Про вивчення ситуації, що склалася в м.Львів», провели
низку непростих зустрічей із самим Буняком, юридичною службою міськради,
представниками господарського та апеляційного судів і виконавчих служб.
Проаналізувавши ситуацію, робоча група дійшла попереднього висновку: рішення
судів треба шанувати. 15 червня на прес-конференції член Ради суддів ВСУ Олександр
Волков зокрема сказав: «Ми це й мерові пояснили: через те, чи хтось голодує, чи ні,
ми не можемо скасувати рішення суду».
Щоправда, вочевидь, із метою попередити подальші протестні акції з боку
виконавчої влади Львова високі перевіряючі особи все-таки якусь методичну
допомогу мерові та юридичній службі міськради подали. Приміром, рекомендували
тим, хто вважає рішення деяких судів несправедливими, використовувати чинний
порядок оскарження аж до Європейського Суду. Що ж до особистих судових позовів
мера: при потребі представники вищих інстанцій не виключили можливості переносу
розгляду таких справ у суди, що знаходяться в інших регіонах країни. Перегляду
деяких інших справ (на кшталт виплати майже семисоттисячного гонорару братам
Сухорським за спорудження у Львові пам’ятника Тарасові Шевченку) київські
фахівці радили домагатися, наполягаючи на виняткових обставинах. Остаточне
рішення робоча група прийме після того, як продовжить вивчення львівської
ситуації в Києві. Хоча, судячи з усього, навряд чи воно радикально
відрізнятиметься від попередніх висновків.
Чи потрібно було легіону дорогих столичних чиновників зриватися з місця, щоб
пояснити львівському мерові, як можна самостійно вибратися з судової ями, яку
багато в чому вирив він сам? Невже юристи міськради не знали про правові
механізми, привезені з Києва, і не говорили про них мерові? Не віриться, що не
говорили. Біда в тому, що (це відзначає багато хто: і ті, хто не зміг працювати разом
із мером, і кому це якось удається робити донині) шанси переконати Любомира Буняка
в будь-чому практично рівні нулю. Якщо мера на чомусь перемкнуло, то це вже труба!
А потім, процедурний шлях не той вихід, який влаштовує імпульсивну натуру
нинішнього львівського мера. Оскаржити рішення першої чи другої інстанції для
нього надто довго й рутинно. (Утім, і оскарження часто не дає результату, на який
розраховує міський голова.) Певне, й людського ресурсу, який має у своєму
розпорядженні юридична служба міськради, не зовсім достатньо для ведення судової
війни на численній кількості фронтів.
Багато львівських політиків, спираючись на трудову біографію Буняка, відзначали
таку його властивість, як авторитарний стиль керівництва. Мовляв, він, був багато
років керівником магістральних нафтопроводів при радах і звик до абсолютної
влади. Він, як переконані його опоненти, неспроможний змиритися з тим, що хтось
може мати альтернативний погляд, що з кимось іншим треба рахуватися. Буняк, який
звик до радянського виробничого методу управління, схоже, до цього часу не
змирився, що йому, міському голові, треба працювати в контексті демократичних
відносин. Неприйняття ж ним демократичних начал проявляється мало не на кожному
кроці. Це й відносини зі ЗМІ (скажімо, на старті свого мерства він узагалі вигнав
журналіста зі своєї прес-конференції). Це й стосунки з міськими депутатами. Це
й...
У чомусь львівського мера можна зрозуміти. Демократія, справді, рутинна штука.
Іноді рішення тих самих господарських питань вимагає миттєвої оперативності, а
тут треба погоджувати рішення з представниками громади, з Антимонопольним
комітетом тощо. Проте «влада народу» — це той ідеал, за який ми боролися і який
врешті-решт демонструє більший ефект, ніж диктатура.
Деякі промахи львівському мерові, напевно, можна було б вибачити, якби свої
диктаторські методи управління він орієнтував виключно на благо громади. Адже, як
можна зрозуміти хоча б із виступів багатьох депутатів на сесіях міської ради,
принциповість мера має якийсь вибірковий характер: одним він відмовляє,
посилаючись на законодавство; інших він шанує, попри очевидні порушення того ж
самого законодавства. У цій статті прикладів навмисно не наводитимемо, оскільки
кожний із них вимагає окремого обгрунтованого розбору.
Євген ГУЦУЛ
"Дзеркало тижня"
Андрій Пелещишин - 22-6-2005 у 08:00
Останній абзац у статті явно зайвий.