Форум Рідного Міста

Ой, джигуне, джигуночку...

Яндрух - 16-7-2005 у 21:47

...славний ти козаче,
за тобою, парубочку, твоя дівчинонька плаче.
(з української народної пісні)

І не тільки вона, а й її мати. І не так за ним, як за його живцем!

Отже, налаштовуємося на певний лад, бо всіх покірний тут слуга разом із "Аргумент-газетою" розповідатимуть про:


Українська тантра

Небожевільний автор української "Камасутри" дав ексклюзивне інтерв'ю тижневику "Аргумент-газета".
"Це не просто якась книжка, а науковий твір-дослідження, якому я присвятив 15 років свого життя", - каже автор книги "Україна Кохання" Олександр Виженко. Його вже охрестили автором української "Камасутри", проте письменник запевняє, що його дослідження засноване на ще древніших джерелах, аніж індійські.



ТИ КАПУСТА МОЯ, Я - КАЧАННЯЧКО ТВІЙ
Аргумент-газета

- Чим же наша "Камасутра" краща за індійську?
- Способом передачі інформації, неповторністю образів, вибором алегорій та метафор. Усі древні тантристські трактати починаються зі слів: "Якщо це мало місце тут, мало місце скрізь". Це настільки чесно, що я в жодних історичних джерелах такого не зустрічав. У язичницькій релігії колись все було дуже просто: нікому нічого не заважало.

- А нині що заважає?
- Християнство. Статути й заповіді все моралізували та стабілізували. І люди почали соромитися свого первісного начала.

- У яких позах найчастіше в давнину кохалися українці? (ну, починається! - Я.)
- Найпопулярнішою була "королівська поза": коли чоловік стоячи доводить дівчину до оргазму, а вона, охопивши його стегнами, тримається за шию хлопця руками. Ця поза посвячується лише "гуру", бо вона настільки складна, що потребує від мужчини не лише сили, а й снаги. Не повірите: я знайшов її в пісні, яка була поміщена в академічному виданні українського фольклору Академії наук СРСР!

- За радянських часів в Україні "сексу не було". Не хочете дослідити "любовну ситуацію" за залізною завісою?
- Та немає з чого досліджувати! Сучасних пісень, які б несли щось сакральне, - не існує. Як українці, так і росіяни загубили дар писання. Нині на естраду виносяться такі примітивні та жахливі речі, що на небесах, певне, затуляють вуха. Проте нині українська пісня відроджується, а російська - занепадає. Ну подивіться, для прикладу, на Шуру: це ж повна мішура! В останньому розділі своєї книжки я започатковую новий жанр у літературі: назвав його "світанки".
Якщо в Японії слово "танка" означає "еротика", то в українців було слово "тантра": наші предки ходили тантрувати, і їх називали "тантристами" - це ті, котрі в танці передають усю красу почуттів. От, наприклад:

Ой, немає в світі кращого над Івана
понад нашого.
Причепив жорна та й до поЯса. А
сам полетів аж під небЕса.
І крупу мелить, і кашу варить,
і кашу варить, і живіт парить,
і живіт парить, і живіт гоїть.
і суку доїть...

У пісні йдеться про здорованя Івана. "Причепити жорна" означає взяти вагу чи то-пак підняти жіночі ноги. "Молоти крупу", "місити та варити кашу" означає добре збуджувати жінку ("горщик із кашою" - це жіночий статевий орган, а "ложка" - то чоловічий "пестун"...). "Живіт парити" означає, що зверху повинно бути ще одне тіло (українське прислів'я переповідає: "живіт на живіт - і голова не болить!"), а "суку доїти" означає доводити жінку до оргазму. Ви не думайте, що я божевільний, я просто добре знаю українські символи.
(Авжеж, тепер ти, Олександре, таки точно божевільний... О. Забужко разом із всякими покальчуками-винничуками відпочивають... - Я.)

- Чи було в наших предків зілля, подібне до віагри?
- Звісно. мало хто знає, що буряк піднімає чоловічий тонус. "Буряк - не дурак: на дорозі не росте. Козак - не дурак: бо їсть буряк". І взагалі, кожен овоч, що є в нашому борщі, - афродизіак.

- Фрейд казав, що кожна людина під час народження має закладене в ній бісексуальне начало. Чи було в наших предків нетрадиційне кохання?
- В Україні були й лесбіянки, й гомосексуалісти, і ті, що любили груповий секс... Це описувалося, та одразу засуджувалося. Пам'ятаю, знайшов таку пісню, де описано, як два козаки-орлики прощалися: було дуже зворушливо читати про те, що закохані чоловіки мали розійтися.

- На коли припадає "хотінковий тиждень", який ви описуєте в книжці?
- "Хотінковий тиждень" настає, коли чоловік не може насолодитися сексуальною близкістю: понеділочок - це хотілочок, вівторок - багну любку аж до памОрок, середа - хочу жінку, як всєгда, четвер - якби не злука, то б помер, п'ятниця - голуб'ятниця, субота - ніченька солодка, неділя - так горю, як до весілля.
Український символ єднання двох енергій - чоловічої і жіночої - найдосконаліший серед усіх світових позначень: символ "дао" в Китаї існує тисячі років ["інь" і "янь"]. Щоб знайти цей символ, я прочитав безліч наукових джерел усіх країн світу і знайшов ці начала в... Україні: у пісні "Ой, люба моя, щебетальничко, ти капуста моя, я - качаннячко". І вже нині я кажу всім тантрикам світу: розріжте капусту - і ви побачите космос. Там - мембраночки, там - соки, там - сили життя. І нехай мені якась культура продемонструє більш досконаліший символ поєднання двох начал.

- Якими в давнину в Україні були повії?
- Я особисто налічив 67 аналогів слову "повія", а Іван Франко в своїх творах описував стан борделів у містах. Він писав, що в маленьких містечках дуже багато дешевих "блудяжок", а от у Станіславі (тепер Івано-Франківськ: чи не від того, що письменник та поет так часто там вчащав до "тих" місць?.. - Я.) для того, щоб позабавитися з дівкою, треба добре було заплатити. Витончені проститутки називалися "мандрохи - вони за свої "послуги" брали не калачі, а червінці. А дехто їм навіть коней давав! У нас існували три інститути повій: це так звана мовальна проституція, інститут наложництва (існував за княжою доби) та релігійно-культова проституція. Українська пісня каже, що зазвичай повії оселялися на краю села в будинках, у дворі росли дубочки, заправляли цим "борделем" бандурки - древній аналог сутенерів.

- У деяких країнах чоловічий дітородний орган вважається священим...
- ...а в Україні ще й жіночий! Перед тим, як почати сівбу, укранські жінки та чоловіки ставали в полі в коло і займалися коханням. Було повір'я: коли довго не було дощу, жінки лягали на спину, піднімали догори ноги й розводили їх, як гімнастки, в різні боки, вимовляючи заклинання: тим самим вони ніби запліднювали землю.

- Які традиції першої шлюбної ночі існували в наших предків?
- Обряд називався "подарування дівкою": це коли всі чоловіки роду, в який іде молода дівчина, кохаються із нею. А колись у сім'ї могло бути по 12 братів!

"Це велика подяка, коли всі кровні брати нареченого відчують смак тої дівки, яку він приводив у їх рід. Адже саме вона потім подарує їм нове життя - дитину".

- А ходіння "наліво" було притаманне українським чоловікам?
- Пам'ятаю пісню, де йдеться про чоловіка, який привів додому куму і ліз їй за пазуху в присутності жінки. Отак чоловіки дошкуляли своїм обраницям. До речі, коли всі кажуть, що ревнощі - ознака любові, то українська пісня це заперечує.

- Існували особливості статевих стосунків українців з іншими націями?
- Козаки часто зваблювали дівчат, щоби потім продавати їх туркам і татарам. Це був своєрідний вид заробітчанства. Пісня, яку полюбляють усі співати, - "прив'язали Галю до сосни косами" - свідчить саме про це. Багато описано стосунків з польськими паничами (авжеж, у "Повії" Панаса Мирного. - Я.). Я із фрагментів пісень зібрав історію одніє дівчини, яка стала повією в ранньбому віці. Цитую:
З москалями обізналась,
на коліна їм сажалась.
Вони ж її обіймали,
обіймавши, цілували,
і в губоньки, і в зубоньки,
і в очиці, і в бровиці,
і в бровиці, і в піхвУ
колихали молоду.

- Чи застосовували протизаплідні засоби наші предки?
- Наші предки мали спеціальні обереги. Бо коли жінка закликала до себе "джигуна" - суперчоловіка, - то він казав, щоби та не хвилювалася, і запевняв, що зробить усе, що вона захоче. Тобто застережні засоби, певне, були. Але про них у піснях - лише натяки.

- Скільки в середньому тривав статевий акт наших предків?
- О, він був довготривалим! "Джигун" міг упоратися з двома: втішити матір в одній кімнаті, а в другій на нього чекала донька. У піснях ідеться про те, що хлопець міг утішати жінку й по 40 хвилин. Я коли цей інститут "джигуна" дослідив, то розповіді про Казанову та Дон Жуана мені видалися смішними.

- А існували в українців давні еротичні іграшки?
- Дуже часто (замість вібратора) жінки використовували качан кукурудзи:
Кукурудзи, кукурудзи, кукурудзи дайте,
Кукурудза не поможе, козака шукайте.

Брала (??) інтерв'ю в Олександра Виженка журналістка "АГ" Орислава Жеребецька
(авжеж, жеребецька... й до того ж забула му красно подякувати - як ото всі роблять наостанок... - Я.)
**************************************************************


Отакої! На території України вже не тільки почали ходити перші люди, народився тут Ісус Христос, - древня еротика - тантра по-нашому! - теж постала з такої плідної та родючої української землі!

Отак глава родини, муж, вибрався надовго з усіма чоловіками роду в похід проти половців чи печенігів, полишивши вдома дружину із зрілою вже дочкою, котрій ото нещодавно виповнився сімнадцятий рочок…
І от настали "хотінкові дні" в обох жінок: матері та її дочки...
Кукурудза вже не допомагає... І тоді матір закликає до дому під вечір, коли вже починає смеркатися, молодого парубка-жеребця - "джигуна" (вгадайте з першого разу, звідки пішло слово "жиґоло": авжеж, з наших терен...), - котрий і "робить": спочатку "утішить" у дерев'яній світлиці на дерев'яному столі (чи на дерев'яному підвіконні) матір ззаду (а дочка в той час підглядатиме крізь замкову шпарину та вслухатиметься в материні "охи та ахи" і сама розпалюватиметься все дужче й дужче...), відтак "давній український плейбой" полишить старшу трохи віддихатись, а сам перейде до іншої світлиці, доччиної (також дерев'яної, з усіма дерев'яними стільцями, столом, ліжком, креденсом, обрамленням свічада, перед яким вона вряди-годи полюбляє походжати нагою, похітливо сама себе оглядаючи у ньому...), де вже вона томиться в ліжку від знемагання та солодкого передчуття. Трохи попестивши та поголубивши її оголену, здійме її з ліжка, візьме руками ззаду за два білих м'якушики, піднімить та як увібгне своє зтужавіле стебло в молодече тіло аж по самий корінь! І притиснуться тоді обидвоє до дерев'яноі стіни світлиці, і як розпалиться молодий жеребець, як стане "парити живіт" молодої кобилиці... І стане доньчина світлиця трястися й ходити, розіллються геть на всю хату доччині стогони, що й сама мати, віддихавшись у своїй опочивальні, й собі стане зазирати крізь шпару. І побачить вона те, як джигунчик "порає" її рідну доню в "королівській позі", те, як задерла її дитина ніженьки чи не до самої стелі, те, як стікає по могутніх чоловічих ногах стільки живильної вологи, що на дерев'яній долівці вже є ціла калюжа пахучої живиці, а по всій світлиці розходяться млосні пахощі від неї... І залоскоче знов у ніздрях в матері, і запалає вогень сильний усередині у неї, замуляє усе її єство, і спохопиться вона враз на ноги, рвучко відчинить двері до світлиці й увірветься в ню. Й гнівно посуне на обидвох коханців та й розчепить їх ураз. Припаде на колінах і візьме в уста свої мокрий та гарячий стовбур розпаленого мужа. І вже його млосні стогони наповнять доччину світлицю, і розімліла донька, що не в силі більше мучити себе побаченим, зомліє та й повалиться наділ...

А обабіч, на долівці, лежить собі джигун, якому дух заперло, і на очах марніє, чахне, кістлявим все стає у нього... А понад нього, схилившись низько, старша, матір, допиває його всього. Висмоктує із кореня останнє сім'я з нього, жадібно притім отак ковтає... Останні соки випиває... Бідолаха: за те, що з донькою було у нього пристрасніше!.. Лиш коли один кістяк під шкірою став уже проглядатись, тоді аж мати відірвалась від чоловічого начала... й сама собі знеможено вляглася коло нього... Впилась, безумна, соками тантристськими...

Садок вишневий коло хати,
хрущі над вишнями гудуть.
Достойний муж вертає вже з походу,
двері господи відчиня...
І от заклякнув на порозі, не в силі вірить вже очам своїм,
серденько стало в нього знемагать,
бо в хаті троє нагих тіл, знеможених від млосної любови, обм'якливо собі лежать...
*****************************************************

Цитата:

- А нині що заважає?
- Християнство. Статути й заповіді все моралізували та стабілізували. І люди почали соромитися свого первісного начала.

Усе повстало з пилу, й усе в нього піде...
Християнство справді стабілізувало розбурхане єство первісних людей, і коли б не воно, затопило, мабуть, нині нас усіх море отої "пахучої живиці"... І потопилися б у ній усі ми, як цуценята, породжені не в слушний час...
А втім, щоби було, коли б ми сповна дізналися про той період?

Яндрух - 17-7-2005 у 21:46

...продовження нашої теми!
Не треба ля-ля! - кажуть нам "АГ-ешники"
(О, і я так теж одному тут казав... - Я.)

ЯК УКРАЇНЦІ ГРЕКАМ "ДЖМЕЛЯ ДАЛИ"
Аргумент-газета

Cлово "секс", на думку Олександра Виженка, у перекладі означає "півлюдини". Він запропонував назвати цей процес живоскусом: від поєднання слова Жива (так називали богиню життя) і слова спокуса. Себто секс - це спокуса життя. Слово "оргазм" також має своє значення. У перекладі на українську воно означає бруньку, яка готова спалахнути цвітом - те, що просякло енергією. Виженко ж назвав пік сексуального задоволення словом "тілас", що також поєднує два слова: тіло і ласка. Письменник також переконаний, що слово "ерос" у нас запозичили греки, бо в Україні ми мали древнє слово "ярос". Ярувати означало бути в збудженому стані, і в нас був бог Ярило. Крім того, в книжці Виженка згадуються 36 назв статевого акту: "везти дуба", "гнути санки", "дати джмеля", "забити рибу", "спіймати бобра"...

Чоловічий дітородний орган називали квітуча оздоба, яринець, бомко, бандура, вабик, варган, малий бог, свистілка, соромок, хабальчик, цюцюрка.
Жіночий статевий орган звавсь бандурка, блягузниця, вістя, дзюндзя, живиця, кітка, навка, намистина, поцька.
_________
Отакі справи були в нас.

Олексій Мачехін - 17-7-2005 у 21:51

Або просто соромітня. Дядько щось собі не те за мету в житті взяв.

Яндрух - 18-7-2005 у 08:22

А висновок із наших разом із „Аргумент-газетою” досліджень у царині „української тантри” постає один: не треба вам, дівчатоньки та жіночки, споживати один такий наш напій на ймення живчик: бо ще чого завагітнієте!
І навпаки: тим, хто воліє зачати в невиданний допіру спосіб - рекомендується його споживати!
:saint:

Користувач Олесь - 25-8-2005 у 16:48

Перечитав дану тему, і не то, щоб я особливо переймався Камасутрою, але мене турбує історична достовірність, а автор згадує кукурудзу в контексті дослідження джерел, древніших, ніж індійські трактати, також говориться про дохристиянський період України.

Як відомо, кукурудза була завезена до Европи з Америки в XVI столітті, тому в мене виникають поважні сумніви щодо наукової цінності даного дослідження.

Олексій Мачехін - 26-8-2005 у 09:03

Автор не збирався робити якесь серйозне дослідження. Автор хотів звернути на себе увагу. Його опус це рівень статей у "Интересной газете" початку 90-х.

Яндрух - 26-8-2005 у 13:03

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Користувача Олеся, що зрікся Неньки й поїхав до Ізраїлю
Як відомо, кукурудза була завезена до Европи з Америки в XVI столітті, тому в мене виникають поважні сумніви щодо наукової цінності даного дослідження.

Но то, може, пан-автор і якраз мав на увазі той період, коли саме завезли кукурудзу з Америки в Європу, а відтак, через витривалих гінців, попала вона й на наші терени!
(А зрештою, хто б там проводив якісь історичні паралелі: тема то яка пікантна!! :lol: Які винахідливі були колись наші жінки! :saint: Яка була в них уява! Який політ фантазії!! :lol: Хоч, здається мені, одною кукурудзою там ся не обходило… :lol: В хід напевно йшли й морква, й огірки, і, мабуть, дрібні, незрілі ще бакл... Е-е... а, що: тут, здається, один такий Ганор Гарасон казав, шо в жінки після пологів... е-е... ну, теє... - думаю, й так ясно!.. :lol: )

vovka - 26-8-2005 у 17:53

Цей автор подібний до такого ж діяча який взявся Google на нереальну українську мову перекладати :) Щось собі самі придумали, і тепер намагаються всіх решта в тому переконати.