Форум Рідного Міста

А що б сталося, коли б Галичина отримала автономію?

Ярема П. - 11-12-2005 у 20:43

Галицько-вітренківський сепаратизм
Валентин КОНЦЕВИЧ

Для корінних галичан якось дико звучить заклик до сепаратизму. І річ не у федералістських настроях, які були суспільно-культурною рисою галичан вже віддавна, а в тому, що з закликом надати автономію західнякам, а саме -- Львівщині та Закарпаттю, виступила лідер Прогресивної соціалістичної партії України Наталя Вітренко.

Вітренко пообіцяла поборотися за "сепаратистське щастя", залучивши ідею надання автономії до передвиборної програми свого передвиборного блоку, який створять на базі ПСПУ та партії "Русско-украинский союз".

Як передає УНІАН, з такою ініціативою Вітренко виступила на прес-конференції в Києві. На її думку, дух європейської демократії, якої лідерка ПСПУ вирішила за потрібне дотримуватись, передбачає надання реґіонам статусу автономії, і це все -- заради збереження територіальної цілісності нашої держави.

Як пояснила Вітренко, Закарпаттю треба надати автономію, тому що мешканці цього краю висловились за це ще під час референдуму. "Народ висловив свою волю, і з нею не можна рахуватися", -- говорить Вітренко. А от щодо галичан, то потреба надання нам статусу автономії виходить з нашої специфіки. "Галичина має свою специфіку, яку не можна порівняти з іншими областями України. У них така система цінностей, у них така віра, у них своєрідна історія, і статус автономії дасть змогу цьому реґіону зберегти свої особливості", -- турбується лідерка ПСПУ.

У своїй ініціативі Вітренко послалась на тексти Європейської хартії місцевого самоуправління, Європейську рамочну конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними спільнотами або владою та на додатковий протокол до неї. "Ці документи направлені на децентралізацію влади та розвиток місцевого самоврядування, на повагу до прав людини та прав меншин. І ці принципи дозволяють використовувати принцип автономії для забезпечення стабільності держави", -- зазначила Вітренко.

Проте вона переконана в тому, що процес надання автономії Закарпаттю та Галичині є дуже складним та довгим, через те, що необхідно створити профільну парламентську комісію, яка має виписати необхідні умови для того, щоб автономія була ефективною.

Як кажуть, почала за здравіє, а закінчила за упокій. Дорогі галичани, голосуйте за мене, бо я хочу для вас автономії! А те, що ця автономія -- дуже далека перспектива, яка ще й пахне кримінальною відповідальністю (за сепаратизм), це вже так, питання десяте. Щиро дякуємо вам, пані Вітренко, що зрозуміли "специфічну" галицьку душу, але ми вже якось без вас.

Городецький - 12-12-2005 у 11:26

Дух створення ПіСУАРа не лишає біло-блакитні мізки Вітренко ... Як завжди, тренований розум пані Наталії здобув перемогу над здоровим глуздом, чого варте лише висловлювання "... у них така система цінностей, у них така віра, у них своєрідна історія ...", тобто ви, галичани, є апріорі якісь "вони". Не любить вона вас, шановні земляки.

Чесне слово, без Вітренко політичне життя України було б нудним і нецікавим. Отже, блазні ще не зжили ся як підвид юродивих.

Кутузік - 12-12-2005 у 12:23

Питання, винесене в заголовок треду - досить серйозне і важке для галичан.

Але подальше посилання якусь прогресивну цьотку поставило хрестна диспуті.

Ярема П. - 12-12-2005 у 13:11

До Кутузіка: а що, в Кутузіка теж такі думки щодо автономії виникали?
Чесно кажучи, в мене теж таке проскакувало, але справа в тому, що за це треба було думати ще в далекому 1991 році, а не зараз, коли сформовано країну як єдине ціле.

Користувач Олесь - 12-12-2005 у 15:00

Я колись вже піднімав це питання. Проблема в тому, що говорити на дану тему можна тоді, коли це виходить не від людей типу Вітренко. І друге, тепер дійсно пізно говорити, треба було думати в 1991 році.

Городецький - 12-12-2005 у 15:13

До пп. Яреми і Кутузіка: овва, справді цікава тема. Мені, східнякові, цікава як погляд збоку. Власне я не бачу жодної вагомої підстави для автономізації Галичини, напевне тому, що не живу тамо. Отже, мені цікаво було б почути на яких засадах бачать свою автономію галичани, що не влаштовує їх в унітарній Україні, наскільки глибокої автономности прагнуть мешканці Заходу. А разом і цікаво було б порівняти з прагненнями Сіверодонецьких розкольників, для яких, головним чином, домінував економічний стимул.

Чи існує справді ідея автономності Галичини, чи це не є нічим більшим за кухонні балачки на тему "що було б якби ..."?

Роман Ромашка - 12-12-2005 у 15:31

Якщо чесно то ці всі питання про автономії це маразми всяких обкурених політиків типу вітряки і інших, яким лікар приписав пити зеленку по 3 рази по 6 капель. А вони судячи по всьому цього недотримуються курсу лікування. :mad:

Вибачте за грубість, але іншого варіанту не бачу :(

Городецький - 12-12-2005 у 15:58

До п. Ромашки: я теж так вважав, але бачте, помилявся, бо питання все ж є (див. допис п. Кутузіка). Принаймні хочеться з'ясувати, чи існує воно насправді?

Ярема П. - 12-12-2005 у 16:00

до Городецького: як було сказано вище, питання автономії треба було порушувати в 1991 році, коли дійсно можна було щось говорити про культурні, етнічні, політичні і т.п. відмінності. Однак за ці роки багато що помінялося, купа галичан в Києві, центрі, все розмилося, що і було видно по результатах голосування на президентських виборах 2004 року, коли центр і захід голосували як один. Звичайно, галичан можна вважати в деякій мірі радикальними, однак ніякий ідіот не насмілився кричати про якусь автономію чи відділення, оскільки скоріш за все при ідіотському керівництві тих же галицьких баняків, які вміють добре розводити демагогію, Галичина б спокійно опинилася під впливом Польщі, з якою багато що пов'язано, але це не означає, що галичани люблять поляків до тієї степені, щоб віддати свою територію під їхнє управління. Хоча в більшості цьоці, вуйки і т.п. живуть в Польщі, пополячені. Хе, пригадалося, як до мого діда приїхав його рідний брат з Сянока, і в садку вони собі мирно сиділи за пляшкою, до слів брата "Алє Львув бендзє наш". Було трохи шарпанини, розійшлися більш-менш мирно, але брат після цього не дуже охоче приїжджав після. А я, через 17 років після цього, згадуючи, собі думаю, де в мого діда взявся той патріотизм, враховуючи, що його переселили з операцією Вісла і він не був корінним мешканцем Львова, і взвагалі, говорити по українськи навчився тільки тут? Можливо, патріотизм галичан і пояснюється тим, що не маючи своєї держави, оті переселенці-українці, після всіх цих поділів, від'єднань, злук і т.д., боронять те, що в кінці-кінців мають. Хоча теза, може і неправильна, дивлячись на схід України...

Василь Яворський - 12-12-2005 у 16:12

Довгий час я сам був прихильником галицької автономії. Але зараз це є вже не актуально. Галичина й дійсно була певним винятком по своїй культурі, своїх політичних настроях, свому баченні розвитку держави. Зараз ситуація змінилася. Нація стала більш цілісною. Галичанин зараз значно краще розуміє слобожанина і слобожанин, в свою чергу, значно краще розуміє галичанина. Федеративні настрої зараз - анахронізм. Вважаю буде правильним кинутися того питання.
Зовсім інша річ - збільшення важливості і впливу органів місцевого самоврядування. Але це стосується не тільки Галичини, а всіх регіонів України. Але федералізація - це занадто, аж до нездоровості.

Городецький - 12-12-2005 у 16:50

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ярема П.
.... Можливо, патріотизм галичан і пояснюється тим, що не маючи своєї держави, оті переселенці-українці, після всіх цих поділів, від'єднань, злук і т.д., боронять те, що в кінці-кінців мають. Хоча теза, може і неправильна, дивлячись на схід України...
Дякую за відповідь.
На мій погляд, теза історичного походження патріотизму галичан цілком ймовірна. Проте східні українці мали власну українську державу стільки ж часу як і західні, себто - майже ніколи. Отже, можна сказати, що умови для становлення патріотизму були рівні. Ну, хіба що методи і напрямки знищення українськости на Сході і Заході були різними.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Василь ЯворськийДовгий час я сам був прихильником галицької автономії. Але зараз це є вже не актуально. Галичина й дійсно була певним винятком по своїй культурі, своїх політичних настроях, свому баченні розвитку держави...
Отже, з Ваших слів, перше - ідея існувала, а може й була поширеною, друге - причини були здебільшого політичні, ментальні або ідейні, не економічні чи етнічні, не суто географічні. Вірно?

Якщо б Ви мене спитали (звісно якщо б), то я б перепитав чи достатньо якихось ідейних переконань і культурних відмінностей для розділу одного народу? На мій погляд ні! Це не мудрування, лише спроба з'ясувати природу мононаціонального сепаратизму.

Василь Яворський - 12-12-2005 у 17:17

До Городецький:
Так ідеї такі існували, в 90-х роках минулого століття... Зумовлювалися такі бачення в першу чергу з політичних переконань.

Ярема П. - 12-12-2005 у 17:34

Звичайно, що існувала, після розвалу союзу ще і не такі ідеї існували. І якщо вже на то пішло, тобуло навіть відверто погане ставлення до пострадянського омоскаленого Києва, як столицю його сприймалося формально. Воно і зрозуміло, галицькі землі туди-сюди штуркали, визвольний рух тільки в 56 році припинився, ще свіжі спогади... Це вже пізніше, коли Київ почав ставати фінансовою і політичною столицею, ставлення змінилося. Дуже сильні економічні зв'язки, незважаючи на різницю в ментальності, мові, зробили таки свою справу. Бізнес є бізнес. Та і політика робиться там, хоч і ідеологічний початок вона брала саме на Галичині, і сам в руслі незалежності і суверенності. А на рахунок ідейних чи там яких переконань, то в кожного вони різні, головне - щоб ти поважав себе і поважали інші. Якщо я народився тут, в Україні, то я просто зобов'язаний підтримувати і поважати цю державу, якою б вона там не була, бо це моя держава. І тому не думаю, що вітренківські гасла знайдуть багато своїх прихильників на Галичині. Хоча років 14 тому, я б ногами і руками голосував за автономію або і навіть окрему державую.

Городецький - 12-12-2005 у 18:09

Пп. Яворський і Ярема, дякую за відповіді.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ярема П. ... Та і політика робиться там, хоч і ідеологічний початок вона брала саме на Галичині, і сам в руслі незалежності і суверенності...
На мій погляд, ідея незалежності знаходила найдужчу підтримку саме на Галичині, а джерелом іі були всі свідомі українці, від Львова до Сірого Клину і Торонта.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ярема П. ... не думаю, що вітренківські гасла знайдуть багато своїх прихильників на Галичині...
Не знайдуть і на Сході. По-перше, най би і знайдуться такі, що ставляться до галичан неприхильно, їх власний скепсис щодо автономії Західної України переможе, по-друге, пан Яворський абсолютно правий, нація дедалі консолідується, цілісність України стає догмою.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ярема П. ... Хоча років 14 тому, я б ногами і руками голосував за автономію або і навіть окрему державу...
Прикро. Але, дякувати Богові, ми то пережили.

Ярема П. - 12-12-2005 у 18:27

Що було, то було, ніхто ж з цим не криється особливо. Власне, пережили, добре сказано, і якщо зараз такі-сякі одіозні фігури як Вітренко намагаються на цьому зіграти, то, перепрошую, їм не місце на Україні.

Василь Яворський - 13-12-2005 у 10:27

Особисто я не звертаю уваги на подібні випади. Я прекрасно знаю, що прихильників федералізації, а тим паче сепаратизму (галицького, карпатського, слобожанського, кримського і т.д.) є настільки мала частка населення (якщо є взагалі), що брати до уваги заяви назразок цієї вітренківської - марна справа. Згідно Конституції Україна є унітарна держава. Вона такою є законно і вже на сьогодні логічно. Так ми маємо автономію у складі держави. Але, щоб не кричали прихильники федералізації, ця автономіє є єдиною логічною в нашій країні.

Vladymir Kovrigin - 21-1-2006 у 14:50

Umret vashs Galicija s golodu odna
Vot po4emu vse vi i ne hoteli otdeljatsja ot Vostoka