Форум Рідного Міста

Українці на заробітках

кецо - 9-1-2003 у 14:02

Зараз, під час Різдв”яних свят, напевне, найбільше відчувається біль за родичів, які не з нами, а за кордоном – на заробітках. На селах відсоток заробітчан серед дорослого населення напевне близький до 30. Їздять в сюди – в Португалію, Італію, Росію, Чехію, на південь України. Термін заробіток також різний – від кількох місяців до кількох років.

Ігор+ - 9-1-2003 у 22:24

А часто і навпаки, діти їдуть заробляти щоб допомогти батькам і собі.

Андрій Пелещишин - 9-1-2003 у 22:28

Цікаво, може на Форумі (хоча б серед читачів - а їх здається сутєво більше ніж дописувачів) є люди, які мають досвід заробітків за кордоном або просто якісь корисні поради? Могли б поділитися.

vovka - 10-1-2003 у 09:17

Цитата:
Першим відправив користувач Андрій Пелещишин
Цікаво, може на Форумі (хоча б серед читачів - а їх здається сутєво більше ніж дописувачів) є люди, які мають досвід заробітків за кордоном або просто якісь корисні поради? Могли б поділитися.

Досвіду немаю, але можу сказати що працьовиті люди і відповідальні цінуються всюди..
З моєї далекої родини хлопець виїхав в Америку.. Звичайно нелегально.. По дорозі сидів в Мексиці в тюрмі місяць, але викарабкався.. Не знав мови, зате вмів добре класти плитку.. І нічого, вже другий рік там працює.. Господар, йому вже на третій місяць почав платити не як українцю, а як американцю.. До того треба мати хватку.. А то в мене починає складатися враження, що в газетах плачуть і криють матом своїх господарів лише ті хто або робити не вміє, або безвідповідальний, і любить випити..
Ще один, пересилав гроші сюда через банки, а вже коли їхав додому, то мав з собою якихось 300 вічнозелених.. Так все проїхав добре, поки не доїхав до нашого автовокзалу.. Ледве втік від тих рекетирів..

Ігор+ - 10-1-2003 у 21:27

Я був на заробітках в Чехії, 7 років. Якщо кому цікаво, то можу розказати.
Зараз також не вдома.
Хто знає як повернеться доля, колись думав залишусь в Чехії, не вийшло.

кецо - 16-1-2003 у 12:35

Я особисто ніколи б з України назавжди непоїхав та й на "заробітки" наврядчи. Гроші при великому бажанні і внас можна заробити непогані. Декому вдається.

Я був на заробітках у Росії

Дмитро Таран - 16-1-2003 у 16:25

Два роки працював у Новоросійську. Де прийдеться, і на будівництві, і за прилавком, і в рибному цеху.Помітив таке - в Краснодарському краї на будівництві і на інших роботах, де треба кваліфікація і досить важко, працюють лише вірмени і українці. Росіяни чи ледачі, чи другими справами займаються. Там же я помітив, що Росії і Америці (бо інтереси Америки в Росії присутні майже всюди, в Новоросійську це видно на кожнім кроці) зовсім невигідно, щоб такі країни,як Україна чи Вірменія були сильні чи "стоячі". Різними способами нас тут пресують, аби не піднімались.
Що порадити? На заробітки треба іхати спеціалістам. Щось треба вміти. А втім, універсальних порад тут не буває. В кожного доля своя. Треба тільки перед дорогою взяти благословення. Щоб Господь допомагав.

Українки за кордоном

Роман Голощук - 3-4-2003 у 22:18

Заробітчанство за кордоном за останні кілька років охопило значну частину мешканців Львівщини. Та іноді спокусливі пропозиції про роботу замість очікуваних прибутків завдають лише відчутних проблем. Найчастіше це стосується молодих жінок, котрі, їдучи працювати офіціанткою чи продавцем на ринку, потрапляють до закордонного секс- бізнесу.
"Дівчат та жінок для надання сексуальних послуг за кордоном українські вербувальники шукають здебільшого у районних містечках та селах", - зазначив начальник відділу запобігання торгівлі людьми обласного управління міліції Віктор Стельмах. При цьому організатори злочинного бізнесу, за словами міліціонера, не переймаються моральністю.
За словами Віктора Стельмаха, дівчат із Львівщини вивозять у Польщу, Чехію, Словенію, Італію, Іспанію, Грецію та Туреччину. Тому, отримавши пропозицію про роботу в одній із зазначених країн, слід насторожитись, особливо, якщо роботодавець не дає часу для роздумів, усі витрати на оформлення документів та дорогу бере на себе і при цьому забирає український паспорт, пообіцявши повідомити про дату виїзду. Саме за такого розвитку подій дівчина потрапляє у матеріальну залежність від організатора поїздки і згодом стає власністю закордонного сутенера.
Купують українських дівчат за ціною від 500 до півтори тисячі євро і відпрацьовувати ці гроші змушують, як правило, на рабських умовах. Якщо вдасться втекти від своїх власників, Віктор Стельмах радить дістатися до українського консульства, яке, за його досвідом, сприяє поверненню дівчат додому. Натомість не завжди можна сподіватись на допомогу поліції. Були випадки, коли утікачок в поліцейському відділку садили в машину і відвозили туди, звідки вони прийшли. Аби убезпечити себе від подібних пригод, перед ймовірною поїздкою за кордон можна порадитись із досвідченими людьми в обласному управлінні міліції.
Отже, галичанки, як і за сивої давнини, усе ще залишаються бажаним товаром на заході. Натомість українських чоловіків за кордоном не купують. Як зазначив Віктор Стельмах, за кілька років зафіксовано лише один випадок, коли у рабство до чеського землевласника потрапив мешканець Львівщини.

Джерело - [url= http://daily.lviv.ua/] http://daily.lviv.ua/ [/url]

Заробітчани – найбільший інвестор України

Роман Голощук - 6-4-2003 у 11:17

ВИСТУПАЮЧИ днями у Верховній Раді, уповноважена з прав людини Ніна Карпачова оприлюднила цифру, яка багатьох шокувала, – українські заробітчани щомісяця заробляють за кордоном 400 мільйонів доларів США і основну частку цих грошей закономірно пересилають в Україну. Саме таким чином 2001 році держава отримала 5,5 мільярда доларів США, що становить половину держбюджету.

Начальник відділу Львівської облдержадміністрації у справах національностей та міграції Юрій Гресько вважає, що цифри, оголошені Ніною Карпачовою, цілком можуть бути реальними. Інвестиції в економіку Львівської області за роки незалежності – 220 мільйонів доларів США. Цю суму суттєво перекривають заробітчанські гроші за рік у кілька разів. “Величезні інвестиції, причому в дуже корисному напрямку, – розповідає Юрій Гресько. – За них купують харчі, одяг, побутові товари. І дуже важливо, що часто люди ці гроші вкладають у навчання дітей”.

Таким чином, дефіцит інтелекту, який ми отримали при згасанні промисловості, тепер відроджується на майбутнє. Вищі навчальні заклади постійно розвиваються, зростає кількість студентів – здавалося б, парадокс у важкій економічній ситуації й коли 70% навчання – платне.

Гроші заробітчан впливають і на ринок нерухомості. Так, за оцінками фахівців, лише впродовж останніх півроку ціни на помешкання у Львові зросли в середньому на 20%. І сталося це насамперед завдяки коштам, які приходять від українців, що працюють за кордоном.

Точної статистики щодо кількості українців, які працюють за кодоном, ніде немає. “Вона нікому не потрібна”, – сказали кореспонденту “Газети” в обласному управлінні статистики. Рахувати пробували не раз, проводили опитування. У селах цей метод себе виправдовує, але в містах підрахувати опитуванням практично неможливо. Детальне соціологічне дослідження коштувало б великих грошей. Можна рахувати також за банківськими переказами, можна за перетином кордону, але жоден із цих методів не покаже реальної картини.

Юрій Гресько зазначив, що оперує даними Міністерства закордонних справ. За його словами, велику статистику в понад 5 мільйонів створюють громадяни, які перетинають кордони України, але на короткі терміни. Вони займаються здебільшого торгівлею, і їх усіх не можна вважати серйозними трудовими втратами для України. Більш-менш постійно проживають і працюють за межами держави близько двох мільйонів громадян України, з них зі Львівщини – щонайменше 200 тисяч. Половина українських заробітчан – у Російській Федерації, і мільйон – у країнах Заходу. Еквівалентні російським заробітки є в Чехії, Словаччині, Угорщині, Польщі. Більші – в Італії, Португалії, Іспанії, Греції.

У Португалії працюють близько 120 тисяч українців. Половина з них – легально. У цій державі число легальних працівників з України є чи не найбільшим. В Італії, за різними оцінками, наших є 150-200 тисяч. Багато працює в Польщі, але в основному на сезонних роботах. У Німеччині та Великобританії наших громадян трудиться менше, бо там жорсткіше законодавство.

Зі східної України велика міграція в Росію, Білорусь, на Схід – всюди, де люди мають можливість трохи краще заробити, ніж у себе на батьківщині, розповідає Юрій Гресько. Звичайно ж, ті гроші пересилають банківськими переказами, а частіше перевозять “у шкарпетках”. І гроші це немалі. Адже немає сенсу їхати в Європу й отримувати за тяжку працю за великого ризику менше 400-500 доларів США.

Характерним є те, що чоловіки більше їздять на заробітки в Росію, де є потреба у робочій силі на будовах. В Італії набагато легше знайти роботу жінкам. Вони там займаються домашнім господарством і отримують автоматично житло та харчування, а для чоловіків переважно це додатковий клопіт.

Здебільшого українці, звичайно ж, працюють на так званих “малокваліфікованих” роботах. Одразу важко отримати роботу за спеціальністю, здебільшого через мовний бар’єр. Але часто з роками становище заробітчан покращується. Ті, що працюють на заводах, одержують дедалі вищі посади. У сфері обслуговування особливих кар’єрних висот не досягнеш. Свого часу Німеччина відкривала для українських програмістів широку програму з працевлаштування, проте через той же мовний бар’єр не спостерігалося особливого відтоку наших професіоналів інформаційних технологій. Так само важко себе реалізувати на Заході українським науковцям, бо є значна різниця технологій, існує своя конкуренція молодих спеціалістів. Наші вчені могли б себе проявити хіба що в такій країні, як Ірак.
Ігор Мартинів
Джерело - [url= http://www.gazeta.lviv.ua/2003/04/04/NewspaperArticle.2003-04-03.17... Львівська газета [/url]

Юрій Сєров - 6-4-2003 у 23:15

А наш Ґарант казав, що за кордоном на заробітках "лише жінки лагкої поведінки" :baddevil:. Отак! Довів людей до безвиході :( , змусив їх їхати, покидаючи домівку і родину :(, а вони, виявляється і звідти тримають українську економіку :)