Перший український блокбастер?

"Помаранчеве небо"

Також не сподобалося "Помаранчеве небо". Справді дуже штучне. І "солдат Медведєв" у головній ролі...
Зараз рекламують "Штольню", має скоро йти в кінотеатрах. Може вже хтось бачив?

За Штольню скажу таке - реклама не відповідала змісту, а та українська мова якась надумана і видається неприродньою. Це щось тої передачі Леся+Рома, де відразу відчувається, що люди цією мовою в житті не спілкуються. Особливо намагання подати жаргон підлітків Однак приємно, що цей фактично дебют молодих кінорежисерів не пройшов просто так. З часом, надіюся, і наше україномовне кіно піде вперед!

На фестивалі фільмів жахів "Штольня" отримала приз в номінації "Самий жахливий фільм".

Прикіл

Ну, на мій упереджений погляд, якщо ці «актори» мають потенціал, то дуже й дуже вдало його приховують. Бо такої бездарної гри я не бачила навіть у вищезгаданих гамериканських фільмах, які буцімто програють «Штольні». (Цікаво, до речі, які саме? Бо я щось ніяк не пригадаю).

Що ж до гумусу... Знаєте (усе, викладене далі - імхо, моя особиста думка) - для того, щоби отримати добрий врожай, землі треба дати якнайбільше перегною, та ще - і це найголовніше - потрібне насіння. У землю треба кинути зерно, посадити плід, а тоді чекати результату. Навіть на рясно вдобреному грунті без насіння виросте або трава, або будяки. "Штольня" – будяк. (ще раз - імхо). Так мене "вразило" це кіно, що я аж рецензію на нього написала - дуже розлогу і дуже сердиту, за яку мене звинуватили, що я піарю Кобильчука по-чорному Тобто влаштовую чорний піар за те, що він мені солі в чай насипав. Сказали, що це для мене особисте. Вгадали.

Ну, якщо сприймати "Штольню", як дитяче кіно, то... не-а, все одно - не можу. Ніяк я її не сприймаю. Єдине, що - справді прикро за оригінальну ідею, яку безжально добили заступами, а також червивою тушонкою, дротом, який вбиває, якщо на нього, соррі, попісяти, автоматом часів 2-ї світової, ліками та шприцем тих же часів, і т.п. А герої "Штольні" мені також запам’яталися - щоправда, не грою, і не обличчями. Просто такі самі підлітки - один в один - щовечора, десь до 2-ї ночі сидять на лавочці під моїм під’їздом, п’ють, кричать, свистять, матюкаються так, що їх аж на 5-поверх чути, сигналять, регочуть, пускають петарди... Таких важко забути.

Ні? А які? Ті, котрі, лишивши в шахті трьох мертвих друзів, невинно убієнного викладача та насадженого на штир маніяка, скачуть до електрички, мов козенята, що блекоти об’їлися, без жодної тіні турботи на юнацькому чолі?
Не знаю. Ніколи не сприйму "Штольню", яко фільм. Хоча... ось титри там гарні

Та нє, фігня цілковита.
Я, як більшість культурно-ледачих громадян, по кіношках не бігав, а дочекався телепоказу.

Можливо, у цих "акторів" і є майбутнє, але досить туманне і точно не в кіно (і не в театрі). Більш-менш вправний реж із випадкової вуличної масовки виліпить куди правдивішу поведінку.
Щодо поведінки - то окрема тема. Начебто вони всі є студентами-археологами (я пропустив перші 4 хв.)? Та ну! Це ж суцільні пацієнти психлікарні (до їдного, просто дехто буйний, а дехто - навпаки - буйний лише зрідка, причому хворіють усім відразу: дебіліз, маніякальний психоз ув останній стадії, регулярні напади шизофренії). Коли людина вступає до ВНЗ, вона медогляд мусить пройти.
Я можу вибудувати єдину більш-менш логічну мотивацію сюжету: дядька-професора цей табір за кілька років "тіпа навчання" дістав остаточно, і він таки справді вирішив поховати їх живцем, для чого найняв "за залік" ще одного двієчника (видно по замашках і результату), але й самому не поталанило (тут, доречі, мораль: а от не рий малим штольню - ти ж професор, у тебе зарплата професорська, за що, гадаєш її платять - за терпіння). Бо більш ні під що хоча би умовно-логічне цей дурдом не ліпиться.

Загальне враження від цих суцільних воплів-соплів - павільйон жахів у Луна-парку, де малолєток лякає намальований на стінці й обведений фосфором кістяк.

Цікаво також, хто писав їм ті картонні діалоги (причому картонність із них не зчеше будь-яка мова чи будь-який сленг)? От ми колись навесні одну французьку книжечку обговорювали, про 99 стилів письма. Може "видатному" сценарісту "Штольні" варто не лише писати, а й іноді і читати? На це зайвих коштів (що їх так бракує) не потрібно.

Маю гіпотезу, як це лайно взагалі могло народитися.
А народилося воно з того суцільного плачу, що "не має сучасного українського кіна-а-а-а! Не знімають взагалі " От і подумали дітки: "А чом би не зняти якусь фігню?! Вже щось. Культурний прорив. Гуманітарна допомога рідній нації. Все одно порівнювати ні з чим. Бо ж усі знають, "що не знімають." " Є, звичайно, "Мамай", але ж це - "поетичне кіно", яке второпає тільки такий самий. Є Стрембіцький, навіть із грамоткою, але ж то - документальне, чорно-біле, дюж коротке і дюж незрозуміле - що твій "Мамай". А тут - екшн!

Але. "Штольнею" нас побавили на день українського кіна. А на день української незалежності (і трохи навколо) нас побавили щонайменш 6 українськими фільмами ("к сожаленью день рожденья только раз в году"). "Мамай" і "Украдене щастя" вже згадували, "Відьма" була, але вона стара (ще совіцька) і квола. А решту я дивився і думав,
що "Прощання з Єгиптом" мені не дуже подобається, але як порівняти із сусідськими аналогами, то не програє (в принципі, Олег Бійма - не аматор, кіно знімати вміє професіонально, навіть дешеве, і з акторами працювати, що цікаво, теж);
що "Залізна сотня" (і ще якесь кіно про УПА - забув, сорі) - чим не блокбастер, принаймні, в порівнянні з кумедією під назвою "Штольня" так взагалі - горор;
що всі ці кіна бюджетом позірно не-Голлівуд, але чомусь не скаржаться;
що виготовлені вони усі ОСТАННІМИ роками!

То, може, на фіг ці плачі? (краще грошима). І без гумусу у вигляді "Ш" ми якось обійдемося. База є - на ній наразі стільки мильного непотрібу знімаєтся, що "Мосфільм", певно, відпочиває. Режисери теж є, крім старої гвардії є ті, хто наразі заробляє милом і кліпами, але мріє нормальним кіном: той же серб, який наразі мешкає і працює в Києві, влупив пупер-рейтинговий "Не родись красивой" і ще зіграв ув "Украденому щасті" епізод - головного лікаря в шпиталі, неоднаразово натякав, що залюбки би, якби ..., Алан Бадоєв, з якого пруться всі наші "шоу-зірки", бо він їм кліпає, люди, що знімають у Росії тощо тощо тощо.
Актори - я замовкаю. У мене останніми роками лише одне питання: чому Єжи Гофман на роль Богуна взяв ... ... ... Домагарова, більше схожого (там) на трохи божевільного татарина, але ніяк не на запорізького козака (ні зовні, ні замашками), а не того таки Олеся Богдановича? Тут і тіпаж, і майстерність, і, напевне, память генетична. Тільки щоб кіно по Москві прокрутити?

Власне, я гадаю, "літо буде". Так само, як із музикою і книжками. Просто тут важче і довше, бо дорожче, але ж принцип той самий.


Доречі. Спасибі за корисний месідж: що, "Помаранчеве небо", справді, ЩЕ гірше?! Якщо це не гіпербола, то з'являється слушна нагода не дивитись його навіть у телевізорі. Попри україністичність і помаранчевість.

Браво, Наталка! Не тільки ти одна. Читаючи твої повідомлення про те, як ти тоннами скупляєш книжки з форумів книговидавців, я дивувався, ну невже там стільки цікавої і людсько написаної літератури? Моє враження було власне те саме, написане тобою вище, і мої купівлі в основному обмежувалися максимум 2-3 книжками. А тепер я розумію

Ярема П.,

Та ніхто, власне, сильно й не переконує, на колір і смак, як то кажуть... Але я чекала, що "Штольня" буде фільмом бодай на трієчку, і виявилася морально не готова до того, що це фільм на -273,15 °C. Хоча гучні заяви спо-творців фільму про "перший український блокбастер/фільм жахів/трилер" та тому подібне мене насторожили. Однак навіть тоді я й уявити не могла, що вони не постидаються видавати за свої знахідки те, що банально стирили з тих небагатьох фільмів, які вони випадково переглянули у своєму житті. "Дієго, Орландо, нє простудітє гланди"... М-дя... За таке гланди треба виривати без анастезії. Теж мені, винахідники велосипеду. Забракло клепки навіть творчо переосмислити поцуплене.

Мишки плакали й кололися, але продовжували їсти кактус. Знайома ситуація - сама така Імхо, але на мою думку, у нас вже є автори куди вищого рівня, аніж Дженет Іванович.

Ну - повертаючись до "Штольні" - подейкують, що на нас чекає Гумус-2. Ніби Кобильчук та К збираються знімати "Штольню-2". Боже, за що?
Що ж до "Помаранчевого неба" - не бачила, і нічого сказати не можу. Однак перегляну обов’язково, хочеться скласти своє враження. Та для мене мало що може бути гірше "Штольні". Побачимо. Власне, Галя Лев та Dmy наче мої думки прочитали щодо сього "кіна". Більше не маю що додати. Тому беру слова "кіно, фільм та блокбастер" стосовно "Штольні" в лапки, і у цій темі більше не дискутую.

Та ж таки Лариса Денисенко – невже пише гірше, аніж Дженет Іванович? Чи Марина Мєднікова з її детективами? Імхо, вони анітрохи не поступаються закордонній масовій літературі ані гумором, ані стилем, ані художньою довершеністю творів. Може, «Крутая» Мєднікової і не така відома, як Стефані Плам, але не менш цікава.

А серія Іванович про Стефані Плам - це що? Монографія з питань дослідження побуту мисливців за відпущеними під заставу правопорушниками?

Sorry, що насмілилася поставити на одну планку таких двох різних, на Ваш погляд, письменниць, але, по-перше, для мене особисто Акунін нічим не гірший від Достоєвського, якого (Достоєвського, що свого часу також вважався белетристом) я взагалі не люблю, як і Толстого, того, котрий Лев (цікаво, мене будуть бити? , а, по-друге, я, власне, не порівнюю Денисенко з Мєдніковою, і не збираюся аналізувати, чиї твори належать до масової літератури, а чиї змушують нервуватися дідо Фройда (до слова, одне іншому аж ніяк не заважає). Я просто хочу сказати, що у нас багато цікавих письменниць, і рівня Дженет Іванович, і вище рівня.

А взагалі ми ось-ось дістанемо за оф-топ.