Cими днями, коли спека неймовірна удень, головне, не впасти на асфальті долілиць і
не з'єднатися з молекулярною структурою асфальту, на якому плавиться тінь...
Нещодавно, під час бекпегінгу (так само було спекотно, ну, може, трохи вітру було),
спробував протриматися на дуже малій кількості води - усього 0,5 л звичайної питної
води на добрячий відтинок шляху: головне, мабуть, економно використовувати свої
сили, налаштувати себе відразу якось на цілковитий супокій, поставити рівне
дихання... Як, певно, наслідок, природньої потреби майже не було... Вся рідина
засвоювалася організмом.
І що? І дойшов. Щоправда, потім, вдома, все одно влив у себе добрячу порцію пива...
А може, пивом не треба надуживати такої спекотної, літньої днини?..
Люди, роздягнені до купальника, що порпаються на дачних ділянках... Якась дама, в
такому вбранні, збирала, певно, жуки і щось сама до себе промовляла. А може, то вона
з жуками розмовляла?
Проходячи тихими, безлюдними вуличками, раз-по-раз заглядаєш у двори людських
осель... Де - ані душі, де - хлопець обливається в балії, де - чолов'яга купає свого
кота (а той не дається - на радість двом псам), де - двійко дівчат повсідалися на
лавці перед ґанком і бесідують одна з одною, де – з-поміж зеленої городини видко
засмаглу молодицю в коротеньких шортах, які облягають непомірний, круглий зад, що
стриміє вгору; де - дідусь бавить свого маленького онука; мирно собі дрімають
собаки – на звичне прицмокуваня-заклик реагують ліниво, піднявши голови і... далі
знов поринають у солодку дрімоту; коти, знов, насилу пересуваються, навіть не
втікають, коли наближуєшся до них.
Таке переважно трапляється недільної днини. В будень же на шляху твоєму
трапляється вже люд, що з роботи вертає домів...
Але ж чого ти відвернула голову? Так, ніби, шукаєш очима когось там позаду?.. Але ж
достеменно бачу, що нікого там у тебе немає... Даєш можливість розгледіти всі твої
принади?
Пізно ввечері приємно є полити всю рослинність на городі – потім квіти гарно так
пахнуть. Відживають.., щоби до ранку бути готовими знов вбирати в себе життєдайне
сонячне проміння.сумна - 8-7-2006 у 13:10
Прочитавши назву теми й ім'я автора, я вже було подумала, що це що-небудь про кінець
"помаранчевого жаху" і viva Янукович.
На щастя, це продовження польових досліджень галицького мачо.
Дякую. :-))Андрій Пелещишин - 8-7-2006 у 16:03
Цитата:
І що? І дойшов. Щоправда, потім, вдома, все одно влив у себе добрячу порцію пива...
А може, пивом не треба надуживати такої спекотної, літньої днини?..
Ой, ні! В мене від пива в спеку деколи голова може розболітися.
Надуживати взагалі не треба Андрій Пелещишин - 8-7-2006 у 16:12
Хоча соточка, на природі, в тіньочку надвечір може піти дуже славно!
Щодо боротьби зі спекою.
Весь час тепер рекламують "антиперспіранти". То і на здоровий глуз ясно, але вже і в
пресі пишуть - в жару - то біда! Організм має потіти, а коли йому заборонити потіти -
до перегріву один крок.Hanor Narasson - 8-7-2006 у 18:23
Якщо не покривати антиперспірантом 100% поверхні тіла, то нічого страшного. Як
правило бризкаються під пахвами - там піт просто накопичується і розкладається
("гниє" і смердить). Поверхня шкіри під пахвами - мізер порівняно з поверхнею,
скажімо, спини.Юрій Сєров - 8-7-2006 у 18:58
Краще частіше приймати душ, хоча ця порада не для Львова
Взагалі не розумію, як можна на ціле літо відключати теплу воду. Уявляю собі
поведінку якогось німця, англійця, француза чи американця якби йому сказали з
липня по листопад сидіти без гарячої води.
p.s. Згадав рекламу і її "народне продовження"
-Коханий, де ти був?
-Бігав.
- А чому твоя футболка суха і не пахне?
- А ти кросівки понюхай! Hanor Narasson - 8-7-2006 у 19:13
Слушно, якщо немає потовиділення вище пояса, то воно буде на стопах..
(Потовиділення нижче пояса наступає при значно більших навантаженнях, ніж
показано в рекламі).Яндрух - 10-7-2006 у 10:31
Десь у Лисиничах (мікрорайон, перед однойменним селом), де гаражний комплекс,
лежить широченька порожня траншея, де колись, певно, була прокладена трубна
система (на воду абощо?). Пустотілі бетонні канали під труби, які були там раніше,
тепер вийняті й порозкидувані обабіч. В одному місці цю траншею „прошиває”
(виходить з одного берега і заходить в другий) стара проржавіла труба – тож
виходить щось на кшталт місточка: труба такого нормального діаметру, щоб по ній –
звісно, дуже уважно - можна перейти на другий бік. І люде, видно, ходять, бо така вже
поверхня стала вичовгана від ходаків.
Раз був свідком неординарного видовиська. Ще на підході до тої траншеї зобачив
невеличке стадо кіз разом із старенькою панею, напевно їх господинею: була там, як
водиться, старша коза і десь зо три ще зовсім маленьких козенят. І, дивлюся,
підходять-таки усі гуртом до тієї труби: що, думаю, невже будуть переходити?! Ото
зараз буде! (Шкода, що фотоапарата не мав із собою.) Таки-так, он уже підійшли до
траншеї, попереду одне з козенят, за ним стара коза... поцокотіли копитцями по
(таки!) слизькій поверхні труби! Але йдуть. За ними, трошки відставши від матері,
скокнуло на трубу друге козеня, за ним ступила крок господиня, і замикало
„процесію” третє козенятко. Але чи то двоє малих втратили рівновагу, чи то просто
відчули за маминою спиною деяку невпевненність... Десь доцокавши до середини
цього „містка”, друга кізка, послизнувшись на своїх копитках, шугонула вниз. А
там яких два метри, певно, буде! З глибини траншеї, буйно зарослою травою, почулося,
схоже на дитячий плач, мекання. Стара господиня щось скрикнула вслід малій офермі,
що, мовляв, не дивишся, шо під ногами (sic!), як тут уже третє мале язя, що дріботіло
останнім, і собі шубовснуло додолу, так само по-дитячому вже там у траві замекавши:
боліло напевно добре! А старенька пані-господиня вже підняла справжній ґевалт,
щось на кшталт: „так тобі й треба, дурне! будеш знати, як озиратися по сторонам і не
дивитися собі під ноги! давай, не плач, а вилазь”.
А на другому боці, успішно перетнувши місток-трубу, стояла стара коза з одним
своїм чадом, і обоє з цікавістю позирали за тим усім.
p.s. Немає жодних "мачо", п. сумна!.:-)Юрій Сєров - 15-7-2006 у 05:47
Згорів вчора на сонці.
Шкіра пече й болить. Хтось порадить якісь
"народні засоби", бажано випробувані , щоб
полегшити страждання?Тарас Задорожний - 15-7-2006 у 18:26
Сметаною намаститись треба було зразу. А потім в літню ванну... Було б легше...
А якшо сильно згорів, - то протиопікову мазь купи якусьЯндрух - 16-7-2006 у 13:50
Самогонкою відразу намаститися! Чи такою сивухою.
(Але не проходити повз пияків - бо... занюхають і горе буде тобі!!) Юрій Сєров - 17-7-2006 у 03:48
Цитата:
Самогонкою відразу намаститися! Чи такою сивухою.
(Але не проходити повз пияків - бо... занюхають і горе буде тобі!!)
Якщо то гумор, то дуже вишуканий.
А що серйозно цей засіб помічний? Перший раз про таке чую.Яндрух - 17-7-2006 у 09:19
Та ні, не жарт... (І взагалі, якби навіть і був ним, то б не сказав би, що вишуканий)
Сей трунок, що його дехто уживає внутрішньо, є доволі помічний, коли його
застосовувати зовнішньо, після такого трафунка, як ото "спікся на сонці": вміст у
ньому таких гидотних для шлунка сивушних масел по-благотворчому діє на обгорілу
шкіру (коли не тільки 1раз його застосовувати) - шкіра тоді не так болісно линяє, ба
й набуває навіть гарного такого бронзового відтінку.
То в нас повелося так ще з маленькости: мама завжди нас, малих збуїв, натирала
ввечері, коли набігавшись без цілий день на сонці влітку, приходили додому як
негри. Благо, в діда завжди була С.
Але тепер уже немає діда, відповідно немає С., а отже в гіршому разі можна
натертися звичайною горілкою.Hanor Narasson - 18-7-2006 у 14:54
Боронь Боже горілкою!!!!!!!!!!! Обезжирите шкіру - буде зле. ("сивухи" в горілці мало, а в
"паленій" - ще менше, бо то не самогон, а розведений спирт) Купіть якійсь аерозоль з
пантенолом - замспокоїти шкіру.
