У стані війни...
Україна перебуває у стані війни. Лише усвідомивши цей факт можна пояснити і
багатомільйонну армію економічних біженців (в мирний час!), і принаймні
п’ятикратне з 1991 року падіння рівня життя, і цілеспрямоване руйнування
української культури, і епідемію туберкульозу та СНІДу, і п’ятимільйонне
скорочення населення внаслідок переважання смертності над народжуваністю, і
сотні тисяч безпритульних дітей, і багато інших невластивих для мирного часу
явищ...
СТРУКТУРА СУЧАСНИХ ВІЙН
...
Війна — це рішучі дії, спрямовані на зміну поведінки супротивника у потрібному
напрямку. Людство знає величезну різноманітність способів бойових дій, проте
всіх їх можна звести до семи основних видів:
1. Найпримітивнішою формою зміни поведінки людини, групи людей чи народів була і є
технологічно-силова війна за допомогою кам’яних сокир, мечів, списів,
вогнепальної зброї, літаків, ракет, лазерів, радіоелектронних засобів тощо.
Спосіб доволі дорогий і ризикований, оскільки на будь-яку дію завжди знайдеться
ще сильніша протидія, скажімо, у вигляді тероризму.
2. Значно ефективнішим і водночас безпечнішим способом змінити поведінку
супротивника є економічна війна — зброя другого рівня ефективності. Прикладом її
застосування є економічні санкції, “антидемпінгові розслідування”,
нееквівалентний товарний обмін, злочинна приватизація і розкрадання народної
власності за участю корумпованої влади.
3. Ще ефективнішою (і прибутковішою!) є генетична війна — цілеспрямоване
руйнування генофонду шляхом наркотичного, алкогольного, тютюнового і харчового
геноциду, масового застосування штучних харчових добавок і сумнівних
медпрепаратів, генетично модифікованих і фальсифікованих продуктів, а також
через цілеспрямовану зміну культури харчування.
4. Організаційна війна здійснюється шляхом імплантації в національне тіло
супротивника чужорідних або відверто ворожих для нього організаційних форм —
від усіляких “благодійних фондів розвитку науки та освіти” (технологічний
шпіонаж і “випомповування мізків”) до структур-накопичувачів нелегальних
мігрантів і прихованої работоргівлі. На вищому системному рівні проявом
організаційної війни є насадження непритаманних народові механізмів управління
і способу життя. Наприклад, традиційна (отже, перевірена часом) для України
виборна гетьманська модель, яка передбачає персональну відповідальність
керівників всіх ланок за плоди свого управління, замінена “найкращою у світі”
системою горизонтального розподілу влад з повною безвідповідальністю і
безкарністю. З погляду законів менеджменту нинішня система державної
організації є повним абсурдом, оскільки розділити можна роботу і права, але
відпо¬відальність не ділиться в принципі — там, де відповідає більше одного, вже
не відповідає ніхто.
5. Інформаційна війна — це масоване просування вигідної інформації і
замовчування невигідної, а також тенденційна інтерпретація поточних подій.
Зомбування свідо¬мості українців ідеями меншовартості, страху і
безперспек¬тивності нагадує пропагандистську кампанію з метою зниження
вартості підприємства перед його дешевою приватизацію.
6. Ще більш руйнівною є війна шостого рівня ефективності — хронологічна. Її
мішенню є родова пам’ять, її мета — спотворення історії і руйнування зв’язку
поколінь. Прикладом застосування цього виду зброї є закидання в масову
свідомість деструктивних вигадок про те, що “слов’яни” означає “раби”, що
трипільці були семітами, що Україна — це “окраїна”, яка завжди була прохідним
двором, що наша історія — це трагедія ворожнечі та взаємознищення українців, що
наша наука і духовність — це постійні запозичування якщо не із Заходу, то зі
Сходу, що писемність нам приніс грек Кирило і так далі.
7. Найвищим же рівнем ефективності володіє духовна війна. Вона полягає у накиданні
збочених життєвих цінностей, у викривленні уявлень про саму природу видимого і
невидимого світу, Бога і диявола, про добро і зло, здорове і хворобливе, життя і
смерть. Ключовими елементами духовної війни є фальсифікація Євангелія,
спотворення священної історії, заперечення існування Бога і Його присутності в
кожній людській істоті.
Сьогодні українців лякають можливою війною, якщо вони погано поводитимуться.
Спокійно, панове, — проти вас давно ведеться сучасна війна, ефективна і нещадна!
Тому боятися її вже запізно.
При застосуванні силових методів війни ворог відбирає у народу його майно; при
застосуванні вищих форм бойових дій народ сам віддає своє майно, добровільно стає
рабом і робить рабами своїх дітей. Сьогодні з України щорічно “тихо, мирно і майже
демократично” випомповується цінностей в розмірі понад 20 міль¬ярдів гривень, що
знекровлює національний організм, тримає його у стані між життям і смертю. Звідси
вимирання корінного населення, руйнування інфраструктури, різке послаблення
фізичного, психічного і вольового тонусу, страх перед майбутнім, пасивність і
зневіреність у власній могутності.
Нагадаємо, що чорноземи і вода незабаром стануть головним ресурсом планети Земля.
Тому кінцева мета цієї війни — очищення України від українців, оскільки лише
українці спроможні стати на захист рідної землі і вчинити опір її хижацькому
пограбуванню і винищенню.
Для того, щоб перестати бути донором для невидимого ворога, українці повинні ясно
усвідомити факт ведення проти них війни, почати мислити в категоріях війни,
перетворитися з пасивної жертви війни на її активного учасника. Врешті-решт, це
нормально, що в ситуації глобальної кризи і загострення боротьби за ресурси весь
світ і всі сфери людського життя перетворилися на бойовий простір. Тому за
будь-якими намірами, деклараціями і діями ми повинні бачити власні та чужі
інтереси, інтереси України та інших держав, інтереси українського народу та
паразитуючих на ньому утворень...Андрій Пелещишин - 24-7-2006 у 14:33
Текст цікавий, але ще цікавіше було би почитати - "а хто ж воює?" та яка мета війни. І
як має виглядати мобілізація?
Цитата:
Нагадаємо, що чорноземи і вода незабаром стануть головним ресурсом планети Земля.
Тому кінцева мета цієї війни — очищення України від українців, оскільки лише
українці спроможні стати на захист рідної землі і вчинити опір її хижацькому
пограбуванню і винищенню.
Ось це мене здивувало - ніби інші народи не спроможні стати на захист рідної землі?
А по запасах прісної води ми близько не стояли до Росії та Британії (Шотландії
точніше). Чорнозем? Дуже сумніваюся, навпаки сучасні аграрні технології поступово
компенсують різницю між грунтами.
Те що ми є територію інтересів інших держав - безсумнівно, але це не значить що
проти нас воюють.
У мене враження, що українці досить успішно воюють самі проти себе.
Хоча з головним висновком
Цитата:
Тому за будь-якими намірами, деклараціями і діями ми повинні бачити власні та чужі
інтереси, інтереси України та інших держав, інтереси українського народу та
паразитуючих на ньому утворень...
сперечатися звичайно не буду.Андрій Пелещишин - 24-7-2006 у 22:02
Ще раз уважно прочитав текст. Він безперечно зачіпає. І з кожною тезою зокрема
погоджуюся. Але загальна канва про війну проти України якось не сприймається.
Для війни нема головного - чітко поставлених задач (оте - "знищити" як задача якось
не сприймається). Та й не ясно а хто ж воює.
Якщо вже говорити що то "війна", то вже потрібно говорити про війну проти людства, а
не проти України. Адже всі окреслені проблеми зараз прослідковуються в усіх націй
та держав. І в деяких - суттєво більше ніж в України.Василь Яворський - 25-7-2006 у 14:37
Дуже не погоджуюся з паном Андрієм Пелещишеним. Війна проти України, українців і
українства ведеться вже давно. Власне не так проти людства як проти України. Тему
на ізотеричному рівні можна розвивати безкінечно. Можно довго і з різним успіхом
доводити, що існує два відвічно противницьких табори: українці і жиди... Але навіть
не в тому справа... Якщо відкрити очі, то дуже гарно проглядається як з початку
нашої історії нас намагаються знищити. Гадаєте це випадково?rost - 26-7-2006 у 09:03
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
Якщо відкрити очі, то дуже гарно проглядається як з початку нашої історії нас
намагаються знищити. Гадаєте це випадково?
Ні, гадаю закономірно. І це стосується практично кожної нації чи держави. І не до
всіх народів, що колись проживали на території сучасної України, доля була така
милостива, як до українців. Що крім курганів залишилося від скіфів? Яким є процент
українців, хто щось чув про готів? Що залишилося на нашій землі від печенігів чи
половців? Заледве не зникли кримські татари.
Що стосуться, гей би війни, яку хтось гей би веде проти України. Якщо хтось з
витончених панів-метафізиків дійсно вірить у ту війну семи рівнів і в те, що це не
параноя, а справжня війна, то майте ж совість, скажіть хто воює, якими силами, де
керівні центри, як розпізнати генетично модифіковане сало і фальсифіковані яйця.
А інакше вигляає то, не патріотично, а ідіотично.
От п. Яворський хоч чесно каже цитую:"існує два відвічно противницьких табори:
українці і жиди...". Для мене це твердження виглядає не дуже обгрунтованим, але хоч
можна здогадатися хто кого воює.Василь Яворський - 26-7-2006 у 09:19
Пане Рост обгрунтовувати це доволі складно і довго... значно простіше для Вас буде
почитати книги того ж Каганця, Канигіна... зазирнути до Блавацької... ну і звичайно
ж "Хроніки Сіону"... доказів є більш ніж достатньо, просто їх потрібно захотіти
побачити.
