Форум Рідного Міста

Українські казки - потрібна допомога

tysovska - 4-10-2006 у 10:33

Будь ласка, допоможіть визначити, які головні ідеї, які головні цінності вкладені в традиційні українські казки, - і, можливо, є яка-небудь наша казка, яка є найбільш українською по духу, яка накраще передає наше з вами світовідчуття. Згадайте, що ви читали в дитинстві, - в якій казці вам захотілося б трохи пожити? Дякую заздалегідь.
Н.Т.

Тарас Капущак - 4-10-2006 у 14:04

Здається мені, що не так легко в двох словах пояснити свою думку з цього приводу...
Наш світ є багатогранним. Буденне сприйняття цього світу нами є досить вузьким і в наш час базується практично повністю на логіці, котра дає змогу осягнути лиш малу частку. (В інші епохи, між іншим, логіка не була основним засобом розуміння світу.) Казка - це бачення, опис світу з іншого боку. Оскільки базується це бачення на інших принципах, то часто воно нам здається нереальним, але насправді це опис того світу в якому ми живемо з його законами. Дитяче мислення не має в своїй основі логіки і діти бачать цей світ зовсім інакше ніж дорослі і зовсім інакше вони сприймають інформацію закладену в казках. Ну а мета казки навчити слухачів певним законам нашого світу.
Справжні казки розповідають казкарі - це не письменники-видумщики, це люди котрі можуть "бачити" (щось близьке до яснобачення) цей світ ширше ніж середня людина.
З викладеної думки випливає висновок, що казка не є продуктом виключно для дітей, просто сучасні дорослі переважно не розуміють те, що в них закладено, через затверділість свого сприйняття, а от діти сприймають казки неупереджено...

Найбільш українська казка - це шось надто абстрактне і суб'єктивне. Навряд чи можна одною казкою виразити весь український дух. Я казки люблю з дитинства і читав їх багато, і не можу сказати, що якась казка може бути більше українською, а інше менше.
А можливість жити в казці залежить від нашого бажання. Бо якщо казка відображає наш світ, то ми власне й живемо в казці. Але щоб побачити світ казковим треба відкинути наше затверділе світосприйняття і подивитись на світ очима малої дитини -- тобто треба "бути як діти"...

Своє бачення цього всього я спробував виразити тут: http://kazka.in.ua
Може не все вдалося відобразити як задумувалось, але сподіваюсь з часом це буде розвиватись.

tysovska - 4-10-2006 у 14:08

Пане Тарасе, дуже дякую. Я розумію, що ви маєте на увазі. Просто мене цікавлять саме дитячі враження - так, як ви їх запам'ятали :)

spark - 4-10-2006 у 14:28

Я ні в якому разі не хотів би мешкати у цих казках, але щодо найбільш українських маю певну думку:

1. Рукавичка
2. Івасик-Телесик
3. Котигорошко
4. Ріпка
5. Лисичка-сестричка і вовчик-братик

і таке інше і таке інше

Олексій Мачехін - 4-10-2006 у 14:45

Дивно, я Ріпку за українську не вважав, навіть коли чув перероблену версію.

Взагалі в українських казках чітко прослідковується кілька традицій - прадавня, руська, козацької доби. То там то там ознаки тої чи іншої традиції випирають і перемішуються, сюжети запозичуються, імена і герої переставляються...
Важко відповісти, бо в дитинстві я не відрізняв українських казок від російських. Окремо лише проходили європейські казки і зовсім окремо казки братів Ґрім. Але якась особлива, характерна химерність, звісно, спостерігалась.

spark - 4-10-2006 у 14:52

Ви мабуть і Курочку Рябу і Колобок за українські не вважаєте. Це дуже давні казки, в них створення світу описане, як його наші предки уявляли.
Вони за цією ознакою не можуть бути українськими, але безсумнівно є нашими, бо саме наші предки їх розповідали :)

А щодо запозичення сюжетів та мотивів, то в 19 столітті цілі наукові школи через це списи ламали, давайте такі дискусії не встрявати, бо вже відомо, чим вони закінчилися :)

Тарас Капущак - 4-10-2006 у 14:53

Мені дуже складно відокремити суто дитячі враження: я любив слухати казки відколи себе пам'ятаю, коли навчився читати, то почав читати їх сам, за казками пішли легенди й міфологія (але не всі підряд, переважають європейські), з задоволенням читаю казки й зараз. Тобто цей процес був неперервним і відокремити на кшталт "тут скінчилось дитинство" я не можу. Загалом же, скажімо 10 казок, це не десять казкових світів, а скорше 10 епізодів з буття єдиного казкового світу - власне нашого світу. Українські казки описують можливо інакше світ ніж чиїсь інші, але це не одна окрема казка...
Дуже багато можна говорити, а от наклацати на клавіатурі складніше. :)
Можу певні речі накидати приблизно так: десь є край світу, вирушивши у подорож до нього можна побувати на горі, що верхом сягає неба, знайти джерела з молодильною, живою і мертвою водою, чарівні яблука, груші, поспілкуватися з дідом-всевідом, охом, завітати до сонцевої, місяцевої, вітрової матерів, десь там живуть різні звірі - лисичка-сестричка, вовк-панібрат, цап та баран, кабан іклан і ще багато-багато... Можна зайти погостювати у відьом-босоркань, зайти да баби яги. (Цікава деталь: в мене чомусь українська баба яга живе в хатинці не на курячій лапці, а проста хата десь у хащах, обгороджена частоколом на кожному шпичаку котрого стримлять голови тих сміливців, котрі наважились на подорож до баби яги, а одне місце вільне, якраз для голови новоприбулого. Інший варіант - частокіл звичайний, а головами як дранкою вкрита хата, ну і є ще місце якраз для одної голови... От тільки звідки такий образ, з якої казки я не знаю...) Живуть там ще різні фантастичні істоти - змій з сімейством, чорти різні, смерть і т.д. Скарби там є, розбійники, майстри, чародійники ну і багато-багато іншого. І все це описане в сотнях, тисячах казок... З колобком на закуску (до речі колобок не є суто слов'янським персонажем, він має шотландського колегу).
Все це є збірний образ з багатьох казок.
Ну... якщо одну виділити, то люблю я казку про Оха, але це лиш маленька блискітка в тому пишному сяєві.

Олексій Мачехін - 4-10-2006 у 14:57

Цитата:
Оригінальне повідомлення від spark
Ви мабуть і Курочку Рябу і Колобок за українські не вважаєте.


Ні, чому? У них нема собачки Жучки і мишки Норушки :)

Тарас Капущак - 4-10-2006 у 14:59

Запитання до автора теми: а звідки саме питання виникло?

tysovska - 4-10-2006 у 15:20

Ой, складно відповісти. Я нещодавно прочитала статтю, де автор доходить висновку, що вдала дитяча книжка - це та, де створений світлий і комфортний світ, у якому дитині хотілося б пожити. От мені й цікаво - у якому світі українці хотіли б пожити? В яких казках ми створили такий світ?
Чому саме казка - бо це наче накопичений досвід тисяч і тисяч поколінь українців. Ми всі читаємо різні книжки, але все одно немає дитини, яка б не знала українських народних казок. Це таке, з чим ми майже народжуємося :)

Олексій Мачехін - 4-10-2006 у 15:23

Ну, не знаю - найстаріші українські казки, як і будь-які старі казки, не сильно вирізняються комфортним світом. Взагалі поняття дитячої казки не таке вже й старе - раніше їх не поділяли на дитячі і дорослі, були просто казки, скази.

tysovska - 4-10-2006 у 15:23

P.S. Усім дуже дякую за роздуми. І чекаю ще :)
Я особисто любила "Рукавичку" - і досі вірю, що громадою можна багато чого зробити.

tysovska - 4-10-2006 у 15:29

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій
найстаріші українські казки, як і будь-які старі казки, не сильно вирізняються комфортним світом

Комфортним, мабуть, не з точки зору безпеки/ситості тощо, а з точки зору справдження мрій, розширених можливостей, чіткого поділу добро/зло - коли легше робити вибір.

Тарас Капущак - 4-10-2006 у 15:49

Не можу сказати, що я любив і люблю лиш світлі й комфортні казки, навпаки - від деяких епізодів в казках холодок по спині пробігає, але казка не стає від того менш привабливою. Тим не менше Р.Р.Толкін (відомий Гобітом і т.д.) в своєму ессе про казки виразив одну особливість властиву саме казкам: вони завжди добре закінчуються. В цьому мабуть і полягає комфортність казки.
А от щодо древності, то до казок це не слід застосовувати, бо в деяких з них, попри багато досить нових деталей і пізній сюжет, можуть описуватись речі древніші ніж в багатьох значно старших казках...

tysovska - 4-10-2006 у 16:49

А от яка найхарактерніша деталь саме української казки? Чи можна взагалі таку виокремити?

Тарас Капущак - 4-10-2006 у 17:33

Складно собі уявити єдину і неповторну суто українську деталь. Мабуть люба виокремлена деталь стане безликою і її можна буде знайти десь в казках хоч одної іншої країни. Чи можна собі уявити суто українську мелодію? Ми легко можемо назвати кілька несхожих мелодій, котрі виражатимуть різні сторони української музики, але жодна не охопить всього. А чи можна виділити окрему найхарактернішу українську ноту?..

tysovska - 5-10-2006 у 08:27

Я, наприклад, можу уявити суто українську мелодію - "Щедрик". Мені здається, ніяка інша нація саме такого не могла б створити. Мабуть, не можна виокремити суто українську ноту, а от набір нот - може, й можна. Адже фонема - це теж певною мірою нота. А фонеми є суто українські.

Тарас Капущак - 5-10-2006 у 08:38

Ну от ряд казок, які як на мене виражають саме український характер. Хоча це дуже вкорочений список і можна було б його легко продовжити...

Цап та баран
Телесик
Про злидні
Похорон
Калиточка
Лисичка-сестричка і вовк панібрат
Дід, баба і вовк співак

marco - 5-10-2006 у 09:04

Лис Микита
Пан Коцький

Іван Лихобор - 5-10-2006 у 09:40

Важко сказати, які головні ідеї...
Ви, мабуть, забули відзначити "українські народні казки"? Які зберігаються в ментальному сховку нашого народу. Коли невідомо, яке походження цієї чи іншої казки - то так і кажемо: народна казка. Є за духом традиційні українські казки, що їх придумують уже всякі автори-казкарі. Вони, певно, дуже тонко відчувають у собі присутність отого духу українського народу...

В принципі, які ідеї: добро, що майже завжди перемагає зло, і яке ми в казці засуджуємо, нормальні живі людські стосунки... Хіба "нормальні"?..

В дитинстві, справді, зачитувався казками. І коли ще жили в селі, то був якийсь період, що захопленням нашим, хлопчачим, окрім колекціонуванням марок, машинок тощо згодом стало й збирання... старих, таких ветхих і пошарпаних книжок з казками. Але то тривало дуже недовго - бо дуже скоро нам то вгоріло: перехідний вік, розумієте...

Десь уже в нові часи раз натрафив у "асьці" на одну віртуальну істоту протилежної (до моєї) статі істоту на ймення "Торба": щоб якось "зав'язалось", зморознув щось на кшталт "ну, і скільки в Вас ввійде?". Вона, звісно, подумала щось непристойне і дала різку відповідь. Але ж я мав на увазі назву казки і книжки заразом "Чарівна торба": то була така дивовижна торба (хто не знає, "торба" - це сумка:-), з якої завше можна було витягнути силу-силенну всіляких наїдків! Вона була бездонна - тож ті наїдки ніколи там ся не кінчали. Ну, але слово по слові, і якось розговорилися, і я висловив думку, що найкраще виховують дитину народні казки. А моя співрозмовниця відзначила, що, коли виховуватись на казках, то потім важко в житті доведеться. Розмова ввірвалася... Бо почасти з нею був згідний.

Отже, можна вважати, що до основних цінностей народних казок належать щирість, дитяча наївність ("будьте як діти", сказано було якось свого часу...), чесність, людська доброта та інші якості, які прикрашають Людину.
Але тут питання в іншому: насправді ті благородні риси нині не так уже й потрібні, ба більше, нині вони навіть... шкодять (!) для, напр., просування вгору по кар'єрній* драбині...


*Примітка: "кар'єрній" - не від "кар'єр":-), де видобувають пісок, а від "кар'єра": це те, через що деякі індивідуми ладні йти по трупах...

tysovska - 5-10-2006 у 10:02

Дуже дякую всім, а особливо пану Тарасу за посилання на чудовий сайт, завдяки якому я освіжила в пам'яті наші казки. І в мене з'явилася така думка: мабуть, найбільше уваги наші казки присвячують зраді, її засудженню і можливості її прощення. Як ви думаєте, чи справді ця тема випирає з казок - чи то я собі навигадувала? :)

Тарас Капущак - 5-10-2006 у 11:46

Я б ліпше сказав, що в казках наголошується на важливості тримати слово, хоча це мабуть означає не зраджувати себе. Але все ж акцент є на тому, щоб вперто прямувати до своєї мети, навіть якщо прийдеться зносити три пари залізних постолів, але все ж переступити край свого світу, і здобути своє щастя. А ще треба не кидати слів на вітер і виконувати свої обіцянки навіть перед гидкою жабою і тоді в скрутну хвилину завжди можна розраховувати на допомогу і добро переможе.
А ще казка вчить, що легкий шлях не завжди найкоротший, а часто навіть не веде до щастя.
Взагалі складно так в загальному говорити, легше розбирати конкретну казку. Але треба враховувати, що казки дуже часто мають не одне значення, тобто казки є значно глибшими ніж може здатися на перший погляд...

Дякую за відгук про сайт. :) Був би радий, якби ви свій відгук лишили теж на самому сайті, щоб його могли прочитати інші відвідувачі ;)
Маю надію, що найближчим часом сторінка поповниться новими цікавими збірками українських казок.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
Важко сказати, які головні ідеї...
Ви, мабуть, забули відзначити "українські народні казки"? Які зберігаються в ментальному сховку нашого народу. Коли невідомо, яке походження цієї чи іншої казки - то так і кажемо: народна казка. Є за духом традиційні українські казки, що їх придумують уже всякі автори-казкарі. Вони, певно, дуже тонко відчувають у собі присутність отого духу українського народу...

Тут вже згадувався Лис Микита, є ще прекрасні небилиці Руданського, так що мабуть не слід обмежуватися виключно народними казками.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
Ну, але слово по слові, і якось розговорилися, і я висловив думку, що найкраще виховують дитину народні казки. А моя співрозмовниця відзначила, що, коли виховуватись на казках, то потім важко в житті доведеться. Розмова ввірвалася... Бо почасти з нею був згідний.

Спробуйте виховати свою дитину на мильних операх, кримінально-блатних серіалах і побачите, що з неї виросте... На чому тоді слід по-вашому дітей виховувати?
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
Але тут питання в іншому: насправді ті благородні риси нині не так уже й потрібні, ба більше, нині вони навіть... шкодять (!) для, напр., просування вгору по кар'єрній* драбині...

Тобто якщо навчити дитину поводити себе з іншими по свинськи, "перегризати" конкуренту горло, не рахуватися з інтересами оточуючих задля кар'єрного росту, то людина проживе щасливе і приємне життя... Я правильний висновок зробив? Це дорога до щастя?

Іван Лихобор - 5-10-2006 у 12:05

Ні, це дорога до успіху.

Тарас Капущак - 5-10-2006 у 12:24

А ви б хотіли бачити свою дитину щасливою чи успішною?

Іван Лихобор - 5-10-2006 у 12:31

...а от на противагу до українських, у голандських казках добро завжди курить зло...
З чим це пов'язано? :rolleyes:

Тарас Капущак - 5-10-2006 у 12:50

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
...а от на противагу до українських, у голандських казках добро завжди курить зло...
З чим це пов'язано? :rolleyes:

А можна детальніше? А то мені неясно про що мова...

spark - 5-10-2006 у 15:02

Це невдалий жарт поборника вільного вживання канабісу, мабуть.

Але про цікавий епізод казкарства він мені нагадав. Така казка як "Огниво" могла з'явитися тільки в Данії. І ній майже усі герої, навіть жінки, палять люльки. Це відповідає звичаям сьогодняшньої Данії :)

tysovska - 5-10-2006 у 15:07

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Тарас Капущак
Але все ж акцент є на тому, щоб вперто прямувати до своєї мети, навіть якщо прийдеться зносити три пари залізних постолів, але все ж переступити край свого світу, і здобути своє щастя.

Оце мені дуже подобається. Я ще читала, що в нашій традиції - "мандрівні" казки. Як ви думаєте - чому? Адже ми за природою своєю не кочівники, хоча з кочівниками багато змішувалися :) Може, саме тому, що самі мало мандруємо, у нас ця жага - до мандрів?

Олексій Мачехін - 5-10-2006 у 15:13

Це яка - телесик мандрівна казка?

tysovska - 5-10-2006 у 15:46

І Телесик, у принципі, теж. Але у нас багато казок, де герої куди-небудь мандрують: то за змієм на вершечок дерева до неба, то в підземне царство, то просто в ліс, в саму гущавину тощо.

Тарас Капущак - 5-10-2006 у 17:51

Мені здається, що кочівники тут ні до чого. Власне мандрівник, це той хто відокремлюється від усіх, щоб піти якимось своїм шляхом. І тоді немає значення, чи решта сидять на одному місці, чи кочують десь.
А сама казкова мандрівка, це поняття мабуть дуже філософське. Зовсім не обов'язково мається наувазі подорож фізична - так щороку 1 вересня дітей відправлють у подорож до країни знань. Кожна людина проходить свій життєвий шлях... Можна довго продовжувати. Так само і в казці: головний герой виходить з різних причин зі свого звичного повсякденного світу (чи сам, чи іноді його відправляють туди якісь сили, часом потойбічні) і далі починається мандрівка на нових незвіданих теренах, котру власне й описує казка. Тобто, на мою думку, можна говорити про подорож за межі буденності, щоб здобути щось, чого буденність дати не може...
А от хто наважиться на цю подорож, той вживу зможе побачити той казковий світ :)

А от Телесик це справжня мандрівна казка, з прикладом того, що головного героя можуть відправити в подорож всупереч його бажанню і щоб вернутись неушкодженим, він мусить витримати випробування.

Ось, до речі, маємо ще одну рису казок: герой мусить пройти ряд випробувань, часто смертельних, на шляху до своєї мети.


До пані tysovska
Дякую за відгук :)
Лиш на питання там відповідати не буду, бо не передбачав ту сторінку для дискусій. Натомість відповім тут. Казки в тій збірці зібрані в різних регіонах і містять в собі слова й вирази з різних діалектів :) Збирані вони переважно в 19 ст. Серед збирачів є й Чубинський і брати Рудченки (один з них відомий під псевдонімом Панас Мирний) і інші.

tysovska - 6-10-2006 у 08:10

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Тарас Капущак
Збирані вони переважно в 19 ст. Серед збирачів є й Чубинський і брати Рудченки (один з них відомий під псевдонімом Панас Мирний) і інші.

Там цього, здається, ніде не вказано. Може, варто після кожної казки вказати її джерело: який регіон України, хто записав, від кого записав - так, як це робиться в друкованих виданнях? Мені видається, так би воно виглядало дуже професійно :)

Ще раз дякую за відповідь. Мені вона дуже допомогла.
Н.Т.

Олексій Мачехін - 6-10-2006 у 09:19

Мені здається що "мандрівність" казкових подій зумовлюється більше тим, що у себе на обійсьті все більш-меньш визначене, а там, за ворітьми, за селом, куди не сягає наша воля, може трапитися й справді що завгодно.

Тарас Капущак - 6-10-2006 у 09:28

До пані tysovska
Справді не вказано. Причини такі: не для всіх казок точно відомий збирач (в джерелі не було вказано); даний сайт не має на меті академічне представлення казок, а зосереджує увагу на тому, щоб зробити доступнішими самі тексти (ми орієнтуємось не на науковців, дослідників, фольклористів, а на звичайних читачів); навіть попри те, що ця інформація могла б бути цікавою і корисною, на даний момент ми не маємо людини, котра б її збирала і обробляла...
Можливо, з часом ця ситуація зміниться.

Андрій Пелещишин - 6-10-2006 у 09:58

Для тих серйозно цікавиться українськими казками, я раджу прочитати "Язичество древних словян" (так здається називається) російського історика академіка Б.Рибакова.
Там є розділ про співставлення історичних подій (переважно на теперішніх українських землях) та сюжетів героїчних казок.

Тарас Капущак - 6-10-2006 у 10:23

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Для тих серйозно цікавиться українськими казками, я раджу прочитати "Язичество древних словян" (так здається називається) російського історика академіка Б.Рибакова.
Там є розділ про співставлення історичних подій (переважно на теперішніх українських землях) та сюжетів героїчних казок.

Боюсь, що це не має відношення до казок :)
Історичні співставлення мають смисл для легенд, максимум міфів. Смисл казок зовсім в іншому. А використання історичних осіб чи подій слугує лиш для створення декорацій в казці...

Андрій Пелещишин - 6-10-2006 у 10:47

Ні, власне має.
А в трактуванні Рибакова (а це справді великий історик) казки (героїчні - про Котигорошка, Івасика-Телесика і тп) є досить оригінальною словянською формою міфів та легенд.
Перше ніж стверджувати, що не казка не має стосунку до історії, я би радив таки ознайомитися з указаним матеріалом. Там усе дуже гарно і чітко викладено та обгрунтовано. Є також певна досить конкрентна вікова каегоризація казок.
На мене справило велике враження. Після того перечитав усі казки що були в хаті, і тепер ставлюся до них зовсім по іншому.
Згадана книга не є бібліографічною рідкістю.

Андрій Пелещишин - 6-10-2006 у 10:51

Крім того у книзі є цікаві паралелі античних персонажів та персонажів наших казок.
Пригадується паралель Геракл - Котигорошко. І той і той - найбільші силачі та народні герої, і той і той - син найвищого божества та символа чоловічої сили (Горох виступає як одне з втілень Рода).

Тарас Капущак - 6-10-2006 у 13:51

На тему того, що говориться в зазначеній книжці дискутуватиму коли прочитаю, що в ній.
А от щодо історії в казках, тут мабуть висловлю свою думку. Казка не є формою ні міфа, ні легенди. Це абсолютно самостійний жанр, котрий має свою мету і особливості. Те що в казках можуть з'являтися міфологічні чи легендарні сюжети абсолютно ні до чого не зобов'язує. Так само як, скажімо, зображення у вишивці дерева життя зовсім не означає зображення завжди якогось конкретного міфу, а залежно від контексту може позначати доволі різні, часом протилежні речі. Використання в сюжеті казки історичного персонажа зовсім не наближає казку до історичної хроніки. Хоча є казки, в котрих відображаються історичні події, але функція казки зовсім не в передачі історичних фактів. Казка мусить дечому навчити слухача. А історичне, чи міфологічне, чи будь-яке символічне тло служить як декорація на фоні якої розгортається казкове дійство. Скажімо в наш час така казка як Білосніжка та семеро гномів могла би легко дістати невелику деталь: стара відьма прийшла до Білосніжки і дала їй з'їсти отруйний (наколотий) апельсин, замість отруйного яблука. Суть би від цього не змінилась, але казка увібрала би в себе історичні події нашого часу не маючи до нього ніякого відношення і будучи сама зовсім з іншого часу... А от поява в казці цієї деталі залежить лиш від прихоті розповідача.
Хороша казка часто побудована з гумором, а жартувати над добре знаним значно легше і цікавіше, ніж над чимось нікому невідомим.

Некоректним є, на мою думку, підхід до оцінки казок з точки зору їх древності. Я сам можу навести приклади, коли будучи досить новою може містити в собі відомості про події сивої давнини, про котрі й археологи не можуть з певністю говорити. Натомість казка створена значно давніше матиме згадку про події своєї сучасності.
Не слід напевне й шукати в казках втілень різних божеств і т.д. Їх можна там завжди знайти. Власне при бажанні їх можна знайти багато де. Але що це дасть? Можна звичайно порівняти Котигорошка з Гераклом, лиш я не вловив які ми маємо вигоди з цього. Вам це пояснило суть казки?

До того ж слов'яни мають і міфи, і легенди і створювати казку як ще один чисто дублюючий жанр потреби не було...

Маємо ще одну функцію казки -- навчальну. Казка має на меті навчити слухача певним речам, але це не так просто, бо спочатку її треба зрозуміти. Лиш не треба плутати в цбому контексті казку з байкою.

Тарас Капущак - 6-10-2006 у 16:37

Чудове ессе Дж. Р.Р. Толкіна на тему казок (в оригіналі):
http://www45.homepage.villanova.edu/thomas.w.smith/on%20fairy%20sto...
Єдине, що можна зауважити, що в деяких моментах автор пише про специфіку англійських казок. Але загалом мова йде про казки як самостійний жанр народної творчості. Розглядаються також відносини казки з історією...

Олексій Мачехін - 6-10-2006 у 17:21

Це ессе Толкіна "Про чарівні казки" є в мережі в російському перекладі. До наших казок мало дотичне.

Тарас Капущак - 6-10-2006 у 18:44

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій
Це ессе Толкіна "Про чарівні казки" є в мережі в російському перекладі. До наших казок мало дотичне.

Гм... А на мою думку воно стосується будь-яких європейських казок і лиш моментами має справу з певним типом англійських казок. Особисто я рекомендував би його читати тим, хто відносить казки в суто дитячу сферу.

Андрій Пелещишин - 6-10-2006 у 19:14

Цитата:
ожна звичайно порівняти Котигорошка з Гераклом, лиш я не вловив які ми маємо вигоди з цього.

"Ми" - це дуже загальне поняття. Якщо саме ви чи я - то напевно, жодної вигоди. А якщо науковець-етнограф чи історик - то, безсумнівно, так, бо отримає додатковий вкрай важливий матеріал.

Тарас Капущак - 8-10-2006 у 13:05

Науково довести зв'язок між колобком і Гераклом безумовно дуже цікаво! А ще напевне дуже важливо знати про існування такого зв'язку...
А загалом науковець - дуже цікаве створіння. Наприклад, він може по запчастинах розчленувати яку-небудь тварину, всім показати і детально вивчити й описати функцію кожного внутрішнього органа. Може навіть сказати, які з них лишні і без яких тварина могла б спокійно продовжувати існувати. Може показати й розказати як працюють різні системи організму. Багато ще чого може... Лиш не може він сказати, та й сам зрозуміти, як в процесі його досліджень жива тварина перетворилась на мертву. І чому, як скидати всі вийняті внутрішні органи назад у шкуру і поскріплювати, позшивати їх, тварина не живе далі, а всі ті, так добре вивчені, системи і складові не хочуть працювати знову...
Науковець може розчленувати казку на складові елементи і розказати, що й з якого міфа туди потрапило. Лиш він не може й з сотні міфів зробити одну казку!
Перш ніж казка про Котигорошка дістала свій такий стрункий і завершений вигляд вона пройшла довгий шлях. І коли на виконання головної ролі в ній закликали Котигорошка сина Гороха, то казка існувала не одну сотню, а може й тисячу років. Не всім, правда, її варіантам так поталанило і в деяких версіях казки фігурують значно менш відомі персонажі. Але чи втрачається від цього суть казки? Думаю, що якби втратилась, то казка би перестала існувати - її б забули.
(А взагалі, як потрапляють різні імениті герої в казанок з казковим варивом добре, як на мене, описано в тому ж таки ессе Толкіна, тому не дублюватимусь.)

Казка існує вже тисячі років (на відміну від науковців). І жива вона доти, доки виконує свою функцію, своє призначення. Якщо ж вона втратить свою власну функцію, а стане просто дублювати будь-що інше, то на цьому її існування закінчиться.

Тарас Сорока - 13-10-2006 у 13:57

А мені більше подобається казки слухати. Особливо у щиросердному виконанні. Саме тому намагаюсь організувати ще більше записів в мр3.
Сподіваюсь, що ви знаєте цю місцину, де вони є?

http://abetka.ukrlife.org/kazki.html

а в розділі "Читанка"
http://abetka.ukrlife.org/chytanka.html

є і три мелодії українського "Щедрика"

Антологія дитячої казки

tysovska - 30-10-2006 у 17:37

Цитата:
Нова серія ЛА «Піраміда» має назву «Піраміда казок». Серія розпочалась антологією української літературної казки «Зачароване місце». Це збірник казок Григорія Квітки-Основ’яненка, Левка Боровиковського, Євгена Гребінки, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Юрія Федьковича, Марка Вовчка, Івана Наумовича та українських письменників ХІХ сторіччя. Упорядником такого дитячого дива став Юрій Винничук. На майбутнє плануються зустрічі з багатьма письменниками, яких сьогодні несправедливо забуто, казкарями з рідкісних журналів «Дзвінок», «Ластівка», «Бджілка», «Молода Україна», «Малі друзі» та інших.

Джерело