Цікавить відношення форумчан до публікаціїї власних статей, творів, програм ... у
Інтернет для вільного доступу.
Зустрівся з кількома типами поведінки авторів:
- Опублікування робіт без додаткових обмежень. Автора не цікавить подальша доля
розміщєних матеріалів, та як відвідувачі їх використовують (у т.ч. кількість
читачів).
- Опублікування робіт з додатковими обмеженнями. Обмеження можуть бути від
"обов'язково зберегати дані про авторство" до цілого списку обмежень включно з
"забороняється використовувати для лекцій та навчання".
На мою думку, достатньо використовувати обмеження про обов'язкове збереження
авторства.
- Опублікування робіт з заборонами передруку, копіювання, розповсюдження і іншими
синонімами. Заборони можуть призвести до інформаційного вакуума навколо
відповідних робіт та автора. Як показує досвід, від плагіаторів заборони
захищають слабо а потенційних читачів, колег та партнерів можуть відлякати.
Інколи велика кількість заборон пов'язана з обов'язками автора по відношенню до
третіх осіб. А інколи пов'язана з мріями про заробіток на електронних копіях своїх
творів. Мріями малореальними.
- Не опублікування робіт. Або автор байдужий до розповсюдження своїх ідей,
створення авторитету ... або мріє продати свій супер дорогий але нажаль невідомий
жодній потенційній зацікавленій особі твір але боїться що зацікавлена особа
отримавши електронний варіант - не оплатить твір.
- Опублікування робіт лише у паперовому вигляді. Нецікаві публіці роботи
забуваються, а з цікавими відбувається наступне:
а) роботу оцифровують волонтери і з вказанням справжнього авторства викладають в
Інтернет
б) роботу оцифровують волонтери або "бізнесмени" і забувши вказати авторство або
привласнивши авторство викладають в Інтернет
в) автор розміщує свою роботу в Інтернет з казанням справжнього авторства,
контактної інформації ... (та необхідних банківських атрибутів )
Використання деяких з наведених моделей розповсюдження своїх робіт сприяє
"невідомості" чи за рахунок відсутності інформації про твір чи точної інформації
про автора творуАндрій Пелещишин - 14-10-2006 у 07:54
По темі посилання Online or Invisible
Це вже класика (від дуже потужних вчених). Мораль статті - ти або в онлайні, або
невідомий. У статті наводяться відповідні цифри та аналіз.
За кілька останніх років ситуація ще більше розвернулася в бік онлайну. Адже всі
зацікавлені особи звикли шукати матеріали в Інтернеті, і все частіше знаходять
щось, що їм підходить і до бібліотечного пошуку уже не вдаються.
А про ставлення людей до паперових видань можна почититати тутTempika - 14-10-2006 у 07:56
...я картинки викладаю, де ще має бути портфолію фрілансера як не в інтернеті?Тарас Капущак - 14-10-2006 у 11:29
Маю питання на цю тему. Чи знає хтось як виглядає справа зі збереженням авторських
прав робіт викладених в інтернеті? Мається на увазі передрук, цитування,
посилання і т.д. Як все це виглядає для власника твору (того, кому належать
авторські права)? Які є для нього переваги, недоліки? Як він може захистити свої
права на твір, чого йому слід остерігатись, які небажані сторони це має для нього?
Як документально (дозвіл, ліцензійна угода і т.п.) все це виглядає для того, хто
хоче розмістити чужі твори?
Хтось мав справу з викладанням чужих творів, робіт захищених авторським правом?Павло Жежнич - 15-10-2006 у 05:52
Найкращий варіант опублікування в Інтернеті з точки зору захисту авторських прав
- викладати лише той матеріал, який вже паперово надрукований. Хоча і це не рятує
власника від передруку.
Також на Інтернет-матеріал можна оформити авторське свідоцтво - це нескладно і не
дуже дорого.
Взагалі, дуже складно захищати авторський твір від передруку в Інтернеті без
збереження принаймні посилання на джерело, особливо коли плагіатор фізично не
перебуває в Україні.Сергій Бєляєв - 16-10-2006 у 10:53
Якщо вести мову про наукові публікації, то однозначно треба розміщувати. Наукова
спільнота без вільного обміну ідеями не може розвиватися. До того ж для молоді це
ідеальний спосіб популяризації таких ідей, здобуття імені, якщо хочете.
А авторські права... Якщо за вашу публікацію вам платять 1 000 000, то може й варто
думати про захист. У літературі, мистецтві загалом можна говорити про авторські
права, оскільки кожен твір унікальний. А у науці і техніці, як свідчить історія,
доволі часто до одних і тих самих висновків доходять різні люди незалежно один до
одного. Навть Нобелівські премії потім ділять. Отже, вільний обмін у такій
ситуації є необхідною умовою поступу.Андрій Пелещишин - 16-10-2006 у 13:34
Розміщення статтей для мене має один цікавий аспект - через певний час мені їх
здають (точніше пробують здавати) у вигляді рефератів мої студенти. Дмитро Тарасов - 20-7-2008 у 16:19
)