Форум Рідного Міста

Стипендія по результатах психологічних тестів

Андрій Пелещишин - 18-11-2006 у 07:45

Зіткнувся з ситуацію, коли деяку спецільну стипендію дають ніби кращим студентам, проте кращість визначається не успішністю чи науковим доробком, а якістю проходження психологічних тестів та рольових ігор (без оцінки рівня фахових знань і вмінь).
Про що йдеться, я ще колись напишу, але зараз я би просив тих, хто знає підказати:
Чи є така практика в закордонних ВУЗах? Чи відомі якісь обгрунтування такого підходу до відзначення студентів?

Рост - 18-11-2006 у 10:20

Чесно кажучи, я взагалі противник тестів. Адже питання ставила одна людина, а відповідає інша. Один одного ці люди не знають. І кожен може розуміти суть по своєму. Я вже на таке попадався не раз. Похибка дуже велика, часто стовідсоткова.
Для мене, як практика по життю, є єдиний критерій оцінки - постановка наближеної до реальності (або і реальної) задачі і її виконання. Там, де це можливо. А можливо на більшості спеціальностей.
Стосовно оцінки за успішністю - напевно це тільки побічний критерій.

Андрій Пелещишин - 18-11-2006 у 11:48

Ти не зрозумів про що мова, Ростислав. Проводиться психологічне тестування та рольова гра, а не оцінка кваліфікації по результатах тестів.
Тобто кращим умовно є студент, який може вчиться на "3" і не має інших заслуг, але десь глибоко (на думку психолога) має якийсь прихований талант. Причому, який саме - не розяснюється.
Усе це в мене викликало великі сумніви. От я і питаю громади, чи знає хтось про такий досвід.
Хто зараз займається таким в Україні поки не кажу, бо така інформація однозначно вплине на відповіді :)

Сергій Бєляєв - 19-11-2006 у 14:52

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Рост
Для мене, як практика по життю, є єдиний критерій оцінки - постановка наближеної до реальності (або і реальної) задачі і її виконання. Там, де це можливо. А можливо на більшості спеціальностей.

Логіка кульгає. Задачу, як і тест теж формулюватиме одна людина, а виконуватиме інша. А оскільки задача реальна (або наближена до реальної), то той, хто її формулював, оцінюватиме не лише результат, але й спосіб досягнення. Робитиме він це, грунтуючись на власних уявленнях і цінностях.

Про те, що говорить Андрій скажу, посилаючись на вищевикладене. Певна група сформулювала певні критерії для себе і за цими критеріями відбирає і підтримує людей.

Мета психологічного тестування очевидна, тому на цьому не зупиняюсь.

Рольова гра - це як раз та задача, про яку я писав. Результат не важливий, важливий процес: яким чином досягається результат, наскільки швидко. Якщо гра групова, то легко виявляються лідерські якості, здатність/нездатність до командної роботи, здатність змусити інших працювати в певному напрямку, переконувати тощо.

Оцінки і заслуги студента при цьому не важливі. Об'єктивного оцінювання у природі не існує. Оцінки є лише відбиттям думки про студента певного педагогічного колективу (або його частини). Тих, хто здійснює відбір, думка цього колективу не цікавить (або вона не є вирішальною). Вони мають для себе чітко визначено мету, для досягнення якої відбирають підтримують відповідних людей. А наші педагоги такої мети не мають.

Андрію, а Ви себе колись запитували для чого Ви готуєте своїх студентів. Яке надзавдання вирішуватимуть вони.

Андрій Пелещишин - 19-11-2006 у 16:42

Цитата:
Андрію, а Ви себе колись запитували для чого Ви готуєте своїх студентів. Яке надзавдання вирішуватимуть вони.

Та до чого тут я? Взагалі, це не найкращий спосіб розвинути дискусію - переходити на обговорення моїх особистих поглядів.
Цитата:
А наші педагоги такої мети не мають.

Ну звичайно, наші педагоги взагалі ні нащо не годяться. Пропоную закрити вищу школу, як рудимент. Зрештою, он поважні фірми (типу СофтСерва) уже свої університети відкривають.

До теми.
А ви подумайте про інше. Досить непогану стипендію може отримати студент (причому з формулюванням "обдарованому науковцю"), який ну ніяк не виділяться в кращий бік ні в навчанні, ні в фасі, ні в науці.
На мою думку, стипендія повинна таки щось (якісь дії студента) стимулювати - чи навчання, чи науку, чи фахову діяльність, громадську чи спортивну активність тощо. Інакше, її моральна сторона для мене є неочевидною
Давайте, взагалі зарплати відмінемо - замінемо тестами, які покажуть як людина працювала. А ще можна президента за рез-ми психотестів відбирати.
Ну це гіпербола, звичайно. Щодо підтримки потрібного студента для певних завдань, думаю можна знайти інші форми, ніж стипендія.

Щодо того, хто проводить акцію. Акцію проводить "фонд Пінчука" з метою підтримки науково-обдарованої молоді. В межах акції передбачено пара сотень річних 100 баксів/місяць стипендій студентам 5-х курсів, які будуть вибрані за результатами тестувань.
У результаті у ВУЗах України влаштовано масове шоу поклоніння Пінчуку за суперщедрий дар, і проведено масовані віртуальні трепанації студентських душ.

З задоволенням відмічу, що в серед студентів-компютерників дана стипендія фурору не здійснила. Вочевидь, для справді обдарованих ці гроші не такі вже і значні (а воно таки справді є) і не йде в порівняння з реальними прибутками.

Сергій Бєляєв - 19-11-2006 у 17:09

Загалом я й не дуже то прагну починати дискусію. Запитання було скоріше риторичне. Я на нього відповідь й так знаю.

Вищу школу потрібно не закривати, а змінювати. На сьогодні це річ в собі, яка зосереджена на підтримці власного існування. Як мінімум потрібно посилити державне регулювання діяльності державних навчальних закладів. Але це доцільно робити тоді, коли вище керівництво держави нарешті сформулює якісь стратегічні завдання, напрямки розвитку тощо. На сьогодні вони конкретного визначення не мають.

Але все це теми не стосується.

А про інше. Стипендію отримують ті, кого вибирає засновник стипендії за одному йому відомими критеріями і для досягнення тільки йому відомих цілей. З молоді при певних (невеликих) фінансових вливаннях та організаційних зусиллях можна багато чого виліпити. Ми з Вами такі успішні проекти знаємо. Віктор Пінчук і фінансами володіє, і проекти реалізовувати певні вміє (часто чужими руками). Вирішив він такі стипендії заснувати - його право. Можемо не погоджуватися, заперечувати, але перешкодити не можемо.

Те що моральна сторона неочевидна, як раз для подібних проектів характерно. Вони неочевидні. Тут вже починається конспірологія :lol:

Андрій Пелещишин - 19-11-2006 у 18:50

Цитата:
Можемо не погоджуватися, заперечувати, але перешкодити не можемо.

Звичайно не можемо, та і непотрібно, напевно. Але в даному разі я став свідком, навпаки, надзвичайно завищеного, як на мою думку, просування (реклами, адмінвпливу і тп) даної стипендії зі сторони освітян. Я був вражений, направду. І це мені абсолютно не сподобалося.

Тарас Гулка - 19-11-2006 у 21:57

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин

Але в даному разі я став свідком, навпаки, надзвичайно завищеного, як на мою думку, просування (реклами, адмінвпливу і тп) даної стипендії зі сторони освітян. Я був вражений, направду.


Може освітяни теж отримали певну суму для просування цієї стипендії

Рост - 19-11-2006 у 23:33

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Сергій Бєляєв
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Рост
Для мене, як практика по життю, є єдиний критерій оцінки - постановка наближеної до реальності (або і реальної) задачі і її виконання. Там, де це можливо. А можливо на більшості спеціальностей.

Логіка кульгає. Задачу, як і тест теж формулюватиме одна людина, а виконуватиме інша. А оскільки задача реальна (або наближена до реальної), то той, хто її формулював, оцінюватиме не лише результат, але й спосіб досягнення. Робитиме він це, грунтуючись на власних уявленнях і цінностях.

Не знаю, в кого вона кульгає, та логіка...
Є вводні, є визначений результат. Визначати переможця не так і складно, якщо обійтися без психологічних вивертів. Наприклад, хто перший отримає визначений результат, затративши мінімум ресурсів. І особистісна оцінка результату зовсім ні до чого. Така (особиста) оцінка актуальна в роботодавця при проведенні цього, як його, о, кастінгу :) А в навчальних закладах цього таки варта уникати.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Сергій БєляєвРольова гра - це як раз та задача, про яку я писав. Результат не важливий, важливий процес: яким чином досягається результат, наскільки швидко. Якщо гра групова, то легко виявляються лідерські якості, здатність/нездатність до командної роботи, здатність змусити інших працювати в певному напрямку, переконувати тощо.

Оцінки і заслуги студента при цьому не важливі. Об'єктивного оцінювання у природі не існує. Оцінки є лише відбиттям думки про студента певного педагогічного колективу (або його частини). Тих, хто здійснює відбір, думка цього колективу не цікавить (або вона не є вирішальною). Вони мають для себе чітко визначено мету, для досягнення якої відбирають підтримують відповідних людей. А наші педагоги такої мети не мають.

Андрію, а Ви себе колись запитували для чого Ви готуєте своїх студентів. Яке надзавдання вирішуватимуть вони.

Сергію, ви про що говорите? Про підбір персоналу у власну компанію, чи про оцінку знань студентів? Навчальний заклад існує для отримання студентами конкретних знань за вибраним ними фахом. І будуть вони вміти когось переконувати, працювати в команді і т.д. для викладача повинно бути байдужим. Студент-комп`ютерник має володіти знаннями комп`ютера, студент-будівельник повинен вміти будувати. Бо якщо їх нема, цих знань, то не виникнуть вони нізвідки під час найрозчудовішої рольової гри. І якщо студент-електромеханік не вміє спроектувати асинхронний електричний двигун з короткозамкнутим ротором, але вміє переконувати інших в, наприклад, необхідності придбати саме цей надувний матрас, то він просто помилився у виборі спеціальності. І не можна такого студента возвишувати серед грамотних електромеханіків, це піде на шкоду усьому навчальному процесу.