Форум Рідного Міста

Чи вийшли Ви би сьогодні на Майдан знову?

Тарас Задорожний - 22-11-2006 у 13:31

В річницю початку Революції, яку багато-хто вже не вважає народним здобутком, вирішив оце у Вас попитати. А що, якщо прийшлось би знову?
Ви б вийшли?

Анастасія Кулакова - 22-11-2006 у 13:43

Я не виходила тоді, бо була переконана абсолютно у тому, що, окрім виплеску наболілих емоцій, це не мало жодного сенсу. Красивий, яскравий натовп, який використали у досягненні мети. А метою була Велика Влада для певних осіб. Я переглянула свої дописи "того часу". Мені не соромно за них.
Пані з косою і вічним та недосягненним прагненням влади, сильний бухгалтер і в одночас слабкий політик "з чистими руками, що нічого не крали", король солодощів, бувший гонщик та інші - славна компанія керманичів для європейської країни. Ну привели їх до влади. Для цього мерзли? Ні, не для цього. Вийшли на майдан, бо вірили. Кому?
Не виходила тоді, не вийшла б і зараз.

Андрій Рущак - 22-11-2006 у 14:44

Я їхав до Києва не тому, що на халяву… І якщо треба буде відстояти в такий спосіб ті самі цінності, за які був там тоді, то поїду ще раз.
Просто виявилося, що для більшості людей відстоювати свою свободу, гідність, свої права щодня є набагато важче, аніж влізтися в поїзд і мерзнути місяць в наметах.
Чомусь в час революції донецьких мордоворотів боялись менше, аніж після революції закутаних у оранжеве (так, оранжеве, а не помаранчеве) працівників свого жеку.

Я не шкодую жоден день, який я провів в Києві. Я там був, щоб показати, що мені не пох.. моє майбутнє. І якщо б тоді ми програли, ще не знати яке життя було би зараз. А те, що зробили ті, хто з нашою допомогою прийшов до влади... :mad: Я мабуть би чувся розчарованим, якби стояв і мерз там за політиків..

До речі, зі святом! Моя стрічка зі мною:)

Тарас Капущак - 22-11-2006 у 14:57

Віра в те, що якісно життя цілого народу може змінити один, або кілька політиків йде корінням в темну минувшину -- в таке може вірити лиш темна неосвічена людина. Дивно казати, що ми зараз освіченіші й обізнаніші і водночас вірити в таке. З мого власного спостереження на майдан виходили люди не за конкретних політиків. Просто один з них став об'єднавчим фактором, ядром кристалізації (а таке в нашій історії дуууже рідко трапляється).
Те що маємо зараз показує, що надто багато українців мають прагнення слухати блатні пісні (зеківський фольклор), дивитися серіали про кримінальну братву, про зону і т.п., а для повного комплекту ще й мати всю ту блатну братву в органах влади, включно до найвищих щаблів....
Хто вважає, що на майдан виходили просто так (через політику, чи емоції виплеснути), тому певно добре жилось в епоху Кучми -- це не надто великий відсоток, їм складно певне уявити, скільки людей сиділи по пару років без роботи, з малими дітьми й без надії на якесь покращення....
Я сам був на майдані, бо знав, що у випадку його поразки мені прийдеться шукати роботу десь за кордоном, або пошлють куди-небудь на каторжні роботи, по підйому економіки після "мудрого" прем'єрського правління. Оскільки такого не сталося, значить це не була поразка. Просто дехто подумав, що війна скінчилась одною битвою. Нажаль надто рано всі розслабились.
Якщо б ситуація повторилась, то склавши руки всеодно не сидів би, бо я відношусь до тої категорії людей, котрих не люблять переможці останніх виборів, тому в мене б вибору не було, як власне й два роки тому.
Просто слід розуміти, що майдан -- це не купка дурнуватих і продажних політиків.....
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Рущак
До речі, зі святом! Моя стрічка зі мною:)

А моя висить на робочому місці другий рік ;)

tysovska - 22-11-2006 у 16:15

Андрій Рущак, +1
Я, до речі, вийду сьогодні, побачу, як будемо святкувати. Минулого року з самого ранку було справжнє відчуття свята, було піднесення. Сьогодні поки що нема. Може, Майдан мене трохи надихне. Все одно Майдан - найкращі спогади життя, найщасливіший його момент.

Тарас Задорожний - 22-11-2006 у 16:31

І я напевно заїду, по дорозі додому... Минулого року не був... А цього хочеться. Просто вийти з метро, трохи постояти на тому місці, де колись проводили стільки часу, подивитись на свій сектор наметового, чи те місце, де він був і піти. Не треба мені ні свята, ні концерту, абсолютно нічого. Лиш би прийти, подивитись і піти. Згадати є багато чого.

marco - 22-11-2006 у 17:35

Відчуття свята нема.
Але я там був не заради політиків, а заради своєї країни, своєї родини і своїх дітей (як би пафосно воно не звучало).
На жаль, шлях до мети значно довший ніж тоді завалося, але від того ані мета не зникла, ані прагнення йти цим шляхом не пропало.
А Майдан є постійно ... те що називають "ідеалами майдану" чи не щоденно вимагає від нас певних вчинків відпловідно до власних переконань.

Тарас Задорожний - 23-11-2006 у 12:31

Був на майдані. Свята дійсно нема. Але приємно було зустріти людей, з якими колись разом стояли і працювали кожну ніч. Просто випадково, на тому місці, де був наш сектор. Дуже приємно було.

Рост - 23-11-2006 у 20:55

Я б вийшов ще раз.
До речі, не знаю, як кому, але мені Майдан дав дуже багато. Та і всьому народові теж, так думаю. Стався ПРЕЦЕДЕНТ! Це ВІДБУЛОСЯ! Такі зміни в свідомості безслідно не минають. Це дійсно колосальний досвід.
А розчарування в сподіваннях... Багато хто все ще думає, що можна щось змінити, будучи одну годину порядним, а потім як завжди. Нема чого критикувати Ющенка, він поклав надію на народ, на те, що кожен на свому місці буде будувати здорове суспільство, а що реально відбулося? Відстояли Майдан, а далі всі вернулися до звичних хабарів, халтурного відношення до виконуваної роботи і т.д.
Думаю, поки кожен не стане кожної хвилини таким, яким був там, на Майдані, нічого не зміниться. Давайте не розчаровуватись, а, закатавши рукави, братися за себе. І не боротися один з одним, а співпрацювати. Не "моя хата скраю", а "разом нас багато і нас не подолати". Що народу якісь хабарники, зарвані крутелики, якщо він збереться разом? Пам`ятаєте, як у Жванецького? "В ответ на "Кто там?" гордо сказать "МЫ"...

Тарас Капущак - 23-11-2006 у 21:30

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Рост
Я б вийшов ще раз.
До речі, не знаю, як кому, але мені Майдан дав дуже багато. Та і всьому народові теж, так думаю. Стався ПРЕЦЕДЕНТ! Це ВІДБУЛОСЯ! Такі зміни в свідомості безслідно не минають. Це дійсно колосальний досвід.
А розчарування в сподіваннях... Багато хто все ще думає, що можна щось змінити, будучи одну годину порядним, а потім як завжди. Нема чого критикувати Ющенка, він поклав надію на народ, на те, що кожен на свому місці буде будувати здорове суспільство, а що реально відбулося? Відстояли Майдан, а далі всі вернулися до звичних хабарів, халтурного відношення до виконуваної роботи і т.д.
Думаю, поки кожен не стане кожної хвилини таким, яким був там, на Майдані, нічого не зміниться. Давайте не розчаровуватись, а, закатавши рукави, братися за себе. І не боротися один з одним, а співпрацювати. Не "моя хата скраю", а "разом нас багато і нас не подолати". Що народу якісь хабарники, зарвані крутелики, якщо він збереться разом? Пам`ятаєте, як у Жванецького? "В ответ на "Кто там?" гордо сказать "МЫ"...

Точно! Відповідальність за наше життя і зміни в ньому на нас самих.
Наприклад в Чехії, чи Польщі на вулицях чистенько і охайно не тому, що там президент, чи прем'єр з урядом прибирають...

Василь Яворський - 24-11-2006 у 01:06

Як і два роки тому вийшов би... Хоча на цей раз тільки якщо б був впевнений, що то буде революція, а не пісенний фестиваль. У цій країні буде лад тільки якщо того кого викидають з крісла витрусять силою. Так проллється кров але "дерево свободи проростає тільки підлите кров"ю патріотів" (Лінкольн). "Прецедент", "Відбулося".... який прецидент? що відбулося?... подібного роду прецидент називався АО "МММ"...
А Ющенка нема за що зовсім критикувати, він то тут до чого, це ж не він - це Юлька завалила мирну співпрацю, це не він - це народ пішов на переговори з ПР про нову коаліцію, це не він маючи фактичну перемогу в руках віддав її Януковичу за примарне примирення українського народу... то все народ... то не його ставленики почали хабарі брати, ми ж з вами призначали на всі посади своїх... наприклад братика Ігора Гриніва, який у ДПА не працював НІКОЛИ ДО ТОГО, у власності якого тільки магазин спортінвентарю, головою Мостиської районної митниці... як вам не соромно панове таке робити, а скажуть же потім, що то в нас президент поганий, а він же просто ангел во плоти. Це ми з вами лижимо дупу полякам попираючи ногами власну національну гідність невідомо за що
:lol::lol::lol::lol:
Схаменіться люде!!! Чи не час вже зрадників познімати з хоругв і відправити туди де їм фактичне місце - на палю.... ну або принаймні в дупу (якщо фігурально висловлюватися).

Рост - 24-11-2006 у 10:23

Ой, Василю, який ти гарячий. Вистріл Аврори, матрос Яворський в тільняшці кидається грудьми на амбразуру, революціонери штурмують Банківську... Око за око, зуб за зуб... Лише забуваємо, що зло завжди породжує зло. Що ціль і засоби єдині. Що добро перемагає лише засобами добрими.
Це і ВІДБУЛОСЯ, ось цей ПРЕЦЕДЕНТ - добро перемогло зло на Майдані, жодного разу не давши нікому в око і не вибивши жодного зуба. Ще раз запитую - що робив народ, який відстояв на Майдані потім? Чи боровся з корупцією, з хабарництвом? Чи зібралися працівники якої-небудь адміністрації, прийшли до своїх начальників і сказали: "ми не хочемо, щоб ви більше брали хабарі за видавання дозволів людям на те, на що вони і так за законом мають право!"? Переживши на Майдані усвідомлення сили єдності, ми всі знову розбіглися по своїх хатах з краю, орали власну нивку і воювали за межу з сусідом. Звичайно, Ющенко винен. І Юля. І всі решта, тільки на ми самі.

Василь Яворський - 24-11-2006 у 10:58

Пане Росте відкрийте очі і пошукайте 10 відмінностей між верхівкою влади до Майдану і сьогодні (прізвища не рахуються). Що змінилося? Прецедент в тому, що якщо мирно поскакати на площі, пофестивалити нас кинуть як лохів. Ті, проти кого тоді виступили люди за якийсь час або прийдуть до влади, або будуть мирно доживати свої роки на чесно вкрадені мільйони. Наводити лад на своїх місцях ніхто не заважав і при Кучмі. І зараз ніхто не заваджає, але як раніше, так і зараз є система проти якої протестуй не протестуй.
Риба гниє з голови. Порядок на місцях є рівно такий, який порядок у верхах. Як бандюгани від домайданської влади сіли у вязниці, як влада показала, що з корупцією буде боротися - так на місцях і забоялися. Де зараз ті, злочини яких оприлюднювали на Майдані? Чого і кого має боятися начальник якогось дрібного відділу в міськраді? Працівників? Ну порепенять вони і перестануть, бо в кожного з них є сім"я яку треба годувати.
А те що люди не боролися - не правда. Згадайте скільки різних міні-майданів виникало по всій країні. І що? Результат?
Ніде при корумпованій владі не було чесного суспільства. Ніде при безвольному президентові не було сильного його правління. Бо це нонсенс. Ющ просрав нашу з вами перемогу, злив її в унітаз, а ідеалами підтерся. І дав це зробити Янику з його "брігадою".
Я в жодному разі не шкодую про те, що відбувся Майдан. Він був потрібен. І Майдан переміг. От тільки перемогу Майдан вручив не у ті руки. Відповідно ті руки не зовсім так нею і скористалися. Чому? Бо не бояться ті руки гніву тих, хто стояв на Майдані. Що йому грозить? Ну зберуться знову у Києві люди, погуляють-поспівають, "брудні руки" собі пересидяться на дачах у теплі і комфорті, зроблять вигляд, що йдуть із влади і на тому край. Бо не показали ми, що можемо проводити суди і розправи по законах революційного часу з винесенням вироку і його виконанням відразу на місці. Якби тоді, не кажу вбили, а принаймні добряче потовкли боки Кучмі, Януковичу, Медведчуку і... зараз би Ющенко, Порошенко, і ... тричі б подумали перш ніж щось робити.
А нарахунок того як має далі себе вести народ - Ви абсолютно праві. Народ повинен чесно і добросовісно виконувати свою роботу - стояти коло станків, водити автобуси, класти цеглу, мести вулиці... власне орати свою нивку. А з тими хто їм заваджає це робити повинні розбиратися ті, котрим той народ цю функцію доручив. Інакше життя перетвориться на суцільну революцію, а це вже не правильно. Люди висловили свою волю - вони перемогли, все що могли - зробили, далі вони обрали одного, доручили йому зібрати команду і втримати їхню перемогу... Команду то він зібрав, але таку з якою фіг шо втримаєш....

Тарас Капущак - 24-11-2006 у 11:28

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
Риба гниє з голови.

Договорюйте, будь ласка, до кінця: риба гниє з голови, а чистити її починають з хвоста!
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
Я в жодному разі не шкодую про те, що відбувся Майдан. Він був потрібен. І Майдан переміг. От тільки перемогу Майдан вручив не у ті руки. Відповідно ті руки не зовсім так нею і скористалися. Чому? Бо не бояться ті руки гніву тих, хто стояв на Майдані. Що йому грозить? Ну зберуться знову у Києві люди, погуляють-поспівають, "брудні руки" собі пересидяться на дачах у теплі і комфорті, зроблять вигляд, що йдуть із влади і на тому край. Бо не показали ми, що можемо проводити суди і розправи по законах революційного часу з винесенням вироку і його виконанням відразу на місці. Якби тоді, не кажу вбили, а принаймні добряче потовкли боки Кучмі, Януковичу, Медведчуку і... зараз би Ющенко, Порошенко, і ... тричі б подумали перш ніж щось робити.

Революційний ви наш. А хто, власне, мішає вам зараз піти і пригрозити вашому місцевому чиновнику кривавою розправою? Почнете зараз криваву революцію? Пустите своїх дітей, чи родичів під танк? Підіть поставте шибеницю навпроти райради, гільйотину навпроти міськради. Ви особисто будете катом? Маєте вже зелений ковпачок на голову?

Андрій Пелещишин - 24-11-2006 у 11:34

Я прошу Василя Яворського слідкувати за своєю лексикою та тоном дописів.

Василь Яворський - 24-11-2006 у 11:56

Якщо йде хтось один - це називається злочин і карається законом. Якщо йдуть мільйони - революція. Щоб пішли мільйони потрібен лідер, котрий їх поведе. Я, нажаль, не лідер. А от солдатом такої революції стану. Якщо буде потрібно стану і катом. Дітей і жінок не потрібно буде кидати під танки, там місце чоловіків, котрі ще не забули, що вони чоловіки... Звичайно можна обкластися памперсами і кілька тижнів потанцювати... Як вже тут казали такий ПРЕЦЕДЕНТ уже був. Якщо мені не зраджує память саме уряд Януковича ми не пускали до роботи заблокувавши вхід до будівлі кабміну... Може персонально для мене передають новини по телевізору де саме цей уряд і фігурує? Чи може хтось з народу туди цей уряд запросив?

Тарас Капущак - 24-11-2006 у 14:04

Якщо пускати перед себе мільйон й дріботіти за ними з криками "Та ми їх!..", то це мабуть називатиметься героїчним вчинком, чи я неправий?
Якби танки все-таки прийшли на майдан, ви би певне попросили їх зачекати, організували евакуацію жінок і дітей, потім продовжили революціонувати кинувши під танки хоробрих чоловіків, а коли все скінчилось пішли би безкорисливо працювати на добробут вдів і сиріт. Так?
В Росії пролили кров і з танків стріляли, щасливі вони з результатів? Боїться хтось праведного народного гніву?
Чи хтось з народу запросив уряд Януковича -- запросив, бо ті хто за нього голосував, теж поки що називаються народом, а революціонер Мороз за ручку в прем'єрське крісло посадив (а зовсім не президент).
Ви вважаєте, що революції не відбулося? Перевороту не сталося? Стався. Але ви його певне не помітили. І називається він "конституційна реформа". Поки ми добивалися свого президента, ця посада зникла. Назва лишилась, а посада зникла. Тепер у нас зовсім інша посада, з іншими повноваженнями і можливостями. Ось це й був дійсний переворот, який перевернув все, включно з результатами президентських виборів. І хто приклав руку до цього перевороту ви певне теж пам'ятаєте, він зараз з того користається. Але мені здається, що зачинщики цього перевороту навіть при вашому варіанті не постраждали б. Вони б скористались результатами вашого кровопролиття. А постраждали б якраз жінки й діти...
Перш ніж закликати проливати кров, спочатку треба зрозуміти ціну кожної краплини людської крові!

Василь Яворський - 24-11-2006 у 14:42

Власне Ви ж самі визнаєте, що Майдан отримав перемогу але її не сталося. І не народ своєю бездіяльністю ту перемогу прогавив, а власне ПРЕЗИДЕНТ і його КОМАНДА. На момент коли Ющенко став президентом його посада ще мала вагу і він МАВ необхідний вплив аби не допустити нанішньої ситуації. І не народ посадив Януковича у прем"єрське крісло. Та частина народу, що за нього голосувала провела його до Верховної Ради найчисельнішою фракцією але не більшістю. А далі був переговорний процес між вчорашніми союзниками НУ, БЮТ та соціалістами. Гадаю всі пам"ятають ЩО тоді виробляв президент? Саме з ініціативи президента і його компанії розсипалася майже створена помаранчева більшість. Саме ці "мирні" ініціативи президента привели до укладеня угоди Мороз-Янукович.
Якби на Майдан прийшли би танки - було б так як би було. Звичайно це би була трагедія. Але в мене залишається надія на те, що Ющенко не зовсім пропащий і він би не став у такому випадку ручкатися з тими хто танки туди послав.
І ціну крові я прекрасно розумію. Але якщо РЕАЛЬНА назалежність України залежить від моєї крові - я готовий її пролити. Я ні до чого не закликаю. Я не кличу зараз брати до рук зброї і виступати якимось фронтом. Тільки тому, що я не тягну на роль загальнонаціонального лідера. Проливати свою кров чи ні особиста справа кожного.
Єдине у чому я впевнений - перемога Ющу і його компанії далася занадто просто, малою ціною і тому він її просто не цінував коли мав таку можливість. Зараз вже пізно гадати оцінив би він те, що йому подарував народ чи ні, якби пролилася кров. Але принаймні зраду йому б так просто не пробачили.

Тарас Капущак - 24-11-2006 у 15:54

Поки посада Ющенка мала вагу, поки він мав вплив, Януковича біля уряду й близько не було. Якби в Ющенка повноваження лишались, прем'єр у нас би зараз був не голубий, а помаранчевий...
"Майже створеної" помаранчевої коаліції, на мою думку, ніколи не існувало. Було багато амбіцій. Примирити ці амбіції не міг ніхто, навіть президент. Морозу плювати на помаранчеву революцію й народ. Його цікавить лиш в якому кріслі він сидітиме. Коли він зрозумів, що президентом йому ніколи не бути, він спрямував сили на те, щоб відібрати в президента повноваження і зайняти іншу, вже більш вагому посаду. Якщо пам'ятаєте, коли народ добивався чесних виборів, Мороз спільно з голубими проштовхнув конституційну реформу, всупереч помаранчевій коаліції! Мороз почав співпрацю з Януковичем в 2004 році -- ось тоді була РЕАЛЬНО створена "антикризова коаліція". Це вина зовсім не президента... Тепер Мороз вимагав крісло. Але коли сходяться амбіції, то всім до лампочки не те, що (тепер безсилий) президент, а весь народ. Тимошенко, Порошенко й компанія пролетіли, а Мороз сів у крісло -- хто найдалекоглядніший і найхитріший політик? Хто нагнув всіх? Чи варто було б за нього своїми кістьми в революцію лягати?
Моя особиста думка, що якби Ющенко сам йшов на вибори у ВР, він би мав більшість і ніяких коаліцій би не було. Але НУ до Ющенка відношення по факту не має (в результаті їх перемоги Ющенко не став би ні прем'єром, ні головою ВР), а значить Ющенко участі в виборах не приймав, а всі решта просто перегризлись між собою.... Перегризлись ще в 2005, коли справа дійшла до портфелів....
Готовність віддати своє життя зради України це звичайно дуже добре. Власне я думаю, що на майдані зібрались ті, хто був готовий це зробити (щонайменше в перші дні, коли така загроза реально існувала). Але раз ми лишилися цілими і неушкодженими, значить на нас покладено інше завдання: ми не повинні вмирати за Україну, ми повинні ЖИТИ ДЛЯ УКРАЇНИ! Ми повинні зробити її квітучою! Саме ми, а не президент, чи якийсь політик, чи чиновник. І це певно складніше ніж просто вмерти. Але ніхто інший за нас це не зробить... Жоден мученик... Жоден загиблий герой.......

Василь Яворський - 24-11-2006 у 16:16

Допуск вступу в дію "конституційної" реформи - помилка виключно Ющенка і команди. Маючи фактичну владу, народну підтримку можна було багато чого змінити з ранішеприйнятого. Хоча Ющенко і не брав участі у парламентських виборах де-юре, він вів всі переговорні процеси, контролював кожен крок НУ - це факт. Саме його впертість і поклала початок кінця. Були моменти, коли Мороз погоджувався на секретаря РНБО при портфелі прем"єра у Тимошенко але Ющ того не хотів приймати. От і получилося те що получилося.
Так жити потрібно для УКРАЇНИ... а наразі маємо УРКАЇНУ... а от з нею потрібно боротися або як вихід жити її не помічаючи... хоча можна і тішитися з того, шо ми такі є.

Тарас Задорожний - 24-11-2006 у 16:55

Ого... Я й не думав, що така аж дискусія розгориться... Видно, шо наболіле зачепив

Тарас Капущак - 24-11-2006 у 18:15

"Ви можете привести коня до води, але не можете примусити його пити."
Ющенко міг дати портфель Морозу, але не міг змусити його працювати для України. Те саме стосується й Тимошенко, й Порошенка, і інших. Тепер вже й портфель не може нікому дати....
А якщо у всьому винен Ющенко, то певне єдине, що лишається, це "жити її не помічаючи... хоча можна і тішитися з того, шо ми такі є.".....

Василь Яворський - 24-11-2006 у 18:51

якщо стисло два останні роки насправді шикарний президент Ющенко не міг керувати країною, бо НІХТО крім нього не хотів працювати для України......
Ну нехай так і буде...
Але уявіть собі ту ж ситуацію але на трохи меншій моделі:
Фірма розорилася, бо працівники не хотіли працювати.... Директор хотів... а працівики ні... директор класний... працівники погані... Чи може директорові було лекше знайти інших працівників? Або чимось зацікавити тих що є?Хто зна....

Тарас Капущак - 24-11-2006 у 19:57

Хай буде менша модель. Думаю її можна перенести на секретаріат. Все те, що вам не подобається в роботі секретаріату на совісті Ющенка.
В іншому випадку треба вже порівнювати з великим підприємством. Скажімо завод на кілька тисяч робітників, де одні роблять для себе лівак, інші дачу собі будують, хтось брак все життя робить і нічого іншого не вміє, і т.д. А посада не власник, чи президент фірми, а просто менеджер чи управляючий, котрий має дуже обмежений вплив на кадрову політику заводу...
В малої фірми малі проблеми, а у великої... малій і не снилися...