власний бізнес: початок, переваги, перспективи

Як каже українська приказка: ніхто розумним не народився, а навчився. От мені і цікаво які книжки читають люди про бізнес чи про заробляння грошей і що можуть порекомендувати іншим. Вибір такої літератури дуже великий, але... Краще читати, те що справді корисно і перевірено практикою. Пропоную щось типу «обміну досвідом» - що варто прочитати і чому
Свого часу я перечитала Р. Кіосакі, серія «Багатий тато рекомендує», Е. Райс, Д. Траут «Маркетингові війни», І. Вагін «Почему ты еще нищий?», забула автора «Заєць – стань тигром» тощо. Всі написані по різному і судячи з біографій авторів різними людьми, але всі захоплюючі, дізналася багато нового і такого, що можна використовувати на практиці.
Деякі книжки взагалі змінюють уявлення про роботу на себе чи на когось і відповідають на питання звідки беруться і куди діваються гроші, а ще зачіпають багато не менш важливих питань виховання, самооцінки і можливостей навчитися жити в достатку.

Хто не читав Р. Кіосакі – рекомендую. Прочитаєте, як бути і чому треба бути фінансово грамотним. Перше правило фінансової грамотності – розуміння різниці між активами і пасивами. Українці, на мою думку, масово накопичують пасиви і лишають їх дітям у спадок. Може тому ми не знаємо куди подіваються наші гроші, якщо ми працюємо зранку до вечора? А ще варто знати різницю між «працюю на себе», «працюю на когось», «маю власний бізнес». Рекомендую прочитати.

А яка книга про бізнес саме на Вас справила хороше враження? Чекаю на Ваші рекомендації

Тема стосується початку власного бізнесу, його переваг і перспектив. Питання типу "як зробити успішну кар’єру" працюючи на когось не для нас

А потрібне корисне чтиво

Спи, Форуме, спи...

Невже власний успішний бізнес нікого не цікавить? Починаю думати, що на Форумі одні слабаки
Читати треба це: Майкл Е. Гербер "Создание предприятия, которое работало бы"

не чула раніше про цю книжку, але судячи з назви це не те, що я рекомендую читати. Мабуть ця книжка про те як горбатитися з 10 років в великій корпорації, щоб мати можливість купити в кредит якусь ... і потім все життя віддавати за це гроші з відсотками. Дуууже західна модель життя-буття
хоча - мій коментар з прочитання лише назви

Спробуйте почитати С.Горина "А Вы пробовали гипноз?". Це допоможе Вам краще зрозуміти як працює реклама та , а також допоможе у спілкуванні (щоденному і діловому).
Сама пробувала читати декілька разів - дуже цікаво, однак до кінця чомусь ніколи не доходила

Ліпше не пробувати... потім займатися гіпнозом...
Коли "краще зрозумієте" - то звідтамти пряма дорога, щоб одурманювати народ.

Просто це не те, що малося на увазі з самого початку теми. І книжка не та.
Йдеться про власний бізнес і про заробляння грошей - про способи, можливості, необхідність.
Люди явно в тему не в’їхали

Майже. Принаймні, стосовно великої корпорації

Лі Якокка - топ-менеджер компанії "Форд Моторс", 1975 року звільнений Генрі Фордом.
"Ображений Якокка без роботи не лишився і очолив компанію-конкурента "Крайслер", врятувавши її від банкрутства.
Він став одним з найвідоміших управлінців у світі після того, як опублікував автобіографічну книжку "Кар'єра менеджера", що стала діловим бестселером завдяки аналізові менеджерських проблем і шляхів їх вирішення.
... історія з Лі Якоккою призвела до падіння іміджу "Форду" та зростання іміджу "Крайслера" в очах світової спільноти" (Галицькі контракти)

я зовсім інше мала на увазі: робота на себе, власний бізнес, а не робота на когось і багаторічне "роблення кар’єри"
чомусь люди не можуть переключитися від думок про роботу на когось до думок про роботу на себе
може назва теми щось змінить?

філософія великого бізнесу - погана філософія
я маю багато аргументів проти великих корпорацій, які роблять з людей мурах

І то суттєво. Бо книжок такого плану не читаю.

А стосовно власного бізнесу і кар'єри, то тут трохи досвіду є. Вже деякий час пробую поєднувати. В результаті страждає і те і те.

З однієї сторони власний бізнес дає більше прибутку, але займає дуже багато фізичних і психологічних сил. Крім матеріальних благ власний бізнес дає незалежність від "дяді" (начальника). Працюєш на себе, скільки працюєш - стільки і маєш.

Робота в держаній установі дає певне моральне задоволення і крім того на неї потрачено вже 6 років, та й робота подобається, тому кинути шкода. Але вижити на державну зарплату тяжко.

Хоча, якщо б прийшлось зараз вибирати або-або, то напевно вибрав би власну справу.

Власний бізнес - це не так складно як всі думають. Добрий початок - половина справи.
Про роботу на державу добре написав Р.Кіосакі, це довго пояснювати, краще вам це прочитати. Може тоді не жаль буде покинути А почати власну справу ніколи не пізно. Я вже переконалася, що бізнес роблять не найрозумніші чи найсильніші люди, а люди, які мають велике бажання це зробити. Я сама зараз прийшла до переконання що не конче все самій вміти і знати - головне мати біля себе людей які знають те чого я не знаю.
На рахунок бізнесу: коли тяжко вирішити і зважитися, дуже часто допомагає вчасно прочитана хороша книжка або чиясь вчасна порада. Мабуть дійсно все в житті відбувається в свій час

звичайно, що власний бізнес не для всіх але це спірне питання, як на мене. річ не в бізнесі, річ в тому, щоб жити в достатку, це хіба не всім потрібно?

Дуже кепсько що у нас народ звик до халяви..., до того що вони завжди сподіваються на державу, на дядечка, на татка, на начальника і т.п. Тому то дуже мало людей досягають успіху у житті.
Лінь - от що керує нашим світом. А ще краще все життя скаржитись на когось, на татка, на начальника, на державу що вони такі нехороші і не забезпечили нам нормального існування.

Робота на державу то взагалі повний кошмар
Людина перетворюється на робота, кожин день робить практично одне і те саме. Зарплата у неї також одна і та сама, і не залежить від виробітку. Ходи собі на роботу і роби вигляд що працюєш і гроші будть, і пенсія. А потім звертаєшся до якогось державного органу а там таке відношення до тебе, що аж плювати хочеться. А чому? А тому що людям що там працюють їм байдуже! Їхня зарплата від їх ставлення до мене ніяк не зміниться.

А власний бізнес це завжди ризик. Це завжди зміни. Тут приходиться працювати кожен день, без відпочинку. Але ти працюєш на самого себе. І ти ні від кого не залежиш. Ти вчишся кожен день. І кожен день тобі приносить щось нове. Це справжне життя!!! Це задоволення від роботи яку ти виконуєш. І ти вчишся не залежати від держави або когось-іншого, ти стаєш самостійним. Ти маєш можливість заробити багато грошей.

А взагалі замкнене коло - якщо ви маєте свій бізнес сплачуєте податки з прибутків, яка іде опалту держ службовцям, а отже ви працюєте на держслужбовця
Знову ж таки ви працюєте, маєте хлопоти і т.д. а якщо отимувати хорошу з/п на держ роботі - то це ж краще - менше проблем і т.д.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan А взагалі замкнене коло - якщо ви маєте свій бізнес сплачуєте податки з прибутків, яка іде опалту держ службовцям, а отже ви працюєте на держслужбовця Знову ж таки ви працюєте, маєте хлопоти і т.д. а якщо отимувати хорошу з/п на держ роботі - то це ж краще - менше проблем і т.д.

я на держслужбовця не працюю, податки йдуть не лише на зарплату.
хоча і держслужбовці потрібні зрештою

та машина машині різниця - бувають старі, дешеві, зате обслуговування дороге
буває, купують дорогу машину, коли купа грошей, а раз на раз не попадає, гроші закінчуються, а витрати на машину не скорочуються
є купа людей які машини купили коли можливість була, тепер не мають ні копійки, зате не продають ті машини
я кажу що бачу навколо себе

Смішно, що ви це кажете навіть не спробувавши. Не бачу тут нічого надзвичайного і невідомо як ризикового. Просто треба знати, що робиш. Зрештою як пролечу з бізнесом, то почну ще раз. Треба внутрішньо бути готовим до всього. Бізнес втратити можна, а знання, досвід, контакти залишаться. Та й не здамся я без бою Зрештою, "у кожного своя доля і свій шлях широкий" (с)
Все залежить від внутрішнього сприйняття світу і своїх можливостей. Багаті і бідні відрізняються не кількістю грошей, а просто способом мислення і ставленням до певних речей.

я теж кажу з власного досвіду значить річ не в досвіді
моєму бізнесу гранти і бюджетні гроші не потрібні, я їх не шукаю і не знаю про який бізнес ви кажете, але не ВАС задавили, а ВИ дали себе задавити
Звісно, краще казати, що хтось інший вам винен. І не пробувати ще раз. Люди тому нічого не роблять, що найбільше бояться невдачі. Не так певно шкода втрачених грошей, як страшно втратити гордість чи поранити самолюбство.
Я думаю, що десь знайду, а десь втрачу, але я знаю, що якщо мій бізнес рухне, то ВИННА БУДУ Я. Значить дурна, значить недосвідчена, значить погано розбираюся в людях, значить не вмію чи не знаю, але я сама собі буду винна. На бізнесі конкурентів треба вчитися, треба вміти його використовувати - і просто робити щось краще. І книжки про бізнес читати треба, наприклад "Маркетигнові війни" - перестанете боятися конкурентів.
Звичайно до початку бізнесу треба готуватися, не конче кидатися з моста в воду. А невдачу варто сприймати як жорстокий урок.
Якщо добре знати ринок послуг (робіт, товарів) на якому будете працювати, то шанси на успіх великі. Якщо думати, що щастя саме впаде на голову - то це і справді наївність. Треба бути готовим багато працювати, щоб налагодити бізнес.
Хоча варіантів для бізнесу і в бізнесі багато

в ваших словах про власний бізнес дуже багато негативу...
декому це може відбити охоту мати власну справу, не варто так лякати людей невдачами краще давати поради як тих невдач уникнути

Дякую за підтримку Ви краще за мене пояснили, що я мала на увазі

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Tempika ...та я не лякаю, просто тре мати реальне уявлення про те, що тебе чекає... крім того, бізнес заради бізнесу - теж хибний підхід, як на мене... бізнес мусить бути продовженням того, що ти любиш робити, в чому хочеш себе реалізувати, а не просто зароблянням грошей... На щастя я займаюся тим, чим люблю і в чому хочу себе реалізувати. Точніше це та сфера послуг, яку я знаю і яку хочу розвивати надалі, правда послуги я сама не надаю, я займаюся більше організацією роботи фірми і це теж хороша робота, бо є можливість рорганізувати все спочатку і по-своєму. Працівники мають хорошу роботу, клієнти якісні послуги і всі задоволені, не лише я

і тепер ніші не всі зайняті, а якщо і зайнятіі, то що? місця під сонцем всім вистачить
той бізнес, який в мене теж не перший в Львові, але я не скаржуся. все залежить не від конкурентів, а нашої фірми. в нас є багато переваг і тому клієнти до нас ходять. треба вміти мати переваги

я казала, що бізнес можна відкривати будь-який а місце собі знайти можна

1. почалася розмова не лише з власного бізнесу, а з фінансової грамотності взагалі
2. як на мене ви зробили неправильний вибір, але то ваша справа

Якщо коротко підсумувати, то найкраще займатися бізнесом попередньо зробивши кар'єру на державній службі, оскільки:
1. Знань, досвіду та контактів (що найголовніше) там можна здобути надзвичайно багато.
2. Наблизитися до бюджетних грошей та грантів, а також можливостей халявної приватизації після такої кар'єри набагато легше.
3. Убезпечити себе від наїздів податкової і інших оргнів можна наперед.
4. Великий стартовий капітал, як довів Тарас Гулка, не так вже й потрібний.
Так що років через два-три відкриваю власний бізнес.

всім хороша

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Сергій Бєляєв Якщо коротко підсумувати, то найкраще займатися бізнесом попередньо зробивши кар'єру на державній службі, оскільки: 1. Знань, досвіду та контактів (що найголовніше) там можна здобути надзвичайно багато. 2. Наблизитися до бюджетних грошей та грантів, а також можливостей халявної приватизації після такої кар'єри набагато легше. 3. Убезпечити себе від наїздів податкової і інших оргнів можна наперед. 4. Великий стартовий капітал, як довів Тарас Гулка, не так вже й потрібний. Так що років через два-три відкриваю власний бізнес.

... залежно з чого робити висновки

я можу запросити вас до себе на фірму, ми познайомимось і як ваша нова знайома, я скажу вам інше

ви дуже делікатно кажете, що всі підприємці і власники фірм, де є працівники люди нечесні і зажерливі

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова ... залежно з чого робити висновки

Звісно ж з вищевикладеного та із власного досвіду

я більше не буду

вас мама не вчила, що не можна пальцем показувати на людей?
для того, щоб всі жили нормально, всі мають бути фінансово грамотні
незалежно від розміру доходу, його треба вчитися правильно, з розумом використувувати.
про це і пропоную поговорити

Українські банки наскільки я знаю не дають таких кредитів, та й взагалі під новий бізнес не думаю, що дають
Дають фірмам і підприємцям, які існують 3-6 міс, вже почали самостійно бізнес і хочуть гроші на новий вид діяльності ще й при умові що вони можуть відсотків 20-30, а то і більше самостійно профінансувати.
Кредит ще дають на поповнення обігових коштів, або на купівлю основних засобів.
Раджу забути про можливість отримати кредит під бізнес з нуля.

- Мамо, а ким я стану коли виросту?
- Будеш мене нервувати не виростеш

Ну і звідки я знаю, що ви вмієте, можете і чим би хотіли займатися? Треба вибирати ідею конкретно під людину, мої ідеї навряд чи підійдуть вам, а ваші мені. Кожному своє. Щоб щось підказати треба знати в якій сфері в вас є досвід.

Ось тут згідний на всі 100. Треба вміло розпоряджатися коли маєте чи 100 грн чи 10 000. В мене на роботі колега коли отримує з/п через тиждень приходить і позичає в мене. В мене ніколи ще не було такого щопозичав, бо не мав грошей. При цьому купляю собі нову побутову техніку (вже навіть не знаю що ), їзжу по отпускам і т.д. Повірте що з/п в мене не є аж такою високою. Проте ми з дружиною ведемо детальну бухгалтерію, все розписуємо знаємо що коли треба з одягу, все прораховуємо, відкладаємо і т.д.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова вас мама не вчила, що не можна пальцем показувати на людей?

В контексті теми йшлося про розумне використання будь-якого доходу, а не надлишкового. Ну хто має надлишковий дохід? Гроші лишніми не бувають.
Почалася тема з того, як взагалі заробляти гроші і як розумно їх використовувати. Можливості є завжди, просто треба вміти ї бачити. А хто не вміє - той хай вчиться на досвіді інших.
Наразі я бачу, що люди вміють рахувати лише чужі гроші, а власні якось не дуже

Є багато способів підробітку, коли грошей зовсім мало, але чи всі їх шукають? Це дасть додаткові гроші і головне досвід. Люди або ліниві, або бояться щось втратити, тому і не шукають можливостей до покращення становища. Як писав Шекспир "Мирится лучше со знакомым злом, чем бегством к незнакомому стремится"

Власне наскільки я розумію досягають успіху лише рішучі люди - і в бізнесі, і в особистому
Є багато людей, які багато чого б хотіли, але не можуть наважитися просто навіть спробувати. Хоча бувають проби які грошей не коштують. Зрештою, я теж не наважуся когось підштовхувати до якихось змін в житті, бо мені відчуття провини в разі невдачі непотрібне, хоча розум мені каже, що кожен має свою голову і сам собі винен у всьому.

Це я до того кажу, що зараз мій знайомий думає про власний бізнес, але відчуваю, що він потребує щоб хтось його підштовхнув це зробити. Я сиджу і думаю чи мені потрібно? Я даю йому поради і т.д., але це має бути його рішення, а не моє. Люди, які вічно у всьому сумніваються, мабуть потребують парнера по бізнесу, а не просто порадника

інший знайомий відкрив два роки тому фірму, а тепер закрив, каже, що невигідний бізнес, бо мало клієнтів. Правда, він ніколи не займався справами фірми і офіс майже завжди був закритий, на дзвінки навіть рідко хто відповідав. І от людина вирішила, що то бізнес невигідний Якщо хтось йому радив відкрити ту фірму, то я співчуваю тій людині - мабуть тепер їй це ставлять в провину

я зовсім не це маю на увазі, ви мене не чуєте, бо вже давно чітко сформували свою негативну думку про власників бізнесу і не хочете її змінювати
а чому ви думаєте, що рішучість суперечить скромності і стриманості? рішучість -це швидше внутрішнє налаштування.
я взагалі не говорю тут про якісь крайності, типу наглої пробивучості по житті або нерухомої пасивності у всьому. я за те, щоб у всьому мати міру і бути просто нормальними людьми і проти того, щоб все життя стояти на одному місці через страх чи невпевненість. єдиний виняток - можна стояти на одному місці, якщо просто так більше подобається. але я бачу, що люди стоять на одному місці, бо думають, що в них нема іншого вибору. от тоді в мене виникає дике бажання кинути чимось в голову, щоб людина прокинулася

ви відписали не в ту тему
по-перше, я заплатила їй за години роботи так само як плачу іншим. питається чим вона незадоволена?
вона підписала договір на півроку, а пішла за три тижні, бо я якраз і хотіла організувати її роботу так щоб вона місяць встигла її зробити
я їй казала як треба працювати, а вона казала, що так їй виходить тепер, але вона по любому зробить цю роботу, звісно я поставилася до цього з розумінням

Я можу конкретно пояснити, що мене бісить: те. що вона думає, що фірма на ній нажилася. а фірма завдяки їй лишилася навіть не без прибутку, а в мінусі! Якби була лише одна неприємність – хай би ще було. А так від роботи з клієнтами мав бути прибуток і зарплата, а вийшло, що нема прибутку, ще й незадоволення зарплатою. Ба, навіть більше – думка, що фірма добре нажилася, коли фірма лишилася в мінусі. А я здуру їй заплатила за такою ж погодинною ставкою, як і іншим працівникам, які ще ні разу!!! фірму не підводили. Та це зрештою несправедливо по відношенню до інших працівників якщо я їй заплатила так само, при тому, що вона хотіла більше, ніж отримують інші. І щиро вважала, що коли вимагає не весь оклад, а погодинну оплату, то це “ми йдемо одне одному на поступки”. Та на які??? Ой, мабуть тяжко їй буде з короною на голові знайти собі нормальну роботу при її-то запитах

як я маю постійно контролювати працівника який має вільний графік роботи і чітко встановлений обсяг? повторюю: про обсяг роботи чітко домовились і про термін теж чітко.
послухати вас, то треба було її постійно заставляти працювати по 3-4 год.? тоді було би більше незадоволення

зрештою, а ви себе можете поставити на місце власника? спробуйте. і так працівнику зле і так недобре. різні бувають випадки, але те що вона не змогла робити свою роботу не я винна.
зате тепер буду мати науку і нові працівники будуть працювати як я скажу і скільки я скажу. так буде краще по вашому? звичайно так як домовлялися, але ніяких "завтра", "потім", " я ще встигну".
бо коли ставишся по людськи і з розумміням то деякі хочуть сісти на голову. то забагато свободи, то замало

чомусь більше 10 людей задоволені роботою, а одна- ні
може така вона до роботи? чи в будь-якому випадку я не права, бо я роботодавець?

і чому ви думаєте, що вона мало не ціле життя втратила на безперспективній роботі?
вона працювала пів року в школі, три місяці в ліцеї і три місяці в універі перед тим як захотіла перейти до нас
на той час працювала і в універі і нас і не могла вибрати де лишатися
лишилоася там - слава богу
я не знаю яка для неї в 23 роки і головне - де саме, робота буде перспективною
вона не здатна до роботи на ділі, хіба що на словах

Упаси нас, Господи, від керівника-женшшшини, а ще молодої.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson Цитата: Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова ...працівники будуть працювати як скажу і скільки я скажу. так буде краще по вашому? звичайно так як домовлялися, але ніяких "завтра", "потім", " я ще встигну". бо коли ставишся по людськи і з розумміням то деякі хочуть сісти на голову. то забагато свободи, то замало чомусь більше 10 людей задоволені роботою, а одна- ні може така вона до роботи? чи в будь-якому випадку я не права, бо я роботодавець? Упаси нас, Господи, від керівника-женшшшини, а ще молодої.

якраз по молодості і браку досвіду я забагато працівникам дозволяю
спробували б ви керувати ви б відчули що то таке

а вимагаю я одного: того про що домовлялись - працівник робить певну роботу за певний час, а я плачу за це певні гроші
невже я багато прошу??? ну, то вибачте, що я така погана

ви певно уявлення не маєте що таке відповідати за роботу фірми і що таке коли хтось затримує всіх інших без поважних на те причин
ми не в дитячому садочку, щоб я комусь соплі витирала

ми говоримо різними мовами
ви просто відмовляєтеся вірити, що людина не справилася з роботою і це її власна провина, бо мабуть для таких як вона вільний графік не підходить
інструкцію я їй не давала, але план роботи і супутні документи в неї лежали на столі, вона читала це при мені
на фірмі разом з нею 14 людей, чи я маю кожного няньчити? якщо ви все краще розумієте, то скажіть чому лише з одною людиною виникли такі проблеми? якось же 13 людей зі мною нормально працюють, я не можу нічим їм дорікнути, бо нема чого. ніхто з них не святий і я теж, але якось всі працюють і нема конфліктів

на рахунок достойної зарплати - не смішіть мене. зарплата на фірмі є високою. люди з досвідом роботи сказали свою ціну і так я і плачу. чому цій дівчинці здається, що мало б бути більше я поняття не маю, бо вона і того не варта

можу вам в приват написати що за робота і що за ціни, якщо вам хочеться з чимось порівняти

чого ви постійно звинувачуєте підприємців в бажанні збагачуватися за чужий рахунок? я отримую гроші за свою роботу і її дуже багато. я свої же гроші вкладаю в ту ж фірму, в добре облаштовані робочі місця, в рекламу, в розвиток загалом, в перспективу для всіх
я ціную роботу всіх своїх працівників, за винятком тієї дівчини, бо нема чого цінувати
а мою роботу цінують лише деякі з працівників, а деякі як ви думають, що то і не робота зовсім

ви говорите про речі, про які знаєте лише теоретично
збоку все здається, що власник нічого не робить тільки гроші рахує, разом з тим про багато інших дуже важливих речей ви навіть не підозрюєте

і до речі, не я, як ви кажете, стаю в позу "подаючого милостиню", а ви чомусь поводитесь так наче вам весь світ винен в ваших проблемах
з того що ви пишете я розумію, що ви так кажете, бо не раз вам несправедливо платили за роботу або не платили зовсім, або не давали працювати або ще щось. перепрошую, а чого ж ви так себе поводите як людина яка просить милостиню або людина яку можна як завгодно використовувати і вона не буде сперечатися? чи то не ваша вина, що ви не можете себе інакше подати роботодавцю?

ви чомусь дуже похмуро бачите світ, в ваших повідомленнях я бачу переважно негатив
таким внутрішнім настроєм ви самі притягуєте до себе неприємності і невдачі

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова Цитата: Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson Цитата: Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова ...працівники будуть працювати як скажу і скільки я скажу. так буде краще по вашому? звичайно так як домовлялися, але ніяких "завтра", "потім", " я ще встигну". бо коли ставишся по людськи і з розумміням то деякі хочуть сісти на голову. то забагато свободи, то замало чомусь більше 10 людей задоволені роботою, а одна- ні може така вона до роботи? чи в будь-якому випадку я не права, бо я роботодавець? Упаси нас, Господи, від керівника-женшшшини, а ще молодої. якраз по молодості і браку досвіду я забагато працівникам дозволяю спробували б ви керувати ви б відчули що то таке а вимагаю я одного: того про що домовлялись - працівник робить певну роботу за певний час, а я плачу за це певні гроші невже я багато прошу??? ну, то вибачте, що я така погана ви певно уявлення не маєте що таке відповідати за роботу фірми і що таке коли хтось затримує всіх інших без поважних на те причин ми не в дитячому садочку, щоб я комусь соплі витирала

Дитинко, я щонайменше в півтора рази старший від тебе..., так що часом я витираю комусь, то вже така доля керівника.

Поки я керував маленькою школою - це було управління людьми, що ніби складно.
Однак, коли почався великий міжнародний проект, в якому було понад 300 моїх підлеглих/партнерів (не враховуючи "суміжників" ) - то прийшлося управляти вже процесами, що значно складніше, але цікавіше.
(Із певною частиною працівників я й не був знайомий і про них зеав лише тому, що підписував відомості на оплату праці ).
От раджу замість того, щоб пробувати управляти людьми - попробувати управляти процесами.

А що тут звинувачувати, якщо факт збагачення підприємців за рахунок експлуатації найнятих працівників науково доказаний внуком Трірського рабина ще в 19-му столітті!

Цитата:

Дитинко, я щонайменше в півтора рази старший від тебе..., так що часом я витираю комусь, то вже така доля керівника. Поки я керував маленькою школою - це було управління людьми, що ніби складно. Однак, коли почався великий міжнародний проект, в якому було понад 300 моїх підлеглих/партнерів (не враховуючи "суміжників" ) - то прийшлося управляти вже процесами, що значно складніше, але цікавіше. (Із певною частиною працівників я й не був знайомий і про них зеав лише тому, що підписував відомості на оплату праці ). От раджу замість того, щоб пробувати управляти людьми - попробувати управляти процесами.

я вже пробувала керувати процесами і давати людям свободу, але дехто свободу в роботі розуміє як свободу від роботи

зрештою людей в мене мало, так що я всіх добре знаю
а от послуг фірми багато, послуги надають конкретні люди і їх репутація - це репутація фірми, тому я дуже ретельно вибираю працівників
і взагалі в мене постійна робота з людьми, це просто така сфера послуг
ще недавно все почалося з нуля, а зараз ми вже плануємо значне розширення

а різниця між вашою і моєю роботою суттєва - ви керували чиїмось проектом, я піднімаю з нуля наразі невелику фірму - це різна робота, різна відповідальність, різні потреби і т.д., і засоби різні і можливості, хоча може завдання і однакові

а витирати соплі можна до пори до часу, якщо взагалі є можливість без шкоди для інших няньчитися з кимось одним
хоча людина НЕ НЕ МОГЛА, а НЕ ХОТІЛА працювати, що і продемонструвала всім
прапор їй в руки, не хочу більше про це згадувати

Цитата:

А що тут звинувачувати, якщо факт збагачення підприємців за рахунок експлуатації найнятих працівників науково доказаний внуком Трірського рабина ще в 19-му столітті!

схоже в нашому суспільстві тема грошей вважається частиною людей майже непристойною, бо нас в дитинстві вчили, що "гроші - це зло", а для іншої частини людей тема грошей сприймається як тема здирництва і шахрайства
таке враження, що НОРМАЛЬНЕ ЦИВІЛЬНЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ГРОШЕЙ відсутнє взагалі

те саме стосується власного бізнесу... поширена думка - АБО "за рахунок інших/по трупах" АБО "це неможливо"
якийсь інший варіант тяжко почути (як правило, від людей, які і не пробували мати власний бізнес)
хоча буває, що люди позитивно сприймають ідею власного бізнесу, але переважно це ті, які або самі ним займаються, або хто з їх оточення і вони знають, що не такий страшний чорт як його малюють

Дитинко, я керував моїм проектом, зокрема ідея була моя. Інша річ, що тужитися водиночку з таким "монстром"на кілька років і кілька сотень працівників "в піковому періоді" - дурня, тому однозначно потрібні партнери.

А коли помудрієш - то зрозумієш, що найважливіше в бізнесі - таки люди

Цитата:

Цитата: Дитинко, я керував моїм проектом, зокрема ідея була моя. Інша річ, що тужитися водиночку з таким "монстром"на кілька років і кілька сотень працівників "в піковому періоді" - дурня, тому однозначно потрібні партнери. А коли помудрієш - то зрозумієш, що найважливіше в бізнесі - таки люди

А вкладені гроші теж були ваші? (Просто цікаво)

А з чого ви взяли, що я не знаю, що в бізнесі найважливіше? Будете говорити зі мною в тому ж дусі, я через те, що ви "дитинко, я щонайменше в півтора рази старший" (с) почну думати, що ви дожилися до маразму

Принаймі,я вже можу сказати, що ви не дуже добре сприймаєте інформацію, бо вище я не раз писала, що люди які зі мною працюють - це найважливіше і найцінніше, що має фірма. Бо фірма надає послуги, а робота з надання послуг як правило носить особистий характер і люди звертаються переважно до фахівців яких вони знають, або яких їм порекомендували. Треба заслужити довіру в людей, тому я не можу і не хочу, щоб на фірмі працювала хоч одна людина, яка думає інакше
Бо якщо людина думає інакше, то вона в нашому колективі явно зайва і тому вона або туди не попаде, або вилетить як пробка, що і сталося з дівчинкою про яку я писала раніше

Ваші галлюцинації нікуди від того не дінуться. На мій превеликий жаль.
БО ВИ ДУЖЕ ВИБІРКОВО ЧИТАЄТЕ ТЕ ЩО Я ПИШУ і далі гнете виключно свою лінію і ні про що не міняєте свою думку, яка до речі, про все і всіх є негативною.

Ви самі мене провокуєте на хамство. А я просто піддаюся на провокації Бо мене вже дістало, що ви мене звинувачуєте в нечесності, егоїзмі і т.п. по відношенні до всіх інших людей і до працівників, зокрема. З чого ви це взяли??????
Це з ВАШОГО тону, Темпіко, виходить ви одна тут добра і совісна людина, тому бідна і нещасна, а решта – сама сволота
Ви всіх і кожного умудряєтеся в чомусь звинуватити, причому судите або по фразах вирваних з контексту (вами ж), або просто навіть не звертаєте увагу на те, що кажуть вам і продовжуєте говорити виключно про те що вас цікавить і обурює

Ваші слова:
...на жаль, затримка зарплати, несправедливі штрафи, недоплати, відмова
оплачувати лікарняний та понаднормову працю є звичайним явищем
зараз :-(( звичайно, є винятки, але вони лише підтверджують правило...
так, я вважаю що багато підприємців є у нас нечесними і зажерливими
людьми... наприклад, продають у нас по диким цінам застарілу побутову
техніку, не гарантують якість послуг і теде... за один день (четвер) я
стикнулась з цим разів три точно...

А вам не здається, що купа нечесних підприємців, то заслуга таких людей як ви? Ви не вчитеся на помилках, кожен раз наступаючи на одні і ті самі граблі, зрештою
шахраї будуть тоди, доки ідіоти будуть давати їм можливість таким чином заробляти гроші. Чомусь тут я не спостерігаю, що вас мучить почуття вини за сприяння шахрайству своєю, м’яко кажучи, наївністю.

Зате...
Ваші слова: дуже часто львівські підприємці .... геть забули про те, що навіть
можливість провадити бізнес - це не їх особисте надбання, а надбання
всіх тих, хто не хтів будувати соціалізм...

???
Значить початок власного бізнесу не моя заслуга, а заслуга тих, хто його не має? Хороше розставляння акцентів! Якщо вас постійно дурять, то це знову вина інших людей, але аж ніяк не ваша власна.
Дуже мило – всі ми по вашому залежимо виключно від інших людей??? Маю достаток – то завдяки іншим, маю проблеми – те саме. А де в вашій теорії місце конкретної людини, яка сама вибирає собі як їй жити? Чи то знов таких людей нема? Чи то по вашому добрі і совісні люди завжди бідні? А досягти успіху можна лише нечесним способом? А якщо я маю бізнес, бо я змогла його відкрити, а хтось ні, то це нечесно? Значить, по вашому бути “гарним, здоровим і багатим” (с) - це погано, бо це нечесно по відношенні до інших? Воля ваша...

Більше я не буду з вами спілкуватися на подібні теми, бо ви на мене погано впливаєте своїми умовиводами

Людський ресурс теж можна розглядати з точки зору активів та пасивів. Мабуть, багатьом з нас знайоме поняття овердрафту - це коли, наприклад, на банківській картці є залишок (пасив), та є можливість зайти "в мінус" (тоді стає актив). Ми знаємо, що коли зарплатна картка зараз активна, то першого числа, коли "зайде" зарплата, картка перестане бути "в мінусі".
Висловлюючись менш абстрактно, наведу приклад. Людина прийшла у мій відділ зовсім "нуляча". Було би це роки так чотири тому, ми би дня не вжилися разом. Взяти хоча би мій сліпий набір, а тут - мишкою дабл-клік лише з третього разу виходить... Без банківського досвіду, навіть спеціальність не економічна... Зразу скажу, що не по блату (навіть собі на шкоду відмовився перед тим від "блатної" кандидатури) і зовнішньо абсолютно не в моєму смаку Думаєте, в мене своєї роботи було мало? Службовою відвозили серед ночі додому, а зранку мені все одно на роботу і то без жодної хвилини запізнення. А доводилось розжовувати дитині просто все. І не лише щодо професійних знань, а також типу "з цією людиною спілкуйся обережно, бо знаю, що любить наїжджати на молодих, а з тим взагалі не контактуй особисто, тільки через мене, бо гаркне за якусь дрібницю, то взагалі перехочеться працювати"... І психоаналітиком доводилося бути, щоб підбадьорювати в разі невдач... І перехвалювати, бо погана і навіть недостатньо добра характеристика в особовій справі - це хрест на подальшому просуванні. Коротше кажучи, за півроку "дитина" вже очолила окремий від мене напрямок, а до мене дзвонить за консультаціями...
Звичайно, ваші стосунки з підлеглими - то виключно ваша справа і я нічого не нав'язую, тим більше що мені складно навіть оцінювати вашу ситуацію у колективі. Хотілося би лише побажати вам тієї любові, яка змінює зісередини і на все життя.
Тим більше, що ви самі написали:

Цитата:

Цитата: Цитата: Хм... Будь ласка, скажіть, чи існує хтось, кого ви вважаєте вищим за себе? Існує, не хвилюйтеся На нашому етапі розвитку суспільства широко розповсюджена ідея вкладення коштів у високоприбуткові сфери. Тому виходить, що ми гарно білимо стіни наших офісів, підмітаємо прилеглу територію - це ж дає нам імідж, що приваблює клієнтів. А спальний район, який ми бачимо від сили кілька хвилин по дорозі на роботу і назад, занедбуємо - а навіщо витрачати сили на його догляд, це ж непрацюючий актив. Згодом переселяємося з заваленої непотрібом місцини у більш престижнішу... Так створюється прірва між прошарками суспільства. Отямлюються вже останнім часом у Європі, коли їх діти вже не можуть пройти неушкодженими через гетто - райони, звідки виїхали більш заможні... Тоді задумуються - а може, ті активи, що вкладені у неприбуткову (принаймні явно) сферу, таки мають право на життя, бо їх рентабельність вимірюється у іншому? Можливо, мій спальний район, у якому я лише ночую, заслуговує на відкриту мною книгарню, навіть якщо я залишуся в мінусі? А книжка, яку прочитає мій малолітній сусід, займе його час, що він мусив витратити на "шмаль", бо нічим було більше зайнятися... А потім той сусід не скривдить мою дитину, що йтиме темним провулком? Чи взяти пасиви. Не всі вони приносять обов'язково витрати. Коли я приїхав свого часу до Києва, то не мав навіть де жити, та отримав на деякий час безкоштовний, а потім - дуже дешевий пасив у вигляді місця житла... Інакше би тоді не вижив. А для когось це був актив, причому абсолютно нерентабельний... До цього ще введемо поняття маржі - це різниця між вартістю пасиву та вартістю активу. Чомусь (вже зрозуміло, чому) у Європі, принаймні в банківській сфері, маржа становить від 0,1 до 0,4%. У нас же, якщо справа не приносить 100 чи 200% рентабельності, то за неї навіть рідко беруться... Змушує замислитися сам підхід цивілізованого суспільства до поняття вартості. Людський ресурс теж можна розглядати з точки зору активів та пасивів. Мабуть, багатьом з нас знайоме поняття овердрафту - це коли, наприклад, на банківській картці є залишок (пасив), та є можливість зайти "в мінус" (тоді стає актив). Ми знаємо, що коли зарплатна картка зараз активна, то першого числа, коли "зайде" зарплата, картка перестане бути "в мінусі". Висловлюючись менш абстрактно, наведу приклад. Людина прийшла у мій відділ зовсім "нуляча". Було би це роки так чотири тому, ми би дня не вжилися разом. Взяти хоча би мій сліпий набір, а тут - мишкою дабл-клік лише з третього разу виходить... Без банківського досвіду, навіть спеціальність не економічна... Зразу скажу, що не по блату (навіть собі на шкоду відмовився перед тим від "блатної" кандидатури) і зовнішньо абсолютно не в моєму смаку Думаєте, в мене своєї роботи було мало? Службовою відвозили серед ночі додому, а зранку мені все одно на роботу і то без жодної хвилини запізнення. А доводилось розжовувати дитині просто все. І не лише щодо професійних знань, а також типу "з цією людиною спілкуйся обережно, бо знаю, що любить наїжджати на молодих, а з тим взагалі не контактуй особисто, тільки через мене, бо гаркне за якусь дрібницю, то взагалі перехочеться працювати"... І психоаналітиком доводилося бути, щоб підбадьорювати в разі невдач... І перехвалювати, бо погана і навіть недостатньо добра характеристика в особовій справі - це хрест на подальшому просуванні. Коротше кажучи, за півроку "дитина" вже очолила окремий від мене напрямок, а до мене дзвонить за консультаціями... Звичайно, ваші стосунки з підлеглими - то виключно ваша справа і я нічого не нав'язую, тим більше що мені складно навіть оцінювати вашу ситуацію у колективі. Хотілося би лише побажати вам тієї любові, яка змінює зісередини і на все життя.

Ви утріруєте (вибачте, не знаю як по українськи)
Причому дуже сильно
1. Я не говорю про всі речі виключно з погляду їх вартості і прибутку. Я говорю про те, що людям на хліб не вистачає, бо вони не вміють заробляти гроші і правильно їх витрачати.
2. На рахунок вашої підлеглої, яку ви вчили - вона хотіла певно вчитися - це раз, а по друге банк не рухне через одну людину без досвіду. Тим більше коли людинахоче вчитися і має здібність - нема проблем, її вчити можна
Біля працівників які мають досвід є помічники, студенти 5-го курсу, вони теж в нас на фірмі вчаться, це інша тема розмови. А та дівчинка про яку я кажу, взагалі не хотіла вчитися чи працювати, а лише отримувати зарплату. Що ще не ясно?
3. Книгарню відкрити можна, якщо на хліб ви вже заробили. Я ж не повірю що ви відкриєте книгарню і будете через це голодувати. Є по любому потреби першочергові, а є другорядні. Та й на книгарню звідкись треба гроші взяти, чи як? Думаю спочатку треба вміти їх заробити. А то ваш праведний гнів через тему заробляння грошей якийсь необгрунтований.

До речі, про книгарню - якщо ви вже зробили цю святу справу, скажіть де знаходиться ця книгарня, я б хотіла її відвідати

.... ага, додаткове розуміння, особливо якщо ви займаєтеся видачею кредитів
людина залізає в боргову кабалу під посмішку банківського працівника, який розказує як їй це вигідно

.... такий кредит активом не буває
рекомендую прочитати Р.Кіосакі, який читає про це лекції банкірам

Цитата:

До речі, про книгарню - якщо ви вже зробили цю святу справу, скажіть де знаходиться ця книгарня, я б хотіла її відвідати

Хотів, було, написати "не хочу хвалитися". Та річ тут зовсім не в мені особисто, бо "вже не я живу, але живе в мені Христос". Церква "Нове життя" та культурно-просвітницький центр при ній несе служіння:

- звільнення та зцілення для наркоманів
- утримує у приміщенні офісу денний стаціонар дцп
- пошук, реабілітація, повернення до батьків дітей вулиці
- молодіжне служіння - якщо хочуть просиджувати у підвалі, то нехай, тільки в нашому підвалі
- розповсюдження серед студентів літератури для пропаганди здорового способу життя
- сімейне служіння - для підготовки майбутніх та навчання теперішніх батьків
- служіння у в'язницях.

І багато чого іншого, всього не знаю.
Коли на те Його воля, то буде і книгарня.
Адреса (поки що не книгарні, а офісу центру) : вул. Мільчакова 5-а, Київ. Тел.: (044) 516-84-07.

Все це робиться коштом зрілих християн, що віддають свої десятини. А щодо голодування, то особисто я десятину почав віддавати ще тоді, коли жив у чужій хаті і сидів на гречці. Що, знову ж таки, не моя заслуга, а Христа, котрого я прийняв у своє серце і який змінив мене. Як би пафосно це для когось не звучало.

Цитата:

... ага, додаткове розуміння, особливо якщо ви займаєтеся видачею кредитів людина залізає в боргову кабалу під посмішку банківського працівника, який розказує як їй це вигідно

Цитата:

... такий кредит активом не буває рекомендую прочитати Р.Кіосакі, який читає про це лекції банкірам

і до чого тут нормативна база??? будь-який кредит - це пасив, бо людина винна гроші!
я вам про життя, ви мені про закон. знайшли де правду шукати
не смішіть мене... де нормативна база, а де жебрацьке життя людей
ази банківської справи - це як збагатити банк, а не його клієнтів
а вся база в мене постійно перед очима в компі

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson А коли помудрієш - то зрозумієш, що найважливіше в бізнесі - таки люди

Цитата:

Оригінальне повідомлення від vovka Цитата: Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson А коли помудрієш - то зрозумієш, що найважливіше в бізнесі - таки люди Згоден на 100%.

це добре, бо сміх продовжує життя

якщо ви помітили, то "хамити і провокувати" (с) я почала аж в останньому повідомленні, а до того ви читали, що ви писали?

та й зрештою річ не в тоні, а в смисловому навантаженні, а ви (судячи з ваших відповідей ) неуважно читали, що я пишу
мій знайомий добре це пояснив на прикладі: люди йдучи вночі по вулиці бояться п’яних, які кричать і чіпляються до перехожих. а боятися треба не їх, а тих хто тихо і непомітно йде за ними в темноті...

мали б знати, що купа людей які говорять і роздумують про справедливість і головне - дуже обурюються несправедливістю, найчастіше її роблять. "Мед на язиці, а ..."

Цитата:

"АП" означає, що рахунок активно-пасивний. Відкриваються відповідно пасивний 2608Х особовий рахунок для нарахування і виплати клієнтові відсотків за кошти на вимогу, що зберігаються на його рахунку. Якщо для рахунку відкрито ліміт для овердрафту, то відкривається активний 2607Х особовий рахунок для нарахування і отримання від клієнта відсотків за кредитами овердрафт, якщо клієнт зайшов у мінус на рахунку. Цитата: а ви праві: рахунок активно-пасивний - активний для банку, який на ньому заробляє, пасивний для клієнта, який втрачає відсотки я тут пропонувала говорити про реальний стан речей, а не про законодавчі дефініції і обмінятися досвідом в плані заробляння і розумного використання власних грошей, бо я знаю що в більшості людей ці процеси проходять неконтрольовано, тому до наступної зарплати багатьом не вистачає грошей правда це не той форум, де люди цікавляться такими речами

Темпіко, тема називається "Власний бізнес: початок, переваги, перспективи"

А ви почали писати з того, що це не всім потрібно, хоча ясно, що тема і так не всіх, а продовжили тим, що підприємці зажерливі і нечесні люди Правда відписували ви мені, а не всьому підприємництву разом взятому, та й я не представляю всіх, а лише себе

З вами дуже приємно говорити про бізнес...

Тоді все стає на свої місця, ми дивилися на того ж слона, просто з різних боків

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Марків Цитата: Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова а ви праві: рахунок активно-пасивний - активний для банку, який на ньому заробляє, пасивний для клієнта, який втрачає відсотки Тоді все стає на свої місця, ми дивилися на того ж слона, просто з різних боків

дійсно

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова В контексті теми йшлося про розумне використання будь-якого доходу, а не надлишкового. Ну хто має надлишковий дохід? Гроші лишніми не бувають.

Надлишковий дохід - це не "лишні" гроші (стилістично правильно застосувати прикметник "зайві"), а дохід понад рівень забезпечення фізичного існування людини (їжа, житло, одяг тощо). Цей дохід, як я зазначав, Ви можете спрямувати або на заощадження (депозит у банку або у "банці" тощо), або на інвестиції (відкрити власну справу, позичити другу, що відкриває власну справу тощо).

Отже, якщо людина не вирішила проблеми забезпечення власного (та своєї родини - для людей сімейних) фізичного виживання, то власна справа для неї питання віддаленої перспективи. Хоч, звичайно можна позичити грошей у друга (банківський кредит така людина наврядчи отримає). Так між іншим багато "човників" робили (та й напевно роблять). Проте, цей варіант є ризикованим, тому що у разі невдачі, Ви втрачаєте не надлишковий дохід, а те, що забезпечує Ваше (а, що найголовніше, Ваших близьких) фізичне виживання.

І ще маленька ремарка.
Ваша дискусія з Hanor Narasson та Tempika тут, а також дописи у інших темах свідчать, що Ваш бізнес має одну можливо невилику, але все ж проблему. Вам бракує директора. Ці функції напевно виконуєте Ви, як власниця. Але чи то брак досвіду і навичок, чи певні особистісні риси (однозначно стверджувати мені важко, оскільки Вас я не знаю) заважають Вам забезпечити ефективну та результативну діяльність колективу. Оскільки Ви звикли до волі різких висловлювань та формулювань, думаю, Вас це зауваження не образить. А мій майже семирічний досвід керівництва різними колективами (за чисельністю та якісним складом) дозволяє дійти певних висновків на бізі зроблених на форумі спостережень.

Можливо Вам варто запросити досвідченого менеджера, який би очолив Ваше підприємство, чітко розмежував обов'язки між працівниками, спланував діяльність підприємства та здійснював контроль виконання працівниками визначених для них завдань, запровадив постійний моніторинг фінансово-економічної діяльності тощо. А собі як власниці залишили б функції креативного директора, визначали б напрямки діяльності, генерували ідеї, займалися PR тощо.

??? стилістично правильно застосувати прикметник "зайві"

1. я не школярка, а ви не мій вчитель. думаю тут нема про що сперечатися більше

2. якщо людина не вирішила проблеми забезпечення власного фізичного існування, то якраз і треба подумати де б заробити на це гроші. не конче в такому випадку шукати роботу з 9 до 6 за 600-700 грн. бо це слабо вирішує проблему, грошей які в нас в середньому заробляють люди крім їжі мало на що вистачає. а працюючи за мізер повний день не буде ні сил ні часу на додатковий підробіток. така низька зарплата як правило там де працювати треба найбільше і найдовше.
завжди є можливість додатково заробляти гроші, просто люди думають що вибору в них нема, от працюють де можуть. це поглиблює проблему, а не усуває її.

3. надлишкового доходу майже ніхто не має. на власний бізнес гроші або довго накопичують або десь позичають чи беруть в кредит. якщо людина 20 років буде гроші на щось відкладати, то потім не буде коли жити. нормально треба жити вже і зараз. тому треба шукати кращого.

4. дискусії з Hanor Narasson та Tempika в мене не було не можна дискутувати про власний бізнес з людьми які від нього далекі.
про власний бізнес можна говорити з людьми або які його мають, або планують мати і хочуть з кимось це обговорити.

5. а можна конкретніше, що вас навштовхнуло на думку, що я не можу бути директором?

.........заважають Вам забезпечити ефективну та результативну діяльність колективу

а це ви з чого взяли? з того, що звільнилася одна людина?
а вам не здається, що це могло піти на користь ефективній діяльності колективу?

абсолютно згідна

1. мені якраз нічого не бракує, просто не люблю коли люди пхаються до того в чому розуміються як вовк на зірках
2. я не коментую того чого не знаю і ніколи туди не пхаюся
і я не просила щоб в цю тему писали люди яким це нецікаво, або непотрібно

3. який ще юнацький масималізм? який брак визнання?
мене просто врешті-решт розізлили ниття форумців про тяжке життя-буття і безвихідність
4. вчасно виправлена помилка, не є помилкою а сайт на стадії розробки і я не сама його робила, так що буде час виправити помилки, не хвилюйтеся

якщо ви помилок не робите, можете кинути в мене камінь
ну?

<<<мене просто врешті-решт розізлили ниття форумців про тяжке життя-буття і безвихідність
точно, особливо деяких осіб - не буду тикати пальцями

Звісно що можливо Олесь має рацію. Ніхто не знає реально ким хто є в віртуалі, можливо Ната просто привертає увагу, або ще щось, мені наприклад не зрозуміло як директор стільки часу може присвячувати форуму і писати нові теми...

Але з іншої сторони вона просто пише теми, на мою думку не треба було писати мол я маю фірму я створила, мій хлопець каже погоджується.....
Якщо людині цікаво думка - то не тре писати що я є такий то - це відразу відлякує. Ось Ната написала і пішло поїхало...а якби не написала тема просто б оговорювалася в спокійному руслі.
А так можливо в когось заздрість (якщо воно так є) що Ната в молодому віці має свою фірму, любимого хлопця, має хорошу інтуіції..... а хтось не має того і реагує так.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan <<<мене просто врешті-решт розізлили ниття форумців про тяжке життя-буття і безвихідність точно, особливо деяких осіб - не буду тикати пальцями Звісно що можливо Олесь має рацію. Ніхто не знає реально ким хто є в віртуалі, можливо Ната просто привертає увагу, або ще щось, мені наприклад не зрозуміло як директор стільки часу може присвячувати форуму і писати нові теми... Але з іншої сторони вона просто пише теми, на мою думку не треба було писати мол я маю фірму я створила, мій хлопець каже погоджується..... Якщо людині цікаво думка - то не тре писати що я є такий то - це відразу відлякує. Ось Ната написала і пішло поїхало...а якби не написала тема просто б оговорювалася в спокійному руслі. А так можливо в когось заздрість (якщо воно так є) що Ната в молодому віці має свою фірму, любимого хлопця, має хорошу інтуіції..... а хтось не має того і реагує так.

точно не будете тикати пальцями?

звісно, в чомусь ви праві, я занадто відверта, що і певно злить людей
мабуть всі таки стараються тут виглядати кращими і добрішими, ніж є насправді

я і не збиралася писати щось типу "я такий-то, такий-то"
я просто на конкретних прикладах з життя хотіла з’ясувати для себе якісь питання
правда нічого нового не з’ясувалося - люди чують тільки себе і розуміють тільки себе

тема взагалі-то починалася інакше
якщо хтось не зрозумів про що йдеться - раджу глянути якийсь бізнес-форум,наприклад, biznet.ru, бо на форумі рідного міста, про бізнес як такий не говориться
я рідко заглядаю на ті форуми, але там народ говорить про бізнес і гроші без напрягу як погоду чи покупку в магазині

P.S. я не сиджу постійно на цьому форумі, просто він в мене автоматом відкривається, коли я заходжу в інтернет

Цитата:

Звісно що можливо Олесь має рацію. Ніхто не знає реально ким хто є в віртуалі, можливо Ната просто привертає увагу, або ще щось, мені наприклад не зрозуміло як директор стільки часу може присвячувати форуму і писати нові теми...

... наскільки я розумію тут багато людей не ховаються за ніками і самі пишуть чим займаються, або це стає зрозуміло з їх повідомлень

також тут дехто робить собі рекламу або своїй фірмі - так що люди цілком реальні

зрештою я реклами не роблю своїй фірмі, але і не ховаюся за ніком
не треба критикувати вибірково


to Demyan
я відправила в приват адресу фірму, заходьте в гості

до речі, мені закидали, що я мабуть зранку до вечера рахую гроші і всі речі сприймаю виключно з точки зору їх прибутковості, бо я почала тему про заробляння грошей

це трошечки не так
на минулій фірмі, я організувала безкоштовний курс по організації власного бізнесу, звісно це не був надзвичайно який суперовий бізнес-тренінг, який коштує півмашини, але люди, які пройшли курс отримали певні знання і до того ж безоплатно (ох і нарахувалася я тоді грошей

коротко про курс - правове регулювання підпр. діяльності, способи ведення підпр. діяльності, вибір видів, бізнес-планування, отримання дозволів та ліцензій, діловодство, трудове законодавство, договірне право і претензійн-правова робота, основні засоби реклами, система оподаткування і звітності, ведення обліку, діяльність контролюючих органів тощо

на той час було тяжко самій розробити той курс, залучити до того практикуючих фахівців і вмовити шефа, щоб оплатив викладачам роботу, але мені це вдалося, бо дуже хотілося це зробити

мета курсу була та сама що і цієї теми - переконати людей, що все в їхніх силах і хто шукає, той знайде
і я рада, що тоді той курс виявився для когось безоплатним, але корисним, хоч він був для фірми в плані грошей невигідним

В одній з тем Ви перераховували напрямки діяльності. Здається основних було три: юридичні послуги, викладання на курсах, консультації (бухгалтерські здається). Можливо щось забув
Ви зауважили, що на вашому підприємстві працює 14 осіб.
Також зазначалося, що посадових інструкцій для працівників не розроблялося, проте, є плани роботи та
До того ж з дописів зрозуміло, що з кожним працівником Ви працюєте особисто і індивідуально.

Отже, висновки із цих спостережень:
1. Відсутність посадових інструкцій вже свідчить не на Вашу користь, як керівника, оскільки розробка такої нструкції та ознайомлення із нею працівника під розпис є фактично виконанням вимог с.
.........заважають Вам забезпечити ефективну та результативну діяльність колективу

а це ви з чого взяли? з того, що звільнилася одна людина?
а вам не здається, що це могло піти на користь ефективній діяльності колективу?

1. Відсутність посадових інструкцій вже свідчить не на Вашу користь, як керівника, оскільки розробка такої нструкції та ознайомлення із нею працівника під розпис є фактично виконанням вимог ст. 29 КЗпП України. Якби Ваша конфліктна ситуація із працівницею перейшла у розряд трудових спорів і розглядалася у суді Вам було б важко довести факт невиконання неею своїх обов'язків.

...було б легко бо це зазначено в трудовому договорі - що і коли треба зробити

2. Наявність кількох відносно самостійних напрямків діяльності вже мало б спонукати до побудови певної організаційної структури. До того ж на підприємстві працює 14 осіб.
Не лише досвід, але й теорія управління свідчать, що одна людина може ефективно керувати 4-5. Отже, для Вашого підприємства доцільно виокремити структурні підрозділи за напрямими діяльності. Тоді не Ви доводите до працівників плани роботи, розробляєте посадові інструкції тощо (те, що Ви називаєте ... кожному витирати), а їх безпосередні керівники. Вони ж і контролюють роботу. За таких умов Ви маєте справу максимум з тими 3-4 особами + бухгалтер Вашого підприємства.

я згідна, але ж не можна зробити все і відразу. фірма тільки почала розвиватися, не було коли все так добре налагодити

3. Якщо вже Ви торкнулися теми звільнення, то мушу зауважити, що плинність кадрів, то завжди погано. Які б не були мотиви звільнення, підсвідомо воно сприймається колективом негативно. Зважаючи на описані Вами обставини, багато у кого глибоко у душі виникла думка "а мою роботу належно оцінюють".
На сьогодні підприємства вже потроху починають цікавитися причинами плинності кадрів, зокрема у практику кадрової роботи вводять не лише інтер'ю при прийнятті на роботу, але й при звільненні.

звільнення однієї людини - це ще не плинність кадрів

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова звільнення однієї людини - це ще не плинність кадрів

отже фірма де є посадові інструкції має директора, а де нема то ні? круто

працівники як всі працівники - вони працюють виключно по свої ділянці роботи і не приймають ніяких рішень які впливають на роботу фірми
в мене зовсім інша робота, ніж в них

малося на увазі що я не вчу їх як давати комусь консультацію чи яким тоном, або як правильно щось написати
я даю клієнта і завдання і вони добре знають як краще це завдання виконати - достатньо пояснити що і як вони мають зробити

не можна рівняти безпоседніх виконавців послуг з приватними підприємцями

Хіба, якщо це строковий трудовий договір з конкретно визначеним обсягом роботи та терміном завершення.

... або якщо визначена чітко кількість клієнтів в місяць і час роботи з кожним клієнтом

Добре, хоч тут консенсусу досягли, а то у Ваших постах якійсь дух суцільного заперечення. Я ж Вам просто допомогти порадою хочу. Причому безкоштовно, оскільки за гроші мені це робити закон забороняє.

та ні, не суцільного просто я захищаюся від необгрунтованих випадів в мою сторону. нормальна реакція

Звісно, але зважаючи на те, що мав місце конфлікт, варто ретельно проаналізувати цю ситуацію.

якщо на мою цілком правомірну вимогу завершити роботу вчасно працівник звільняється - що ж я звичайно тут неправа

Ваші працівники фактично функціонують як приватні підприємці - надавачі послуг, а у Вас лише офісні площі орендують та техніку.

надавачі послуг і приватні підприємці - це різні речі
ну і як я маю з вами говорити про власний бізнес якщо ви ніколи не пробували, що то таке?

якщо фірма відкривається при мінімумі грошей, то ясно що багато чого треба робити самому, нема можливості наймати ще директорів, менеджерів і т.п. , нема можливості побудувати таку чітку організаційну структуру про яку ви кажете, принаймі спочатку нема

ви просто звикли на державній роботі в державному органі до багаторівневої субординації і до того що якусь справу починає робити одна людина, а завершує зовсім інша
такого нема в малих фірмах, хіба що в великих корпораціях і т.п.
на малій фірмі має бути мінімум керівників, бо інакше на одного працюючого буде один керівник
хоча кожен напрямок має курувати якась окрема людина, тут я згідна і до того в нас йде

Ну ви тут без мене насперечалися
А мене за той час сусіди-кузовщики каменярем прозвали. Потім покажу, що виваяв, як закінчу, а зараз по темі.

Взагалі бізнес - це заробляння грошей. Зовсім не обов`язково для цього створювати свою фірму, чи реєструватись як підприємець. Можна, наприклад, просто досконало вивчити свій фах і працювати на ті, чи інші фірми, надаючи їм якісні послуги. А що робить будь-яка фірма? Та те ж саме - її наймають клієнти, щоб вона надавала послуги. Тому якоїсь різниці по суті я не бачу. І, скажімо, та ж Таня (Темпіка) від Нати не дуже й відрізняється - вона працює за строковими договорами, виконуючи роботу, на яку її наймає клієнт-роботодавець. Ната робить те ж саме, тільки не сама, а засобами своїх працівників - виконує замовлення клієнтів. Різниця лише в організаційній структурі.
Тому те, що Ната протиставляє себе тій же Тані збоку виглядає дещо дивним.
Так що, Наталю, заявляти, що свою фірму не відкривають хіба слабаки - це помилка. Наприклад, я відкрив власну справу напевно лише тому, що у вибраній галузі на той момент не було потрібно хороших фахівців, і за якісну роботу достатньо грошей не платили. В принципі, яка мені різниця, отримувати тисячу чи дві доларів, працюючи на якусь фірму, чи ті самі гроші заробляти самостійно? Тепер, звісно, я користуюсь і іншими плюсами власника бізнесу - маю більше ступенів свободи. І тепер уже на когось працювати не піду, тому що виявилось, що ця свобода у прийнятті рішень для мене важлива. Але це ще просто специфіка галузі така, я здебільшого виконую високотехнологічні проекти, своїми руками - подобається мені це, зробити щось хороше власними руками. В інших галузях цілком можна мати таку ж свободу, працюючи найманим працівником, і багато прикладів я знаю.
Так що бізнес - це не обов`язкове створення юридичної особи. Це просто заробляння грошей в той, чи інший спосіб.

Взагалі у наших людей спостерігається вавка в голові. А саме: коли ти власник якоїсь фірми, ти уже ніби інша каста, чимось вищий. Знайомий, власник успішного бізнесу (будівельні декоративні роботи), розказував, як раз він чи то лампочку закручував, чи робив ще щось таке в офісі - не суть важливо. І підійшов якийсь клієнт пальцатий. Ну, цей знайомий зліз з драбини, представився. І, каже, одразу відчув, як він впав в очах клієнта. Типу - що ж ти за власник, що сам лампочки закручуєш? Ось така вавка.
А фактично, власник бізнесу - це просто людина, якій для реалізації задуманого потрібно саме така організаційна форма. Це не означає, що він сильний, а решта слабаки. Просто йому так зручно, або інакше він не реалізується. Хоча часто бізнес започатковується з інших мотивів. Ну, теж люди мають право.

Стосовно конфліктів з найманими працівниками. Взагалі, вони були, є і будуть. Бувають керівники-невігласи, які не визначать точно місце людини в справі, а потім вимагають того, про що не домовлялися чітко, бувають зіпсуті працівники, які просто приходять штани чи спідниці просиджувати за зарплату. А деякі навіть з амбіціями - за велику зарплату. Це - життя. Усі ми, кожен на своєму рівні, учимось. І кожен має даровану йому свободу вибору, як поступати. Тому, фактично, проблеми я не бачу. Керівник має право підібрати для своєї справи той персонал, який його влаштовує. Не підходить людина - її звільняється. І не потрібно з цього роздувати велику бульбашку. Рівно ж як кожен працівник може іти працювати туди, де йому добре. Не подобається - просто іде в інше місце. Якщо він фахівець - він буде затребуваний. Ну а якщо ні - ... Завжди можна піти в якусь державну організацію за невеликі гроші.

Стосовно експлуатації трудового народу акулами капіталізму. Це, знову ж, від зачаткового стану нашого бізнесу. Як би мало бути. Є фахівець, який може щось зробити, але не має засобів. А є фірма, яка має засоби, але потребує фахівця. Об`єднавшись, вони реалізують задумане. І кожен отримує свою, обумовлену наперед, частку прибутку. Ніякої експлуатації я не бачу. Звичайно, можуть бути варіанти: або фірма ще не стала на ноги і не володіє засобами, або в керівного складу вавка яка в голові, або працівник некомпетентний. Тоді так. Але ж у кожного є вибір.
До речі, держава часто експлуатує людей більше, ніж приватні структури. Я просто маю з чим порівнювати, сам віддав нашому славному Нацбанку 8 чи 9 років життя. Було це в плюс, чи в мінус - не знаю. Напевно, таки в мінус.

Стосовно початкового капіталу. Тут чим далі, тим менше шансів розпочати з нуля. Ринок наповнюється, і, не маючи міцного фундаменту, конкурувати з потужними структурами дуже важко. Є ще деякі ніші, але чим далі, тим їх менше.
Наприклад, спробуйте зараз відкрити фірму з продажу вікон. Без грошей. Нуль шансів.

Стосовно самої теми: власний бізнес - початок, переваги, перспективи.
Я вже вище частково висловився, просто зберу до купи.
Власний бізнес може бути без створення своєї фірми.
Власну фірму варто створювати, якщо інакше якусь свою ідею реалізувати не виходить, чи є бажання самореалізуватися на керівній посаді (не плутати з самоутвердитись), чи просто характер такий, що не можеш на когось працювати.
Переваги - велика ступінь свободи у прийнятті рішень. Але разом із такою ж великою відповідальністю. Для кого перше важливіше, то це тоді перевага.
Перспективи. Думаю, з часом прибутковість малого бізнесу зрівняється із середнім рівнем зарплат хороших фахівців, з прибутком від депозитів. Тобто, впаде, в порівнянні з нинішнім станом речей. І будь-хто, кому не ліньки, уже власну справу не починатиме. Думаю, це оздоровить ситуацію з якістю послуг.

Цитата:

Ростиславе! Славний допис сотворив! Нато! я тут прочитав всю дискусію, і натрапив на ось це Цитата: ну і як я маю з вами говорити про власний бізнес якщо ви ніколи не пробували, що то таке? [ quote]на минулій фірмі, я організувала безкоштовний курс по організації власного бізнесу, звісно це не був надзвичайно який суперовий бізнес-тренінг, який коштує півмашини, але люди, які пройшли курс отримали певні знання і до того ж безоплатно (ох і нарахувалася я тоді грошей коротко про курс - правове регулювання підпр. діяльності, способи ведення підпр. діяльності, вибір видів, бізнес-планування, отримання дозволів та ліцензій, діловодство, трудове законодавство, договірне право і претензійн-правова робота, основні засоби реклами, система оподаткування і звітності, ведення обліку, діяльність контролюючих органів тощо ..... мета курсу була та сама що і цієї теми - переконати людей, що все в їхніх силах і хто шукає, той знайде

Цитата:

to Demyan я відправила в приват адресу фірму, заходьте в гості

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan Цитата: to Demyan я відправила в приват адресу фірму, заходьте в гості Дякую за запрошення...але думаю краще при нагоді десь пиво попити ...

Портеру... Гарячого!

Я швидше говорю, ніж друкую Взагалі деякі речі не варто розписувати прилюдно, бо ....
Хоча я не проти експерименту. А що саме може бути корисне форумцям? Розгляну всі пропозиції

Такий короткий максимально практичний курс зараз розробляється нашою фірмою, він включає в себе інформацію з різних галузей. Фахівці, які мають його проводити: психолог, юристи, бухгалтера, діловод, маркетолог, спеціаліст з інформаційних технологій – наразі все, але курс на стадії розробки, можливо також буде залучено інших фахівців. Планується давати матеріали для навчання (зразки документів) та список рекомендованої літератури.

Першим обов’язково буде маленький психологічний тренінг, я ще шукаю фахівця, якому могла б це довірити.
Завдання фахівця – допомогти людям розібрати в тому чого вони хочуть, допогти реально оцінити свої сили, навчитися управляти своїм часом і т.п.

А ще – спростувати деякі міфи
Витяг з книжечки (на мові оригіналу), яку я рекомендую прочитати:


ПЛЕСЕНЬ МУДРОСТИ или РАЗВЕНЧАНИЕ МИФОВ

Отведете мифы вашей жизни на эшафот здравого смыс­ла и казните, или они вас отведут на помойку отчаяния и разочарований.
Начальник тюрьмы
Как показывает практика, использование расхожих прописных истин- это самый надежный способ блокировки активной деятельности и из­бавления от конкурентов. Выудил подходящую случаю фразочку (по сути- установку) из бездонной бочки народной мудрости - и, как говорит­ся, против лома нет приема.
Есть!
Присмотритесь - все, кто добился заметного успеха на каком-либо поприще, делают все не так, как другие. Мартин Лютер Кинг, Махатма Ганди, мать Тереза, Мадонна - все они строили жизнь по своим прави­лам.
Не бойся взять на себя слишком много.
Говори себе: "Хочу большего!"
Старайся поднимать планку выше своих возможностей при достиже­нии намеченной цели.
...
Так вот мифы, которые прочно внедрилась в наше сознание как ру­ководство к действию (читай - бездействию), способны нам так же по­мочь в жизни, как английский язык тому утопающему.
Расхожие истины, передающиеся из поколения в поколение, напоми­нают чем-то жвачку, передающуюся изо рта в рот, которая уже давно потеряла свой первоначальный вкус. И если со временем мы не стано­вимся мудрее, значит, становимся глупее. А зачем нам, спрашивается, такой друг и советчик, как козлиная башка глупости?

Миф первый.
Не в свои сани не садись. Со свиным рылом не суйся в калашный ряд.

А в какой надо ряд - рыбный? Или суконный?
Биографии Кромвеля, Наполеона, Сталина - яркий образец разруше­ния мифа про чужие сани и пример того, как можно стремительно по­пасть "из грязи - в князи". Один известный российский бизнесмен, заработавший за три года несколько десятков миллионов долларов, говорил нам: "Когда я слышу про "калашный ряд", сразу вспоминаю слова своего деда - бывшего крупного промышленника: "Свиное рыло пессимизма роется в цветущей клумбе вашей мечты. А вы стоите и смотрите!"

Миф второй
Курочка по зернышку клюет, капля по капельке океан наполняет, рубль по рублику состояние множит.

А много ли накапало уже в вашу кастрюльку и не заржавела ли она часом? Принятие этого расхожего мифа настраивает человека на долгов­ременное ожидание. А ведь жизнь быстротечна - успеете ли вы порадо­ваться ее подаркам?
... На пороге роскошного отеля стоит господин, курит дорогую сигару. К нему подходит странствующий проповедник, спрашивает:
- Сэр, сколько стоит ваша сигара?
- Восемь долларов.
- А сколько сигар в день вы выкуриваете?
- Пять.
- Значит, вы теряете сорок долларов в день. А сколько лет вы курите?
- Да почти всю жизнь.
- Сэр, если бы вы не курили, за эти годы вы нажили бы целое состояние!
- Господин проповедник! А вы когда-нибудь курили?
- Нет.
- Так вот за моей спиной стоит отель. Вы можете его купить. Кстати, он мой.

Миф третий.
За все надо платить.

Спросите кому и сколько? Может быть - никому или не так уж до­рого. Куда дороже оказывается плата за принятие этого мифа: человек так и не предпринимает решительного действия, опасаясь того, что за это придется платить по счетам судьбы. И в конечном итоге проигрыва­ет жизнь.
....Стоит на улице господин с сигарой, к нему подходит нищий:
- Сэр, дайте мне, пожалуйста доллар. Я голодный, хочу купить гамбургер.
- Дорогой, пошли в бар, я куплю бутылку классного виски. Выпь­ем, отдохнем, расслабимся.
- Сэр, я не пью. Дайте мне доллар.
- Ну, хорошо. Тогда пойдем в публичный дом, я куплю тебе самую роскошную проститутку.
- Я не интересуюсь публичными женщинами. Дайте мне, пожалуйста, доллар.
- Ну, ладно. Мы с тобой пойдем на скачки, поставим на классного жеребца. Ты выиграешь кучу денег!
- Сэр, я не играю в азартные игры. Дайте мне доллар, пожалуйста.
- Дам я тебе доллар, дам. - Обращается к жене:" Мэри, посмотри, что бывает с теми людьми, которые не таскаются по публичным домам, не играет на скачках и не пьют хороший виски."

Миф четвертый.
Не радуйся своей удаче.

А чему же радоваться - неудаче, что ли? Тот, кто обманывает се­бя, никогда не добивается успеха. Просто не надо дразнить гусей и выказывать бурную радость на людях. Людям легче помочь вам в беде, чем разделить с вами радость.
...Вовочка приходит из школы с испуганным видом и говорит:
- Мама, папа, я думаю, сегодня вам не стоит смотреть мой днев­ник.
Мама хватается за сердце, папа за ремень, открывают дневник, а там "пятерка". Родители падают в обморок. Вовочка грустно шепчет:
- Вот этого-то я и боялся.


Миф пятый.
Каждого человека можно понять.

Разве? Когда говорят - походи в его мокасинах, то задумайтесь - ваш ли это размер? Понять человека до конца нельзя - можно только уловить его эмоциональное состояние.
...Винни-Пух и Пятачок молча идут по лесу. Спустя час выходят на берег реки. Вдруг Винни-Пух размахивается и бьет Пятачка в пятак. Тот падает в воду и кричит, захлебываясь:
- Винни, за что?
Винни-Пух угрюмо отвечает:
- А ты идешь и молчишь. Может быть ты думаешь обо мне что-нибудь плохое!

Миф шестой.
Добродетель и порок абсолютны.

Однако, на самом деле добродетель и порок относительны. Любая добродетель есть продолжение порока, а любой порок может развиться в добродетель. Об этом говорил и Гете:"Как из любого порока можно сде­лать добродетель, так и из добродетели можно сделать порок."
...Священник после смерти попал в ад. И дошел до него слух, что его сосед шофер, алкоголик и злостный матерщинник, пребывает в раю. Возмутившись такой несправедливостью, священник возопил:
- Как же так,
Господи! Я никогда не пил, не курил, не ругался, всю свою жизнь про­поведовал, и в результате оказался в аду. А Федька - матерщинник и
пьяница разгуливает по раю!
И ответил Господь:
- На твоих проповедях все спали, а когда Федор вел свой автобус
- все истово молились.

Миф седьмой.
Горбатого могила исправит.



То есть человека изменить нельзя. Но ведь в течение жизни все мы все равно меняемся. Вопрос в том - в какую сторону? "Не меняются только самые мудрые и самые глупые,"- утверждал Конфуций.
...Мужик приходит в цирк и видит там летающих крокодилов. Они порхают над ареной аки птицы, музыканты играют вальс, подсветка уси­ливает эффект. Интересно стало мужику, выбежал он на арену и стал ловить крокодилов за хвосты:
- Расскажите, как же вы летать научились?
Один крокодил вырвался, не ответил. Другой огрызнулся. Мужик схватил третьего обеими руками за хвост:
- Не отпущу, пока не расскажешь!
- Да били нас, били!

Миф восьмой.
Миром должна править справедливость

И рано или поздно она обязательно восторжествует."Но заметьте, когда люди обращаются к вам, взывая к справедливости, следующая фра­за, как правило, возвещает о том, что вы им должны что-то дать или что-то сделать для них,"- эти азы жизни поведал нам в приватной бе­седе один криминальный авторитет. Действительно, почему-то именно бандиты и политики чаще всего используют слово "справедливость"...
Справедливость, как красивая женщина - ее все хотят, но никто не торопится жениться. Так что на торжество справедливости особо рассчитывать не приходится.
...Работникам почты попадает в руки письмо из глухой деревень­ки, адресованное Деду Морозу. Пишет мальчик:"Дедушка Мороз! Мы живем в маленькой деревеньке. Семья у нас бедная. У меня даже зимней оде­жонки нет. Вышли мне хоть что-нибудь к Новому году. Может быть, ша­почку, валеночки, варежечки..."
Сердобольные почтовые работники собрали деньги, купили одежку и отослали мальчику. После Нового года приходит письмо:"Дедушка Мороз! Спасибо тебе за валеночки, спасибо за шубку, шапочку. А вот варежек не оказалось - наверное, на почте украли."

Миф девятый.
Людям нужна правда.

"Правда - она святая. Но почему же тогда ее используют в таком грязном деле, как шантаж?"- задал нам однажды непростой вопрос ди­ректор сыскного агентства.
Правда, как нищенка - все ее слушают, жалеют и сочувствуют, но никто не собирается пускать к себе в дом. Если хочешь сделать чело­веку больно - скажи ему правду. Правда - самый сильнодействующий яд. Если мы узнаем всю правду о наших друзьях, близких, политиках, то мир окончательно рухнет.
Истинную цену правды знают политики, журналисты, священники, а лучше всех могильщики, потому что именно им приходится хоронить жертв внезапно открывшейся правды. А этого более, чем достаточно.
Не случайно же в народе говорят: правда хорошо, а счастье луч­ше.
Вот откровение члена московской коллегии адвокатов: правда ни­кому не нужна.
...Люди стоят в темном подвале по уши в дерьме. Молча стоят. Вдруг из дальнего угла доносится голос:
- Надоело! Сколько можно терпеть? Надо что-то делать!
Над ухом у него раздается негромкий голос:
- Товарищ! Не раскачивайте - в рот попадает...
Правда и справедливость похоронены человечеством много тысяче­летий назад. Их могилы неизвестны. Так как же мы можем их воскре­сить, если мы не знаем, где они похоронены?

Миф десятый.
Бесплатный сыр бывает только в мышеловке.

Спросите любого афериста - и он рассмется вам в лицо.
Так может быть стоит взять мышеловку и, наконец, использовать ее по назначению? Например, для ловли крыс, а не в качестве сомни­тельного ресторана? А уж если так хочется лакомого кусочка задарма, то спросите у любого габровца, как это делается.
...Маленький габровец покупает шоколадного человечка. Продавец интересуется:
- Кого тебе дать: мальчика или девочку?
- Конечно, мальчика,- быстро ответил сообразительный малыш.
Мифологический ряд можно продолжить. Но уже и так очевидно, что любая мудрость относительна. В Древней Греции более всего ценились ораторы и риторы, способные об одном предмете говорить совершенно противоположные мнения. Да что далеко ходить - ведь и у нас на любую поговорку есть контрпоговорка. Надо только напрячь память и потрени­ровать мозги. И, наконец, перестать слепо воспринимать расхожие ис­тины. Их ценность - ценность стершихся монет: они интересны коллек­ционерам, но совершенно не пригодны для обращения в сегодняшней реальности.
Наукообразие и псевдомудрость не заменят щита здравомыслия и клинка дерзости.
"Кумиры из папье-маше стоят на пьедесталах мифов и легенд. По­дойди к ним поближе и потрогай их рукой."
В связи с этим вспоминается притча о Ходже Насреддине.
У Ходжи Насреддина подох в пустыне любимый осел. Молла горевал по нему днем и ночью. Мимо проходил богатый караван. Хозяин карава­на, увидев Моллу в неутешном горе, сказал своим людям:"По всему вид­но, что этот несчастный человек потерял кого-то из родных - самого дорогого на свете. Видимо, умерший был добропорядочным человеком и достоин того, чтобы о нем помнили люди. Дадим же Молле денег на храм в честь покинувшего сей мир."
Молла принял деньги, выстроил храм и стал его настоятелем. Но неловкость никак не покидала его. И он решился обратиться за советом к отцу:"Отец, люди не знают, что на месте этого храма похоронен все­го лишь осел. Это меня угнетает. Я чувствую себя обманщиком." Отец ответил ему на это:"Помнишь, я тоже долгое время был настоятелем са­мого большого храма в наших краях. Так вот там тоже был похоронен осел."

И познавши суть этого бренного мира, все же невольно вздохнешь:
"Где они, умные люди?
Нынче нигде их нет."
(Из японской поэзии)

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan Цитата: to Demyan я відправила в приват адресу фірму, заходьте в гості Дякую за запрошення...але думаю краще при нагоді десь пиво попити ...

пиво я не люблю
хіба що вино, але то вже інша розмова...

Росту:
А хочете я вам скину електронний варіант книжки Р. Кіосакі “Богатый папа, бедный папа”?

(c) Так що, Наталю, заявляти, що свою фірму не відкривають хіба слабаки - це помилка.

А де я це заявляла? Ану-ну, покажіть, де саме?

(c) Знайомий, власник успішного бізнесу (будівельні декоративні роботи), розказував, як раз він чи то лампочку закручував, чи робив ще щось таке в офісі - не суть важливо І підійшов якийсь клієнт пальцатий. Ну, цей знайомий зліз з драбини, представився. І, каже, одразу відчув, як він впав в очах клієнта. Типу - що ж ти за власник, що сам лампочки закручуєш?

Лампочки я не закручую, бо не вмію і не хочу вміти. Зате сама прибираю в офісі. І не треба нікого “пальцатого” - зараз я впаду в очах тих же форумців

(c) І, скажімо, та ж Таня (Темпіка) від Нати не дуже й відрізняється - вона працює за строковими договорами, виконуючи роботу, на яку її наймає клієнт-роботодавець. Ната робить те ж саме, тільки не сама, а засобами своїх працівників - виконує замовлення клієнтів. Різниця лише в організаційній структурі.
Тому те, що Ната протиставляє себе тій же Тані збоку виглядає дещо дивним.

...та різні то речі, різні... РІЗНІ...
До того ж Таня, я б сказала, себе ще більше протиставляє мені - як хороше і погане, причому погане звісно ж я

(c) Власний бізнес може бути без створення своєї фірми.

Звісно ж – може. Але все-таки не у формі “сиджу з ранку до вечора на роботі”

Та дякую , дуже мило з вашого боку, я собі сам стягну
http://www.google.com.ua/search?q=%22%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82... src="./images/smilies/shocked.gif" style="border:none" alt=":o" />fficial&client=firefox-a

само собою
але ж правильно розпоряджатися грошима всі повинні вміти

такі книжки треба читати вдумливо, а ви як я бачу прочитали занадто швидко
але, сперечатися я більше не буду. набридло

До речі, враження від книжки псує реклама отої гри CashFlow у кінці. Чомусь мені згадалося оповідання Генрі "Посеред тексту"

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин До речі, враження від книжки псує реклама отої гри CashFlow у кінці. Чомусь мені згадалося оповідання Генрі "Посеред тексту"

я не бачила, в мене електронний варіант без реклами

тепер моя черга сміятися
Темпіко, чесне слово, я навіть не маю вже сил на вас злитися

1. бізнес далеко не єдине, що мене цікавить і явно в моєму житті не першому місці
хоча зараз швидше так ніж ні, бо не може ж в мене на першому місці бути сім’я якої в мене нема або ще щось

2. я не ставила працівницю на місце найманого працівника, вона і без того знає, що вона найманий працівник
ви багато понять плутаєте, а не варто. я б сказала занадто багато понять. ця ваша теорія викладена спільно з іншими форумцями, якась новітня утопія - про найману працю як власний бізнес
зрештою - думайте як хочете, але подивіться навколо себе уважніше, де ви це можете побачити?


3. а на рахунок образи працівниці... Темпіко! Ви колись визнаєте, що працівник теж може бути дуже сильно неправий чи ні? і може не триматися хорошої роботи виключно через лінь або власну дурість? ви що таких працівників не бачили?
ви упереджено ставитеся до всіх роботодавців, зате грудьми готові захищати бідних-нещасних працівників, які часто-густо не є такими

людське мислення поза мовою не існує, правда ж? лише в межах мови...
визначення з тлумачного словника та енциклопедії:

Наймані працівники (наймит) - суспільна верства, яка, не маючи інших засобів до існування, крім власної праці, працює на власника, що володіє основними засобами виробництва.

Підприємець — людина ("фізична особа"), що здійснює підприємницьку діяльність, зі створенням (одноосібно чи з партнерами) юридичної особи (підприємства, фірми тощо) або без створення такої.

Чинне законодавство України переважно тлумачить термін "підприємець" як фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, тобто ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність з метою одержання прибутку, без створення юридичної особи, і зареєстрована як підприємець у встановленому законом порядку.


ПІДПРИЄМЕЦЬ, -мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. // Організатор вигідних справ, прибуткових операцій.

БІЗНЕСМЕН, -а, ч. Великий ділок, комерсант, підприємець; людина, яка робить вигідну справу (бізнес).

ВЛАСНИК, -а, ч. 1. чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. // Особа, якій властиве щось. 2. Людина, яка прагне цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими.

а тепер, щоб ви усміхнулися: http://www.socd.univ.kiev.ua/STUDENT/HUMOR/postecon.htm
БІЗНЕСМЕН- ділки, гнані комуністами за те, що вміють укладати угоди не тільки з совістю.
ВЛАСНІСТЬ - крадіжка - за Прудоном, експропріація - за Леніним, і приватизація - за Чубайсом.
ОЛІГАРХИ - щирі патріоти, котрі встигли вихопити найліпші кусні соціалістичної власності з пащі світового капіталу.
ПІДПРИЄМЦІ - те саме, що й бізнесмени на Заході, лише з великим партійним або карним стажем.
"РОЗБОРКА" - складна економічна категорія, яка означає переговори щодо поділу сфер економічного впливу за участю найпідготовленіших фахівців із залученням найпереконливіших аргументів.

решту може знайти за зсилкою

я то знаю про що ми говоримо, бо тема моя

підприємець - це людина яка в першу чергу сама себе забезпечує роботою, а працівник який працює над проектом - це працівник який працює над проектом. і все. до чого тут підприємництво? це хіба його проект? чи його матеріали? чи він сам знайшов замовника? чи він несе ризик за невиконання замовлення? чи що?
якщо людина працює по трудовій угоді (договорі підряду) - то це вже ближче до якоїсь самостійності, хоча часто так працюють тому, що їх не хочуть брати по трудовій книжці

а ви вже бачу почали розділяти бізнес і підприємництво? дива та й годі
скоро почнете ще розуміти між ними різницю не зліться, краще прочитайте книжку Р.Кіосакі, може нічого не змінить для вас, але ж і не зашкодить

... і це клієнти фірми або того ж підприємця а не найманого працівника
якби працівник сам мав можливість знайти клієнтів то не працював би на когось

в деяких книжках багато бздурів і понять, які розробляються теоретиками і не завжди є такими на практиці

чомусь Р.Кіосакі читає лекції банкірам, які наче знають дуже багато всього і книжок багато прочитали і знають багато розумних слів, але ж особисто мають не такі великі доходи. Вони працюють в чиємусь банку, заробляють гроші для когось, а от не завжди знають як забезпечити собі безтурботну старість

хм... значить становище у власника і найманого працівника аж ніяк не одне і те саме? якщо можна взяти і викинути? а мене тут переконували що різниця не така вже і суттєва самі ж знаєте що це не так
як такого працівника можна вважати підприємцем? де тут самостійність, ініціативність і т.д.
а головне - де свобода в здійсненні підприємницької діяльності?

ну знаєте, серед нобелівських лауреатів можна всяких людей побачити і ті що бомби понапридумували і ті що купу воєн розв’язали і т.д.

а про банкірів я до того, що люди наче дуже фінансово освідчені а заробити гроші для себе не завжди можуть

в капіталісичної системи недоліків багато, але переваг більше, і нічого з тим не поробиш

Темпіко, я не в стані дискутувати з людиною, яка, вибачте, мислить по рабськи
Вміння продати працю? Та дівчинка теж гарно себе була подала, зате працювати не зуміла

А на рахунок моїх знань - хто що знає
Моїх знань вистачило щоб відкрити власну фірму, дати роботу наразі 13 людям, планувати через кілька місяців після відкриття значне розширення, закласти їх оплату праці в вартість послуг і т.д. Я майже все сама робила і як ви кажете без "ознайомлення з основами економічного життя в примітивних його формах" не могла б це зробити
думаю тут теж нема про що сперечатися

І потім я вчуся кожного дня чогось нового і не збираюся припиняти це навчання
І стараюся не мислити стереотипно. Люди які мають свій бізнес часто мислять не як всі, зате це їм не шкодить. Бачите деколи неосвідчені люди живуть набагато багатше ніж професори, значить щось в тому є.

аякжеж. сиджу і думаю

після того що ви писали з початку мені тяжко в це повірити

Цитата:

Цитата: Цитата: Оригінальне повідомлення від Tempika ...то для вас ті люди, всі 13, що на вас працюють, - раби з рабською психологією? ...дуже гарно :-) ні, Темпіко, це було адресоване виключно вам ...тепер для мене дійсно дискусію закінчено.[/ Слава Богу...

Чомусь завжди вважала, що підприємці, особливо успішні - страшно зайняті, і їм не до того, щоб багато спілкуватися на форумах і навчати того іншим. Зазвичай в цей час вони примножують свій капітал

Не обов'язково багато вкладати, щоб багато получити, наприклад побудова власного бізнесу за допомогою мережевого маркетингу - вимагає тільки часу, наполегливості і бажання, щось у свому житті змінити.
До речі, у таких підприємців є час і на себе, і на сім'ю, і щоб на форумах посидіти