чи дійсно любиш?

Якщо чесно ящось не розумію про що ділитися. Тобто сказати чи я дійсно люблю людину з якою живу? чи як я це в житті відчуваю? чи як розпізнати справжню любов від захоплень?....чи про все це разому?

Цікаве твердження. З позиції чоловіка це буде швидше звучати: "Ти одружишся з тією людиною, з якою хочеш мати дітей" , тому відсутність бажання мати дітей ще нічого не означає, крім цього це бажання може бути тимчасовим і залежати від дуже багатьох факторів, в тому числі і побутових.

Дом-2 рулить Там всі такі мудрі всі дають такі поради, всі такі психологи в відношеннях, в створеннях пар, в рекомендаціях щодо подружнього життя...
Подивившися пару раз я зрозумів - це шоу, ніякої "построй свою любовь" і близько нема.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan Дом-2 рулить Там всі такі мудрі всі дають такі поради, всі такі психологи в відношеннях, в створеннях пар, в рекомендаціях щодо подружнього життя... Подивившися пару раз я зрозумів - це шоу, ніякої "построй свою любовь" і близько нема.

Бо це шоу Інтриги, підстави - от що хочуть бачити глядачі. Щоб цікаво було.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan Якщо чесно ящось не розумію про що ділитися. Тобто сказати чи я дійсно люблю людину з якою живу? чи як я це в житті відчуваю? чи як розпізнати справжню любов від захоплень?....чи про все це разому?

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan Дом-2 рулить Там всі такі мудрі всі дають такі поради, всі такі психологи в відношеннях, в створеннях пар, в рекомендаціях щодо подружнього життя... Подивившися пару раз я зрозумів - це шоу, ніякої "построй свою любовь" і близько нема.

Звичайно! чи любиш<=>чи хочеш мати дітей, а наскільки сильно любиш=скільки хочеш мати дітей(по 12-бальній шкалі)
Твердження, що навела Ната добре, щоб на перших порах розрізнити кохання від закоханості, але робити з нього якесь глобальне правило, певно, не слід. Наприклад, любов без взаємності, яка живе роками є справжнім високим почуттям, хоча про спільних дітей мови немає.
А ще любов визначається не стільки тим, чи тобі добре з іншою особою, що ти хочеш з нею (від неї), але тим що ти хочеш ДЛЯ НЕЇ.

В контексті схоже на те, що негативно взагалі

Цитата:

В контексті схоже на те, що негативно взагалі

Ну так інтимні подробиці опускаємо

хіба що взаємного можна не дочекатися
хоча з іншого боку - якщо кохання невзаємне чи то кохання? може то хвороба, яку треба лікувати?

- Я музыку разъял, как труп, -
промовив пушкінський Сальєрі,
змішавши трунок і отруту.
- Я люблю тебе, Моцарте! Тільки смерть роз'єднає нас, -
продовжив він, помішуючи в бокалі

Тобто прожити разом усе життя (все одно - не все, бо не з народження) дуже легко: коли він (вона) тобі набридне ... далі - за рецептом

[А]Морал.
Кохайтеся, бо ви того варті. Але не варто кохання брати до голови, бо місце йому - в іншому місці, бо для наших куцих мізків воно є незбагненним.

А, якщо любиться??? Тоді, що робити? Зневажати себе)

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Odarka Цитата: Оригінальне повідомлення від Tempika ...а нафіга любити того, кому ти байдужа?... це шлях до самознищення, це неповага до самої себе, в кінці кінців. А, якщо любиться??? Тоді, що робити? Зневажати себе

Любов тим і специфічна, що вона не вимагає взаємності. Взаємності хоче самозакоханість, егоїзм. Таке типове людське: я тобі, а ти мені. Любов же не людського породження... Хоча Таня зі мною зовсім не погодиться щодо цього... Ну, тому і вважає, що "нафіга любити того, кому ти байдужа". Це, Таню, корисливість, а не любов.

То Рост...
Ну...не потрібно Таню звинувачувати у корисловості, можливо Таня (це лишень моє припущення) ще ніколи не закохувалася добезтями

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Odarka То Рост... Ну...не потрібно Таню звинувачувати у корисловості, можливо Таня (це лишень моє припущення) ще ніколи не закохувалася добезтями

Для жінок пережити це почуття простіше - достатньо народити дитину...
Ось цей маленький чоловічок, який навіть не усвідомлює, де він, що з ним, не любить у відповідь. Але матір любить його одразу і без будь-якої взаємності.

Я просто вступився за саме чисте почуття, яке обхаяла Таня А то вийшло за її словами, що любити - це себе не поважати.
Я погоджуся, що приємно, коли і тебе люблять, але бути у своїй любові залежним від зворотнього почуття - дитячий рівень.

Тільки це теж залежність, правда, Таню? Ну, щодо взаємного кохання

Насправді, дуже рідко трапляється взаємне кохання...завжди хтось любить більше, а хтось менше, хтось кохає, а хтось просто тимчасово закоханий...

У мене склалося таке враження, що Темніку хтось дуже образив і у неї залишилася озлобленість...

Цитата:

(c) Julian Tuwim - I byli w sobie zakochani: On więcej. ona mniej; tak bywa I często miłość jest szczęśliwa, Jeśli nie wtrąci się nieszczęście. Lecz ono wtrąca się najczęściej.

Правильно, але...у когось до когось любов більша ніж в когось))))))

Конструктивне - імхо, це кохання, в якого є майбутнє, почуття, яке переростає у конструктивні стосунки. Можливо слово, дещо "технічне", але суть дуже правильна.

Любити не взаємно, це муки і страждання, тому взаємність є надзвичайно важливою складовою, щоб тут інші не говорили. Бо кохання, яке приносить тобі лише негативні емоції, дуже погано впливає на людину. Звісно, що таке рідко трапляється, бо частіше любить хтось один, але буває ж і взаємне.

Розумію Темпіку, і радію за неї.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров Конструктивне - імхо, це кохання, в якого є майбутнє, почуття, яке переростає у конструктивні стосунки. Можливо слово, дещо "технічне", але суть дуже правильна.

майбутнє, є напевно тільки у взаємного
пора знов повертатися до дітей? отже, дійсно любиш ту людину з якою хочеш мати дітей (конструктивні стосунки, майбутнє, сім’ю)?

не хотіти мати дітей - це ненормально для жінки
це просто якесь відхилення, то певно що в відхиленнях зізнаватися неохота
а що значить неготові? неготові очевидно, коли ще самі діти, коли дорослі неготові чисто внутрішньо, то вже якась інфантильність абощо
народження дитини - це цілком природнє явище, а зараз все більше і більше починають думати по 3 роки перед народженням а народжувати чи ні, а як народжувати ходити на всілякі курси і т.п.
як на мене то шкідливий вплив цивілізації
цілком нормальну і природню річ - народження дитини - планують як багатоетапну військову операцію і що в цьому нормального?

для того щоб знати різницю між чужими і своїми дітьми треба очевидно мати своїх - тоді можна впевненіше казати що всіх дітей можна любити однаково

Я не думаю. що всіх дітей можна любити однаково...
Всеодно, своїх любитимеш більше...
А страшенно хочу мати дитинку, але, нажаль, робота в цьому заважає

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Odarka Я не думаю. що всіх дітей можна любити однаково... Всеодно, своїх любитимеш більше... А страшенно хочу мати дитинку, але, нажаль, робота в цьому заважає

Я б не називала себе жінкою-карєристкою) Хоча, так виглядає
Я виросла без батька, нас двох виховвувала мама і, можливо, через те я ніяк не можу довіритися своєму чоловікові, щоб він почав мене утримувати, у мене постійне відчуття того, що я сама і сама мушу добитися у житті всього.

Та ви що? Я просто горю бажанням відповідати за це маленьке життя...це ж ти ніби потрапляєш у зовсім інший світ - світ дитини і ти ніби сама народжуєшся знову і можеш дати життя комусь іншому, це ж так прекрасно.

Звичайно, коли дасть БОГ, я завагітнію, то буду пильнувати себе і робити все можливе, щоб дитинка народилася здорова і щаслива

... а головне, щоб не довелося прогинатися? ))

Цитата:

... а головне, щоб не довелося прогинатися? ))

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин Цитата: ... а головне, щоб не довелося прогинатися? )) А ось вже напевно не головне.

... а вдома все легше
а звідки в вас стільки колєжанок? половина вмерла при пологах, половина в Італії заробляє гроші дітям на освіту і головне - всі вони були матерями-одиночками. так, виходить?

ви ще казали що є такі які мають нормальні сім’ї, то може якісь веселіші приклади наведете? ато ви дуже погано на мене впливаєте своїм песимізмом. ви що ходите постійно в чорних окулярах?
намагаюся згадати де ви щось позитивне писали і не можу

Є одне (син три роки)

Направду не можу не погодитися з Темпікою. лише ось це

так важливо?
Дитина варта і чорнової праці, і зменшення амбіцій.

Тому я так само не можу не погодитися з Натою щодо того, що все таки життєві складнощі можуть бути сильним стимулом у подальшому рості (якщо звичайно, не зламаєшся).
Я і моя дружина за тих три роки що в нас є син, зробили досить суттєвий кар'єрний ріст, маєм інші здобутки, як майнові так і духовні.

А ще в мене була така ситуація, що я протягом півроку поховав маму і тата. Було важко, але через півтора року я успішно захистив кандидатську, став доцентом. Хоча, я не знаю, як би було, якби народження дитини і смерть батьків наклалися в часі, може би і було справді зле.

Ви запитаєте, звідки так виходить, що труднощі дають імпульс? Скажу про себе. Один з моментів - після народження дитини став більше цінувати час, вільний час зник взагалі. У результаті багато занять просто щезло (наприклад перестав бавитися в ігри на компі), а ті якими займався "для душі" довелося переглянути на предмет їхньої практичності, корисності та прибутковості.

Отаке. Не знаю, чи добавив інформативності в дискусію , бо нитки її вже не тримаю

це велика праця, але ви особисто на велику працю не згідні? з одного боку ви наче всіх розумієте, з іншого - власна свобода для вас найдорожча, включно зі свободою від дітей
якщо вас слухати то не можна ні бізнес починати, ні дітей народжувати - краще відразу лягти і вмерти, бо жити тяжко
якщо бізнес так тяжко то чому я можу а ваші коліжанки ні?
на рахунок того, що не всяка профессія надається для бізнесу - це не так абсолютно. це не всяка людина надається до того, бо є підприємці, а є спеціалісти. і навіть дуже хороший спеціаліст не є підприємцем і не конче здатний мати власну справу. дуже добре коли ті якості поєднуються
але річ не втім - є дитина, є проблеми і мають шукатися способи їх вирішення. та заробляють люди гроші по-різному! якщо шукають варіанти. а дуже шукають?

якщо в ваших коліжанок бізнесом є сім’я, то якого ... вони лишили дітей самих вдома і поїхали? та дитині без належного виховання і турботи мами гроші тільки зашкодять. ви що не бачите що робиться з дітьми батьки яких роками закордоном? якими вони ростуть? я то дуже добре бачу постійно. про це ви чогось забули написати
до мене колись прийшла жінка щоб написати позовну заяву - хотіла подати в суд на універ за те що 3 чи 4 роки платила з-за кордону за навчання, а "вони нічого не навчили мою дитину". і що їй дали гроші зароблені на освіту якщо "дитина" в 20 р не розуміє що треба або вчитися або дарма не витрачати тяжко зароблені мамою гроші? а тепер мама хоче щоб вернули гроші. та певно що шкода своєї праці
такий бізнес на дітях?

на рахунок працівниць - є жікнки з дітьми, працюють цілком нормально
лише одна часто їздить з дитиною в охматдит, то я злюся що її нема. злюся бо не свята, але нічого їй ніразу не сказала - треба їдь. я її добре розумію попри те що розумію себе бо вона мені на роботі теж потрібна.
гувернанток в нас може і нема, але є бабусі які охоче сидять з онуками. а хоч би і ні, то можна працювати неповний день. можна працювати вдома. можна ще щось придумати.

я знаю тільки те, що природа жінки така що вона на все здатна заради своєї дитини, бо якщо ні, то ще питання, що то за жінка... і попри труднощі хочуть жінки дітей і стараються для них зробити все можливе і неможливе. та і роблять. і це не подвиг, як на мене - це нормально захистити і виростити в достатку і турботі своїх дітей будь-якою ціною

Темпіко, ви як завжди перебільшуєте, коли коментуєте мої слова
але наскільки я розумію позитивно ви мало на які речі дивитесь

... тоді хай і про мене кажуть ті, хто мене знає

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова ... тоді хай і про мене кажуть ті, хто мене знає

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова ... тоді хай і про мене кажуть ті, хто мене знає