Річ у тім, що у казках, окрім казкового сюжету завжди йде набір цілком конкретної
правдивої інформації, яку діти усвідомлюють та засвоюють.
Найкращий приклад тут - інформація про фауну наших земель. У будь-якій народній
дитячій казці завжди знаходиться місце парочці звірят - вовку, лисичці, зайцю і тп.
Багато казок, де тварини є єдиними персонажами. Основна канва казкова, надумана -
звірі говорять, чинять як люди і тп. Казковість цих дій лише краще відтіняється
тлом, у якому немає лявних ляпів. Наприклад, в цих казках ви не зустрінете
крокодила чи слона, вовк не буде їсти сіно (хіба в формі солом'яного бичка), равлик
і ведмідь ніколи не будуть "співмірними".
Проте зараз у казках пішов такий потік дезіформації, що просто нема сил то тло
правити. Слони з мавпами гуляють по українських лісах, немовби тут якісь джунглі.
Зустрічаю тепер навіть поміж звірятами ангеликів(!), що окрім усього є явним
святотатством і в принципі не сумісно з поняттям "ангел".
Відчув це я якось гуляючи з малим по парку (практично - лісу), коли він мене запитав,
чи зустрінемо ми тут слона.
Питання у нього зявилося, після того, як ми побачили зайця. Ну це ж логічно - як є
заєць, має бути і слон.
Мушу правда, сказати, що це не винахід нашого часу. У того ж Франка серед лісових
звірів мавпа і лев. Але в такій кількості потік дезінформації пішов лише тепер. У
радянських мультах до речі, старалися таки певну планку тримати.
Може комусь здатися, що це дрібниці. Але якось неприємно. Бо якщо вже стати на цей
шлях вільного додумування, то можна вже і не зупинитися.Рост - 10-10-2007 у 20:29
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Але в такій кількості потік дезінформації пішов лише тепер. У радянських мультах
до речі, старалися таки певну планку тримати.
Угу. Варто пригадати хоча б ту ж Чебурашку... Andreas - 10-10-2007 у 21:51
Ну, знаєте... Хто ж в казку за правдивою інформацією ходить? Казка як раз своєю
фантазією і неправдивістю зачаровує дітей.
А за правдивою конкретною інфою діти до батьків звертаються. В казці ж вона їм
нафік не потрібна.Андрій Пелещишин - 10-10-2007 у 22:29
Не згоден. Власне, я в першому повідомленні і написав, що мені здається, що
класична казка має фантастичний сюжет на реальному тлі. Інакше і не повинно бути,
бо казковість сюжету змажеться і не буде виразною.
А в тих сучасних поробках на незвичайності навіть не акцентується. Просто, видно
автор не знає, що слони в наших лісах не водяться. Якби це був справді елемент
казки, а не халтура, то поява слона в лісі - це була би головна подія в лісі.
Щось подібне було колись в гарному радянському дитячому мультфільмі "Посилка для
самого слабого" (там лева в посилці в звичайний ліс для захисту зайчика
прислали).
Коли все видумка - це окремий жанр. Небилиця, дуже захоплюючий, до речі.Іван Дівеєв - 11-10-2007 у 10:02
Слони, носороги та інші страуси, забирайтесь Геть з наших лісів і з наших питомо
українських казок! А то скоро дивись і Зайчик-пострибайчик і Лисичка-сестричка
разом зі Соломяним бичком опиняться (О ЖАХ) в казко-звіро-меншості на своїй землі!
Так, громадяни, сьогодні наші діти шукають слона, завтра їм подавай рогатого
фавна, а післязавтра вже й уявити страшно до чого вони докотяться на шляху (О НІ)
вільного додумування!!!Андрій Пелещишин - 11-10-2007 у 10:41
Ну не знаю. Для мене це не зовсім весело. Я таки хочу, щоби наші діти виростали як
жителі цього світу.Andreas - 12-10-2007 у 17:29
Цитата:
Андрій Пелещишин
Я таки хочу, щоби наші діти виростали як жителі цього світу.
А Бабу Ягу, Колобка, Змія Горинича, джина з пляшки, - геть? Як і всякі чарівні
палички, шапки-невидимки, чарівні перстні. То ж все з "того світу".
Ну і позбавляйте свою дитину величезної частини дитинства.
Вони і так виростуть, як жителі "цього світу", бо іншого, нажаль, нема.Андрій Пелещишин - 12-10-2007 у 18:08
Ну я ж пояснив ніби свою думку щодо тла і основного сюжету.
У випадку з колобком - він зустрічає: зайця, вовка, ведмедя та лисицю, а не
крокодила та носорога. І роблений він з пшеничного борошна, а не з попкорну.Юрій Сєров - 12-10-2007 у 21:43
А як на рахунок того, що батон чи буханець хліба говорять і тікають від власників?
Андрій Пелещишин - 12-10-2007 у 22:47
У четвертий раз пишу - є тло і є сюжет. У традиційному фольклорі сюжет казковий
(буханка хліба співає і бігає), а тло - реалістичне. Саме контраст надуманого і
реалістичного створює казку - як яскравий фантастичний сюжет, казковість
(надуманість, фантастичність) дитина відчуває десь на глубокому рівні. І в кожній
казці є певні правила, які якщо вже закладені, то неухильно дотримуються.
Наприклад, якщо звірі говорять, то говорять усі. А не як у Вінні-Пусі - де пара
звірів говорять, а інші німі.
Я думаю, саме тут частково є відповідь на ті вагання, що відчував Олексій, говорячи
у сусідньому треді про сумнівні моральні якості героїв казок - для дитини
очевидна вигадка у казці, дитина легко відділяє казкову суть та мораль від
реальної інформації.
А візьмемо для порівняння якийсь сучасний "шедевр" навзірець "Співаючого
слоненятка" ( не думаю, що хтось його тут читав, просто потрапив під руку в цю
хвилю). Повірте, нічого подібного, якесь невиразне марення автора, де сюжет не
зрозуміло який, правила не встановлено, не ясно, чи то всі слони співають, чи
тільки один, не ясно чи до опери можуть слонів водити, якщо вони на рівні з людиною,
то чому живуть в зоопарку і тп.Юрій Сєров - 12-10-2007 у 22:50
Давно я вже казки читав... Люда - 13-10-2007 у 07:15
Я думаю, що просто як і у всі часи, на батьках лежить роль ще й "інформаційного
фільтра". Тобто, варто просто обирати, які казки, мультики, музику пропонувати
дитині, принаймні у віці, коли діти ще від нас залежать у цьому питанні чи
покладаються на наш авторитет. Величезне значення має також наше ставлення,
коментарі, пояснення. Власне, так дитина і формує світосприйняття.
Ви можете заперечити, що раніще казок було меньше - ну то і інформації було меньше.
Хтось розповідав "класичні " казки, співав пісні (теж дуже різні за змістом) , хтосі
- місцеві оповідки, а десь діти чули плітки і обговорення жлобів-сусідів, тощо, або
просто лайки.
Я не можу на професійному рівні розмірковувати над законами побудови і
психологічним впливом народних та авторських казок, хоча такі праці психологів
траплялися. Скоріше, підхожу з особистої точки зору "подобається-не подобається".
А ще, на мою думку, - діти добре сприймають умовності в казках і не переносять їх
на реальний світ. Їх більше цікавить причинно-наслідковий звязок та стосунки
персонажів. Тому при доборі казок я більше слідкую за "нормальністю" цих
категорій.
